ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.07.2020

Просмотров: 592

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Вихідні дані:

Таблиця Середній склад металошихти, кг

Хімічні елементи

C

Si

Mn

P

S

Середній склад

2,934

0,52

0,53

0,0211

0,042


Приймаємо, що вміст хімічних елементів в металі в кінці окислювального періоду повинен бути, кг:

вуглецю - 0,100

кремнію - 0 (сліди)

марганцю (згідно логарифму від температури металу) – 0,175

фосфор при конвертерній плавці окислюється на 75 % від вмісту в

металошихті: 0,0211 * 0,75 = 0,015 (остається в металі 0,009)

сірка окислюється на 10 % з половини вилучення її з металошихти:

0,042 : 2 = 0,021 0,021 * 0,10 = 0,0021


1. Повинно окислитись хімічних елементів з металошихти, кг:

С

2,934 – 0,100 * 0,92 = 2,842

Si

= 0,52

Mn

0,53 – 0,175 * 0,92 = 0,369

Р

0,0211 – 0,009 * 0,92 = 0,012

S

= 0,0021

Fe

(в дим) = 1,100

Всього = 4,8451 округляємо = 4,85


Остається в металі хімічних елементів в кінці продувки металу киснем, кг:

С 2,934 – 2,842 = 0,092

Si = 0 (сліди)

Мn 0,530,369 = 0,161

Р 0,0211 0,012 = 1,199

S 0,042 – 0,021 = 0,0039


Приймаємо, що у 1-му півперіоді інтенсивність окислення вуглецю невисока, окислюється вуглець посередньо на 12 %, кремній – 95 %, марганець – 70 %,

фосфор – 50 %, сірка – 50 %.

При цьому вуглець на 90 % окислюється до СО, на 10 % до СО2 , залізо (прий-маємо) окислилось з всього окисленого 1,100 0,600 кг.

Окислилось хімічних елементів з металошихти у 1-му півперіоді, кг:

С CO2

2,842 * 0,12 * 0,10 = 0,034


С СО

2,842 * 0,12 * 0,90 = 0,3306


Si SiO2

0,52 * 0,95 = 0,494


Mn MnO

0,175 * 0,70 = 0,122


P P2O5

0,012 * 0,50 = 0,006


S SO2

0,0021 *0,50 = 0,001


Fe Fe2O3

0,600 = 0,600

Всього: = 1,562

Тоді

Витрати кисню на окислення цих хімічних елементів складають, кг.:


С CO2

0,034 * 32 : 12 = 0,090


С СО

0,306 * 16 : 12 = 0,408


Si SiO2

0,494 * 32 : 28 = 0,564


Mn MnO

0,122 * 16 : 55 = 0,035


P P2O5

0,006 * 80 : 62 = 0,007


S SO2

0,0011*32 : 32 = 0,001


Fe Fe2O3

0,600 * 48 : 112 = 0,257

Всього: = 1,362

Тоді

Тоді тривалість продувки у 1-му півперіоді складе:

1,362 : 0,78 = 1,746 хв.

Інтенсивність окислення вуглецю у 1-му півперіоді складе посередньо:

(0,034 + 0,306) : 1,746= 1,194 кг/хв. (що відповідає 2. с.115, С.В.Колпаков)

У 2-му півперіоді інтенсивність окислення вуглецю значно зростає, окислюється вуглець на 88%, кремній - 5%, марганець – 30%, фосфор – 50%, сірка – 50%.

При цьому вуглець у обємі конвертера окислюється на 90% до СО, на 10 % до СО2 , залізо – приймаємо з 1,100 залишок: 1,110 – 0,600 = 0,500


Окислилось хімічних елементів з металошихти у 2-му півперіоді, кг:

С CO2

2,842 * 0,88 * 0,10 = 0,250


С СО

2,842 * 0,88 * 0,90 = 2,250


Si SiO2

0,52 * 0,05 = 0,026


Mn MnO

0,175 * 0,30 = 0,052


P P2O5

0,012 * 0,50 = 0,006


S SO2

0,0021 *0,50 = 0,001


Fe Fe2O3

0,500 = 0,500

Всього: = 3,139

Тоді

Витрати кисню на окислення хімічних елементів складають, кг.:

С CO2

0,250 * 32 : 12 = 0,666


С СО

2,250 * 16 : 12 = 1,285


Si SiO2

0,026 * 32 : 28 = 0,029


Mn MnO

0,052 * 16 : 55 = 0,015


P P2O5

0,006 * 80 : 62 = 0,007


S SO2

0,001*32 : 32 = 0,001


Fe Fe2O3

0,500 * 48 : 112 = 0,214

Всього: = 4,219

Тоді

При інтенсивності продувки 1000 м3/хв. за 1 хвилину в метал вноситься кисню:

1000 : 22,4 * 0,995 * 0,95 * 32 * 1= 1350 кг (1,350т)

або у розрахунку на 100 кг:

1350 : 3000 = 0,45 кг

Тоді тривалість продувки у 2-му півперіоді складе:

4,219 : 0,45 = 9,375 хв.

Інтенсивність окислення вуглецю у 2-му півперіоді складе посередньо, кг:

(0,250 + 2,250) : 9,375 = 0,266 кг/хв. (що відповідає 2. с.117, С.В.Колпаков)

У окислювально-поновлювальному періоді метал продувають аргоном з невеликою інтенсивністю продувки киснем для доокислення вуглецю до потрібного низького вмісту в металі. Швидкість окислення вуглецю при його малій кількості у металі знижується.

Вуглець окислюється за рахунок вдування його через фурму і розчиненого у металі кисню. Цей процес має назву вуглецевого розкислення.

Водночас окислюються і марганець до дуже низького значення, інколи до “слідів”, особливо під час продувки металу одним аргоном.

Прорахуємо кількість окислених елементів при продувці сумішшю і одним аргоном перед випуском плавки.

Вуглецю, кг:

0,012 – 0,050 = 0,042

Марганцю, кг:

0,161 – 0,030 = 0,131


Витрати кисню при цьому складуть, кг:


С СО

0,042 * 16 : 12 = 0,056


Mn MnO

0,131 * 16 : 55 = 0,038



Всього = 0,094

Вміст кисню в металі в кінці продувки киснем розраховуємо за формулою:

[%O2] =

де [%C] – вміст вуглецю в металі після окислювального періоду, кг:

[%O] = (0,0035 + 0,006 *0,092) : 0,092 = 0,063


Приймемо вміст кисню в металі на випуску плавки з конвертера 0,012 кг.

Тоді бракує кисню на доокислення вуглецю, кг:

0,094 – (0,063 – 0,012) = 0,043


При інтенсивності продувки киснем 500 м3/хв. в метал вноситься кисню за хвилину, кг:

500 : 22,4 * 0,995 * 0,95 * 32 * 1= 675 кг (0,675 т)

або у розрахунку на 100 кг:

675 : 3000 = 0,225 кг

Тоді тривалість продувки на завершальному етапі плавки складе:


0,043 : 0,225 = 0,191 хв., або 13,3 сек. (Вноситься кисню 0,060 кг)

Потім метал потрібно продути одним аргоном на протязі 3-х хвилин для до окислення вуглецю, винесення у шлак неметалевих включень, вилучення шкідливих газів, вирівнювання металу по обєму ванни по температурі і хімічному складу.

Сумарна тривалість продувного періоду плавки складе

1,746 + 9,375 + 0,191 + 3,0 = 11,312 хв.(біля 14 хвилин).

Загальні витрати кисню на продувку металу складуть, кг/100кг:

1,362 + 4,219 + 0,043 = 5,624

або в переводі на об’єм і металеву садку у 272 т.:

5,624 * 22,4 : 32 : 0,995 : 0,95 * 2720 = 11328 м3

Будуємо графік зміни хімічного складу металу по ходу плавки

Зміна вмісту хімічних елементів, кг:

У 1-му півперіоді :

С 2,934 – 0,034 = 2,9

Si 0,52 – 0,494 = 0,026

Мn 0,53 – 0,122 = 0,40

Р 0,0211 – 0,006 = 0,015

S 0,042 – 0,0011 = 0,040

У 2-му півперіоді:

С 2,9 – 2,808 = 0,092

Si 0,026 – 0,026 = 0 (сліди)

Мn 0,40 – 0,052 = 0,348

Р 0,0151 0,006 = 0,009

S 0,040 – 0,0011 = 0,050 – перейшло в шлак біля 40%, разом 0,015

При завершенні плавки у окислювально-поновлювальному періоді за рахунок саморозкислення металу вуглецем і марганцем, кг:

С 0,092 – 0,042 = 0,050

Мn 0,348 – 0,318 = 0,030

Інтенсивність окислення вуглецю при цьому складе:

0,050 : 0,191 = 0,261 кг/хв.

4,0 % вуглецю

1-й напівперіод 2-й напівперіод продувка Аr, хв Рис. 1. Графік зміни вмісту вуглецю у металі при конвертерній плавц

% Sі, Mn. %S, Р

1-й на півперіод 2-й на півперіод продувка Аr, хв

Рис. 2. Графік зміни вмісту кремнію, марганцю, фосфору і сірки у металі при конвертерній плавці (в середині продувки за теорією 1.с.111).

Висновки: дані теоретичного розрахунку відповідають, не відповідають практиці

конвертерних цехів.

Література

1.Б.М.Бойченко Конвертерне виробництво сталі Дн РВА „Дніпро-ВАЛ” 04-453с.

2. Воскобойников В.Г., Кудрин В.А., Якушев А.М., Общая металлургия.

М.: ИКЦ «Академкнига», 2005 - 768с.


Питання на захист роботи:

1. Задачі напівперіодів, витрати кисню, розміщення фурми

2. Реакції процесу: в реакційній зоні, в глибині ванни, при продувці аргоном.


Додаток

Данні для розрахунку практичної роботи №6 визначення середнього складу металошихти

Варіант

Доля

Чувуну

Зміст чавуну, %

Доля скрапа

Зміст скрапа, %

С

Мn

Si

S

P

С

Мn

Si

S

P

1

75

4,1

0,56

0,7

0,13

0,05

25

0,20

0,42

0,23

0,04

0,03

2

74

4,11

0,55

0,71

0,14

0,05

26

0,21

0,44

0,22

0.04

0,03

3

73

4,09

0,53

0,72

0,14

0,06

27

0,22

0,44

0,22

0,04

0,03

4

72

4,09

0,48

0,73

0,13

0,06

28

0,20

0.43

0,23

0,04

0,03

5

71

4,12

0,54

0,74

0,14

0,05

29

0,16

0,44

0,24

0.04

0,03

6

70

4,11

0,55

0,65

0,13

0,06

30

0,19

0,45

0,25

0,04

0,03

7

69

4,09

0,56

0,66

0,13

0,05

31

0,19

0,46

0,26

0,04

0,03

8

68

4,14

0,56

0,69

0,13

0,06

32

0,17

0,47

0,24

0,04

0,03

9

65

4,13

0,58

0,68

0,12

0,05

35

0,18

0,48

0,24

0,04

0,03

10

75

4,12

0,59

0,69

0,13

0,06

25

0,19

0,49

0,23

0,04

0,03

11

74

4,12

0,55

0,65

0,13

0,05

26

0,18

0,50

0,25

0,03

0,03

12

73

4,13

0,56

0,71

0,12

0,05

27

0,16

0,51

0,24

0,03

0,03

13

72

4,12

0,57

0,69

0,13

0,05

28

0,19

0,52

0,22

0,03

0,03

14

71

4,12

0,57

0,68

0,13

0,06

29

0,19

0,53

0,23

0,03

0,03

15

70

4,12

0,57

0,65

0,12

0,05

30

0,19

0,49

0,24

0,03

0,03

16

69

4,13

0,58

0,66

0,13

0,05

31

0,17

0,44

0,21

0,04

0,03

17

68

4,13

0,49

0,66

0,13

0,06

32

0,18

0,45

0,22

0,04

0,03

18

65

4,14

0,60

0,67

0,12

0,05

35

0,18

0,44

0,23

0,04

0,03

19

75

4,14

0,58

0,68

0,13

0,05

25

0,18

0,44

0,23

0,04

0,03

20

74

4,15

0,56

0,69

0,13

0,05

26

0,19

0,45

0,25

0,04

0,03

21

73

4,15

0,55

0,69

0,12

0,05

27

0,18

0,45

0,23

0.04

0,04

22

72

4,16

0,55

0,68

0,13

0,06

28

0,18

0,46

0,23

0,041

0,04

23

71

4,16

0,60

0,66

0,12

0,05

29

0,18

0,46

0,22

0,042

0,04

24

70

4,17

0,55

0,67

0,13

0,05

30

0,17

0,46

0,23

0.043

0,04

25

69

4,15

0,55

0,68

0,13

0,06

31

0,18

0,46

0,24

0,044

0,04




Практична робота №7

Тема: Розрахунок додаткової десульфурації сталі порошковим дротом в вакууматорі.

Мета: Відпрацювання методики розрахунку десульфурації сталі в вакууматорі.


Теоретична частина

Навіть при максимальному вилученні сірки з чавуну на УДЧ все ж виникає небезпека зайвого вмісту сірки в сталі після конвертерної плавки внаслідок можливого внесення сірки в металевим брухтом.

Пропускна здатність УДЧ невисока, і тому в практиці конвертерних цехів передбачена додаткова десульфурація сталі в вакууматорі порошковим дротом.

Згідно плану побудови конвертерного комплексу на ПАТ «АМК» і ківш-піч, і вакууматор оснащаються трайбапаратами для введення в метал порошкового дроту.

В останні роки все більше використання має порошковий дріт з десульфуруючим реагентом кальцію, магнію, карбіду кальцію і їх суміші зі швидким зануренням порошкового матеріалу, який знаходиться у стальній трубці, в глибину металу.

Для сталей з обмеженим кремнієм і наднизьким вуглецем найбільш доцільно використання магнієвого порошкового дроту у стальній оболонці діаметром 8-13 мм.

З точки зору мінімальної теоретичної витрати для зв’язування сірки, магній стоїть на першому місці порівняно з другими десульфураторами.

До переваг також можливо віднести незначну кількість шлаку, який утворюється на поверхні металу, завдяки низьким витратам магнію.

Утворений сульфід магнію є дуже міцним сполученням, яке завдяки низькій щільності легко переходить в шлак.

Реакція десульфурації чавуну магнієм протікає з виділенням тепла, тому втрати температури металу незначні.

Ефект десульфурації зростає при обробці металу порошковим дротом водночас з вакуумуванням.

Вакуумна обробка дає глибоке розкислення металу, що значно знижує втрати магнію на окислення і підвищує ступінь десульфурації.

Порошкова проволока вводиться в ківш однострумковим трайбапаратом під наведений високоосновний шлак і в кінці вакуумної обробки металу після розкислення металу вакуумом і зневуглецювання.

Швидкість введення порошкового дроту 5м/с, тривалість обробки складає 300-400сек, зниження температури металу біля 15оС.

Десульфурація чавуну магнієм здійснюється по реакції:

Mg + S = MgS

Практична частина

Вихідні умови:

Марка сталі ІF – спецзаказ (кожному студенту різні вихідні дані)

Вміст сірки перед вакуумною обробкою і десульфурацією 0,0047кг

Залишковий вміст сірки в сталі повинен бути: н.б. 0,002 %

Для десульфурації сталі з 0,0047 до 0,002 кг витрати магнієвого реагенту порошкового дроту при випаренні магнію 20%, окисленні 10 %, ступеню десульфурації 80 % і вмісту магнію в реагенті 83 % складуть, кг:

х *32 : 24*0,90 * 0,80 *0, 83= 0,0027

0,80х = 0,0027 х = 0,0034 кг/100кг; або 0,034 кг/т.