Зміст

Вступ

В умовах ринку надзвичайно важливе значення в забезпеченні ефективності функціонування підприємств має раціональна організація здійснення розрахункових операцій. Прискорення оборотності грошових коштів – один з важливих шляхів поліпшення фінансового становища виробничих господарюючих суб’єктів.

Введення в дію національних стандартів бухгалтерського обліку в Україні зумовило принципово новий підхід до обліку дебіторської заборгованості.

Згідно П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість” дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Керуючись вимогами П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість” [1] всі підприємства (крім бюджетних) в бухгалтерському обліку повинні відображати інформацію про дебіторську заборгованість окремо по двох видах :

• довготермінова дебіторська заборгованість;

• поточна дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість є поточною при наявності наступних ознак:

1) виникнення її під час нормального операційного циклу;

2) погашення в межах 12 місяців з дати балансу.

Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов'язань веде до залучення в оборот коштів, які належать іншим підприємствам.

Завданнями бухгалтерського обліку розрахункових операцій є:

- дотримання встановлених правил розрахункових відносин;

- своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій:

- своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків;

- своєчасне відображення розрахункових операцій у податковому обліку;

- своєчасне взаємне звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами;

- недопущення нереальної дебіторської і кредиторської заборгованості.

Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України у порядку, встановленому Національним банком України.

1.Облік розрахунків за виданими авансами

Покупці і замовники у своїй діяльності можуть видавати аванси під поставку матеріальних цінностей або лід виконання робіт (надання послуг). Облік розрахунків за виданими авансами ведуть на балансовому рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунка 371 "Розрахунки за виданими авансами".

Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями, в яких робиться посилання на відповідний нормативний акт або договір.

Видані постачальникам та підрядчикам аванси відображаються сільськогосподарським підприємством за дебетом рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунка 371 "Розрахунки за виданими авансами" і кредитом рахунка 31 "Рахунки в банках".

За кредитом субрахунка 371 "Розрахунки за виданими авансами" і дебетом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" відображається сума заліку за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності або прийняті від підрядника повністю виконані роботи.

Розглянемо на умовному числовому прикладі порядок відображення операцій за субрахунком 371 "Розрахунки за виданими авансами".

2.Облік розрахунків з підзвітними особами

У господарсько-фінансовій діяльності підприємства неминучі операції, пов'язані з купівлею товарно-матеріальних цінностей, оплатою послуг за готівковий розрахунок, поїздкою у відрядження працівників та ін., які потребують для їх здійснення витрачання готівкових грошових коштів підзвітними особами. Облік руху грошових коштів у підзвітних осіб здійснюється на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Підприємствам надане право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами - громадянами як у готівковій, так і в безготівковій формах, що надалі дасть змогу розширити коло розрахункових операцій через підзвітних осіб.

Крім того, усі види розрахунків підприємств та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами здійснюються і за рахунок коштів, отриманих у касах банку, і за рахунок виторгу, отриманого від реалізації товарів (робіт, послуг), крім виплат, пов'язаних з оплатою праці і виплатою дивідендів. У зв'язку із цим збільшується число підзвітних осіб як за рахунок продавців товарів, які працюють на виїзді, так і за рахунок покупців - підзвітних осіб.

Видача готівки підзвіт здійснюється з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше видані підзвіт суми.

Залежно від конкретних обставин грошові кошти підзвітним особам можуть бути видані з рахунків у банку (311, 312, 313, 314), отримані ними від різних організацій (з рахунка 37). Крім грошових коштів, підзвітним особам можуть бути видані грошові документи (різні марки, сертифікати, векселі та ін.) з рахунка 33 "Інші кошти".

Особи, які одержали готівку підзвіт (у тому числі на відрядження), зобов'язані подавати у встановлені терміни до бухгалтерії підприємства або до централізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми. Готівка, видана підзвіт на витрати на відрядження, але не витрачена, повинна бути повернена в касу підприємства не пізніше трьох робочих днів по закінченні відрядження, а видана на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини І металобрухту - 10 робочих днів з дня видачі її підзвіт, на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступного дня після видачі її підзвіт і здана в касу банку не пізніше наступного дня.

У разі перевірки дотримання касової дисципліни готівка, видана підзвіт; але не витрачена і не повернена в касу підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її підзвіт (на відрядження - протягом трьох робочих днів після закінчення відрядження), починаючи з наступного дня після закінчення зазначених термінів, включається в суму фактичного залишку готівки в касі на кінець дня і співвідноситься зі встановленим лімітом залишку готівки в касі.

Підзвітна особа зобов'язана подати у встановлені терміни керівникові підприємства (організації) звіт про витрачання за призначенням отриманих сум з доданням документів, які засвідчують правильність указаних у звіті грошових витрат.

У випадках неподання у встановленому порядку звітів про витрачання підзвітних сум і неповернення в касу підприємства (організації) залишків невикористаних авансів підприємство (організація) має право здійснювати утримання із зарплати працівника за підзвітними сумами у порядку, передбаченому чинним законодавством.

При несвоєчасності повернення суми надміру сплачених коштів пізніше граничного терміну (до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти підзвіт), але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного терміну.

Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Сальдо субрахунка може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються у балансі розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов'язань підприємства.

Аналітичний облік витрат за розрахунками з підзвітними особами ведуть окремо за кожною авансовою видачею позиційним способом.

За дебетом рахунка 37 субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" відображаються суми, видані (перераховані) підзвіт, у кореспонденції з кредитом рахунків обліку грошових коштів.

Для відображення розрахунків з підзвітними особами в реєстрах журнально-ордерної форми обліку призначено Журнал-ордер № ЗА с.-г. Аналітичний облік у ньому ведуть за кожною окремо виданою в підзвіт сумою лінійно-позиційним методом записів.

3.Облік розрахунків за нарахованими доходами

Облік розрахунків за нарахованими доходами здійснюється на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунка 373 "Розрахунки за нарахованими доходами". На цьому субрахунку відображається облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.

Дивіденди - це частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками (власниками) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства. Іншими словами, на субрахунку 373 відображається дебіторська заборгованість у вигляді дивідендів як результат придбання підприємством акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах.

Проценти (відсотки) - це плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Тобто на субрахунку 373 буде відображатися дебіторська заборгованість у вигляді відсотків за авансами грошових коштів та позик, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою).

Підприємства, що отримують дивіденди від об'єкта інвестування, можна розділити на дві групи:

- перша група - підприємства, що володіють акціями (частками в статутному капіталі) асоційованих, дочірніх або спільних підприємств;

- друга група - підприємства, що володіють акціями (частками в статутному капіталі) підприємств, які неможливо віднести до асоційованих, дочірніх або спільних.

Для узагальнення інформації про одержані дивіденди від підприємств другої групи, які не є асоційованими, дочірніми або спільних підприємствами призначено субрахунок 731 "Дивіденди одержані".

Підприємство (інвестор) може отримувати дивіденди в різних формах-у формі грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів-тобто у вигляді любого активу.

Дивіденди виплачуються один раз рік за результатами року. У разі прийняття рішення щодо виплати дивіденді емітента корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, підприємство призводить зазначені виплати інвестору пропорційно частці його в статутному капіталі підприємства-емітента корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибуткової протягом звітного періоду за наявності інших власних джерел до виплати дивідендів.

Підприємство-емітент, яке виплачує дивіденди акціонерам (власникам), нараховує авансові внески податку на прибуток за ставкою 25% визначеної суми дивідендів. Зазначений аванс вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Оподаткування операцій з торгівлі у кредит податком на додану вартість регламентується Законом про ПДВ. У Законі про прибуток дано таке визначення відсоткам - це дохід, що сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за користування залученими на певний термін коштами або майном.

До терміна "відсотки" включаються:

- платежі за використання коштів або товарів (робіт, послуг), одержаних у кредит;

- платежі за використання коштів, залучених на депозит;

- платежі за придбання товарів у розстрочку.

Відсотки визнаються у тому звітному періоді, до якого вони відносяться, виходячи з бази їх нарахування і терміну користування відповідними активами. Для відображення доходів за одержаними відсотками доцільно використовувати рахунок 74 "Інші доходи", субрахунок 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Заборгованість покупця за належними продавцеві товару відсотками можна відобразити за дебетом субрахунка 373 "Розрахунки за нарахованими доходами". На цьому ж рахунку крім дивідендів та відсотків ведеться облік нарахування роялті, що належить до одержання.

4.Облік розрахунків за претензіями

У ході виконання договорів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) постачальниками сільськогосподарському підприємству або покупцями готової продукції у сільськогосподарського підприємства, а також іншими юридичними і фізичними особами за іншими договорами виникають ситуації, в яких сторони змушені вдаватися до примусового виконання умов договорів стороною, яка їх не виконала або виконала частково. Це може бути пов'язано із переплатою за рахунками постачальників із-за неправильного застосування цін або арифметичних помилок, низької якості матеріалів, що надійшли від постачальників, або їх нестачі в дорозі понад норму природних втрат, помилковим списанням банком сум з клієнтів тощо.

Для обліку операцій претензійного порядку призначено рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями", який застосовують за всіх видів діяльності.

Суми пред'явлених претензій постачальникам або підрядникам обліковуються на цьому рахунку доти, поки не будуть погашені. При цьому слід дебетувати субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" і кредитувати рахунки 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

У міру погашення заборгованості субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" кредитується і дебетуються відповідні рахунки грошових коштів 31 "Рахунки в банках" або 30 "Каса". На цьому самому рахунку обліковуються претензії до установ банків, за сумами помилково зарахованими або списаними на поточні рахунки сільськогосподарського підприємства.

На суми претензій на користь різних організацій і осіб, що признані судом, а також на суми відмовлених платежів за раніше пред'явленими претензіями кредитується субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" і дебетується рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Підставою для записів операцій на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" є: акти приймання вантажів, рішення господарських судів, письмова згода постачальників на задоволення претензій, а також виписки банків на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Синтетичний і аналітичний облік руху коштів на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" ведуть за кредитом у Журналі-ордері № ЗБ с.-г., за дебетом - у Відомості 3.2-за кожним дебітором.[6]

5.Облік розрахунків з відшкодування матеріального збитку

Матеріальний збиток підприємству може бути заподіяний як шляхом умисного розкрадання товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, цінних паперів, так і внаслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог дотримання правил зберігання сировини, матеріалів, продуктів тощо.

Виявлення випадків заподіяння збитку на підприємствах супроводжується проведенням інвентаризації майна в окремих місцях його зберігання, а також у ході інвентаризації грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства. Крім розкрадання і нестач, збиток може бути заподіяний шляхом знищення майна вогнем, водою та ін.

Після встановлення інвентаризацією кількісного розходження між даними бухгалтерського обліку і даними зі зняття фактичного залишку товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна необхідно визначити суму вартості цінностей, яких бракує, згідно з "Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 зі змінами та доповненнями №1253 від 07.12.2011 р.[3]