Хребетний стовп у кроля має 46 хребців, з них шийних – 7, грудних – 12-13, поперекових – 6-7, крижових – 4, які зливаються в крижову кістку та хвостових – 15-16. Ребер 12-13 пар. У кроля хребтовий стовп утворює 3 згини: 1) шийний згин – в початковій частині шийного відділу, звернений вверх, у кроля майже не виражений;

2) шийно-грудний – при переході кінцевої частини шийного відділу в початковий відділ грудного, звернений донизу, у кроля різко виражений;

3) грудо-поперековий згин, простягається у вигляді загальної арки через спинно-поперековий відділ від грудних кінцівок до тазових. Цей згин у кроля розтягнутий і різко виражений.

Шийний відділ короткий, прямолінійний складається із 7 хребців. На 2-шийноиу зуб циліндричної форми.

Грудний відділ із 12 (13) хребців, які поступово подовжуються спереду назад. Тіло округло-трьохгранної форми, ямка голівки плоскі, є соскоподібні відростки. Ребра довгі, тонкі та ізогнуті кістки. На останніх 4 ребра горбка немає.Перші ребер справжні. 3 останніх пари ребер є коливними. Груднина складається із 6 сегментів. Ручка витягнута вперед, сжата з боків, а нижня поверхня майже округла. Тіло трьохгранно трикутної форми

Поперековий відділ 7(6) досить довгтх і міцних хребців, досягають великого розвитку, перевищуючи по довжині грудні.

Крижовий відділ короткий і складається з 4 зрощених між собою хребців, утворюючи крижову кістку. На крижі добре виражений мис. Остисті відростки відокремлені один від одного.

Хвостовий відділ складається з дуже коротких різко ізогнутих догори 16(15) хребців.

Хребетний стовп морської свинки складається з 36-37 хребців, з них 7 шийних, 13 грудних, 6 поперекових, 4 крижових та 6-7 хвостових. Ребер 13 пар, з них 6 справжніх та 7 несправжніх. Груднина складається з п’яти частин, які пізно зростаються, причому ручка та мечоподібний відросток зростаються лише в старих тварин. В щурів кількість хребців шийного, грудного, поперекового та крижового відділів, як і в морської свинки, відрізняється лише кількість хвостових хребців - 27-30.

Хребетний стовп у нутрії складається із 56 хребців: 7 – шийних, 13 – грудних, 6 – поперекових , 4 – крижових та 26-27 – хвостових хребців. 13 пар ребер, із них 8 пар справжніх, стернальних та 5 несправжніх, астернальних.

V. Особливості будови скелета кінцівок у дрібних свійських тварин

Скелет кінцівок у дрібних тварин складається із скелета поясів та скелета вільних кінцівок. У зв’язку із тим, що грудна кінцівка в собак пристосована до різних рухів, особливо хватальних, які потребують легкого відводу кінцівки в бік і обертання її навколо поздовжньої осі пояс грудної кінцівки включає основну кістку – лопатку, а також рудиментовану, дуже маленьку ключицу. В собаки вона може мати вигляд сполучнотканинного прошарку або неправильної форми кісткової пластинки в плечоголовному м’язі довжиною 6-12 мм, шириною 4 мм, часто взагалі відсутня. В кішки ключиця завжди зберігається і має вигляд зігнутої палички довжиною 2-30 мм. Її кінці потовщені, їх можна пальпувати. У кроля лопатка витягнуто-трикутної форми з широкою основою на якій добре виражений хрящ лопатки. Передосна ямка вужча за заосну. Є акроміон, на якому є акроміалтьний відросток (метакроміон). Ключиця у вигляді тонкої кісточки, яка з’єднується одним кінцем з акроміальним відростоком, а іншим з ручкою груднини.

---

Тазовий пояс у тварин складається із парних клубової, лобкової та сідничної кісток. Тазові кістки зчленовуються з крижовою кісткою та разом із першими хвостовими хребцями утворюють кісткове кільце. В кішок таз помітно вужчий, ніж у собак. У молодого кроля біля внутрішнього краю кульшової западини є чотирикутна кісточка (оs acetabulare). У дорослих тварин вона зростається з кістками тазу. Таз кроля характеризується паралельним розміщенням його поздовжніх частин (крила відвернуті вбік; вузькі стовпичикоподібні і майже вертикально поставлені крила, кульшова западина розміщена майже на середині довжини тазу (сдвинута каудально; затульний отвір великий; вушкоподібна поверхня незначна, лежить на самаому задньому кінці крила тазу.

Скелет вільної кінцівки складається із трьох ланок: стилоподія, зейгоподія й автоподія.

Стилоподій грудної кінцівки – плечова кістка виступає вільно лише дистальним кінцем, що пов’язано з функцією хватання.

Зейгоподій – кістки передпліччя - ліктьова й променева розвинуті майже однаково, між собою з’єднані рухомо, тому піднята лапа може досить вільно обертатися. В кішки на відміну від собаки ступінь рухливості кісток відносно одна одної значно більша. У кроля кістки передпліччя в проксімальному кінці з’єднані суглобом, а в дистальному сполучнотканинним зрощенням. Променева кіска доситьь коротка, слабко скривлена каудально. Ліктьова довше і більш розвинута і має S-подібно викривлена. На ліктьовому відростку є борозна.

Будову автоподію передньої кінцівки – кисті – у собаки можна вважати переходом до більш совершенного типу розвитку лапи. Підняття від землі в них обмежується ділянкою п’ястка, тому лише пальці через свої м’якуші стикаються з землею. Ознаки редукції променів ланок лапи слабо виражені, проте все ж мають місце; пальці більш близько і щільно прилягають одна до одної і лише злегка розходяться під час наступу. Тварини ще мають цупкість в лапах і здатні утримувати предмети. Перший промінь майже вдвічі зменшений і з землею не стикається. За такою характеристикою собак відносять до пальцеходячих тварин. У цілому кисть складається із кісток зап’ястка, п’ястка та фаланг пальців.

Кістки зап’ястка – це основа лапи. В проксимальному ряду в собак знаходяться променево-проміжна, ліктьова та додаткова кістки зап’ястка, а в дистальному – чотири кістки: 1, 2, 3, а 4 і 5 зростаються між собою. Додаткова кістка, яка випинається у вигляді горбка, виконує роль сезамоподібної кістки в сухожилку довгого абдуктора першого пальця.

У кроля в зап’ястку 9 кісток. В проксімальному ряді зап’ястку 4 кістки – променева, проміжна, ліктьова та додаткова кістки зап’ястка. Найбільша з них ліктьова. В дистальному – 4 кістки:1,2,3,4+5. В середині між рядами лежить обособлена центральна кістка.

---

П’ясток – найдовша ділянка лапи в собак, нараховує 5 п’ясткових кісток, з яких 3 і 4 найдовші, 2 і 5 – дещо коротші, а 1 – дуже коротка і може зростатися з першою фалангою. В кішок, найкоротшою також є 1 п’ясткова кістка, найдовшою – 3, далі по мірі зменшення довжини кожної кістки на 2-3 мм йдуть 2, 4 та 5 кістки. У кроля 5 кісток : 1-а– дуже коротка, 5-а трохи довша за 1-у, сама довга–3-я, а 2-а та 4-а – однакові по довжині.

В собак, як пальцеходячих тварин, розвинуто зазвичай п’ять пальців, причому перший – короткий, висячий, так як не досягає землі під час наступу, тому його можна віднести до редукованих утворів. Крім того, він має лише дві фаланги (2 і 3), так як 1 фаланга, зливається з першою п’ястковою кісткою, а ІІ-V пальці мають три фаланги. В собаки III та IV пальці довші, ніж II і V, внаслідок цього лапа в собаки називається параксонічною. У кроля будова пальців такаж як і у собаки. В кішки найдовшим є ІІІ палець, тому лапа в неї називається мезаксонічною.

Перша та друга фаланги пальців мають типову будову, характерну для цих кісток, а третя фаланга, яка в собаки та кішки називається кігтьовою кісткою, має специфічну будову. Кігтьова кістка складається з гострого та зігнутого кігтьового відростка, який проксимально обрамлений кігтьовим гребенем, що прикриває кігтьову борозну. Кігтьовий відросток у кішки особливо сильно зігнутий та здавлений так, що обидві трикутні бічні поверхні змикаються, утворюючи опуклий дорсальний край та ввігнутий підошовний край. Дотичні до обох країв утворюють у кігтьових кістках передньої лапи кішки кут приблизно 40°, в той час як для задньої лапи цей кут буде більш гострим – приблизно 30°.

Сезамоподібні кістки в собаки та кішки є на дорсальній та пальмарній боках лапи. На дорсальному боці вони, в основному, мають хрящову структуру і у вигляді непарних капсульних тілець розміщуються в суглобовій капсулі п’ястково-пальцевого суглоба або у вигляді сухожилкових тілець в сухожилку загального розгинача пальців над суглобом середньої фаланги. З пальмарного боку вони присутні в усіх трьох суглобах. Проксимальні сезамоподібні кістки мають вигляд парних овальних кісточок, які включені в зв’язковий апарат п’ястково-фалангових суглобів II-V пальців і є місцем прикріплення міжкісткових м’язів. У І пальці сезамоподібна кістка непарна і не пов’язана з міжкістковим м’язом. Інші пальмарні сезамоподібні кістки представляють собою хрящові утвори в капсулах суглобів середньої фаланги та зв’язковому апараті кігтьових суглобів. У кроля сезамоподібні кістки є парні проксімальні та дистальні сезамоподібні кістки на 1-й та 3-й фаланзі пальців.

Стилоподій тазової кінцівки – стегнова кістка – подібно до плечової також вільно від тулуба виступає лише дистальною частиною. Надколінок представляє собою каплеподібну сезамоподібну кістку в сухожилку чотириголового м’яза стегна. Крім того, для собаки та кішки характерним є наявність сезамоподібних кісток (везалієві), які включені в сухожилки голівок литкового м’яза. Латеральна сезамоподібна кістка завжди набагато більша і має пірамідальну форму, медіальна – кубічну форму. Сезамоподібна кістка, яка знаходиться в сухожилку підколінного м’яза, медіально від голівки малогомілкової кістки стикається з латеральним виростком великогомілкової кістки.

---

У кроля на стегновій кістці є 3 вертлюги – більший, менший, третій. . На тілі немає плантарної ямки та шорсткості.. На виростка блоку розміщені сезамоподібні кісточки. Надколінок –невелика округла кісточка сідлоподібної форми.

Зейгоподій представлений кістками гомілки – великогомілковою та малогомілковою, з яких друга розвинута слабо, проте все ж зберігається у вигляді пластинки, яка дистальним кінцем досить щільно з’єднується з великогомілковою. У кроля кістки гомілки в дистальних кінцях зрощені на між собою, а між проксимальними їх кінцямиє міжкістковий простір.

Ланки автоподію задньої кінцівки – стопи – заплесна, плесна і фаланги пальців у собак схожі із зап’ястком, п’ястком та пальцями грудної кінцівки. Проте зважаючи на те, що задня лапа, як і вся тазова кінцівка, приймає основну участь у локомоції, з більшою силою штовхаючи тулуб уперед, її структура має свої особливості. Найбільше вони проявляються в заплесні, менше – в плесні і найменше – в пальцях.

У проксимальному ряду кісток заплесна в собак знаходяться дві кістки – п’яткова та надп’яткова, в центральному – середня (центральна), дистальному – чотири кістки: 1, 2, 3, а 4 і 5 зливаються в одну. У кроля надп’яткова кістка має косопоставлений блок та тіло. В дистальному ряді 3 кістки: 1-а відсутня або зростається з 2-ю, 3-а, 4+5-а.

На плесні в принципі п’ять кісток, проте в кішки перша плеснова кістка збереглася у вигляді рудиментарної кісточки кеглеподібної форми, яка з’єднується з першою заплесновою кісткою. У кроля 4 кістки На цій кістці палець відсутній. У собаки перша плеснова кістка може мати дуже різноманітний вигляд: або, як у кішки, існувати у вигляді рудимента, що може зливатися з першою заплесновою кісткою, або складатися з двох частин та нести двофаланговий палець, так званий «вовчий кіготь». Інші плеснові кістки в собаки та кішки розміщуються параксонічно, тобто III і IV промені довші, ніж ІІ та V. Можна відмітити, що в кішки плеснові кістки в два рази довші п’ясткових, а в собаки ця різниця менша. Крім того, в собаки та кішки плеснові кістки розміщуються не на одному рівні, а утворюють склепіння, що робить їх з’єднання більш стійким до навантажень у сагітальній площині.

Кістки пальців задньої лапи за своєю формою, в основному, подібні на кістки пальців передньої лапи. Різниця є в тому, що I палець у кішки, як правило, відсутній, а в собаки інколи з’являється у вигляді «вовчого кігтя». В окремих порід він зустрічається достатньо часто, в сенбернарів та тібетських догів регулярно. Інколи перший палець може мати два зачатки, так звана «подвійна шпора».

Сезамоподібні кістки такі ж, як і на передній лапі.

Особливості будови кісток дрібних свійських тварин

У песця

Мозковий відділ черепа –найширший на рівні зовнішніх слухових проходів, рострально звужується.

---

Лобова кістка.Зовнішній сагіт. гребінь - довгий, від переднього краю тім’яних кісток переходить у лобові гребені, які зливаються з виличними відростками лобової кістки.
на лобові кістки не переходить

Вискова кістка. Зовнішній слуховий прохід – без кісткової манжетки.
Потилична кістка. Потиличний отвір – поперечно-овальний. Яремний відросток – короткий, прилягає до бічної поверхні кісткового міхура.

Лицьовий відділ

Верхньощелепова кістка –”Г”-подібна. Підорбітальний отвір –округлий, знаходиться на рівні 1 кутнього зуба. Комірок для кутніхзубів –

Бічні краї хоан сходяться аборально, розходяться рострально.

Кісткове піднебіння - довге, широке.

Нижня щелепа. Комірок для кутніх зубів 7. Міжкомірковий край дуже короткий. Вільний кінець вінцевого відростка не звисає над виростковим відростком, розширений.

У кота

Мозковий відділ черепа – рівномірно-широкий.

Лобова кістка.Зовнішній сагіт. гребінь - короткий, знаходиться лише на тім’яній кістці, на лобові кістки не переходить.

Потилична кістка. Потиличний отвір – округлий з дорсальною вирізкою. Яремний відросток – короткий, прилягає до бічної поверхні кісткового міхура.

Вискова кістка. Зовнішній слуховий прохід – без кісткової манжетки.

Лицьовий відділ

Верхньощелепова кістка –”Г”-подібна. Комірок для кутніх зубів - 4.Підорбітальний отвір –округлий, знаходиться на рівні 1 кутнього зуба.
Бічні краї хоан проходять паралельно.

Кісткове піднебіння - коротке широке.

Нижня щелепа. Комірок для кутніх зубів 3. Міжкомірковий край виражений добре. Вільний кінець вінцевого відростка звисає над виростковим відростком, звужений.

У нутрії

Мозковий відділ

Лобова кістка. Зовнішній сагітальний гребінь переходить у слабко вираж. лобові гребені, котрі не зливаються з виличними відростками лобових кісток

Потилична кістка. Яремні відростки - масивні, довгі, крючкоподібні

Вискова кістка. Кістковий міхур – поздовжньо-овальний; зовнішній слухов. прохід не великого діаметра, оточений кістковою манжеткою.

Лицьовий відділ

Верхньощелепна кістка. Комірок для кутніх зубів- 4. Зубні аркади кутніх зубів - під кутом, вершина якого спрямована рострально, комірки перших кутніх зубів зближені.

Підорбітальний отвір – дуже великий (1-1,5 см), його верхній край знаходиться на одному рівні з верхнім краєм кісткової орбіти.

Носо-піднебінні щілини - на різцевих, а більша частина – на верхньощелепних кістках. Хоани - довгі, вузькі, передній край клиноподібний, бічні краї сходяться рострально. Кіст. піднебіння - звужене рострально між першими кутніми зубами, розширене аборально..
Лицьова дуга виражена.

Нижня щелепа. Міжкомірковий край має глибоку вирізку Вінцевий відросток дуже низький, знаходиться латерально від останнього кутнього зуба. Нижньощелепний отвір видовжений у вигляді вушка голки. Кутовий відросток довгий, вузький, тригранний, продовжується на тіло НЩК гребенем. Ямка великого жувального м’яза ввігнута. Щелепна вирізка глибока.

---

Смотрите также файлы

• Agronomi__2010.doc

• Методичка по мікробіології.doc

• Методика наложения хирургических швов на мягкие ткани современные рекомендации для собаки и кошки webvet.ru.doc

• Bilet_1-40.doc

• МЕТОД.ДИПЛОМ-Е 2015 оконч.doc