Файл: Metodchka_BZhD (1).doc

Запитання для самоконтролю

1. Опишіть спільні властивості аналізаторів.

2. Опишіть психологічні особливості людини.

3. Опишіть типи тестів, які використовує психодіагностика.

4. Що таке соціалізація особистості?

5. Яка роль харчування в збереженні здоров'я?

6. Що означає раціональне харчування?

7. Що означає здорове харчування?

8. Яка роль фізичного навантаження у збереженні здоров'я?

9. Опишіть процес праці з фізіологічного та технологічного погляду.

10. Які особливості розумової праці?

11. В чому суть компромісу між станом здоров'я, ефек­тивністю праці та напруженістю систем організму лю­дини?

12. Що таке втома і перевтома?

13. Опишіть найпоширеніші шкідливі звички людини.

14. У якій залежності знаходиться інтенсивність відчуттів людини залежно від інтенсивності дії зовнішнього под­разника?

а) у лінійній залежності;

б) у квадратичній залежності;

в) у логарифмічній залежності;

г) у експонеціальній залежності.

15. Як впливає зменшення константи С у психофізичному законі Вебера - Фехнера на психофізіологічну надійність людини?

а) сприяє підвищенню психофізіологічної надійності люди­ни;

б) не сприяє підвищенню психофізіологічної надійності лю­дини;

в) не впливає на психофізіологічну надійність людини.

16. Як впливає збільшення константи у психофізіологічно­му законі Вебера- Фехнера на психофізіологічну надійність людини?

а) сприяє підвищенню психофізіологічної надійності людини;

б) не сприяє підвищенню психофізіологічної надійності лю­дини;

в) не впливає на психофізіологічну надійність людини.

17. Як впливає на рівень безпеки людини здатність до тре­нування як одна із спільних властивостей аналізаторів людини?

а) сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

б) не сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

в) не впливає на рівень безпеки людини;

г) має неоднозначний вплив на рівень безпеки.

18. Як впливає на рівень безпеки людини чутливість як од­на із спільних властивостей аналізаторів людини?

а) сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

б) не сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

в) не впливає на рівень безпеки людини;

г) має неоднозначний вплив на рівень безпеки.

19. Що дають можливість виявити проективні тести, які ви­користовує психодіагностика при вивченні пси­хофізіологічних особливостей людини?

а) розумовий потенціал особи;

б) ступінь конкретних знань особи;

г) ступінь розвитку творчих здібностей особи;

д) загальні психофізіологічні особливості людини.

20. В якому рядку подані основні (пріоритетні) потреби лю­дини?

а) потреби у самовираженні, в безпеці, потреби фізіологічні, у визнанні, потреби соціальні;

б) потреби в безпеці, у визнанні, потреби фізіологічні, соціальні, естетичні;

в) потреби у самовираженні, в безпеці, потреби фізіологічні, соціальні, потреби творчої праці;

г) потреби свободи, соціальні, потреби у визнанні, у безпеці, потреби у самовираженні.

21. Що дають можливість виявити тести досягнень, які ви­користовує психодіагностика при вивченні пси­хофізіологічних особливостей людини?

а) розумовий потенціал особи;

б) ступінь конкретних знань особи;

в) ступінь розвитку творчих здібностей особи;

г) загальні психофізіологічні особливості особи.

Практичне заняття 3

Тема: Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників для життя людини.

Мета: Усвідомити концепцію допустимого ризику та визначити небезпечні й шкідливі чинники для життя людини, що най­частіше трапляються, шляхом соціологічного опитування студентів.

Завдання: На підставі соціологічного підходу провести статис­тичну оцінку небезпечних чинників для життя люди­ни, використовуючи бальну систему.

Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя жителя України 25 чинників, наведених в таблиці 1.2, за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на думку студента) - оціне­но в 25 балів, а далі - 24, 23, 22. і до останнього, який вважається найменш небезпечним - в 1 бал.

Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід студенти по-різному оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому одержані результати треба статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів, які йому визначили сту­денти, цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана величина служить середньою оцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим вона є більшою, тим небезпечніший чинник. Середню оцінку небезпечності -го чинника визначають за формулою:

(1.1)

де -індивідуальні оцінки студентів для j-го чинника,

п - кількість опитаних студентів. Якщо прийняти, що пе­релічені чинники охоплюють усі небезпеки для життя людини, то можна також оцінити відносну частку (у відсотках) кожного чинника q_j в сумарній кількості не­бажаних наслідків за формулою:

(1.2)

Результати заносять у таблицю 1.1.

Підсумовуючи викладене, зауважимо, що точність такої оцінки підвищується із збільшенням кількості опитаних і зале­жить від професії, віку та статі людини. Аналіз фактичних показників про смертність свідчить, що серед найнебезпечніших чинників для життя людини є СНІД, вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин, куріння, транспорт (для жителів України - самогубство).

Прогноз можливого збільшення тривалості життя за умов з усуненням певних причин смерті дає змогу виявити найнебезпечніші чинники для життя. За прогнозом вчених усунення основних серце­во-судинних і ниркових хвороб приведе до збільшення середньої три­валості життя на 10,9 років, хвороб серця - на 5,9 років, злоякісних новоутворень - на 2,3 роки, нещасних випадків (крім автомобільних катастроф) - на 0,6 року, автомобільних катастроф - на 0,6 року, інфекційних хвороб - на 0,2 року, туберкульозу - на 0,1 року.

Важливо зазначити, що усвідомлення існування небезпеч­них та шкідливих чинників для життя людини є тільки першим кроком до безпечної життєдіяльності. Необхідно встановити умо­ви, за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки, і відвер­нути можливість настання таких умов.

Таблиця 1.1 - Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини

Після заповнення таблиці 1.1 кожним студентом визначаються показники та згідно формул 1.1 і 1.2.