ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.03.2024
Просмотров: 314
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Агрономічний факультет Кафедра землеробства, ґрунтознавства та агрохімії методичні вказівки
Загальні вимоги та положення про курсову роботу
Розділ 3. Хімічна меліорація ґрунтів господарства та ґрунтів полів сівозміни
Розділ 4. Виробництво, нагромадження, розподіл і використання органічних добрив у господарстві
Розділ 5. Забезпечення господарства мінеральними добривами
Розділ 6. Визначення норм добрив під сільськогосподарські культури
Розділ 8. План використання добрив у сівозміні
Розділ 9. Оцінка системи удобрення
Розділ 10. Охорона навколишнього середовища при використанні добрив
Обгрунтування строків, способів, норм, доз і форм внесення добрив у сівозміні
Вимоги до оформлення та підготовка курсової роботи до захисту
Для правильного виконання курсової роботи необхідно дотримуватись вихідних завдань і методичних вказівок.
Курсова робота повинна відповідати таким вимогам:
написана від руки розбірливо, грамотно, без виправлень і помарок, охайно, одним кольором;
містити всі розділи, передбачені методичними вказівками;
кожний окремий розділ слід починати з нової сторінки, а підрозділи розмішувати по тексту;
кожний розділ роботи (включаючи вступ) завершувати узагальненням, у якому дається конкретна оцінка одержаним результатам і відмічаються шляхи реалізації розробок;
в тексті повинні бути таблиці, графіки (нумерація арабськими цифрами, наскрізна); можуть бути внесенні доповнення, виходячи із особливостей господарства (завдання);
табличний і графічний матеріали слід розміщувати після першого посилання на них у тексті;
таблиці бажано розмішувати на одній сторінці без перенесень;
напис "Таблиця" робиться з правого боку таблиці перед її назвою;
за відсутності в методичних вказівках необхідного довідкового матеріалу слід використовувати додаткові літературні джерела;
при написанні курсової роботи потрібно користуватись стандартними аркушами паперу (без рамок), формату А4 (210x297 мм);
текст роботи розміщувати тільки з однієї сторони аркуша з такими розмірами полів: зліва - 30 мм, справа - 10 мм, зверху - 25 мм, знизу 20 мм;
сторінки слід нумерувати зверху, посередині аркуша, починаючи з наступної після титульного аркуша сторінки;
загальний обсяг рукопису повинен бути в межах 35-40 сторінок;
в кінці роботи студент проставляє свій підпис та дату завершення виконання курсової роботи.
При захисті курсової роботи студент обов'язково повинен дати кваліфіковані пояснення до всіх розділів курсової роботи, всіх етапів розробки системи використання добрив, обґрунтовуючи і підкріплюючи їх теоретичними знаннями.
Курсова робота оцінюється за такими найважливішими критеріями:
дотримання вимог методичних вказівок;
повнота викладення матеріалу;
вміння аналізувати та робити висновки;
вміння орієнтуватися в умовах сучасного виробництва, зокрема, використання добрив;
вміння об'єктивно оцінювати ефективність застосування добрив.
Зміст, структура курсової роботи та орієнтовний обсяг розділів
Титульна сторінка
Зміст
Вступ - 1-2 с.
Розділ 1. Вплив добрив на агрохімічні показники, родючість ґрунту, урожайність та якість врожаю сільськогосподарських культур – 6 с.
Вплив добрив на агрохімічні показники та родючість ґрунту – 2 с.
Вплив добрив на урожайність і якість врожаю сільськогосподарських культур – 2 с.
Наукове обґрунтування системи удобрення в польовій сівозміні – 2 с.
Розділ 2. Характеристика господарства і грунтово-кліматичних умов – 4 с.
2.1. Загальна характеристика господарства.
2.2. Характеристика кліматичних умов зони розміщення господарства.
2.3. Загальна характеристика ґрунтових умов господарства та агрохімічна характеристика ґрунтів полів сівозміни.
Розділ 3. Хімічна меліорація ґрунтів господарства та ґрунтів полів сівозміни – 1 с.
Розділ 4. Виробництво, нагромадження, розподіл і використання органічних добрив у господарстві – 3 с.
Виробництво і нагромадження гною.
Виробництво і нагромадження інших органічних добрив.
Розподіл і використання органічних добрив.
Розділ 5. Забезпечення господарства мінеральними добривами – 1 с.
Розділ 6. Визначення норм добрив під сільськогосподарські культури – 5 с.
Розрахунок норм добрив шляхом коректування рекомендованих науково-дослідними установами, норм добрив з урахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами.
Визначення норм добрив балансово-розрахунковим методом на заплановану урожайність.
6.3. Розрахунок норм добрив за рівнем природної родючості (бальної оцінки) ґрунту.
Розділ 7. Збереження та підвищення родючості ґрунтів у полях сівозміни - 3 с.
7.1. Визначення балансу гумусу в ґрунтах сівозміни.
7.2. Визначення балансу поживних елементів в ґрунтах сівозміни.
Розділ 8. План використання добрив у сівозміні - 7 с.
Розділ 9. Оцінка системи удобрення - 2 с.
Господарська ефективність використання родючості ґрунту і застосування добрив.
Економічна ефективність застосування добрив.
Розділ 10. Охорона навколишнього середовища при використанні добрив - 2 с.
Висновки.
Список використаних літературних джерел.
Додатки.
Методичні вказівки для виконання окремих розділів курсової роботи
Вступ
Відмічається важливість завдань по збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції і підкреслюється значення хімізації землеробства в досягненні цього. Обґрунтовується необхідність правильного використання добрив в землеробстві, відмічається їх вплив на величину і якість врожаю, а також на родючість ґрунтів. Обґрунтовується актуальність теми та розкривається мета і завдання курсової роботи.
Розділ 1. Вплив добрив на агрохімічні показники, родючість ґрунту, урожайність та якість врожаю сільськогосподарських культур.
(огляд літературних джерел)
Необхідно зробити аналіз літературних джерел (не менше десяти), опублікованих різними дослідниками з обов'язковим посиланням на їх праці. На основі цього описати вивчені питання про вплив добрив на агрохімічні показники та родючість ґрунтів, урожайність і якість врожаю сільськогосподарських культур. Особливо слід відмітити необхідність впровадження і використання науково обґрунтованих систем удобрення.
Даний розділ складається з трьох підрозділів:
1.1. Вплив добрив на агрохімічні показники та родючість ґрунту. Привести дані літературних джерел про вплив добрив на агрохімічні показники ґрунту (вміст гумусу, ємність вбирання ґрунту, реакція ґрунту, сума ввібраних основ, ступінь насиченості ґрунту основами, валові запаси та вміст рухомих форм поживних елементів в ґрунті) та діяльність ґрунтових мікроорганізмів.
1.2. Вплив добрив на урожайність і якість врожаю сільськогосподарських культур (вашої сівозміни). Навести матеріали літературних джерел, в яких відмічається відношення рослин до умов мінерального живлення, динаміку засвоєння поживних елементів, вплив умов зовнішнього середовища і мікроорганізмів на засвоєння елементів живлення, вплив добрив на величину та показники якості врожаю сільськогосподарських культур (зернові, технічні, кормові та ін.), що входять до складу сівозміни.
1.3. Наукове обґрунтування системи удобрення в польовій сівозміні. В цьому підрозділі привести літературні джерела, в яких наведені дані використання добрив у сівозміні: обґрунтування способів, прийомів та строків їх внесення, планування, розподіл і встановлення норм і доз добрив.
По завершенні кожного підрозділу слід зробити узагальнення викладеного матеріалу.
Розділ 2. Характеристика господарства і грунтово-кліматичних умов
Для виконання цього розділу, відповідно до індивідуального завдання, слід використовувати дані із документів господарства: карти ґрунтів конкретного господарства, агрохімічні картограми (матеріали останнього туру агрохімічного обстеження ґрунтів господарства), рекомендації з раціонального використання добрив у господарстві, книга історії полів, річні звіти господарства про фінансово-господарську діяльність та економічні показники виробничо-фінансового плану та інші документи, а також матеріали найближчої метеорологічної станції.
Даний розділ складається з трьох підрозділів. По завершенні кожного слід зробити узагальнення.
2.1. Загальна характеристика господарства. Загальні відомості про господарство слід взяти з його офіційних документів. Тут вказується місцезнаходження і назва господарства, його спеціалізація, наявність і місткість складів для зберігання мінеральних добрив (їх характеристика), типових гноєсховищ, торфовищ та інших джерел органічних добрив і меліорантів ґрунту.
Дані про землекористування господарства беруть із річного звіту і подають у вигляді таблиці (додаток Б).
Урожайність сільськогосподарських культур береться за три останні роки і подається у вигляді таблиці (додаток В). Планова урожайність встановлюється, виходячи із досягнутого рівня за останні три роки, з урахуванням приросту рослинницької продукції (10-20 %) за рахунок впровадження засобів інтенсифікації
Приводиться загальна характеристика сівозмін, які є в господарстві. Схема сівозміни, для якої розробляється система удобрення, подається на основі прийнятого в господарстві чергування культур (бажано уникати збірних полів) у вигляді таблиці (додаток Г).
2.2. Характеристика кліматичних умов зони розміщення господарства. В цьому розділі за даними найближчої метеостанції або метеопоста слід дати характеристику кліматичних умов за такими показниками: середньорічна кількість опадів і середньорічна температура повітря, час весняних останніх заморозків, час перших осінніх заморозків, тривалість вегетаційного періоду, запаси продуктивної вологи в ґрунті перед посівом ранніх ярих і перед посівом озимих культур та інші.
Дані характеристики кліматичних умов подають у вигляді таблиці (додаток Д).
2.3. Загальна характеристика ґрунтових умов господарства та агрохімічна характеристика ґрунтів полів сівозміни. Виконанню нього підрозділу слід приділити особливу увагу, тому що ці матеріали служитимуть основою для розрахунків норм добрив і складання плану удобрення та вапнування ґрунтів у сівозміні і вад цього значною мірою залежатиме ефективність і раціональне використання добрив.
Дані для цього підрозділу беруть із матеріалів останнього туру агрохімічного обстеження ґрунтів. У цих матеріалах подано агрохімічну характеристику ґрунтів кожного поля будь-якої сівозміни господарства (дається в індивідуальному завданні).
У матеріалах агрохімічного обстеження ґрунтів не завжди показують цифрове значення рНКСl вмісту рухомих форм поживних елементів, а подають у гектарах площу ґрунту із слабкою, середньою чи підвищеною кислотністю або з низьким, середнім, підвищеним чи високим вмістом рухомих форм поживних елементів. Щоб перевести ці дані в цифрові показники, слід користуватися табличними даними, в яких показана класифікація (групування) ґрунтів за ступенем їх кислотності та вмістом рухомих форм поживних елементів у міліграмах на 100 г або на 1 кг ґрунту. Ці табличні дані є в матеріалах агрохімічного обстеження ґрунтів.