ТЕСТИ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІНАНСОВИЙ РИНОК»

1. Вiдповiдно до законодавства України емiтентами можуть бути:

1. Юридични i фiзичнi особи.

2. Держава.

3. Тiльки юрiдичнi особи.

4. Правильно зазначене у пунктах 1 i 2.

5. правильно зазначене у пунктах 2 i 3.

2. Цiннi папери, обiг яких дозволено на територiї України, можуть випускатися в таких формах:

1. Тiльки в документарнiй формi.

2. Тiльки в бездокументарнiй формi.

3. У документарнiй та бездокументарнiй формах.

3. Вiдповiдно до чинного законодавства України форму випуску цiнних паперiв визначає:

1. Нацiональний банк України.

2. Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку.

3. Емiтент.

4. Iнвестор.

4. Дохідність цінних паперів передбачає:

1.Отримання максимального прибутку.

2.Беззбитковість емісії цінних паперів.

3.Отримання мінімального прибутку.

4.Збереження і нагромадження багатства.

5. Номінальна вартість цінного паперу визначається:

1.Ринковою кон'юнктурою.

2.Покупцем.

3.Розрахунковою палатою фондової біржі.

4.Встановлюється емітентом довільно у залежності від емісії.

6.Балансова вартість цінного паперу залежить:

1.Від прибутковості підприємства.

2.Від обсягу емісії цінних паперів.

3.Від фінансового стану підприємства.

4.Від забезпеченості цінних паперів капіталом емітента.

7. Ліквідність цінних паперів визначається:

1.Номінальною їх вартістю.

2.Балансовою вартістю.

3.Ставкою прибутку.

4.Здатністю перетворюватися у готівку без значних втрат для їх власника.

8. Кредитний ринок має такі складові:

1. Бюджетне фінансування та ринок благочинної допомоги.

2. Ринок боргових на пайових цінних паперів.

3. Ринок боргових на похідних цінних паперів.

4. Ринок банківських кредитів та боргових пінних па­перів.

9. Страховий ринок:

1. Переводить колективні ризики у індивідуальні.

2. Переводить індивідуальні ризики у колективні.

3. Страхує спекулянтів від усіх ризиків.

4. Допомагає хеджерам зберегти цільовий прибуток

10. На повній фондовій біржі:

1. Здійснюються операції купівлі - продажу товару за ціною своп.

2. Здійснюються форвардні угоди.

3. Здійснюються своповські і ф'ючерсні угоди.

4. Здійснюється регулярна торгівля щодо купівлі - про­дажу цінних паперів.

11. Позасписковий біржовий ринок обслуговує:

1. Усіх бажаючих.

2. сі фірми, що мають стабільний фінансовий стан протя­гом 5 років.

3. Фірми, що мають стабільний фінансовий стан протя­гом 10 років і продають на біржі 25% акцій.

4. Компанії, які не потрапила на повну біржу, але мають протягом трьох років стабільний фінансовий стан і продають не менше 10% акцій на ринку.

12. Торгівлю з "прилавка» здійснюють:

1. Фірми, які є лідерами ринку і продають на цьому рин­ку акції, щоб уникнути оподаткування.

2. Фірми, які знаходяться на вершині свого розвитку і намагаються дорожче продати свої акції.

3. Фірми, які бажають швидко отримати готівку.

4. Молоді фірми, які не можуть вийти на повну біржу.

---

13. Фондовий ринок поділяється на:

1. Ринок цінних паперів з перемінним строком обігу.

2. Ринок цінних паперів з фіксованим строком обігу.

3. Строк обігу не встановлюється.

4. Ринок цінних паперів з фіксованим строком обігу та без встановлення строку.

14. Суб'єктами фондового ринку є:

1. Споживачі та органи, що регулюють його діяльність.

2. Суб'єкти, що обслуговують ринок, постачальники.

3. Торгівці цінними паперами та державні органи.

4. Споживачі, постачальники, суб'єкти, що обслугову­ють ринок, регулюючі органи.

15. На стан ринку цінних паперів впливають такі фактори:

1. Ситуація на суміжному ринку та темпи технічного прогресу.

2. Технічні фактори та нові види сировини.

3. Дохідність і ліквідність ринку.

4. Обсяг попиту, пропозиції, їх характер, суб'єктивні фактори, технічні фактори та стан суміжних ринків.

16. Дати повне визначення. "Система правового регулю­вання ринку складається із таких елементів":

1. Податкових інспекторів.

2. Рекомендацій, що визначаються традиціями країни.

3. Постійних членів ринку.

4. Контролюючих органів ринку, законодавчих та підзаконних актів, етики ринку, традицій та звичаїв, правил ринку.

17. Дати повне визначення. " Основні вимоги світових стандартів ринку":

1. Виконання угод за принципом -" поставка проти опла­ти" та необов'язковість дотримання терміну реалізації зобов'язань

2. Узгодження умов угод здійснюється протягом тижня після їх укладення.

3. Приховування інформації щодо угод та зберігання грошей у декількох депозитаріїв.

4. Угоди здійснюються за принципом - "поставка - про­ти оплати", узгодження умов контракту на наступний день, оплати за товар за єдиним встановленим поряд­ком, збереження грошей у єдиному депозитарії, нумерація цінних паперів за єдиними Міжнародними стан­дартами.

18. Сутність головного принципу регулювання обігу цінних паперів.

1. Поставка проти оплати.

2. Термін виплат дивідендів.

З. Зберігання грошей у єдиного депозитарію.

4. 3іставлення усього попиту і пропозиції незалежно від місця їх існування.

19. Загальна тенденція регулювання ринку цінних паперів полягає у тому що:

1. На зміну торгівлі з " прилавка" приходить "третій ярус".

2. Знижується роль єдиного котирування.

3. Знижується значення єдиного депозитарію.

4. На зміну торгівлі з " прилавка" приходить "третій ярус", єдина система котирування, єдиний депози­тарій, здійснення торгів у єдиній електронній мережі.

20. Державне регулювання ринку здійснюється:

1. Податковою поліцією.

2. Правилами норми поведінки суб'єктів ринку.

3. Механізмом реєстрації цінних паперів.

4. Законодавчими та підзаконними актами.

5. Органами державного управління з прямим втручан­ням у діяльність суб'єктів ринку.

6. Непряме втручання держави у діяльність суб'єктів ринку.

---

21. Який орган здiйснює обслуговування обiгу державних цiнних паперiв, в тому числi депозитарну дiяльнiсть щодо цих паперiв?

1. Нацiональний банк України.

2. Уповноваженi банки.

3. Торговцi цiнними паперами, якi мають дозвiл на зберігання та обслуговування обiгу цiнних паперiв.

4. Зазначене у пунктах 1, 2.

5. Зазначене у пунктах 1,2,3.

22. Чи мають бути включенi в iнформацiю про емiсiю акцiй пiдприємств вiдомостi про можливi фактори ринку?

1. Так.

2. Нi.

3. За згодою емiтента.

1. До основних критерiїв розрахунку початковоi цiни пакетiв акцiй ВАТ, що пiдлягають продажу за грошовi кошти на комерцiйних конкурсах, належать:

1. Номiнальна вартiсть пакетiв акцiй.

2. Прибутковiсть роботи пiдприємства та динамiка прибутковостi.

3. Основнi напрями дiяльностi товариства.

4. Розмiр статутного фонду акцiонерного товариства.

5.Балансовi показники вартостi основних та оборотних засобiв, кредиторської заборгованостi.

2. Котирування акцiй ВАТ на бiржовому ринку та позабiржовому ринках.

3. Загальний обсяг емiсiї цiнних паперiв, випущених емiтентом.

24. Органи, що контролюють діяльність ринку цінних па­перів.

1. Кабмін України.

2.Верховна Рада.

3.Президент.

4.Державна комісія з цінних паперів фондового ринку.

25. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначає:

1. Організаційну структуру бірж.

2. Фунції клірингової палати біржі.

3. Умови прийому у постійні члени біржі.

4. Обсяг емісії та обігу цінних паперів.

5. Правовий статус та організаційні засади біржі.

6. Поняття "цінні папери".

26.Саморегулювання ринку здійснюється:

1. 3 допомогою формальних правил і процедур.

2. На основні законодавчих державних актів.

3. На основі домовленості між учасниками ринку.

4. Розрахунковою палатою біржі.

27.Головним принципом діяльності фондової біржі є:

1. Визначення порядку допуску цінних паперів до торгів.

2. Визначення умов торгів.

3. Визначення умов оплати цінних паперів.

4. Забезпечення ліквідності ринку, встановлення цін купівлі - продажу товару, а також контроль руху цін.

28.Біржовий брокер отримує премію за рахунок:

1. Цінових різниць.

2. Комісійних.

3. Депозиту.

4. Маржі.

29.Фінансування поточного бюджету пов'язане:

1. Зі збільшенням доходу.

2. Переоформленням цінних паперів, які були випущені у минулому.

3. Касовим виконанням бюджету.

4. З постійним дефіцитом бюджету.

30.Регулювання грошової маси в обігу здійснюється:

1. Шляхом додаткової емісії готівки.

2. Шляхом додаткової емісії цінних паперів.

3. Шляхом перенесення термінів сплати за облігації на пізніший термін.

4. Видаленням готівки з обігу шляхом відкупу боргових зо­бов'язань.

31.Касове виконання бюджету передбачає:

1. Емісію довгострокових паперів.

2. Перенесення строків виплати за строкові цінні папери.

---

З. Досягнення прибутковості підприємства.

4. Емісію короткотермінових цінних паперів, для ліквідації невідповідності між доходами і надходжен­нями у межах планового року.

32.Метод згладжування нерівномірності надходжень по­даткових платежів.

1. Приховування частини прибутку.

2. Балансування витрат і доходів.

3. Розміщення активів у державні цінні папери.

4. Випуск державних цінних паперів.

33.Способи розміщення державних цінних паперів.

1. Розміщення на "прилавку"

2. Розміщення на "третьому ярусі"

3. Розміщення у комерційному банку.

4. Розміщення на аукціоні, відкритий продаж, індивіду­альне розміщення.

34.Види державних цінних паперів щодо їх позицій на ринку.

1.Довгострокові.

2.Без фіксованого терміну існування.

3.Ліквідні.

4.Ринкові і неринкові.

35.Розміщуючи свої активи у державні цінні папери ко­мерційні банки:

1. Збільшують ризикованість операцій.

2. Знижують ліквідність активів.

3. Ліквідують невідповідність між доходами та видатками.

4. Отримують високоліквідний і не ризиковий товар.

36.Відкритий продаж цінних паперів характеризується тим, що:

1.Коло покупців обмежується.

2. Процес продажу здійснюється протягом лічених хвилин.

3. Рівень дохідності визначається ринковою кон'юнк­турою.

4. Продаж усім бажаючим, термін продажу не обме­жується, рівень дохідності визначається емітентом.

37.Місцеві муніципальні папери випускають з метою:

1. Погашення дефіциту місцевого бюджету.

2. Створення нових підприємств.

3. Підвищення зарплати посадовців муніципальних ор­ганів влади.

4. Мобілізації коштів для виконання місцевих програм соціального спрямування.

38.Облігації державних внутрішніх позик емітуються:

1. Для відкритого продажу усім бажаючим.

2. Для окремої групи підприємств.

3. Для комерційних банків.

4. Лише на пред'явника.

39. Забороняється випускати облігації:

1. Для розширення виробництва.

2. Для підвищення прибутковості підприємства.

3. Для збільшення власного капіталу.

4. Для формування статутного фонду емітента та по­криття збитків.

40.Емісія цільових облігацій передбачає:

1. Збільшення прибутку.

2. Закупівлі додаткової сировини.

3. Купівлі додаткового обладнання.

4. Погашення облігацій за рахунок товарів, які виробляє емітент.

1. Вартiсть пакета акцiй, визначена як частка акцiй статутного фонду, вiдповiдно до плану розмiщення акцiй – це:

1. Оцiночна вартiсть пакета акцiй.

2. Номінальна вартiсть пакета акцiй.

3. Ринкова вартiсть пакета акцiй.

4. Iнвестицiйна вартiсть пакета акцiй.

2. Вiрогiдна вартiсть пакета акцiй, визначена шляхом оцiночних процедур на дату оцiнки, за яку вiн може бути проданий за вiдсутностi додаткових умов продажу,-це:

1.Ринкова вартiсть пакета акцiй.

2.Iнвестицiйна вартiсть пакета акцiй.

3.Лiквiдна вартiсть пакета акцiй.

4.Оцiночна вартiсть пакета акцiй.

---

3. Скоригована ринкова вартiсть пакета акцiй з урахуванням додаткових iнвестицiйних умов його продажу-це:

1.Оцiночна вартiсть пакета акцiй.

2.Iнвестицiйна вартiсть пакета акцiй.

3.Лiквiдна вартiсть пакета акцiй.

4.Початкова вартiсть пакета акцiй.

44. Обов'язки щодо емісії облігацій внутрішніх держав­них позик та гарантія своєчасного їх погашення покла­дені на:

1. Кабмін України.

2. Міністерство фінансів.

3. Мінекономіки.

4. Податкову поліцію.

45.Генеральним агентом емісії облігацій внутрішніх дер­жавних позик є:

1. Податкова служба.

2. Мінекономіки.

3. Мінфін

4. Національний банк України.

46.Облігації внутрішніх місцевих позик характеризу­ються:

1. Надійністю.

2. Низьким ризиком.

3. Прибутковістю.

4. Ризикованістю та ненадійністю.

47.Депозитні сертифікати НБУ.

1. Письмове зобов'язання НБУ про зберігання коштів.

2. Засвідчує право НБУ на отримання відсотків з клієнта.

3. Банк повертає клієнту тільки відсотки.

4. Письмове свідоцтво про депонування клієнтом пев­ної суми в НБУ.

5. Банк повертає клієнту вкладену суму та відсотки після закінчення терміну депозиту.

48.Призначення облігацій державної зовнішньої позики України.

1. Отримання додаткових коштів для покриття дефіци­ту бюджету.

2. Отримання коштів для оновлення підприємств.

3. Для отримання додаткових валютних надходжень з метою стабілізації курсу гривні.

4. Для реструктуризації боргу "Газпрому" за енерго­носії.

49.Обмежена відповідальність засновників акціонерного товариства це:

1. Намагання отримати великі прибутки.

2. Обмеження емісії акцій певним колом акціонерів.

3. Обмеження акціонерам суми дивідендів.

4. Плата за великі фінансові можливості окремої особи і товариства у цілому.

50.Процес акціонування в Україні здійснювався шляхом:

85. Об'єднання капіталів засновників.

86. Отримання бюджетних дотацій.

3. Отримання безвідсоткових кредитів.

4. Розподілу капіталів.

51.Акціонерні товариства створені під час приватизації:

1. Здатні виконати місію корпорації.

2. Акції АТ є високоліквідними.

3. Мають можливість отримувати високі дивіденди.

4. Не здатні виконати місію корпорування.

5. Є неліквідними.

6. Дивіденди малі.

52.Привілейовані акції:

1. Дають право на фіксований дивіденд.

2. Не гарантують право на фіксований дивіденд.

3. Не надає першочергового права на участь у розподілі майна при ліквідації товариства.

53.Вищим органом акціонерного товариства є:

1. Президент.

2. Генеральний директор.

3. Рада директорів.

4. Загальні збори акціонерного товариства.

54.Право на участь у прибутках акціонерного товариства отримують:

1. Власники звичайних акцій.

2. Виплата прибутку залежить від його розміру.

3. Дивіденди сплачуються за підсумками діяльності за квартали.

4. Першочергове право мають власники привілейованих акцій.

5. Сума дивідендів не залежить від розміру прибутку.

---

Смотрите также файлы

• Репневский А.В. русский язык.doc

• комплекс плеер.docx

• Курсовая Работа Р.А.doc

• экология 6 задача.docx

• Марічка.doc