3.3.9. Існуючий і оптимальний розподіл деревостанів за групами віку (%)

Групи порід	Існуючий					Оптимальний
	молодняки	середньо-вікові		присти-гаючі	стиглі і перестійні	молодняки	середньо-вікові	присти-гаючі	стиглі і перестійні
Ліси 1 групи і в цілому по лісгоспу
Хвойні	17,1		61,0	21,2	0,7	38,5	32,7	19,2	9,6
Твердолистяні	8,1		39,6	26,3	26,0	31,6	40,1	15,8	12,5
М’яколистяні	14,7		28,4	20,2	36,7	31,2	35,2	15,6	18,0
Разом	11,8		47,0	24,0	17,2	34,2	36,9	17,1	11,8

Існуючий поділ деревостанів за групами віку в значній мірі відрізняється від оптимального.

В цілому по лісгоспу молодняків майже в 3 рази менше від оптимального показника, тоді як середньовікових значно більше. По хвойному господарству спостерігається дефіцит стиглих насаджень, а по твердолистяному та м'яколистяному відсоток стиглих деревостанів в 2 рази більше від оптимального. Збільшення площі стиглих і пристигаючих насаджень буде характерним і для наступного ревізійного періоду, так як переважна більшість насаджень виключена з розрахунку головного користування.

Лісові землі в практичній діяльності використовуються досить ефективно, про це свідчить поліпшення середніх таксаційних показників.

За минулий ревізійний період питома вага сосни звичайної і дуба високостовбурного збільшилась на 7,5%. Наявність на площі 106,3 га низькобонітетних (5 i нижче класів бонітету) насаджень, пояснюється важкими природними умовами і наявністю ділянок з еродованими ґрунтами.

Насадження з повнотою 0,3 - 0,4 займають площу 153 га. Їхня наявність обумовлена факторами, які приведені в поясненні до таблиці 3.3.5.

Насадження з переважаючими породами, що не відповідають типам лісу, займають площу 1533,7 га, або 4,6% вкритих лісовою рослинністю земель. Це насадження, які виконують важливі протиерозійні та ґрунтозахисні функції. В результаті змін, що стались за ревізійний період, площа вкритих лісовою рослинністю земель зменшилась на 1,24 тис.га, або 3,6%, загальний запас збільшився на 1742,31 тис.м³, або 30,4%. Від прогнозу попереднього лісовпорядкування відрізняється відповідно на 5,4% і 11,3%.

Основними причинами змін площі вкритих лісовою рослинністю земель i загальних запасів є вирубка лісу, заліснення не вкритих лісовою рослинністю земель, переведення незімкнутих лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі і природний ріст насаджень.

Площа і запас стиглих деревостанів у порівнянні з даними минулого лісовпорядкування збільшилась відповідно на 3648 га і 860,64 тис.м³, або 174,7% і 238,5%, в тому числі експлуатаційного фонду відповідно на 271 га і 87,45 тис.м³, або 58,7% і 91,4%. Основними причинами зміни площі і запасу стиглих насаджень є природний ріст насаджень (збільшення терміну ревізійного періоду до 16 років) і за рахунок цілеспрямованої лісогосподарської діяльності.

---

Направленість i результативність ходу природного поновлення як на не вкритих лісовою рослинністю землях, так i під наметом лісу в регіоні вивчені достатньо добре. Висновки наукових досліджень i виробничого досвіду з природного поновлення лісу такі: основним способом лісовідновлення вважати штучне створення лісових культур, а лише окремі ділянки проектувати під природне поновлення. Отже, в умовах лісгоспу лісовідновлення повинно виконуватися шляхом створення лісових культур цінних деревних порід, під природне поновлення залишати зруби вільхи чорної в відповідних типах лісорослинних умов і зруби осичників стійких до грибкових захворювань на родючих супіщаних і суглинкових ґрунтах.

В процесі лісоінвентаризаційних робіт для основних типів лісу підібрано 153,7 га кращих (еталонних) насаджень, які відзначаються високою продуктивністю, найбільш досконалих в лісогосподарському і лісівничому відношеннях і які найбільше відповідають переважаючим типам лісу. Вирощування подібних насаджень повинно бути ціллю лісового господарства. Характеристика цих насаджень приводиться в проектних відомостях і таксаційних описах.

В рекреаційних лісах (ліси населених пунктів, лісопаркова частина лісів зелених зон, ділянки лісу радіусом 0,5 км навколо рекреаційних територій, радіусом 1 км навколо оздоровчих закладів; місця масового відпочинку в інших категоріях земль) проведена ландшафтна таксація.

Виходячи з природних особливостей місцевості і цільового призначення лісів проведено функціональне зонування території. Рекреаційні ліси віднесено до зони масового відпочинку (145,4 га), зони інтенсивної рекреації (941 га).

Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є закритий – 94,5%, питома вага напіввідкритого і відкритого ландшафтів відповідно складає 2,2% і 3,3%. За оптимальними нормами співвідношення типів ландшафтів повинно бути закритий – 75-80%,
напіввідкритий – 10-12%, відкритий до 5%.

Як видно, фактична ландшафтна стуктура відрізняється від оптимальної.

Для досягнення оптимального співвідношення ландшафтів необхідно збільшити питому вагу напіввідкритого типу.

Насадження рекреаційних лісів характеризуються другим класом естетичної оцінки і рекреаційного навантаження, третім класом стійкості до рекреаційних навантажень і пішохідної доступності, п'ятим класом додаткової оцінки, першим класом стадії рекреаційної дигресії.

Розподіл загальної площі рекреаційних лісів за функціональними зонами і окремими показниками приведено в таблицях 3.3.10 і 3.3.11,

3.3.10. Розподіл загальної площі рекреаційних лісів за функціональними зонами

Функціональна зона	Лісництво, номери кварталів, що входять в зону	Площа, га
Зона масового відпочинку	Борівське лісництво кв. 73, в. 5, 8-10, 12, 13; кв. 74 в. 8, 9	34,7
	Кам'янське лісництво кв. 72 в. 16, 18-20; кв. 73 в. 1-3, 5, 6, 8, 9; кв. 97 в. 2-5, 7; кв. 99 в. 2, 12, 14-16	64,9
	Великобурлуцьке лісництво кв. 7 в. 26-29; кв. 37 в. 1-7, 9, 17, 18, 20, 24	45,8
Разом		145,4
Зона інтенсивної рекреації	Великобурлуцьке лісництво кв. 43, 45, 47	181,0
	Куп'янське лісництво кв. 67-75, 77-82, 143	760,0
Разом		941,0
Усього по лісгоспу		1086,4

---

3.3.11. Розподіл площі земельних ділянок рекреаційного призначення
за типами ландшафту, га

Усього	В тому числі за типами лісу:
	закритий			напіввідкритий			відкритий
	1А	1Б	разом	2А	2Б	разом	3А	3Б	3В	разом
Зона масового відпочинку
145,4	137,1	-	137,1	3,7	3,1	6,8	-	0,6	0,9	1,5
Зона інтенсивної рекреації
939,0	879,5	8,6	888,1	7,9	8,6	16,5	-	19,2	15,2	34,4
Разом по лісгоспу
1084,4	1016,6	8,6	1025,2	11,6	11,7	23,3	-	19,8	16,1	35,9

---

3.3.12. Розподіл площі земельних ділянок рекреаційного призначення за класами естетичної оцінки, пішохідної доступності, додаткової оцінки, рекреаційної оцінки, стійкості до рекреаційних навантажень, стадіями рекреаційної дигресії, га

Класи	Естетична оцінка	Пішохідна доступність	Додаткова оцінка	Рекреаційна оцінка	Стійкість до рекреаційних навантажень	Стадія рекреаційної дигресії
Зона масового відпочинку
1,0	2,6	-	-	-	6,6	129,2
2,0	101,4	-	-	133,9	70,0	6,2
3,0	27,3	143,9	-	10,0	52,3	6,1
4,0	13,5	-	-	-	9,6	2,4
5,0	0,6	-	143,9	-	5,4	-
Разом	145,4	143,9	143,9	143,9	143,9	143,9
Середній клас	2,4	3,0	5,0	2,1	2,6	1,2
Зона інтенсивної рекреації
1,0	53,9	1,3	-	374,2	8,3	734,2
2,0	669,1	123,3	-	519,8	449,4	171,4
3,0	176,6	781,6	-	12,2	379,9	0,6
4,0	25,7	-	1,6	-	46,9	-
5,0	13,7	-	904,6	-	21,7	-
Разом	939,0	906,2	906,2	906,2	906,2	906,2
Середній клас	2,2	2,9	5,0	1,6	2,6	1,2
Усього	1084,4	1050,1	1050,1	1050,1	1050,1	1050,1
Середній клас	2,2	2,8	4,8	1,6	2,5	1,2

3.4. Екологічний стан лісів.

Стан і динаміка лісового фонду дають можливість в цілому оцінити екологічний стан лісів підприємства на рік лісовпорядкування. Усі види господарської діяльності велися, в основному, з дотриманням діючих нормативних актів. Вони були спрямовані на підвищення якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей. Негативного впливу на навколишнє середовище господарська діяльність не спричинила.

Територія лісгоспу, як і вся Харківська область, відноситься до ІІІ зони за ступенем загрози існуванню лісів, внаслідок дії промислових викидів фітооксидантів. Середній рівень промислових викидів у повітря по Харківській області дорівнює 356 тис. тонн на рік, за даними довгострокових досліджень Українського ордена "Знак пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.

Найбільш шкідливо на ліс впливають викиди в атмосферу розташованих поблизу промислових і сільськогосподарських підприємств, таких як, Куп'янський ливарний завод (11,6 тис. т), машинобудівельний завод (0,3 тис. т), цукровий завод (0,9 тис. т), цех
силікатної цегли (0,1 тис. т), а також лісові пожежі, несанкціоновані звалища сміття населенням і підприємствами (переважно по узліссям вздовж доріг).

Потужним джерелом забруднення є Куп'янський ливарний завод (табл. 3.4.1), внаслідок чого в окремих кварталах і ділянках спостерігається повне або часткове всихання, сповільнений ріст і ослаблення деревостанів, погіршення загального санітарного стану лісового фонду.

---

---

Смотрите также файлы

• Ліс. розс.До Метод. вказ.2010.doc

• Reg_11.doc

• ПТ-7 Відомість зважування тварин.doc

• ПТ-1 Відомість надою молока.doc

• ПР-9 Акт оприбуткування кормів.doc