На досліджуваному підприємстві оперативний аналіз є безпосередньою формою контролю за обсягами виробництва продукції, затрат на її вирощування та реалізації контрагентам.

На запит керівника перед щоденними апаратними нарадами бухгалтер-аналітик готує певну інформацію у відповідних макетах таблиць стосовно обсягів виробництва у порівнянні із попереднім днем, таким же днем у минулому році та наростаючим підсумком з початку року.

Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первинні дані, які економічно правильно відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Оперативний аналіз характеризується такими особливостями: 1) терміновістю, тобто наближенням строків проведення аналізу до часу здійснення виробничо-фінансових операцій, що полегшує й прискорює виявлення та усунення недоліків, викриття винних; 2) дійовістю, оскільки щоденне (щогодинне) проведення аналізу сприяє негайному усуненню недоліків і використанню виявлених резервів; 3) достовірністю, оскільки відомою є величина відхилення фактичних показників від планових або нормативних за кожний день роботи; 4) масовістю, тобто широким залученням безпосередніх виконавців виробничого процесу; 5) цілеспрямованістю, бо такий аналіз завжди має конкретну мету та завдання і досліджує окремі, найважливіші показники роботи підприємства.

Проблема оперативного економічного аналізу (ОЕА) є однією з найвагоміших в економічній науці та господарській практиці. Незважаючи на значимість і результативність ОЕА для виробництва й управління, не всі його аспекти достатньо опрацьовані та відповідають вимогам сучасного управління, оскільки за умов повсюдного впровадження економічних методів господарювання ОЕА має на меті: забезпечити органи управління інформацією, яка дає змогу приймати дійові рішення щодо недопущення будь-яких відхилень передбачених параметрів, зважаючи на зовнішню визначеність, невизначеність та ризик; активно втручатися у хід виробничих процесів і постійно змінюваних господарських ситуацій з метою вдосконалення останніх та ліквідації “вузьких місць”; своєчасно вносити корективи у плани, вибирати оптимальні варіанти розв’язання проблеми; сприяти зменшенню ризику, пов’язаного з невизначеністю та вибором альтернативних рішень з управління господарськими процесами і непередбачуваними ситуаціями; забезпечувати гнучкість й адаптивність в управлінні, можливості швидкого реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища; використовувати нові можливості, які забезпечують нововведення та ринок і, як результат, підвищувати якість й ефективність управління.

Фактичні дані для оперативного аналізу отримують з первинних бухгалтерських документів, регістрів оперативного обліку і статистики, а також результатів останнього обліку, зважування, з розрахунків, спостережень і повідомлень фахівців, керівників і виконавців.

---

Об’єктом поопераційного аналізу є технологічна операція або інший агротехнічний захід за місцем їх здійснення у бригаді, ланці, на місці роботи окремого агрегату і виконавця. Таким чином, забезпечується оперативний аналітичний вплив на виконання змінних норм виробітку, підвищення якості і дотримання строків робіт, поліпшення використання техніки. Результати поопераційного аналізу використовують в оперативному управлінні для розробки рішень щодо коригування застосування агротехніки, розв’язання проблем, які виникли.

Наприкінці року аналізують виконання виробничої програми по відділках, бригадах, ланках або інших виробничих підрозділах господарства. В умовах внутрішньогосподарського розрахунку враховують те, що розміри посівних площ окремого підрозділу господарства переважно не залежить безпосередньо від колективу працівників цього підрозділу. Тому в основі оцінки роботи окремих госпрозрахункових колективів підрозділів, як правило, гжить план виробництва продукції з фактичних посівних площ при плановій урожайності культур.

Методика організації оперативного аналізу передбачав, їло дані за злітний іст. порівнюються із даними попереднього дня, можуть обчислюватися наростаючим підсумком з початку виконання даного виду робіт, а гакож можна порівняти з даними за ту ж саму дату попереднього року.

У табл. 6.1 наведено методику оперативного аналізу ходу ібирамня врожаю озимої пшениці.

Таблиця 6.1

Хід збирання урожаю озимої пшениці у 2014 р.

Дата	Загальна площа збирання, га	Пряме комбайнування (обмолот), га					Намолочено, ц
		за день			з початку збору	% до заг. площі	з усієї площі		Середня ур-ть, ц\га
		звіт	попер. день	відхил. (+,-)			пряме комб.	обмолот
27.07	117	117	77	-40	194	36,7	2105,0	1873,45	18,0
28.07	91	91	117	26	285	54,0	1225,0	1090,25	13,5
29.07	104	104	91	-13	389	73,7	1350,0	1201,5	13,0
30.07	83	83	104	21	472	89,4	1228,0	1092,92	14,8

Оперативний аналіз виконання виробничої програми рослинництва має важливе значення. Особливістю галузі рослинництва є те, що визначити обсяг виробленої продукції можна лише після збирання й обліку врожаю. Великий проміжок часу між початком виробництва та отриманням продукції в цій галузі не дає змоги здійснювати під час виробництва аналіз виробничої програми, оскільки він ґрунтується на показниках виходу продукції. Тому поточний аналіз виробництва в рослинництві обмежується контролем за виконанням плану посівних площ і технології вирощування культур. Оперативний аналіз виробничої програми в рослинництві розпочинають з перевірки виконання робіт з приготування і передпосівного обробітку фунту, посіву, саджанню сільськогосподарських культур.

---

Важливою особливістю оперативного аналізу виконання плану агротехнічних заходів є поопераційне вивчення дотримання прийнятої агротехніки, виявлення причин відхилень і розробка заходів щодо їх усунення.

Поопераційний аналіз проводять не менше одного разу після завершення певної технологічної операції.

Однак більш ефективнішим є щоденний поопераційний аналіз. Це має важливе значення для аналізу довготермінових, монотонних, малозмінних технологічних операцій. Так, доцільно здійснювати щоденний поопераційний аналіз заготівлі кормів, добрив, насіння, збирання врожаю, оранки грунту, догляду за посівами тощо. Чим тривалішою є технологічна операція, тим більша кратність її аналізу, тим вищі дійовість, повнота і кратність використання результатів аналізу в оперативному управлінні цією операцією. Основною планово-нормативною базою для поопераційного аналізу є технологічні карти вирощування культур, норми і нормативи. Однак з метою перетворення технологічних карт на дійовий інструмент оперативного управління і наближення їхніх техніко-економічних показників до виконавців потрібно деталізувати систему оперативного планування шляхом розробки на основі технологічних карт календарних планів-графіків, робочих планів. індивідуальних і групових планів-нарядів.

Плани-графіки виконання агротехнічних заходів доводяться до бригад, а розроблені на їх основі плани-наряди — до виконавців. При цьому щомісячно і понеріодно здійснюється необхідне уточнення плану агротехнічних заходів, передбачених у технологічних картах. Таким чином, створюється деталізованіша, ширша і об’єктивніша база критеріїв для поопераційного аналізу.

Фактичні дані для операційного аналізу отримують з первинних бухгалтерських документів, регістрів оперативного обліку і статистики, а також результатів останнього обліку, зважування, з розрахунків, спостережень і повідомлень фахівців, керівників і виконавців.

Головними недоліками проведення оперативного аналізу на ДП «ДГ «Елітне» є відсутність єдиної методики його проведення, не розроблені типові макети таблиць, відсутня систематичність у його здійсненні та наявні певні часові розриви між формуванням аналітичних таблиць оперативного аналізу та отриманням первинних бухгалтерських документів, необхідних для здійснення.

6.1.3. Організація підсумкового аналізу діяльності підприємства

Підсумковий аналіз є завершальним етапом здійснення аналітичних процедур у господарстві. За його результатами формуються виснонки та пропозиції, які оприлюднюються на запит керівництва та впроваджуються у виробничий процес.

На досліджуваному підприємстві підсумковий аналіз, на відміну від оперативного має більш менш ритмічний характер і здійснюється головним економістом реіулярно у відповідності із звітним періодом – місяцем, кварталом, роком.

---

Щорічно проводиться аналіз виробництва валової продукції рослинництва та розрахунок впливу факторів на динаміку валового збору.

Наведемо макет таблиці, який відбиває аналіз динаміки виробництва валової продукції рослинництва (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Динаміка виробництва валової продукції рослинництва

ДП «ДГ «Елітне» у 2013-2014 рр.

Показник	2013 р.	2014 р.		2014 р. у % до:
		план	факт	2013 р.	план
Вартість продукції с/г (у постійних цінах 2010 р.), тис. грн	4355	3500	3726	85,6	106,5
у т.ч. рослинництва	4355	3500	3726	85,6	106,5
з неї зернових та зернобобових	3330,5	3210	3287	98,7	102,4
Питома вага у вартості валової продукції с\г, %:
рослинництва	100,0	100,0	100,0	0,0	0,0
зернових і зернобобових	76,5	91,7	88,2	11,7	-3,5

Аналіз даної таблиці вказує на перевиконання плану по виробництву валової продукції рослинництва на підприємстві. Вартість продукції рослинництва, порівняно з планом зросла на 6,5%, а зернових і зернобобових на 2,4%. Питома вага у вартості валової продукції рослинництва залишилась незмінною.

Обсяг валових зборів продукції рослинництва залежить передусім від розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства, структури цих угідь і посівних площ культур. До продуктивних земельних угідь належать рілля і посівні площі сільськогосподарських культур, природні сінокоси і пасовища, багаторічні плодові насадження. Другим важливим фактором є урожайність сільськогосподарських культур та інших продуктивних угідь.

При аналізі визначають вплив на обсяг валової продукції (у вартісному вираженні) по кожній культурі та в цілому по галузі рослинництва зміни, насамперед, двох факторів: посівних площ; урожайності культур (табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Розрахунок впливу факторів на зміну валового збору окремих культур ДП «ДГ «Елітне» у 2013-2014 рр.

Культури	Посівна площа, га		Урожайність, ц/га		Валовий збір, ц		Відхилення (+; -), ц
	2013	2014	2013	2014	2013	2014	усього	У т.ч. за рахунок зміни
								пос. площі	ур-ті
Пшениця озима	381	358	43,0	42,8	16383	15322,4	-1060,6	-989,3	-71,6
Пшениця яра	51	77	27,0	24,5	1377	1886,5	+509,5	+701,0	-192,5
Гречка	7	4	7,1	10,8	49,7	43,2	-6,5	-21.4	+ 14.8
Ячмінь ярий	184	183	22,7	25,9	4176,8	4739,7	+562,9	-22,7	+585,6
Горох	154	198	8,2	14,6	1262,8	2890,8	+1628	+359,1	+ 1276,9
Кукурудза	184	261	47,1	26,2	8666,4	6838,2	-1828,2	+3629,9	-5454,9
Соняшник	160	131	20,2	7,3	3232	956,3	-2275,7	-587,1	-1689,9
Соя	61	50	7,2	14,1	439,2	705	+265,8	-79,3	+345,0

---

Аналіз таблиці 6.3 свідчить про зниження валового збору озимої пшениці на 1072 ц у 2014р порівняно з 2013р. Гречки - на 7 ц, кукурудзи на зерно - на 1839 ц, соняшнику - на 2282 ц. Зниження валового збору по гречці спровокувало скорочення посівної площі. Щодо соняшнику та озимої пшениці, то зростання посівної площі та урожайності спричинило скороченя обсягів валового збору. А по кукурудзі - суттєве зниження урожайності. Ці висновки необхідно враховувати при подальшому плануванні посівних площ та впровадженні резервів зростання урожайності.

Велику роль під час аналізу обсягів виробництва на сільськогосподарському підприємстві займає аналіз валових зборів саме по групі культур (табл. 6.4).

Аналізуючи табл. 6.4, у 2014 р. порівняно із 2013 р. загальний валовий збір зерна знизився на 200 ц. За рахунок збільшення посівних площ під зернові на 120 га, валовий збір зріс на 3985 ц; за рахунок зміни структури посівних площ в групі зернових культур валовий збір знизився на 329 ц; за рахунок зниження рівня середньої урожайності зернових культур на 3,9 ц/га валовий збір знизився на 3857 ц.

Зниження валового збору за рахунок зниження урожайності може бути за рахунок несприятливого клімату та неправильного догляду за рослинами.

У подальшому на підприємстві необхідно вживати заходів по підвищенню урожайності культур, покращенні умов догляду за рослинами, залучати інновації в рослинницьку галузь, мотивувати працю працівників галузі рослинництва, та оптимально формувати сівозміни на наявних полях.

Основним напрямом збільшення обсягів продукції землеробства є підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Для цього господарства здійснюють комплекс заходів щодо підвищення родючості землі, впровадження інтенсивних технологій вирощування культур тощо. При аналізі виконання плану з урожайності культур потрібно насамперед оцінити її рівень по господарству в цілому та його підрозділах (відділках, бригадах, ланках). Для цього по кожній культурі порівнюють фактичні показники урожайності з плановими, а також показники окремих внутрішньогосподарських підрозділів між собою і із загальногосподарськими показниками.

---

Смотрите также файлы

• Лекция_подсолнечник.doc

• tema_7.doc

• Kupyansk_proekt-1.doc

• Ліс. розс.До Метод. вказ.2010.doc

• Reg_11.doc