ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.03.2024
Просмотров: 198
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Розділ 1 науково-теоретичні аспекти фінансового сектора україни
Нормативно-правове забезпечення
Розділ 2 фінансовий сектор України: тенденції розвитку та проблеми в сучасних умовах
2.1. Сутність і складові фінансового сектора економіки України
2.2. Інституційне середовище фінансового сектора економіки
2.3. Сучасний стан розвитку фінансового сектору економіки України
Динаміка пасивів банківської системи України у 2007 - 2011 роках (тис. Грн)
Динаміка основних видів ресурсів комерційних банків України у 2008 - 2012 роках (тис. Грн)
Структура доходів і витрат банків України
2.4. Конкурентоспроможність фінансового сектору України в сучасних умовах глобалізаційного розвитку
Оцінка конкурентоспроможності фінансового сектору України в порівнянні з країнами снд
Розділ 3 Проблеми та перспективи розвитку фінансового сектору Украіни
Світова практика свідчить, що важливим джерелом фінансування не тільки економіки, а й дефіциту державного бюджету є заощадження приватного сектора. В період криз національного виробництва саме вони становлять вагомий чинник економічного зростання і розвитку країни.
Вирішити проблеми економіки України не удаючись до залучення іноземного капіталу можна лише за умов впровадження нових ефективних заходів щодо залучення коштів приватного сектора і ефективного їх розміщення, оскільки чим більша доля залучених коштів клієнтів банку на довгостроковій основі, тим стабільніша частина ресурсів комерційного банку, що задовільно впливає на його ліквідність і зменшує залежність від міжбанківських позик [11].
Доходи та витрати банків України за вісім місяців 2012 року. Доходи банків України порівняно з відповідним періодом 2011 року збільшилися на 7,0% і становили 98,3 млрд. грн.Витрати банків України за зазначений період зменшилися на 1,1% і становили 95,4 млрд. грн.За вісім місяців 2012 року банківська система отримала прибуток у розмірі 2,9 млрд. грн. (за відповідний період 2011 року – збиток 4,6 млрд. грн.) [21].
Структура доходів і витрат банків України за станом на 01.09.2012 (табл. 2.3)
Таблиця 2.3
Структура доходів і витрат банків України
|
Показники |
Сума (млн. грн.) |
% |
1 |
ДОХОДИ |
98 255 |
100,0 |
1.1 |
процентні доходи |
77 436 |
78,8 |
1.2 |
комісійні доходи |
13 664 |
13,9 |
1.3 |
результат від торговельних операцій |
2 085 |
2,1 |
1.4 |
інші операційні доходи |
3 603 |
3,7 |
1.5 |
інші доходи |
584 |
0,6 |
1.6 |
повернення списаних активів |
883 |
0,9 |
2 |
ВИТРАТИ |
95 361 |
100,0 |
2.1 |
процентні витрати |
43 542 |
45,7 |
2.2 |
комісійні витрати |
2 032 |
2,1 |
2.3 |
інші операційні витрати |
9 641 |
10,1 |
2.4 |
загальні адміністративні витрати |
23 493 |
24,7 |
2.5 |
відрахування в резерви |
16 532 |
17,3 |
2.6 |
податок на прибуток |
121 |
0,1 |
3 |
ЧИСТИЙ ПРИБУТОК (ЗБИТОК) |
2 893 |
х |
Комерційним банкам при залученні вільних грошових коштів слід звернути увагу не тільки на цінові, а й на нецінові методи, серед яких реклама, поліпшений рівень якості обслуговування клієнтів, розширення спектра пропонованих банком послуг, комплексне обслуговування, додаткові види безкоштовних послуг, розташування філій у місцях, максимально наближених до клієнтів, пристосування графіка роботи до потреб клієнтів. Це багато в чому залежить від кваліфікації апарату банку, який повинен враховувати не лише свої власні інтереси, а й інтереси клієнтів.
Інвестиційні можливості фінансових установ обмежуються дефіцитом привабливих для довгострокового розміщення коштів фінансових інструментів. Нерозвиненність інститутів спільного інвестування, страхування життя, недержавної пенсійної системи та довірчого управління не дозволяє в повній мірі залучати заощадження домашніх господарств до інвестиційного процесу. Цьому також заважає відсутність дієвих механізмів податкового стимулювання інвестиційної активності громадян та законодавчих засад для впровадження інвестиційного страхування.
Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 30.06.2012 становила 443, у тому числі СК "life"1 - 63 компанії, СК "non-life" - 380 компаній, (станом на 30.06.2011 - 446 компаній, у тому числі СК "life" - 65 компаній, СК "non-life" - 381 компанія).
Тенденція зміни основних показників діяльності страхового ринку за останні чотири квартали 2011-2012 рр. свідчить про наявність якісних зрушень на цьому ринку.
Так, у порівнянні з першим півріччям 2011 року обсяг надходжень валових страхових премій зменшився на 1 460,1 млн. грн. (13,2%), обсяг чистих страхових премій збільшився на 1 365,5 млн. грн. (17,9%). Основним фактором зменшення валових страхових премій у порівнянні з першим півріччям 2011 року стало зменшення обсягу валових страхових премій, зокрема, з таких видів страхування, як: страхування майна (зменшення валових страхових платежів на 707,8 млн. грн (66,1%)); страхування фінансових ризиків (зменшення валових страхових премій на 533,5 млн. грн (65,4%)); страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (зменшення валових страхових премій на 457,5 млн. грн (54,1%)); страхування вантажів та багажу (зменшення валових страхових премій на 324,7 млн. грн (67,6%)). Проте, у порівнянні з першим півріччям 2011 року, зріс обсяг валових страхових премій з таких видів страхування, як: обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ) (збільшення валових страхових платежів на 115,0 млн. грн. (9,4%)); страхування життя (збільшення валових страхових премій на 233,8 млн. грн. (30,4%)). Питома вага чистих страхових премій у валових страхових преміях за перше півріччя 2012 року становила 93,7%, що на 24,8 в.п. більше в порівнянні з першим півріччям 2011 року [21].
Зменшення валових страхових премій при одночасному збільшенні чистих страхових премій свідчить про значне зменшення обсягів вихідного перестрахування всередині країни та відповідне зростання частки прямого страхування від фізичних та юридичних осіб. При цьому варто відзначити, що найбільш істотне зменшення надходжень валових страхових платежів відбулося переважно у страхуванні фінансових ризиків та пов'язане, в першу чергу, з набранням з ІІ кварталу 2012 року чинності окремими положеннями нового Податкового кодексу, згідно з якими суттєво обмежено можливості суб'єктів господарювання і страховиків використовувати операції зі страхування з метою оптимізації оподаткування.
Рівень страхових виплат у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року збільшився на 4,6 в.п. та становив 27,1%. Таке зростання відбулося за рахунок майже незмінного обсягу страхових виплат (2 497,0 тиис.грн.) при зменшенні на 13,2% надходжень валових страхових платежів. При цьому рівень чистих виплат істотно не змінився та становив 27,8%.
Обсяг чистих страхових виплат збільшився на 1,7%. У структурі зазначеного показника відбулися значні зміни в розрізі видів страхування: у порівнянні з першим півріччям 2012 року приріст страхових виплат відбувся за такими видами страхування: медичне страхування (+22,6%), страхування медичних витрат (+28,3), страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (23,2%), майна (+96,6%), страхування кредитів (у 9 разів). Водночас, чисті страхові виплати зі страхування фінансових ризиків скоротилися майже наполовину (-44,1%) [21].
Чисті страхові виплати з автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, "Зелена картка") зрости на 9,4%.
Динаміка обсягів активів, статутних капіталів та страхових резервів страховиків продовжує демонструвати помірне зростання, проте якість та адекватна диверсифікація активів все ще залишаються для страховиків проблемним питанням. Станом на 30.06.2012 у порівнянні з аналогічною датою 2011 року структура активів дозволених категорій, які використовують страховики для представлення коштів страхових резервів, дещо змінилася. Так, збільшилася частка банківських депозитів (з 34,8% до 45,4%), державних цінних паперів (з 5,6% до 14,0%), істотно зменшилася частка прав вимог до перестраховиків (з 33,0% до 9,1%) [21].
Основні показники діяльності страхового ринку та його динаміка представлені в додатку Б.
Одним з суттєвих чинників, що негативно впливає на розвиток ринку в цілому є низька транспарентність державних регуляторних органів та інформаційна закритість фінансових установ, зокрема, нестача інформації щодо результатів їх діяльності та послуг, що вони надають. Існуючі законодавчі вимоги та процедури розкриття інформації не відповідають міжнародно визнаним стандартам і потребам інвесторів та споживачів фінансових послуг, не дозволяють оцінити рівень надійності, кредитоспроможності та фінансової стійкості операторів ринку. Цьому, зокрема, заважає нерозвиненість системи рейтингових оцінок та існуючий монополізм на ринку вітчизняних рейтингових послуг, відсутність практики оцінки та розповсюдження інформації щодо результативності інвестиційної діяльності компаній з управління активами та інституційних інвесторів.
Характерною особливістю вітчизняних фінансових установ є невідповідність їх діяльності міжнародним стандартам, зокрема правилам та процедурам, визначеним Директивами Європейського Союзу. Найбільш суттєвими відхиленнями від загальновизнаних стандартів є: низький рівень уніфікації регуляторних вимог до фінансових установ, у тому числі до розкриття регулярної та особливої інформації; відсутність дієвих механізмів захисту законних прав акціонерів особливо у випадку банкрутства або реструктуризації товариств та клієнтів фінансових установ у випадку шахрайства та зловживань з боку менеджерів і власників.