Файл: kkz_pa.docx

13. Які фактори безпосередньо і опосередковано впливають на характер діяльності управляючої системи ?

а) економічні відносини;

б) соціальна структура;

в) культурне середовище, соціально - психологічна атмосфера;

г) всі відповіді вірні.

14. Що являє собою загальний закон соціального управління?

а) залежність управляючого впливу від стану системи та зовнішнього середовища;

б) залежність управляючого впливу від стану системи та внутрішнього середовища;

в) самостійність управляючого впливу від стану системи та незалежність від зовнішнього середовища;

г) правильна відповідь а і б.

15. Які існують специфічні для держави організаційні форми побудови органів управління:

а) за вертикаллю та за горизонталлю;

б) пряма та не пряма;

в) функціональна та лінійна;

г) одинична та подвійна.

16. Яким законом визначають об’єктивні можливості управляючого впливу на суспільство, історичною тенденцією якого є зростаюче багатоманіття суспільного життя?

а) загальним законом «необхідного багатоманіття»;

б) законом розмежування центрів влади і управління;

в) законом централізації і децентралізації;

г) законом системності організації публічного управління.

17. Яке із тверджень є вірним?

а) об’єктивні закони публічного управління є загальними, специфічними та інформаційними за природою закони соціального управління;

б) загальні закони соціального управління – залежність управляючого впливу від стану системи і внутрішнього середовища;

в) інформаційні технології – двобічний фактор;

г) існують універсальні кількісні параметри державного апарату.

18. Рівень розвинутості структур, функцій, нормативно-правової бази й інших елементів системи окреслює таке поняття, як:

а) розвиток;

б) системність;

в) багатоманіття;

г) стан.

19. Ієрархія – це:

а) суворий порядок підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим;

б) розташування частин або елементів цілого в певному порядку від вищого до нижчого;

в) розташування інституцій влади й управління за вертикаллю;

г) усі відповіді вірні.

20. Інтенсифікація управлінського впливу на управлінський об’єкт за вертикаллю, шляхом концентрації повноважень і ресурсів у руках єдиного центрального органу – це:

а) централізація;

б) децентралізація;

в) концентрація;

г) спеціалізація.

Варіант 3

1. Що таке системність?

а) необхідна і суттєва форма буття публічного управління як інституції;

б) об’єктивна властивість, притаманна кожному об'єкту матеріального світу, явищу, події;

в) об’єктивно можливий спосіб існування системи публічного управління;

г) правильні відповіді а і б.

2.Основні положення, за допомогою, яких вибудовується теорія:

а) принципи;

б) методи;

в) стратегії;

г) норми.

3. В чому полягає рух системи в цілісності?

а) охопити своїм впливом усі соціально значимі процеси державного життя;

б) усувати суперечливість елементів системи, які перешкоджають нормальному її функціонуванню;

в) утворювати органи, інститути і норми, яких не вистачає;

г) усі відповіді вірні.

4. Закон системності публічного управління знаходить свій вияв у таких закономірностях:

а) єдність основних функцій управління;

б) єдність рівнів публічного управління;

в) єдність загальної й окремих систем публічного управління;

г) усі відповіді вірні.

5.Система управління – це:

а) інформаційна система;

б) економетрична система;

в) функціональна система;

г) адміністративна система.

6.Принцип економії ентропії визначає:

а) міру невизначеності ситуації;

б) міру змінності ситуації;

в) міру визначеності ситуації;

г) міру адаптивності ситуації.

7.Якщо вимір ентропії є незначним, то впорядкованість суспільної системи є:

а) нижчою;

б) незмінною;

в) середньою;

г) вищою.

8.До принципів, що регулюють управління як соціально-політичний процес відносять принципи:

а) обмеженої раціональності, об’єктивності, найменшої дії;

б) плюралізму, легітимності, демократизму;

в) зворотного зв’язку, економії ентропії, раціонального використання часу;

г) демократичності, доцільності.

9.Забезпечення стійкої зміни системи – це принцип:

а) ентропії;

б) найменшої дії;

в) вищої доцільності;

г) своєчасності.

10.Правовий нігілізм – це:

а) дотримання законодавства;

б) всебічна обізнаність у своїх правах;

в) практика масового невиконання законів;

г) лобізм при прийнятті певних економічних рішень.

11.Який із представлених принципів виключає монополізм?

а) принцип плюралізму;

б) принцип обмеженої раціональності;

в) принцип об’єктивності;

г) принцип ентропії.

12.Принцип, за умовами якого соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях – це принцип:

а) демократії;

б) плюралізму;

в) легітимності;

г) об’єктивності.

13.Чи бувають універсальні, однакові системи управління для всіх країн?

а) так;

б) ні;

в) існують для країн з подібним соціально-економічним розвитком;

г) системи управління для всіх країн однакові.

14.Продовжити термін, політична влада – це:

а) це вироблення і запровадження у життя політичних програм усіма суб'єктами політичної системи, а також різними неформальними угрупуваннями за допомогою правових і політичних норм;

б) здатність однієї людини або групи осіб контролювати поведінку громадян і суспільства, виходячи із загальнонаціональних чи загальнодержавних завдань.

в) концепція реструктуризації;

г) вірна відповідь а) та б).

15. Розглядає владу як системо утворююче відношення в політичній системі суспільства. Влада, що в політичній системі виступає як політична влада, з’єднує всі елементи системи в єдине ціле – це:

а) концепція скорочення;

б) концепція раціонального вибору;

в) телеологічна концепція влади;

г) концепція стабілізації.

16. Діяльність щодо визначення основних цілей соціальних систем та інститутів, а також шляхів їх досягнення – це:

а) панування;

б) переконання;

в) управління;

г) керівництво.

17. Системна концепція влади – розглядає владу як:

а) її як відношення між двома партнерами, коли один із них – суб’єкт – справляє визначальний вплив на іншого – об’єкт;

б) особливий тип поведінки, за якої одні люди командують, а інші підкоряються;

в) системо-утворююче відношення в політичній системі суспільства;

г) усі відповіді вірні.

18. Яка із концепцій влади пояснює владні відносини психологічними мотивами?

а) телеологічна концепція;

б) реляціоністська концепція;

в) системна концепція;

г) біхевіористська концепція.

19. Верховенство політичної влади:

а) полягає в обов’язковості її рішень для інших видів влади, суспільства в цілому;

б) здійснюється багатьма незалежними один від одного центрами – підприємствами, соціальними фондами, засобами масової інформації тощо;

в) означає її суспільний, безособовий і відкритий характер;

г) передбачає поділ соціальних груп на пануючі і підлеглі.

20. Продовжити термін: психологічна концепція…:

а) пояснює владні відносини психологічними мотивами. В одних випадках постулюється воля до влади як її джерело, в інших – прагнення людини до влади;

б) розглядає її як відношення між двома партнерами, коли один із них – суб’єкт – справляє визначальний вплив на іншого – об’єкт;

в) розглядає владу як особливий тип поведінки, за якої одні люди командують, а інші підкоряються;

г) розглядає владу як системо-утворююче відношення в політичній системі суспільства.

варіант 4

1. Суспільний, безособовий і відкритий характер – це:

а) обов’язковість рішень для деяких видів влади, суспільства в цілому;

б) наявність єдиного центру прийняття рішень, які стосуються всього суспільства;

в) публічність політичної влади;

г) правильна відповідь а) і в).

2. Панування – це:

а) інтенсифікація управляючого впливу на управлінський об’єкт за вертикаллю шляхом концентрації повноважень єдиного центрального органу;

б) поділ соціальних груп на пануючі і підлеглі, ієрархію і соціальну дистанцію між ними, виокремлення та відокремлення особливого апарату управління;

в) передача повноважень згори донизу;

г) зміст саморозвитку системи публічного управління.

3. Керівництво – це:

а) процес впливу на підлеглих, який є способом заставити їх працювати на досягнення єдиної мети.

б) діяльність щодо визначення основних цілей соціальних систем та інститутів, а також шляхів їх досягнення

в) необхідна і суттєва форма буття публічного управління як інституції;

г) правильна відповідь а) і б).

4. Публічне управління – це:

а) практичний, організуючий і регулюючий вплив держава на суспільну життєдіяльність людей;

б) інститут управління суспільством;

в) сукупність політико-правових і соціальних явищ та процесів, що характеризують сферу взаємодії держави і суспільства;

г) вивчення найважливіших функцій держави.

5. Проблеми та особливості публічного управління, його закони, форми, методи здійснення, а також суб’єкти і об’єкти є:

а) змістом публічного управління;

б) ознакою публічного адміністрування;

в) предметом публічного управління;

г) принципом публічного управління.

6. Якою наукою є теорія публічного управління?

а) економічною;

б) політичною;

в) правовою;

г) вірні відповіді б) і в).

7. Сукупність політико-правових і соціальних явищ та процесів, що характеризують сферу взаємодії держави і суспільства є:

а) предметною областю публічного адміністрування;

б) специфікою управління;

в) ознакою публічного адміністрування;

г) усі відповіді вірні.

8. Суспільний інститут – це:

а) цілепокладання, організація й регулювання взаємодії людей, пов’язаною з власною, суспільною, колективною і груповою життєдіяльністю;

б) форма закріплення і спосіб здійснення спеціалізованої діяльності, яка забезпечує стабільне функціонування суспільних відносин;

в) сукупність політико-правових і соціальних явищ та процесів, що характеризують сферу взаємодії держави і суспільства;

г) найважливіша функція держави.

9. Специфічними рисами управління є:

а) ціле покладання;

б) взаємодія людей;

в) пряме і практичне регулювання;

г) усі відповіді вірні.

10. Специфіка публічного управління полягає у:

а) обпиранні на державну владу;

б) поширені на все суспільство;

в) системності;

г) усі відповіді вірні.

11. Адміністрування – це:

а) управління персоналом;

б) бюрократичний метод управління командитними засобами;

в) організаційна модель управління підприємством;

г) вірні відповіді а) і в).

12. Публічне управління має такі види:

а) управління суспільством в цілому, у сфері економіки;

б) управління у сфері соціальних відносин, адміністративно-політичній;

в) управління в галузі культури, у сфері особистого життя людини;

г) усі відповіді вірні.

13. Чим відрізняється публічне управління від державного?