ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 09.07.2024
Просмотров: 134
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
4) Поверхневим комплексом клітини
13. Закладка провізорних органів:
5.Міжклітинна речовина сполучної тканини (волокна, основна речевина), будова, значення.
17. Пластинчаста кісткова тканина. Гістогенез, перебудова та регенерація кісткової тканини
18. Назвати і схематично замалювати клітини, які продукують та руйнують кісткову тканину
1. М’язові тканини. Морфо функціональна та філогенетична класифікації (схематично)
2. Гладка м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично), регенерація.
3. Гладка м’язова тканина. Способи взаємодії гладких міоцитів в тканині (замалювати схематично)
5. Посмугована м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця міофібрили (замалювати схематично)
7. Серцева м’язова тканина. Будова (замалювати схематично)
8. Кардіоміоцити. Класифікація. Морфо-функціональна характеристика
9. Скоротливі кардіоміоцити. Особливості будови (замалювати схематично)
10. Вставні диски. Замалювати схематично, вказати типи контактів.
2.Морфологічна класифікація нейронів (замалювати схематично).
3.Функціональна класифікація нейронів (замалювати схематично в складі рефлекторної дуги).
5. Нейрофібрили. Будова, місця розташування, способи виявлення, функція (змалювати схематично).
6. Нейроглія. Класифікація (схематично), будова та значення різних типів нейроглії.
7.Нервові волокна. Морфофункціональна характеристика мієлінових нервових волокон (замалювати).
4. Охрястя- оболонка внесуставной поверхні хряща, що полягає із щільної волокнистої сполучної тканини.
5.Гіаліновий хрящ.будова,ф-ії,локалізація. у складі розрізняють,1-перихондрій,2-власне хрящ.
Перихондрій скл з поверхневого волокнистого шару і глибого клітинного шару. ф-ії:трофіка хряща,фізіологічна регенерація та апозиційний ріст.
Влсне хрящ скл з ізогенних груп хондроцитів і молодих поодиноких хондроцитів оточених хондромукоїдом і хондровими волокнами. хондрові пластинки побудовані з колагену.
Локал:у стінках трахеї,у місцях з’єднання ребер з грудиною,в метаепіфізаних пластинках росту кісток. 6.Еластичний хрящ.будова,ф-ії,локалізація. характер.особливість-жовтий колір,здатність розтягуватись.
локал:вушній раковині,слуховій трубі,зовн.слуховому ході,хрящах гортані.
Хондромі пластинки побудов. З еластину.
Не підлягає звапнуванню.
7.Кісткові тканини.загальний план будови.
Клітинні елементи кісткової тканини: -остеобласти,остеоцити,остеобласти,міжклітинна речовина,остеїнові волокна,остеомукоїд.
8.Окістя.Загальний план будови та функції.
Окістя скл:поверхневого волокнистого шару(утв. Колагеновими волокнами),глибокого остеогенного шару(остеобласти і остеоцити) ф-ії:за рахунок здійснюється живлення кісткової тканини,кісткові елементи глибокого шару забезпечують ріст кістки у товщу,її фізіологічну та реперативну регенерацію.
9.К-ція кісткової тка-ни,ретикулофіброзна кіст. тка-на.к-на яка продукує міжклітину реч-ну.
Розрізняють 2 види в залежності від розташування колагенових волокон:
1-пластинчасту(паралельне розташ.,компактну і губчасту);2-грубоволокнисту(невпорядковане розміщення пучків)
Остеїнові волокна та остеомукоїд.
10.Остеобласти.Будова та ф-ії.
Малодеференційовані одноядерні к-ни.В них здійснюється синтез глікопротеїнів і протеогліканів осеомукоїду.
11.Остеокласти.
Великі багатоядерні клінити не правильної форми.у цитоплазмі налічується від 3 до … ядер.) осн.ф-ія-резорбція(розсмоктування)кісткової тканини.
12.Розвиток кістки на місці мезенхіми.. характерний для перших тижнів ембріонального роз-ку.
1 етап-формування остеогенного острівця,2 етап-виділення остеогенними клітнами у міжклітинний простір колагену і високомолекулярних біополімерів осеомукоїду.3 етап-утв. грубоволокнистої кістки-полягає у звапнуванні міжклітинної речовини.4 етап-резорбтивна діяльність остеобластів і заміщення грубих рівнонаправленних пучків остеїнових волокон на кісткові пластинки.
13.Розвиток кістки на місці хряща. хар для пізніших етапів ембріонального роз-ку та постнатального онтогенезу.
1етап-формування хрящової моделі майбутньої кістки,2етап-перихондральне окостеніння,3етап-енхондральне окостеніння-утв діафізарного центру окостеніння,4етап-вростання в епіфізарну частину хрящової моделі кровоносних судин та утв. епіфізарного центру окостеніння.
14.Пластинчаста кісткова тканина. Поняття про остеон.
Їй характерне паралельне розташування пучків колагенових волокон з формуванням кісткових пластинок.-розрізняють *компактну*(у ній відсутні порожнини(діалізи трубчастих кісток)),*губчасту*(утв розміщенні під кутом одна до одної трабекули з формуванням харак трубчастої структури(плоскі кістки,епіфізи т.к.))
Остео́н-структурна одиниця компактної речовини кістки, що забезпечує її міцність. Між сусідніми остеонами є вставні, або проміжні, кісткові пластинки. Зазвичай остеон складається з 5-20 кісткових пластинок. Діаметр остеону 0,3 - 0,4 мм.
15.Кістка як орган.
Належить до скелетних тканин організму.Основна роль-опорно-механічна:завдяки значній міцності кістки забезпечують захист життєво важливих органів від мех.ушкоджень,опору,переміщення тіла в просторі.Кісткова тканина є депо кальцію і фосфору в організмі.
Кістки побудовані з кісткової тканини, які є різновидом сполучної тканинии складаються із клітин (остеоцити) та міжклітинної речовини, яка містить багато колагену,глікопртеїнів тощо, і мінеральних компонентів (в основному кристали гідрооксиапатиту). Завдяки цьому кістка має і гнучкість, і міцність.
16.Ріст трубчастих кісток.джерела росту в ширину і довжину.
ріст здійснюється шляхом апозиції-накладання новоутворення кісткової тканини на вже наявну. ріст в товщу-за рахунок окістя у результаті проліферації і синтетичної активності остеобластів. ріст у довжину-забезпечує розмноження клітин стовпчастої зони метаепіфізарної пластинки.
17. Пластинчаста кісткова тканина. Гістогенез, перебудова та регенерація кісткової тканини
Для пластинчастої кісткової тканини характерним є паралельне розташування пучків колагенових волокон з формуванням, так званих, кісткових пластинок. Залежно від їх орієнтації поділяють на компактну (відсутні порожнини) та губчасту (кісткові пластинки утворюють трабекули з формуванням характерної губчастої структури).
Розрізняють 2 способи розвитку кісткової тканини:
- безпосередньо з мезенхіми – формування у складі мезенхіми остеогенного острівця, куди вростають кровоносні судини; остеогенні клітини виділяють у міжклітинний простір колаген і високомолекулярні біополімери (ліпіди, протеоглікани); звапнування міжклітинної речовини (необхідна наявність лужної фосфатази та остеонектину); заміщення грубих різнонаправлених пучків осеїнових волокон на кісткові пластинки;
- на місці хрящового зачатка – формування хрящової моделі кістки; перихондральне окостеніння (навколо хряща виникає кісткова манжетка); енхондральне окостеніння (утворення діафізарного центру окостеніння); вростання в епіфізарну частину хрящової моделі кровоносних судин та утворення епіфізарного центру окостеніння (утворюється три зони метаепіфізарної пластинки росту: зона незміненого хряща, зона стовпчастого хряща, зона пухирчастих клітин).
Фізіологічна регенерація = безперервна заміна старих кісткових пластинок новоутвореними, формуванні нових остенів на місці резорбованих (концентрація остеобластів і процеси апозиційного новоутворення кістки пов’язані з від’ємними зарядами, а концентрація остеокластів і процес резорбції – з позитивними зарядами на поверхні кісткової тканини).
18. Назвати і схематично замалювати клітини, які продукують та руйнують кісткову тканину
Остеобласти – клітини неправильної кубічної чи полігональної форми. Цитоплазма базофільна (високий вміст РНК), добре розвинута гранулярна ЕПС та комплекс Гольджі. Мало диференційовані одноядерні клітини, в яких здійснюється синтез колагену, глікопротеїнів, протеогліканів осеомукоїду.
Остеокласти – великі багатоядерні (3- кілька десятків) клітини неправильної округлої форми. Основна функція – резорбція кісткової тканини. Цитоплазма оксифільна. Багато лізосом, мітохондрій. На поверхні клітини, що прилягає до місця руйнування кісти розрізняють: зону адсорбції і секреції ферментів і замикальну зону, яка ізолює ділянку контакту від прилеглої тканини.
1. М’язові тканини. Морфо функціональна та філогенетична класифікації (схематично)
М’язова тканина побудована з елементів, зданих до скорочення.
Морфо-функціональна класифікація: гладка і посмугована (скелетна і серцева).
Генетична (за Хлопіним):
- соматичний тип (міотоми мезодерми – скелетна м’язова)
- целомічний тип (вентральна мезодерма – серцева м’язова)
- вісцеральний тип (мезенхіма – гладка м’язова внутрішніх органів)
- невральний тип (нервова трубка – гладкі міозити м’язів райдужної оболонки ока)
- епідермальний тип (шкірна ектодерма – міоепітеліальні кошикоподібні клітини залоз)
2. Гладка м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично), регенерація.
Гладка м’зова входить до складу стінок порожнистих внутрішніх органів. Структурною і функціональною одиницею є гладкий міозит – веретеноподібна клітина з паличко-подібним ядром у центральній розширеній частині клітини з невеликою кількістю гетеро хроматину. Цитоплазма оксифільно. Багато мітохондрій. Цитоплазма містить включення. Міофіламенти орієнтовані вздовж довгої осі, але не дуже упорядковано, не утворюють міофібрили.
Регенерація - ???
3. Гладка м’язова тканина. Способи взаємодії гладких міоцитів в тканині (замалювати схематично)
Оболонка кожного міоцита огорнута тонкою базальною мембраною, в якій є отвори. В цих ділянках м’язові клітини контактують між собою (щілинні контакти або нексуси) навколо м’язових клітин ретикулярні, еластичні, тонкі колагенові утворюють ендомізій, який поєднує сусідні міозити. М’язові групи з 10-12 м’язових клітин, у свою чергу, об’єднуються у м’язові пласти, між якими розташована пухка сполучна тканина з кровоносними судинами та нервами.
4. Посмугована скелетна м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично). Регенерація
Одиницею будови скелетної м’язової тканини є міосимпласт з прилеглими міосателіоцитами. М’язове волокно має форму циліндра, кінці якого заокруглені, скошені чи зазубрені. Довжина м’язового волокна збігається з довжиною м’яза. Волокно оточене сарколемою (складається з зовнішньої базальної мембрани, яка пов’язана з ретикулярними та тонкими колагеновими волокнами прилеглої сполучної тканини. Внутрішній шар = плазмолема міосимпласта).
Між базальною мембраною і плазмо лемою міосимпласта є міосателіоцити (одноядерні клітини з загальними органелами. Функція – процес росту і регенерації м’язового волокна).
Цитоплазма міосимпласта = саркоплазма. Ядра (до кількох десятків тисяч) розташовані під плазмолемою, мають видовжено-овальну форму, небагато гетеро хроматину. В цитоплазмі є загальні органели (мітохондрії великі, їх багато; гранулярна ЕПС слабко, гранулярна - краще), включення і спеціальні органели – міофібрили.
У міофібрили послідовно розташовані темні анізотропні смуги (диски А) та світлі ізотропні смуги (диски І). Усередині кожної І-смуги є темна лінія = телофрагма, у центрі А-смуги є М-смуга = мезофрагма. Структурною одиницею міофібрили є саркомер (ділянка між 2 телофрагмами).