Файл: PRAV4trud.doc

Працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, має право до закінчення строку попередження відкликати свою заяву, і звільнення в цьому разі не проводиться, якщо на місце працівника не запрошено іншу особу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації.

Якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не було розірвано, і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк (ч.2 ст.38 КЗпП).

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не дотримується законодавства про охорону праці і не виконує умови колективного договору з цих питань.

Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника (ст. 39 КЗпП) в разі його захворювання або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору або у випадках, передбачених ч.1 ст.38 КЗпП (коли не потрібно попередження за два тижні).

Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу визначено ст.40 КЗпП.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом тільки в разі:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації чи перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У таких випадках власник зобов'язаний письмово попередити працівника про наступне звільнення не пізніше ніж за два місяці. Також небхідна попередня згода профспілкового органу(за виключенням ліквідації підприємства, умстанови).

Водночас з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник за наявності можливості має запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

2) виявлення невідповідності працівника посаді, яку він обіймає, або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи.

---

У цьому разі також необхідна попередня згода профспілкового органу. Власник зобов'язаний запропонувати працівникові іншу роботу. Звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Умови: винне порушення трудових обов'язків; систематичне невиконання трудових обов'язків (наявність дисциплінарного або громадського стягнення за порушення трудової дисципліни та нове порушення протягом 1 року); застосування раніше до працівника заходів дисциплінарного або громадського стягнення;. Необхідна попередня згода профспілкового органу;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул – відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше 3-х годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (затримання у стані сп’яніння, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку ті т.ін.). У цьому разі теж необхідна попередня згода профспілкового органу;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як 4-х місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, без врахування відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами, якщо законодавством не передбачено тривалішого строку збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посади) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Необхідна попередня згода профспілкового органу;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Попередня згода профспілкового органу не потрібна;

7) появи на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння може бути підтверджено як медичним висновком, так й іншими видами доказів, наприклад, показаннями свідків. Необхідна попередня згода профспілкового органу;

---

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, визначеного вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. Попередня згода профспілкового органу не потрібна.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Статтею 41 КЗпП передбачено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Це:

1) одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

У таких випадках попередня згода профспілкового органу не потрібна. При звільненні на цій підставі необхідне дотримання порядку застосування дисциплінарних стягнень;

2) винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

При звільненні за пунктами 2,3 необхідна попередня згода профспілкового органу.

Необхідно відрізняти звільнення працівника від відсторонення його від роботи (ст..46 КЗпП) яке здійснюється власником у разі: появи на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

В день звільнення власник зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. Якщо працівник у день звільнення не працював, розрахунок повинен бути здійснений наступного дня після пред’явлення працівником вимоги про розрахунок (ст. 47, ст.116 КЗпП)

---

---

6. Робочий час

Робочий час — це встановлений законодавством колективним або трудовим договором час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов'язки. Конституція України в ст. 45 передбачає, що працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу.

Робочий час поділяється на наступні види: нормальний, скорочений і неповний робочий час.

Нормальна тривалість робочого часу працівників відповідно до ст. 50 КЗпП не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Робочий тиждень — це тривалість робочого часу протягом календарного тижня. Ст.52 КЗпП передбачає два види робочого тижня: 5-денний з 2 вихідними днями і 6-денний з 1 вихідним.

Скорочений робочий час відповідно до ст.51 КЗпП передбачається:

1) для неповнолітніх працівників з метою охорони їх здоров'я. Для цієї категорії тривалість робочого тижня складає: віком від 16 до 18 р. – 36-год., від 15 до 16 р. – 24-год. Для учнів, віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, – не більш 24 год.

2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці – не більше 36 годин на тиждень (від 24 до 36).

Законодавством також встановлений скорочений (36-год.) робочий тиждень, для деяких категорій працівників, трудова діяльність яких пов'язана з особливим характером праці (педагогічні працівники, медичні працівники та ін.) або станом здоров'я (деякі категорії інвалідів).

Необхідно враховувати, що ці межі встановленого законом скороченого часу носять обов’язковий характер і не можуть змінені умовами колективного чи трудового договору. Скорочення робочого часу не відбивається на розмірі оплати праці – вона є такою ж, як і при нормальній тривалості робочого часу.

Відповідно до ст. 53 КЗпП тривалість робочого часу напередодні святкових і неробочих днів скорочується на 1 годину як при 6-денному, так і при 5 денному робочому тижні. Це положення не поширюється на працівників, яким встановлений скорочений робочий час на інших підставах. При 6-денному робочому тижні тривалість робочого дня напередодні вихідного дня не може перевищувати 5 годин.

Ст. 54 КЗпП передбачає скорочення робочого часу на 1 годину при роботі в нічний час. Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку. Не допускається залучення до роботи в нічний час працівників у віці до 18 років, вагітних жінок, жінок, що мають дітей, у віці до 3 років. Залучати до роботи в нічний час інвалідів можливо тільки з їх згоди і при умові, що така робота не суперечить медичним показанням.

---