Файл: Теорія галузевих ринків.docx

49. Вертикальна інтеграція та її наслідки

Вертикальна iнтеграцiя - це посилення вертикальних стосункiв мiж покупцем (споживачем) та продавцем (постачальником) шляхом злиття або внутрiшнього розвитку. На вiдмiну вiд iнших видiв вертикальних зв'язкiв, таких як мережi та ринковi структури, вертикальна iнтеграцiя являє собою ексклюзивний тип стосункiв мiж виробником та його постачальником. Рiзнi ступенi вертикальних стосункiв можуть досягатися використанням кiлькох органiзацiйних пiдходiв на зразок прямого злиття чи викупу, постiйних контрактiв та перехресного володiння акцiями. Особливо слiд вiдмiтити, що у перехiдних економiках слабке iнституцiйне середовище та м'якi бюджетнi обмеження посилюють стимули пiдприємства до вертикальної iнтеграцiї через такi причини. По-перше, погане виконання та захист контрактiв законодавчою системою збiльшує невизначенiсть стосовно вчасностi поставок сировини та матерiалiв, а також оплати кiнцевого продукту i тому пiдвищує витрати, пов'язанi з ненадiйним торговельним партнером, якого важко покарати за збитки. По-друге, проблема нестабiльного постачання матерiалiв може бути особливо серйозною на раннiх стадiях реформування через ефект "дезорганiзацiї", коли старi виробничi зв'язки, значною мiрою, розiрванi, а вартiсть встановлення нових виробничих стосункiв є надто високою. По-третє, за умови недорозвинених фiнансових ринкiв обмеження лiквiдностi є додатковим стимулом для вертикальної iнтеграцiї. По-четверте, у перехiдних економiках великi пiдприємства (зокрема тi, в яких держава володiє значним пакетом акцiй) часто стають предметом м'яких бюджетних обмежень.

Негативнi ефекти вертикальної iнтеграцiї для економiки в цiлому, пов'язанi зi зменшенням конкуренцiї на сумiжних ринках та збiльшенням бар'єрiв на шляху входження. Зменшення конкуренцiї на сумiжних ринках виникає тодi, коли вертикальна iнтеграцiя призводить до звуження пропозицiї чи попиту для решти ринкових агентiв. Щоб подолати такi бар'єри, нове пiдприємство повинно вкласти значнi iнвестицiї для створення власної вертикально iнтегрованої структури з метою захисту вiд небажаної монопольної влади iснуючого конкурента.

Для України як для країни з перехідною економікою характерна так звана квазіінтеграція - контроль над поведінкою без контролю над власністю. Можна виділити 2 особливих типи квазіінтеграціі, властивих економіці Україні. 1й тип - давальницькі відносини. Передбачають збереження права власності постачальника проміжної продукції на кінцевий продукт за умови оплати доданої вартості його виробнику. 2й тип - використання альтернативних форм розрахунків: бартер, розрахунок готівкою, векселями різних емітентів, казначейськими зобов'язаннями та іншими фінансовими інструментами. Подібні розрахунки були покликані пом'якшити проблему неплатоспроможності підприємств, а також виникли в силу відсутності механізму банківського комерційного кредитування і вексельного обігу. Негативні моменти даної системи - дозволяє ухилятися від податків, а також накладення обмежень на підприємство у виборі каналу збуту і постачання, що знижує конкуренцію.

---

50. Вертикальні обмеження.

Застосування вертикальних обмежень можна розглядати як певну бізнесову практику, до якої вдаються деякі постачальники, дилери або виробники й роздрібні торговці і яку можна розглядати як певну, хоча й неповноцінну, заміну вертикальної інтеграції. Мова йде про практику, яка допомагає досягти деяких цілей вертикальної інтеграції і полягає у використання замість повного злиття фірм контрактних засобів. Серед основних видів вертикальних обмежень можна виділити: підтримку роздрібних цін, територіальні обмеження, ексклюзивне партнерство та продаж з "навантаженням". Вони часто зустрічаються в різних комбінаціях та формах. Підтримка роздрібних цін (ПРЦ) означає, що постачальник вимагає від дилера продавати свою продукцію за певною заздалегідь визначеною ціною – вертикальна фіксація ціни. Як правило, ПРЦ передбачає встановлення або мінімальної, або максимальної роздрібної ціни. Варто звернути увагу, що вертикально інтегровані фірми також встановлюють власні роздрібні ціни для кінцевих споживачів, — отже, фактично ПРЦ є частковою заміною вертикальної інтеграції. Суть ідеї ПРЦ полягає в тому, що роздрібна маржа р₁- МС, встановлена в результаті дій виробника, має призвести до інтенсифікації бутової діяльності роздрібного продавця, що в свою чергу призводить до зміщення кривої попиту в напрямі D’. Чистий результат – збільшення обсягів продажу до q’.

Залежно від величини зміщення кривої попиту у різних випадках фіксації мінімальної чи максимальної ціни, ПРЦ може забезпечити як збільшення, так і зменшення ефективності.

Територіальним обмеженням називається угода між постачальником та дилером про те, що постачальник не допускатиме в межах певної території роботи інших своїх дилерів — визначаючи її у такий спосіб як ексклюзивну ринкову територію даного дилера. Такі угоди набули значного поширення в автомобільній галузі. Важливою вигодою територіальних обмежень є те, що вони сприяють зменшенню витрат на збут і дають змогу кожному дилерові реалізувати економію на масштабі. Тобто завдяки розподілу фіксованих витрат на більший обсяг продажу витрати на збут скорочуються. Ексклюзивне партнерство можна розглядати як спосіб досягнення аналогічних вертикальній інтеграції результатів з допомогою контракту. Передбачає укладення між постачальником і дилером контракту, згідно з яким дилер купуватиме всі необхідні йому товари лише у даного постачальника. Ексклюзивне партнерство часто виявляється досить ефективною організаційною формою, оскільки сприяє скороченню трансакційних витрат. Серед потенційних вигід можна назвати скорочення витрат на збут з боку постачальника і витрат на пошук партнерів з боку дилера. Продаж з «навантаженням» - практика, коли певний постачальник погоджується давати певному споживачеві певний продукт лише за умови, що останній погодиться задовольняти свої потреби в іншому виді продукції, купуючи його в цього самого постачальника. Найпоширенішою є думка, згідно з якою продаж з навантаженням дає можливість одержувати вищі прибутки за допомогою механізму цінової дискримінації. Проте існує погляд, що розглядає таку практику як засіб розширення монополії з одного виду продукції на інший.

---

51.Особливості вертикальних відносин в Україні.

Для України як для країни з перехідною економікою характерна так звана квазіінтеграція - контроль над поведінкою без контролю над власністю. Можна виділити 2 особливих типи квазіінтеграціі, властивих економіці Україні. 1й тип - давальницькі відносини. Передбачають збереження права власності постачальника проміжної продукції на кінцевій продукт за умови оплати доданої вартості його виробнику Виникненню в Україну послужила проблема неплатоспроможності виробників проміжної продукції. 2й тип - використання альтернативних форм розрахунків: бартер, розрахунок готівкою, векселями різних емітентів, казначейськими зобов'язаннями та іншими фінансовими інструментами. Подібні розрахунки були покликані пом'якшити проблему неплатоспроможності підприємств, а також виникли в силу відсутності механізму банківського комерційного кредитування і вексельного обігу. Негативні моменти даної системи - дозволяє ухилятися від податків, а також накладення обмежень на підприємство у виборі каналу збуту і постачання, що знижує конкуренцію.
Вертикальна iнтеграцiя - Це Посилення вертикальних стосункiв мiж покупцем (Споживача) та продавцем (постачальником) шляхом злиття або внутрiшнього розвитку. На вiдмiну вiд iнших видiв вертикальних зв'язкiв, таких Як мережi та рінковi структури, вертикальна iнтеграцiя являє собою ексклюзивний тип стосункiв мiж виробника та йо постачальником. Рiзнi ступенi вертикальних стосункiв можут досягатіся використання кiлькох органiзацiйніх пiдходiв на зразок прямого злиття чи викупу, постiйніх контрактiв та Перехресних володiння акцiямі.
Особливо слiд вiдмiтіті, Що у перехiдніх економiки Слабкий iнстітуцiйне середовище та м'якi бюджетнi Обмеження посілюють стимули пiдпріємства до вертікальної iнтеграцiї через такi прічіні.По-перше, погане виконання та захист контрактiв законодавчо системою збiльшує невізначенiсть Стосовно вчасностi поставок сировини та матерiалiв, а кож оплати кiнцевого продукту i тому пiдвіщує витрати, пов'язанi з ненадiйнім торговельний партнером, Якого Важко покараті за збитки. Такi пiдпріємства намагаються мiнiмiзуваті Втрата вiд поганого ЗАХИСТУ контрактiв шляхом Посилення вертикальних зв'язкiв. По-друге, проблема нестабiльного Постачання матерiалiв Може буті особливо серйозною на раннiх стадiях реформування через ефект "дезорганiзацiї", коли старi віробнічi зв'язки, значне мiрою, розiрванi, а вартiсть встановлення новіх виробничих стосункiв є надто високо. По-Третє, за умови недорозвіненіх фiнансова рінкiв Обмеження лiквiдностi є Додатковий стимулом для вертікальної iнтеграцiї. Пiдпріємства, Що мают проблему лiквiдностi, можут віграваті вiд вертікальної iнтеграцiї, оскiльки трансакцiї з промiжнімі продуктами (а Саме, доставка сировини та матерiалiв віробніковi кiнцевого товару) у межах однiєї iнтегрованої компанiї стають внутрiшнiмі операцiях i НЕ потребують обслуговування дефiцітнімі лiквiднімі ресурсами. . По-четверте, у перехiдніх економiки великi пiдпріємства (зокрема тi, в якіх держава володiє значним пакетом акцiй) часто стають предметом м'яких бюджетних обмежень. Збiльшення у розмiрi за рахунок вертікальної iнтеграцiї Може вікорістовуватісь З метою забезпечення надходження субсідiй, створюючи ефект "занадто великий, щоб зазнати поразку". I, нарештi, Слабкий iнстітуцiйне середовище створює стимули для використання вертікальної iнтеграцiї для Зменшення реального податкового тягара.
Негатівнi ефект вертікальної iнтеграцiї для економiки в цiлому, пов'язанi зi Зменшення конкуренцiї на сумiжніх ринках та збiльшенням бар'єрiв на шляху входження. Зменшення конкуренцiї на сумiжніх ринках вінікає тодi, коли вертикальна iнтеграцiя виробляти до звуження пропозіцiї чи попиту для решти ринкових агентiв. Щоб подолати такi бар'єри, нове пiдпріємство винне вкласті значнi iнвестіцiї для Створення власної вертикально iнтегрованої структури З метою ЗАХИСТУ вiд небажаної монопольної влади iснуючого конкурента.Важліво, Що у перехiдніх економiки зi Слабкий iнстітуцiямі iснують додатковi причини стріманого ставления до вертікальної iнтеграцiї. Так, за умов м'яких бюджетних обмежень, вертикальна iнтеграцiя Може збiльшіті бар'єри для вихід з галузi пiдпріємств, якi є "занадто великими, щоб зазнати поразку". Закриття великого вертикально iнтегрованого, збіткового пiдпріємства Може буті надто складним для Уряду через вісокi соцiальнi витрати, тому така структура вімагатіме подалі субсідування. Це Особливо небезпечний для Країни з великою частко збітковіх пiдпріємств та слабких застосуванням процедури банкрутства, на зразок України. Кож, великi вертикально iнтегрованi компанiї можут концентруваті достатності полiтічної власти для здiйснення Вплив на формування законодавства, Що вiдповiдало б їх iнтересам, створюючи регуляторні середовище у спосiб, Який є далеким вiд оптимального. Цей ефект, назв "захоплення держави" (state capture), має негативний ефект на економiчне зростання. Пріватізацiя великих вертикально iнтегрованіх структур є складаний, оскiльки смороду можут мiстить збітковi пiдроздiлі, якi НЕ є Привабливий для потенцiйніх iнвесторiв. Досвiд Схiдноєвропейськіх країн iз перехiдною економiки свiдчіть про ті, Що успiшна пріватізацiя Може буті проведена ефектівнiше шляхом розукрупнення вертикальних структур у незалежнi пiдпріємства, Що Допоможи розрiзняті пріваблівi та Менш пріваблівi об'єкти. Нарештi, можлівостi ухілення вiд сплату податкiв, пов'язанi iз вертикальними структурами, мают негативний Вплив на надходження до бюджету

---

52. Дослідження, розробки, інновації та стр-ра ринку.

ДіР – складова частина н/т д-ті разом з навчанням у вищій школі і підготовка спеціалістів та вчених та надання н-т послуг. ДіР- це систематична творча діяльність з метою збільшення запасу накопичених знань, у т.ч. про людину, культуру, суспільство, а також застосування цих знань у науці. У свою чергу ДіР містить:

ФД- фундаментальні дослідження - експериментальна або теоретична діяльність, спрямована на здобуття нових знань про підвалини спостережуваних явищ і фактів, не має на меті конкретні завдання, пов’язані з практичним застосуванням (результат - наукове відкриття);

ПД - прикладні дослідження - це оригінальні дослідження, спрямовані на одержання нових знань з метою досягнення конкретних практичних цілей або вирішення практичних завдань (результат - винахід,

ЕР - експериментальні розробки - це будь-яка систематична праця, яка ґрунтується на знаннях, одержаних завдяки проведеним дослідженням, або на практичному досвіді і спрямована на виробництво нових матеріалів, продуктів, упровадження нових процесів, систем, послуг, значне вдосконалення існуючих (результат — новинка) .

Категорія "інновація" була розроблена і введена в практику австрійським економістом Шумпетером. Кла­сична дефініція Й.Шумпетера окреслює п'ять типів іннова­цій:

1) виробництво невідомого споживачам нового продукту; чи продукту з якісно новими властивостями(продуктова);

2) впровадження нового засобу виробництва, в основу якого не обов'язково покладено нове наукове відкриття, а може бути застосований новий підхід до комерційного використання про­дукції (процесна ,технологічна);

3) освоєння нового ринку збуту галуззю промисловості кра­їни, незважаючи на те, існував цей ринок раніше чи ні(збутова);

4) залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів незалежно від того чи існували ці джерела раніше чи ні(сировинна);

5) введення нових організаційних та інституційних форм наприклад створення монопольного стану чи послаблення мо­нопольного положення іншого підприємства(організаційна)

Інновація(Котлер)-будь-яка цінність, що сприймається як нова. Інновація(Хучек)- проведення змін у техніці , технології, економіці, орг-ції, соц. середовищі. Інновація(Пригожин) – цілеспрямована зміна, яка вносить в середовище впровадження нові відносно стабільні елементи. Інновація (Фрім)-новий продукт, процес або обладнання. Інновація (Хофмайстер)- свідома направлена на досягнення певної мети воля на перетворення певного виробу в процес або засіб або ж вміле виведення винаходу на ринок. Інновація(Фатхутдінов)- кінцевий результата та впровадження новинки з метою зміни об’єкта управління з метоя отримання екон., еколог., соц. та ін. ефектів.

В управлінні часто використовують поняття "інновація" у вузькому тлумаченні, яке відповідає першому і другому пунк­там. Коротко їх називають так: "інновація — продукт" і "ін­новація — процес".

---

П'ять основних груп інновацій: продуктова (вир-во невідомого споживачам продукту або продукту з якісно новими хар-ми), процесна (технологіч­на), сировинна, організаційна та збутова інновація, дослід­ники додали ще деякі важливі функції інновацій.

Г.Менш розрізняв інновації “базові” та "поліпшуючі”. Перші являють"со6ою нововведення, які забезпечують створення но­вих галузей промисловості, другі — радикальні удосконалення базових існуючих виробництв. Нововведення, які прин­ципово не змінюють техніко-економічний рівень виробництва, тобто не є ні базовими, ні поліпшуючими, названі Г.Меншем псевдоінноваціями.

Окрім вищезгаданого розвитку змісту категорії інновації, також запропоновано виділити поняття "інфраструктурна ін­новація" (Я.Ван Дайн, І.Мілендорфер, К.Перес-Перес та ін.). Це інновації, які мають місце в інфраструктурних галузях: транспорті, зв'язку, інституційних формах поєднання науки й виробництва, освіті, соціальній політиці та ін. Суть даного ви­ду інновацій полягає в тому, що базові інновації сьогодні не можуть існувати ізольовано в певному виробництві. Вони ста­ють можливими тільки тоді, коли відповідних змін зазнають і супутні інфраструктурні галузі (інформаційні технології).

Сучасні дослідники використовують 3 підходи до визначення інновацій:

- процесний (Б.Санто): інновація - сусп., техн., екон. процес;

- предметний (Дапьєр, Уайтрафельд): у визначенні інновації використовується перелік виробів, засобів, процесів, які хар-ся песними рисами

- функціональний (Друкер): інновація - специфічний інструмент підприємця, що дає нові можливості створення багатства, зміни для нової госод. діял-ті або послуг

Структура ринку – сукупність елементів ринку, що взаємодіючи між собою, визначають основні напрями його функціонування; сукупність окремих ринків у межах нац.ек-ки або внутр.ринку, світового господарства та його окремих регіонів і взаємодія між ними.

Вплив інновацій на структуру ринку: підприємства можуть здійснювати ДіР одноосібно чи колегіально. Переваги, що отримують фірми-новатори, які самостійно здійснюють Дір: 1) конкурентні переваги перед іншими господарюючими суб’єктами ринку; отримання монопольного доходу протягом певного періоду. 2) споживачі асоціюють новатора з виробництвом товарів більш високої якості і мають бажання платити більше за торгову марку підприємства – новатора.

Причини об’єднання фірм в проведенні ДіР: 1) ринкова невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайдуть новинку конкуренти; 2) технологічна невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайде новинку сама фірма. Прибутки зменшуються.

53. Інноваційна діяльність українських підприємств

iнновацiйне пiдприємство — пiдприємство, що розробляє, виробляє i реалiзує iнновацiйнi продукти i/або продукцiю чи послуги, обсяг яких у грошовому вимiрi перевищує 70% його загального обсягу продукцiї i/або послуг). А особливо мале інноваційне підприємництво як ланка, що спроможна подолати розрив інноваційного процесу, який виникає між стадією наукових досліджень та використанням їхніх результатів у практичній діяльності. Високий рівень чутливості процесів розвитку сектора малого підприємництва та реалізації його інноваційного потенціалу до створення полегшених умов доступу до ресурсів є основним мотивом винайдення та запровадження ефективних інституційних інструментів вирішення проблем ресурсного забезпечення малого підприємництва.

---