ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.03.2024
Просмотров: 151
Скачиваний: 0
|
F1 |
|
m1 |
f1 m0 f0 |
(12) |
|
|
|
2 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
де |
m0 ,m1 – кількість шматків в 1 |
кг |
продукта відповідно до та |
після |
||
подрібнення;
f0 , f1 – площа поверхні одного шматка продукта відповідно до та після подрібнення, м2;
При значному подрібненні складова m1 f 0.
Теоретична продуктивність поточних машин або машин безперервної дії
можна визначити за їх пропускною здатністю, що залежить від швидкості та величини продуктового потоку. При цьому накладається умова виконання необхідних переробних операцій за час просування продукта всередині машини. Тоді вираз для продуктивності машини набуває вигляд:
|
|
S V |
|
(13) |
де |
S – |
площа поперечного перерізу продуктового |
потоку, |
м2; |
|
V |
– швидкість просування продукта всередині |
машини, |
м/с; |
– густина продукції, кг/м;
– коефіцієнт заповнення робочого об”єму машини продукцією.
Із врахуванням конструктивних та технологічних особливостей різальних машин можна навести ряд формул для визначення їх продуктивності.
1. Дисковий млин:
|
|
|
|
k2 kV D2 n |
|
(14) |
|||
де |
k |
–коефіцієнт |
продуктивності |
k =0,7; |
kV |
– коефіцієнт швидкості |
|||
|
kV –0,01; φ |
– |
коефіцієнт заповнення робочого об’єму |
φ=0,7…0,8; |
|||||
|
D–зовнішній діаметр диску, м; δ – зазор між диском, м; n– частота |
||||||||
|
обертання диску. |
|
|
|
|
|
|||
|
2. |
Вальцева дробарка: |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
DnL kp |
|
(15) |
||
де |
D–зовнішній |
діаметр вальця, |
м; |
n – частота |
обертання |
вальців, с-1; |
|||
|
L |
– довжина |
вальця, м; δ |
– |
ширина |
зазору між вальцями, м; |
|||
|
kP – коефіцієнт розпушування матеріалу: kP |
=0,2…0,5. |
|
||||||
19
3. Багатовальцевий млин:
(16)
де LP – робоча довжина вальця, м; – товщина шару продукта на останньому вальці, м; = δ ; υ – лінійна швидкість останнього вальця,
м/с; φ – коефіцієнт заповнення зазору по довжині вальця φ = 0,8 … 0,9.
4. Молоткова дробарка:
kD2Ln2
(17) i 1
де k – коефіцієнт пропорційності, що залежить від конструкції дробарки та твердості продукції : k = 4 … 6,2 ; D – діаметр ротора, м ; L – довжина ротора, м ; n – частота обертання ротора, с-1; i – степінь подрібнення i = 3 … 5.
5. Машини з дисковими ножами для різання виробів квадратної форми:
|
|
|
zH 1 2 nCkb |
(18) |
|||
|
|
|
|
zi |
|
|
|
де |
zH – кількість ножів на інструменті; |
nC – число подвійних ходів столу, с-1 |
|||||
|
n |
C |
– число подвійних ходів столу, |
с-1; |
z |
– кількість виробів |
в 1 кг |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
продукта; kb – коефіцієнт, що враховує відходи при різанні. |
|
|||||
|
6. |
Конфеторізальні машини: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m1kb |
|
|
(19) |
|
|
|
tp |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
де m1 – маса одногоb пласту , кг; t – час, що витрачається на розрізання продукта, с; kb – коефіцієнт відходів.
7. Пастилорізальна машина:
|
|
bh kb |
(20) |
де b–відстань між граничнимиb П |
дисковими ножами : b=0,438 м; h – висота |
||
пласту: h=0,02 м; |
= 600 … 700 кг/м3; ν – |
швидкість ножового |
|
транспортеру, м/с; |
kb 0,93...0,97 |
|
|
20
8. Хліборізка з рамними ножами:
(21)
де υ–швидкість транспортеру, що переміщує вироби до ножів: υ=0,02…0,08 м/с; kb =0,92…0,099; z – кількість ножів; h, b–відповідно висота та товщина скибкихліба, м; kK – коефіцієнт, що враховує конструктивні та технологічні параметри подаючого пристрою:kK =0,92…0,96 – для стрічкових транспортерів; kK =1,0 – для транспортерів з жорсткою характеристикою; kН – коефіцієнт, що врахову
єнерівномірність висоти хліба.
9.Бурякорізальні машини з пластинчатими ножами:
(22)
де L – довжина різальної кромкиР ножа, м ; L=0,33…0,335 м; δ – середня товщина стружки, δ=0,001…0,0015 м; z – число різальних пристроїв;
=1050 кг/м3 – для буряка; – швидкість різання, =10…12 м/с; k – коефіцієнт, що враховує конструктивні, експлуатаційні та технологічні особливості машини.
10. Дискові машини для шинкування капусти, різання цибулі та коренеплодів:
(23)
де n – частота обертання дисків, с-1; z – кількість горизонтальних ножів на диску; δ – товщина шару продукта після різання; S – площа поверхні диску, м2; kК – Конструктивний коефіцієнт, що дорівнює відношенню площі нижнього перерізу бункера та диску машини, kК = 0,3…0,4 – для маш ин з горизонтальнимд ском ; kК =0, 2…0, 3 – для машин звертикальним диском; k– коефіцієнт, що враховує простої у роботі машини, kК = 0,7…0,8 – для машин безперервної дії, kК =0,6…0,7 – для машин періодичної діі; kК – коефіцієнт, що враховує одночасність роботи ножів, kК =0,5…0,8.
21
де
де
11. Протирочна машина: |
|
Sk S z n |
(24) |
S – площа сита, м2; kS – коефіцієнт використання площі сита: kS S0 /S0
S0 – площа отворів на ситі; z – кількість лопатів; δ – товщина шару продукта, м; δ=0,001…0,003; n – частота обертання, с-1; φ – коефіцієнт заповнення сита продуктом, φ = 0,6…0,7.
12. Гомогенізатори:
(25) S – площа поверхні плунжера, м2; α– хід плунжера, м; n – частота обертання приводного валу, с-1; z – кількість плунжерів; η – к.к.д. насосу
η=0,8…0,85.
13. Бігуни періодичної дії:
|
|
|
m0 |
|
|
m0 |
|
|
(26) |
|||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
tp tx |
tx 2 |
l |
|
|
|
|
|||
|
|
|
4 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
де |
m0 – маса продукції, |
що завантажується до |
машини; φ |
– коефіцієнт |
||||||||
|
використання бігунів |
φ |
= |
0,8…0,9; t – |
протяжність |
обробки, с; |
||||||
|
t 2 i/ 4 ;tX – холостий час, тобто час на розвантаження , завантаження |
|||||||||||
продукта; i – степінь подрібнення: і=500…600; 4 – кутова швидкість чаши, рад/с.
1.4.Методика розрахунку енергетичних параметрів різальних машин.
Тех нологічна потужність, що визначає необх ідні витрати потужності на
привод технологічної машини, являє собою витрати енергії на здолання опору продукції при безпосередньому виконанні заданої операції. Для різальних машин потужність приводного двигуна становить (27).
N |
WF1 |
|
N |
|
|
|
(27) |
||
1000 H M |
|
|||
|
|
|
||
де η– загальний к. к. д. машини; H – к.к.д. ножа, що враховує тертя між інструментом та продукцією; M – механічний к.к.д. машини; W –лобовий опір різанню; N – технологічна потужність.
22