- 4 -

В с т у п

Самостійна робота над курсовим проектом при консультативно-методичній допомозі викладача є практичною реалізацією знань і умінь, на­бутих в результаті вивчення дисципліни «Лісові культури» та інших дисциплін природничонаукової та професійної підготовки, а також ефективним методом їх поповнення і поглиблення в процесі вирішення поставленого навчального завдання. Викону­ється курсовий проект на третьому курсі протягом одного семестру, захищаєть­ся перед ведучим викладачем, який виставляє комплексну оцінку - за змістов­ність , повноту і грамотність, правильність оформлення проекту і за рівень знань.

На виробництві перед організацією нових розсадників виконуються детальні по­шукові та проектні роботи , згідно з якими складається організаційно - госпо­дарський план розсадника - для великих розсадників державними проектними організаціями , а для невеликих - працівниками держлісгоспів.

Курсовий учбовий проект складається кожним студентом на основі інди­відуального завдання , в якому містяться всі необхідні вихідні дані стосовно конкретних природно - економічних умов району розташування нового розсадника та щорічної потреби в садивному матеріалі за видами , породами, віком. Загальні відомості для розробки проекту (місце розташування, природні та економічні умови, передовий досвід підприємства з вирощування садивного матеріалу та ін.) студенти збирають в період проходження виробничої практики

У процесі курсового проектування за допомогою навчальної, наукової та довідкової літератури і нормативних матеріалів приймаються рішення з органі­заційних і агротехнічних питань , виконуються інженерні розрахунки.

Для майбутніх фахівців лісового господарства освоєння принципів і ме­тодів проектування лісових розсадників має дуже важливе значення, оскільки в своїй практичній діяльності вони неминуче будуть вирішувати аналогічні питання з метою вирощування високоякісного садивного матеріалу для виконання масштабних завдань лісовідновлення і лісорозведення в Україні.

1. Правила оформлення, порядок виконання і захисту

курсового проекту

Курсовий проект виконується на стандартних аркушах паперу розміром 210 х 297 мм. Вільні поля: зліва - 35 мм, cправа - 10 мм, зверху – 15 мм і знизу - 20 мм.

Текст пояснювальної записки викладається згідно наведеного вище змісту, з суворим дотриманням правил нумерації розділів, підрозділів, з абза-цними відступами (три знаки). Заголовки розділів, підрозділів і пунктів пи­шуться з абзацу (15-17 мм), стандартним шрифтом. Заголовки не підкреслюються, слова в них не переносяться, в кінці крапка не ставиться. Між заголовками розділів, параграфів і текстом залишається інтервал 15-20 мм. Розділи нумеруються по порядку в межах всього проекту і позначаються арабськими цифрами з крапкою в кінці. Вступ і бібліографічний список не ну­меруються. Підрозділи нумеруються арабськими цифрами в межах кожного розділу ( наприклад: 1.1,3.2.). Підрозділи можуть ділитися на пункти (наприклад, 3.1.2. – другий пункт першого підрозділу третього розділу).

---

У тексті пояснювальної записки не повинно бути загальних міркувань, які прямо не відносяться до питань, поставлених завданням до курсового проектування. Записка повинна бути не опи­совою, а обґрунтовуючою, з поясненнями, описом та обгрунтуванням запроектованих заходів, посиланнями на використані літературні джерела у квадратних дужках. Пишеться вона грамотно, конкретно, коротко і лаконічно, в науковому стилі, з використан­ням спеціальної термінології.

На таблиці повинні бути посилання в тексті, але без повторення їх заго­ловків. При цьому слово «таблиця» пишеться в тексті повністю, якщо таблиця не має номера (одна в розділі) і скорочено – якщо номер має. При повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вказується: «див. табл.. …» Наприклад: «У табл. 3.4 проаналізовано.... Дані, що наведені у таб­лиці ...» . Таблиці розміщуються відразу після посилання на них у тексті . Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Слово "Таблиця" в заголовку не пишеться, після номера надається її назва. Якщо у розділі одна таблиця, її не нумерують. При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку над нею пишеться «Продовження таблиці …». Розміщуються таблиці так, щоб вони читались без повороту листа або з поворотом за годинниковою стрілкою. У тексті викладається аналіз табличних даних з відповідними висновками. Подібно таб­лицям нумеруються і підписуються інші ілюстрації – схеми, креслення, графіки, фотографії. Всі ілюстрації, крім таблиць, позначаються словом «Рис.», повинні мати найменування, нумеруються в межах розділу або у межах всього проекту.

Формули нумерують арабськими цифрами, з правої сторони сторінки, в круглих дужках, на рівні формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Рівняння і формули від­діляються в тексті вільними рядками.

Першою сторінкою курсового проекту вважається титул, другою – зміст, третьою - вступ, четвертою - прое­ктне завдання, далі розміщуються розділи, підрозділи і пункти пояснювальної записки. На перших двох сторінках номери не ставляться, на наступних - у правому верхньому куті.

Обкладинка проекту, на якій поміщується титульний лист (210 х 297 мм), повинна бути з щільного паперу. Оформляється титул за зразком у додатку І.

Список використаної літератури, на яку є посилання в тексті в квадрат­них дужках, наводиться в кінці проекту в алфавітному порядку. Він починаєть­ся з урядових чи відомчих постанов, потім наводяться інші праці за прізвищами авторів або їх назвами, якщо авторів більше чотирьох або немає. Після прізви­ща та ініціалів автора вказується повна назва літературного джерела, назва книги, збірника або журналу, де опублікована робота, місце видання, видавництво (крім журналів), рік видання, сторінки (для книг – повний обсяг, для статей – номери використаних сторінок у збірниках чи журналах).

---

Курсовий проект рекомендується складати у такій послідовності.

1. Написати перший розділ пояснювальної записки.

2. Визначити оптимальні для конкретних грунтово-кліматичних умов сівозміни, схеми висіву насіння у посівному відділенні та розміщення садивних місць у шкі­льному відділенні розсадника.

3. Визначити площу полів сівозмін та виробничих частин розсадника в межах земельної ділянки, що відводиться під розсадник.

4. Розробити остаточний план організації території розсадника у масштабі 165000 та ви­значити площу допоміжних частин. Написати другий розділ.

5. Розробити схеми і ротаційні таблиці для перехідних і прийнятих сівозмін, розрахувати дози і загальну потребу в добривах для розсадника. Написати третій розділ.

6. Розрахувати потребу у насінні, са­дивному матеріалі, визначити їх вартість для посівного і шкільного відділень. Визначити витрати на зберігання та підготовку насіння заданих порід до сівби.

7. Розрахувати щорічні виробничі витрати на вирощування садивного матеріалу (скласти розрахунково-технологічні карти). Визначити вартість допоміжних матеріалів (згідно даних РТК).

7. Скласти калькуляцію виробничої собівартості садивного матеріалу та план реалізації продукції розсадника.

8. Написати розділи 4 та 5.

9. Скласти перелік використаних літературних джерел (бібліографічний список).

Повністю виконаний і переплетений курсовий проект подається на пере­вірку, після чого викладач допускає його до захисту або повертає на доопрацювання з наступною повторною перевіркою. Захист проходить у формі співбесіди студента з керівником проектування по суті висвітлених питань. За рішенням кафедри курсовий проект може захищатися перед комісією у присутності керівника. За ре­зультатами захисту виставляється оцінка згідно прийнятої шкали.

Не приймаються на перевірку та не допускаються до захисту:

1. Курсові проекти, виконані не за завданням, сторонніми особами, на папері невідповідного формату.

2. Незавершені курсові проекти.

3. Курсові проекти, виконані з порушенням вимог ДСТУ : з помилками, підтирками, ви­правленнями, недбало оформлені.

2. Структура пояснювальної записки

курсового проекту (зміст)

Титульний лист

Зміст

Вступ

Проектне завдання

Розділ 1. Природні і економічні умови району розташування лісового розсадника

1. Місцезнаходження розсадника

2. Природні умови

3. Економіка району

4. Висновки

Розділ 2. Організація території розсадника. Споруди, обладнання, оснащення

2.1. Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

2.2. Розрахунок площі виробничих частин

2.3. Організація території. Розрахунок загальної площі розсадника

2.4. Споруди, обладнання, оснащення

Розділ 3. Основи агротехніки

3.1. Сівозміни та їх обґрунтування

3.2. Обробіток грунту

3.2.1. Обробіток грунту при первинному освоєнні площі

---

3.2.2. Обробіток грунту в полях сівозмін

3.3. Система застосування добрив

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу

4.1. Вирощування сіянців

4.1.1.Заготівля, зберігання та підготовка насіння до сівби

4.1.2. Вирощування сіянців і розрахунок виробничих витрат

4.2. Вирощування саджанців

4.2.1. Види садивного матеріалу та вимоги до нього

4.2.2.Вирощування саджанців у деревній школі

4.2.3. Вирощування саджанців у плодовій школі

4.2.4. Створення маточної плантації

4.3. Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника

4.3.1. Собівартість вирощування садивного матеріалу

4.3.2. Економічне обґрунтування запроектованих заходів

Розділ 5. Організація і охорона праці

5.1. Організація праці

5.2. Охорона праці та техніка безпеки

Бібліографічний список

Методичні вказівки до написання проекту

Вступ

Указуються сучасні та перспективні завдання і проблеми розвитку лісо­вого господарства і лісокультурного виробництва, значення вирощування лісо­вого садивного матеріалу. Розкривається актуальність і обґрунтовується необ­хідність створення лісового розсадника в конкретному лісогосподарському під­приємстві. Коротко відмічаються особливості вирощування садивного матеріа­лу в районі розташування розсадника. Указується мета написання курсового проекту. Обсяг - до 2 стор. компютерного тексту.

Розділ І. Природні і економічні умови району розташування розсадника

1.1. Місцезнаходження розсадника описується згідно додатку 2 з наве­денням лісорослинної зони і підзони району розташування. Указуються державні лісові підприємства чи райони, які будуть обслуговуватися розсадником.

1.2. Природні умови наводяться для забезпечення відповідності лїсорослин-них умов ділянки під розсадник біології вирощуваних порід. Дані беруться з лі­совпорядкувальних і землевпорядкувальних звітів, агрокліматичних довідників, навчальних посібників, спеціальної літератури. Кліматичні дані подаються згі­дно додатку 3 - текстом або у формі таблиці. Коротко характеризуються ре­льєф, грунти та гідрологія району розташування ділянки під розсадник.

1.3. Економіка району діяльності розсадника: вказуються основні галузі господарства, лісистість району, обсяг лісокультурних робіт, їх спрямованість і забезпеченість садивним матеріалом, зв'язок лісового господарства з провідними галузями народного господарства району, стан шля­хів транспорту, можливість забезпечення розсадника робочою силою, машина­ми і знаряддями.

1.4. Висновки. Виходячи з опису природних і економічних умов, роблять короткий ви­сновок про можливість і доцільність закладки тимчасового (до п’яти років) чи постійного (на 25-50 років) лісового розсадника в даному районі.

Розділ 2. Організація території постійного лісового

розсадника. Споруди, обладнання та оснащення.

---

2.1. Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

За походженням ділянка під розсадник може відноситися до певної категорії (обумовлюється в завданні): площа, яка була під сільськогосподарським користуванням; розкорчований (не розкорчований) зруб; задернований пустир. У тексті указується категорія площі, а також угіддя, які межують з ділянкою під майбутній розсадник.

Рельєф ділянки під розсадник описується з наведенням крутості схилів та їх експозиції, наявності блюдцеподібних знижень і т.ін. Похил поверхні по­винен бути до 2-3^о в поливних умовах, до 5° в неполивних і до 15-20° в гірських умо­вах. Експозиція схилу повинна бути західною і південно-західною в лісовій і лісостеповій зонах , західною, північно-західною, північною і півнісно-східною - у степовій.

Гідрологічні умови включають характеристику' підґрунтових вод, при­родних і штучних джерел води для водопостачання і зрошення розсадника. Оптимальна глибина залягання підґрунтових вод на піщаних грунтах - не менше 1,5 м, супіщаних - не менше 2,5 м, суглинкових - не менше 3-4 м. Вода повинна бути не мінералізованою (вміст солей до 2 г/л). Доцільна відстань джерела води для зрошення від розсадника - до 2 км.

Ґрунти на території розсадника описуються з використанням матеріалів

лісо-землевпорядкування, матеріалів спеціальних ґрунтових обстежень. Для основних типів грунтів наводиться морфологічний опис по генетичних горизонтах. Да­ється оцінка придатності грунтів для вирощування лісосадивного матеріалу. Кращими ґрунтами для закладки лісового розсадника є: в Поліссі - слабопідзо­листі і дерново-підзолисті свіжі супіщані і легкосуглинкові ґрунти з вмістом гумусу у верхньому горизонті не менше 2%; у Лісостепу - сірі і темно-сірі лег­косуглинкові і суглинкові лісові ґрунти, чорноземовидні супіски, вилугувані чорноземи; у Степу - чорноземи звичайні та південні, лучночорноземні ґрунти, легкі за гранулометричним складом, з допущенням легкого засолення (до 3-5 г/л легкорозчинних солей у ґрунтових розчинах).

Наводиться геоботанічна характеристика бур'янів та іншої трав'янистої рослинності на ділянці (видовий склад, ступінь розвитку, наяв­ність кореневищних і коренепаросткових бур'янів), перелік ентомологічних шкідників і збудників грибкових захворювань, ступінь зараженості ними грунту з розрахунку на 1м² (хрущі, жуки-кузьки, дротянки, вовчки, мишевидні гризу­ни та ін.). Для ріллі потрібно також указати тривалість сіль­ськогосподарського користування і культури, які вирощувалися (просапні чи зернові). Для зрубів додатково вказується рік і сезон рубки, склад зрубаного деревостану, кількість пнів на І га та їх середній діаметр..

Враховуючи природні умови, попереднє господарське використання, ступінь зараженості ґрунту шкідниками і хворобами, забур'яненість та інші фактори формулюється висновок про придатність даної ділянки для створення лісового розсадника, ви­значається спрямованість заходів щодо організації території розсадника, під­вищення родючості ґрунту, технології вирощування садивного матеріалу.

---

Смотрите также файлы

• Reg_11.doc

• ПТ-7 Відомість зважування тварин.doc

• ПТ-1 Відомість надою молока.doc

• ПР-9 Акт оприбуткування кормів.doc

• ПР-7 Щоденник сг продукціі.doc