Складність правового регулювання фінансування витрат на культуру і мистецтвополягає у не лише в об'єктивних причинах, пов'язаних із загальним становищем у країні, а й у специфіці самої галузі культури. З одного боку, культура не може існувати без свободи творчості і тому одне з найважливіших завдань правового забезпечення культурної сфери - це гарантування та забезпечення творчих свобод: свободи художньої творчості, свободи слова, свободи друку тощо. 7, ст. 83

З іншого боку, в умовах класичного ринкового господарювання значна частина організацій культурно-мистецької сфери є економічно неприбутковими, але суспільне необхідними. З цього випливає, що суспільство (держава), яке зацікавлене в існуванні та розвиткові культури, повинно створити такий правовий простір, у якому культура зможе існувати, залишаючись економічно неприбутковою, навіть за умов ринкової економіки.

Відповідно до функціональної класифікації видатків до них належать витрати на утримання засобів масової інформації, у тому числі телебачення і радіомовлення, пресу, книговидання тощо, а також дослідження і розробки у сфері духовного та фізичного розвитку. 11

Згідно з функціональною структурою видатків на культуру та мистецтво їх включено до розділу "Духовний та фізичний розвиток" (код 0800) та підрозділу "Культура та мистецтво" (код 0821). Ці видатки включають фінансування театрів; художніх колективів, концертних і циркових організацій; кінематографії; творчих спілок; бібліотек; музеїв та виставок; заповідників; клубних закладів; інших заходів і закладів у галузі культури та мистецтва. 2

При фінансуванні культури головними розпорядниками бюджетних коштів є Міністр культури України, міністри та керівники державних комітетів та відомств України, а також Автономної Республіки Крим, у підпорядкуванні яких перебувають підприємства, організації, заклади культури. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є керівники відповідних закладів, підприємств та організацій. Фінансування за Державним бюджетом України здійснюється Міністерством фінансів України шляхом надання головним розпорядникам бюджетних призначень у межах встановлених поточним актом про бюджет асигнувань. 2, ст. 73-74

З бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських (крім міст районного підпорядкування) та районних бюджетів фінансування здійснюється відповідно Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими відділами шляхом перерахування коштів з рахунків відповідних бюджетів на реєстраційні рахунки головних розпорядників бюджетних коштів, що відкриті у відповідних територіальних органах Державного казначейства України. Після отримання коштів із бюджету на свої рахунки головні розпорядники у встановленому порядку перераховують кошти на реєстраційні рахунки підвідомчих підприємств, організацій та закладів культури. 6

---

З бюджетів міст районного підпорядкування, сільських та селищних бюджетів фінансування здійснюється відповідними місцевими державними адміністраціями та виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування. Отже, у бюджетному фінансуванні витрат на культуру та мистецтво беруть участь усі ланки бюджетної системи України. Кожне окреме підприємство, організація або заклад культури отримує асигнування лише з одного бюджету. Розподіл установ культури та мистецтва на ті, що фінансуються з державного бюджету, і ті, що отримують асигнування з місцевих бюджетів, здійснюється залежно від їх значимості та підпорядкування. 8

Так, за рахунок коштів державного бюджету фінансуються такі заклади та заходи:

• а) державні культурно-освітні програми (національні та державні бібліотеки, музеї і виставки національного значення, заповідники національного значення, міжнародні культурні зв'язки, державні культурно-освітні заходи);

• б) державні театрально-видовищні програми (національні театри, національні філармонії, національні та державні музичні колективи і ансамблі та інші заклади і заходи мистецтва згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

• в) державна підтримка громадських організацій культури і мистецтва, що мають статус національних;

• г) державні програми розвитку кінематографії;

• ґ) державна архівна справа.

За ознакою підпорядкування з державного бюджету фінансуються також усі підприємства, організації та заклади культури, що безпосередньо підпорядковані Міністерству культури та іншим міністерствам, державним комітетам та відомствам. 9

Інші бюджетні культурно-мистецькі заклади фінансуються головним чином із відповідних місцевих бюджетів. Зокрема, до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення, належать державні культурно-освітні (бібліотеки, музеї та виставки) та театрально-видовищні програми (філармонії, музичні колективи і ансамблі, театри, палаци і будинки культури республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, школи естетичного виховання дітей, інші заклади та заходи у галузі мистецтва). 9, ст. 16

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ

2.1. Аналіз динаміки чисельності закладів культури та їх відвідування населенням

Вид аналітичної функції, за допомогою якої визначають тенденції розвитку у рядах динаміки, залежить від характеру коливань значень ознаки.

1. Якщо показники динамічного ряду змінюються в арифметичній прогресії, без різких коливань, більш-менш рівномірно, то динамічні ряди вирівнюють за рівнянням прямої лінії. 1, ст. 608

При використанні прямолінійного тренду ŷt = а₀ + а₁t параметри а₀ і а₁ можуть бути знайдені шляхом рішення системи нормальних рівнянь:

---

nа₀ + а1∑t = ∑y; (2.1)

а₀∑t + а1∑t² = ∑ yt

за формулами : ; (2.2)

.

На основі даних таблиці 1 визначимо значення параметрів рівняння:

Рівняння прямолінійного тренду прийме вигляд: ŷt = 139-1,4t

Отже, щорічно кількість театрів в середньому знижувалась на 1,4

Підставляючи відповідне даному рокові значення t, визначаємо розрахункові значення ŷt (див. табл. 1.)

Для першого року: у₁ =139-1,4*1=137,6 (од.на рік)

Для другого року: : у₂ = 139-1,4*2=136,2(од. на рік)

Для третього року: = 139-1,4*3=134,8(од.на рік)

Для четвертого року: = 139-1,4*4=133,4(од.на рік)

Для п’ятого року: = 139-1,4*5=132(од.на рік)

2. Якщо зміна рівнів ряду відбувається з приблизно рівномірним прискоренням або уповільненням ланцюгових абсолютних приростів, то динамічні ряди вирівнюють за рівнянням квадратичної параболи. Для розрахунку параметрів параболічного тренду ŷt = а_{0 +} а₁ t + а₂ t² складаємо систему нормальних рівнянь:

nа₀+ а₁∑t + а₂ ∑t² = ∑у;

а₀∑t + а₁∑t^{2 +} а₂∑t³ = ∑ yt; (2.3)

а₀∑t^{2 +} а₁∑t³ + а₂∑t= ∑ yt²

Підставляємо розрахункові дані в систему нормальних рівнянь (див. табл. 1).

Ділимо всі коефіцієнти в рівняннях на відповідні коефіцієнти при а_{0 :}

Віднімаючи від другого рівняння перше, а від третього – друге, отримуємо два рівняння з двома невідомими:

Ділимо кожну складову цих рівнянь на відповідні коефіцієнти при а₁ і віднімаємо від другого рівняння перше.

Звідки

Методом підстановки отримуємо параметри а₀ та а₁:

Отже, рівняння параболічного тренду має вигляд:

ŷt = 139 – 2,259t + 0,17t²

Це означає, що в році, який передує початку досліджень, вирівняна кількість театрів складала 139од., початкова швидкість зниження кількості театрів -2,259од., а прискорення зміни щорічних приростів – 0,17 од. на рік

Підставляючи в отримане рівняння відповідні значення t, визначаємо розрахункові значення показника для кожного року:

ŷ₁= 139,73-2,259*1+0,17*1=137,6(од.на рік)

ŷ₂= 139,73-2,259*2+0,17*4=135,9(од.на рік)

ŷ₃= 139,73-2,259*3+0,17*9= 134,5(од.на рік)

ŷ₄= 139,73-2,259*4+0,17*16=133,4(од.на рік)

ŷ₅= 139,73-2,259*5+0,17*16=132,7(од.на рік)

Розрахункові значення показників наведені в таблиці 1. Близькість розрахункової і фактичної суми у (відповідно 674,1 і 674) є критерієм правильності проведених розрахунків.

Для обґрунтування вибору трендового рівняння визначимо квадрати відхилень фактичних рівнів від розрахункових (див. табл. 2). Порівняльний аналіз одержаних даних показує, що для трендового моделювання більш обґрунтованим є рівняння прямої, оскільки сума квадратів відхилень розрахункових значень від фактичних в даному випадку найменша (674<674,1).

Для екстраполяції (прогнозування) показників на наступні періоди у рівняннях тренду змінюють порядковий номер року та розраховують ŷНаприклад, для 8-го року дослідження при використанні рівняння параболічного тренду отримаємо:

---

Ŷ₈= 139 – 1,4 *8 = 127,8

Рис. 1 Аналітичне вирівнювання кількості театрів в Україні в період 2009-2013р

Для характеристики рядів динаміки відвідування музеїв використовується система взаємопов’язаних показників: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного проценту приросту.

Абсолютний приріст характеризує розмір збільшення (або зменшення) рівня показників динамічного ряду за певний період. Його виражають у тих самих одиницях, що й рівні ряду динаміки. Цей показник обчислюють двома способами:

1. якщо кожний рівень ряду динаміки порівнюється з попереднім рівнем, абсолютний приріст називають ланцюговим:

;

2. якщо всі рівні ряду порівнюють з базисним (початковим рівнем), абсолютний приріст називають базисним:

.

Темп зростання – це відношення поточного рівня ряду динаміки ( ) до попереднього ( ) або початкового рівня ( ). Обчислюється у коефіцієнтах або процентах.

Темп приросту можна визначити віднімаючи від темпу зростання 100%.

Тпр.л. = Тзр.л. – 100%;

Тпр.б. = Тзр.б. – 100%.

Абсолютне значення 1% приросту – це відношення абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той самий період. Цей показник доцільно розраховувати лише для ланцюгових абсолютних приростів і темпів приросту. Простіше його можна визначити як відношення попереднього рівня показника до 100.

Результати розрахунків відображають в таблиці, після якої роблять висновок про зміну показника у часі.

Згідно даних таблиці 4 ,проаналізувавши показники відвідувань музеїв по Україні можна дійти висновку,що кожного року простежується тенденція до зростання відвідувань музеїв (на 100 осіб населення). Найбільша відвідуваність була у період з 2012 по 2013 роки,що на 13,6 % більше ніж у 2009 році.

Таблиця 4

Показники динаміки відвідування музеїв по Україні

Рік	Кількість музеїв од.	Абсолютний приріст од.		Темп зростання,%		Темп приросту,%		Абсолютне значення1% приросту
		б	л	б	л	б	л
2009	45	X	X	100	X	X	X	X
2010	47	2	2	104,4	104,4	4,4	4,4	0,4
2011	48	3	1	106,6	102,1	6,6	2,1	0,5
2012	49	4	1	108,9	102,0	8,9	2,0	0,5
2013	49	4	0	108,9	100,0	8,9	0	0

2.2. Аналіз забезпеченості населенням закладами культури та їх відвідуваності

На відвідування населенням закладів культури впливає безліч факторів результативний показник (відвідування) залежить від багатьох факторних ознак. Дослідимо як впливає на відвідування концертів населенням рівень доходу.

Кореляційно-регресійний аналіз дозволяє визначити тісноту зв'язку між досліджуваними показниками і пропорційність зміни результативного показника при зміні одного чи декількох факторів. Залежно від кількості досліджуваних ознак розрізняють парну (просту) кореляцію, коли аналізують зв’язок між однією факторною і результативною ознаками і множинну, коли вивчають залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак. 1

---

Головною характеристикою кореляційного зв’язку є лінія регресії. Рівняння лінійної регресії має вигляд:

.

Параметри і знаходять, розв’язуючи систему нормальних рівнянь:

(2.4)

де п – кількість одиниць сукупності (тобто заданих пар значень х і у).

Розв'язавши цю систему, дістанемо:

(2.5)

Для прикладу розрахуємо параметри рівняння лінійної регресії, що характеризує залежність рівня відвідування населенням концертів у(на 100 населення) від доходів населення х (табл. 3).

Підставивши відповідні значення в систему рівнянь, отримаємо

Отже, теоретична залежність рівня відвідування населенням концертів від доходів населення має такий вигляд:

Це означає, що при збільшенні при збільшенні доходів населення на 1 млрд грн відвідуваність концертів зростає на 0,2 осіб на рік

Таблиця 3

Дані до регресійного аналізу залежності рівня відвідування населенням України концертів у(на 100 населення) від доходів населення х (млрд. грн.)

Рік	х	у
2009	14,3728	8	206,5773798	64	114,9824	8,77456	76,992
2010	18,347	9	336,612409	81	165,123	9,5694	91,573
2011	21,6379	9	468,1987164	81	194,7411	10,22758	104,603
2012	25,2064	10	635,3626009	100	252,064	10,94128	119,712
2013	26,1675	11	684,7380563	121	287,8425	11,1335	123,955
Всього	105,7316	47	2361,4891624	447	1014,753	50,64632	516,835
В середньому	21,14632	9,4	472,29783248	89,4	202,9506	10,129264	103,367

Для оцінки щільності прямолінійного зв’язку результативної і факторної ознак використовують коефіцієнт парної кореляції, який обчислюють за формулою:

r ₌ , (2.6)

де – середнє квадратичне відхилення факторної ознаки; – середнє квадратичне відхилення результативної ознаки.

Так як , а , то формула лінійного коефіцієнта кореляції буде такою:

(2.7)

Розраховане значення коефіцієнта кореляції (r = 0,2) свідчить, що між ознаками не іс­нує зв'язку.

Розподіл регіонів України за рівнем соціально-культурної активності населення, 2013 р

Критерій оцінки (значення інтегрального показника)
високий рівень (більше 80 %)	середній рівень (більше 40 %)	рівень нижчий за середній  (30–40 %)	низький рівень (20–30 %)	обмежений рівень (менше 20 %)
м. Київ	АР Крим, Одеська, Черкаська, Чернігівська, м. Севастополь	Донецька, Кіровоградська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька	Вінницька, Волинська,Житомирська,Миколаївська, Полтавська, Сумська, Харківська	Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Рівненська,Херсонська

---

Смотрите также файлы

• Вет.законодав. лаб.занят. 3.doc

• Вет.законодав. лаб.занят. 1.doc

• Вет.законодав. лаб.занят. 4.doc

• Документ Microsoft Office Word.doc

• Документ Microsoft Office Word УКР.doc