Файл: gistologiya_modul.doc

7.Нервові волокна. Морфофункціональна характеристика мієлінових нервових волокон (замалювати).

Нервові волокна – відростки нервових клітин, укриті оболонками.

8.Нервові волокна. Морфофункціональна характеристика безмієлінових нервових волокон (замалювати).

9. Розвиток мієлінових волокон в ембріогенезі (замалювати).

У процесі розвитку мієлінового волокна осьовий циліндр занурюється в нейролемоцит, втягуючи його плазмолему і утворюючи глибоку складку. Цю подвійну складку (дуплікатуру) нейролемоцита називають мезаксоном. У процесі подальшого ґенезу волокна, нейролемоцит (швановська клітина) повільно обертається навколо осьового циліндра, в результаті чого мезаксон багато разів огортає його. Дивись 1 питання!!!

10. Безмієлінове волокно кабельного типу (замалювати).

Мезаксон – подвійна складка (дуплікатура) плазмолеми нейролемоцита.

Клітини Шванна – олігодендроцити – оточують оболонки навколо відростків нервових клітин.

11.Нервові закінчення. Класифікація типів. Намалювати рефлекторну дугу і позначити на ній нервові закінчення.

Три види нервових закінчень: рецептори, ефектори і міжнейронні  синапси.Рецептори – це чутливі нервові закінчення які сприймають подразнення із зовнішнього середовища (екстерорецептори), або із внутрішнього середовища (інтерорецептори). У залежності від  подразника, на який реагують рецептори розрізняють:

-терморецептори (сприймають зміни температури) ;

-барорецептори (сприймають зміни тиску);

-механорецептори (реагують на механічні подразники);

-хеморецептори (реагують на хімічні подразники).

У залежності від будови розрізняють

Вільні нервові закінчення складаються тільки з кінцевих розгалужень дендрита.

Невільні інкапсульовані нервові закінчення складаються з розгалужень дендрита, клітин нейроглії, сполучнотканинної капсули.

Невільні некапсульовані складаються з розгалужень дендрита і клітин нейроглії.

12. Рухові нервові закінчення. Морфофункціональна характеристика (намалювати ультрамікроскопічну схему будови).

Рухові нервові закінчення в скелетних м’язах утворені закінченнями аксонів  і плазмолемою м’язового волокна. У цій ділянці аксон утрачає мієлінову оболонку і розгалужується. Плазмолема утворює заглиблення, в яке занурюється аксон – утворюється нервово-м’язовий синапс. Медіатор-ацетилхолін.

Нервова тканина

Рецептори - чутливі закінчення дендритів нервових клітин, пристосовані до сприйняття подразнень, що надходить до організму. Розрізняють екстерорецептори, які сприймають подразнення із зовн середовища, та інтерорецептори, подразнення до яких надходять від власних тканин організму. Різновидом інтерорецепторів є пропріорецептори - чутл нерв зак у м'язах і сухожиллях, які беруть участь у регуляціі рухів і положення тіла у просторі. Залежно від природи подразнень, які зумовлюють збудження чутл нерв зак, останні поділяють на терморецептори, механорецептори, барорецептори, хеморецептори, ноцицептори (сприймають больові подразнення) тощо.

Залежно від будови розрізняють вільні нерв зак, які складаються лише з кінцевих розгалужень дендрита, та нерв рецептори, у яких розгалуження дендрита оточені клітинами нейроглії. Якщо нерв зак оточує сполучнотканинна капсула, вони отримують назву капсульованих; ті рецептори, які не мають - некапсульованими.

13) Для епітелию характерни вільні нерв зак.

14) Чутливі нерв зак у складі сполучної тканини поділяються на капсульовані, некапсульовані та нервово-сухожильні веретена ("сухожильні органи Гольджі" - механорецепція).

Серед капсульованих залежно від будови розрізняють:

- пластинчасті тільця Пачіні (багато у сполучній тканині всіх внутрішніх органів і в глубоких шарах дерми - сприймають зміну тиску),

- цибулиноподібні тільця Гольджі-Маццоні (локалізуються у шкірі, серозних та слизових оболонках - функції барорецепції. Різновидом пластинчастих тілець дерми є тільця Руффіні - відчуття постійного тиску),

- дотикові тільця Мейснера (у сосочковому шарі дерми - забезпечують тактильну чутливість),

- кінцеві колби Краузе (у кон'юктиві ока, сполучній тканині язика та зовн статевих органів - забезпечують холодову чутливість).

15) -

16) У м'язовій тканині чутливі нерв зак утворюють нервово-м'язові веретена, які сприймають зміну довжини м'язового волокна і швидкість цієї зміни.

17) Нервові зак (terminationes nervorum) поділяють на рецептори, ефектори та міжнейронні синапси.

Рецептори - чутливі закінчення дендритів нервових клітин, пристосовані до сприйняття подразнень, що надходить до організму. Розрізняють екстерорецептори та інтерорецептори.

Ефектори утворені закінченнями аксонів нерв клітин. Розрізняють рухові та секреторні. Рухові у скелетних м'язах утворені терміналями аксонів нейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку або моторних ядер головного мозку. Секреторні виділяють у кров нейрогормони, зв'язуючи тим самим нервову та гуморальну регуляції.

Міжнейронні синапси - форма міжклітинних зв'язків.

Складаються з пресинаптичної, постсинаптичної частин та синаптичної щілини. Пресинаптична частина розширена, утворена термінальною гілкою аксона клітини, яка передає імпульс, містить мітохондрії та синаптичні пухирці, які містять так звані медіатори (нейротрансмітери), вкрита пресинаптичною мембраною, яка утворює пресинаптичну решітку для пухирців. Постсинаптична частина синапса може містити значні скупчення електронно-щільного матеріалу. Її мембрана містить у своєму складі специфічний білок - рецептор медіатора. Синаптична щілина заповнена тканинною рідиною, містить ниткоподібні структури, які утримуюють разом дві частини синапсу.

Функція: збуджувальний або гальмівний вплив на постсинаптичну частину.