ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 27.03.2024

Просмотров: 154

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

– для дискового ножа з гладким суцільним лезом:

D

2 h c

(94)

1 sin

 

 

де h– максимальна товщина продукта, що розрізається; c– запас на висоту

сегмента, що виступає над продуктом; – кут тертя продукта по

напрямній або робочій поверхні транспортера.

– для зубчастого дискового ножа:

D 2 h r c

(95)

де r – радіус шайби кріплення диска на валу, с– запас на товщину кришки

стола або напрямні та на висоту сегменту, що виступає над продуктом

(с=10…20 мм).

Рис. 17. Схема машини збагатодисковими ножовими механізмами а – для нарізання пластичних мас: 1,9 – транспортери; 2 – площадка з прорізями; 3 – набір дискових ножів; 4 – притискуюча пластина;

5 – ємкості для змащувальної рідини; 6 – гільйотинний ніж; 7 – ролик; 8 – спускний лоток; 10 – жолоб; 11 – ємкість для відходів;

12 – маховик; 13 – напрямна; 14 – каретка; 15 – щуп; 16 – чутливий елемент для вмикання електродвигуна при зміщенні пласта.б – для нарізання м’ясопродуктів: 1,4,15 – блоки дискових ножів; 2,3,10 – храпові колеса; 5 – штовхач; 6,14 – транспортери;7 – вимикач; 8 – смуги продукції; 9 – обмежувач;11,17 – електродвигуни; 12,16 – редуктори; 13 – подрібнені

шматки продукції.

Для забезпечення достатньої жорсткості дисків приймають, що радіус

затискних шайб повинен дорівнювати:

rш 2,5 D

(96)

46

Набір дискових ножових знарядь широко застосовується при реалізації

операцій пластування маси продукції (рис.1.17)

3.6. Розрахунок основних параметрів скорорізки.

Скорорізки використовуються для дрібного подрібнення м’яса при

виготовленні копчених виробів. Сировина завантажується в чашу 1 (рис.18), яка

обертається та подає м’ясо до дискових ножів 6. Окружна швидкість ножів

приблизно в 10 разів перевищує швидкість подачі продукта. Шар фаршу

подрібнюється у просторі між ножами та вставною дерев’яною пластинкою.

Продуктивність машини можна визначити за формулою, яку

запропонував А.О.Пелєєв:

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

kV V

 

(97)

60tp 1 kx

60tp 1 kx

 

 

 

де kV – коефіцієнт завантаження робочої камери, який можна прийняти в

межах: kV 0,4...0,5 m – маса продукції, кг; V – об”єм робочої ємкості, m3 –протяжність процесу обробки однієї порції продукта; kX – доля

допоміжних операцій в технологічному циклі обробки.

Рис. 18. Принципова схема скорорізки.

а – схема роботи машини: 1 – чаша; 2 – дисковий ніж; 3,4 – відповідно чавунна та деревяна пластини; 5 – гребінка; 6 – відкидна кришка;7 – висувна пластина;б – схема пристрою: 1 – приводні шківи; 2 – вал; 3 – дискові ножі; 4 – шків; 5 – чаша; 6 – пасова передача; 7 – черв’ячна передача;

8 – вертикальний вал; 9 – ролик; 10 – скребок.

47


Вираз для технологічної потужності скорорізки має вигляд:

N

aFkF

(98)

6 104

 

 

Величину питомої роботи подрібнення маси продукції можна вибрати в межах: а =16…17 кДж/м2.

Різальна здатність механізму F визначається як:

F

8m znrc

(99)

2

 

 

D

 

де z– кількість дискових ножів в машині; n – частота обертання чаші, об/хв; rС – середній радіус установлення ножів, м; D – діаметр чаші, м.

3.7. Розрахунок основних параметрів ротаційної машини

Продуктивність ротаційної машини (рис.19) визначають за пропускною здатністю барабана:

 

m

 

kVV

 

(100)

60tц

60 tp tx

 

 

 

Коефіціент завантаження kV можна прийняти в межах kV

0,25...0,5

Технологічна потужність, що витрачається на реалізацію даного технологічного процесу, виражається складовим:

-потужністю 1 на привод різального механізма;

-потужністю 2 на привод барабана машини.

Потужність, що необхідна для роботи різального механізма,

визначається за формулою, кВт:

 

N1

apSzn

 

(101)

 

6 104

 

 

 

де

a – питома робота різання, Дж/м2; S – площа

фарша, що

 

розрізаєтьсяінструментом, м2; z – кількість ножів; n – частота обертання

ножового валу, хв-1.

Потужність , що витрачається на привод барабана, визначається за формулою:

48


N2 10 3 Pp PБ VБ

(102)

де VБ – окружна швидкість днища барабану; Б – опір обертанню барабана,

Н; – опір різанню продукта, Н.

Опір, що створюють сили тертя при обертанні барабана, виражається як:

 

PБ

m

mБ g

2 f1 f2dЦ

 

(103)

 

D cos

 

 

 

 

 

де

mБ – маса барабана,

кг; f1

,f2 – відповідно коефіцієнти тертя

кочення

барабана в опорному вузлі та ковзання в цапфах підтримуючого

підшипника; dЦ – діаметр цапфи підшипника, м; – кут установки

підтримуючого ролика; D – діаметр опорної поверхні ролика.

Тоді технологічна потужність для реалізац ії процесу подрібнення

становить:

N N1 N2

(104)

Рис. 19. Схема роторного ріжучого пристрою.

а – принципова схема пристрою: 1 – ніж; 2 – штовхач; 3 – отримані шматки продукції; 4– вихідний пласт продукції;

б – технологічна схема процесу: 1 – матриця; 2 – приймальний лоток; 3 – вихідний пласт; 4 – ротор; 5 – отримані шматки продукції;

6 –транспортерна стрічка.

49

3.8 Розрахунок основних параметрів дискових пил.
Діаметр диску пили можна вибрати з нерівності:
D 2 h r c (105) h – максимальна товщина продукта, що подрібнюється; r – радіус шайби кріплення диска пили на приводному валу; с – запас на товщину стола та висоту сегмента пили, що виступає над продуктом, який подрібнюється.
Зусилля різання можна визначити за формулою:

де

 

 

 

 

 

 

Pp pSbh

 

 

(106)

 

 

 

 

 

 

 

де

b – товщина пропилу, м; – швидкість подачі продукта до пили, м/с;

 

– окружна швидкість пили, м/с; Ps – питоме зусилля, що визначається

 

міцністю матеріалу продукта, що розпилюється.

 

 

Для охолодженого та

дефростованого м’яса Ps =5…8

кН/м; для

мороженого м’яса Ps =10…20

2

 

кН/м ; для кісток Ps =20…50 кН/м .

 

 

Технологічна потужність, що витрачається для реалізації

процесу

розпилювання, визначається за формулою:

 

 

 

N 10 3 Pp 10 3 Psbh

(107)

 

При цьому вираз bhV являє собою об’єм стружки, що знімається

полотном пили за 1 с.

 

 

 

 

50



4.Контрольні запитання

1.З якою метою застосовують подрібнення твердих матеріалів?

2.На які види поділяється подрібнення в залежності від початкових і кінцевих розмірів вихідних шматків матеріалу?

3.Чим характеризується процес подрібнення ?

4.Якими методами проводиться подрібнення твердих матеріалів?

5.Які схеми подрібнення застосовуються в харчовій промисловості?

6.Від яких характеристик подрібнюючих матеріалів залежить робота, що витрачається на реалізацію означеного процесу ?

7.Які типи подрібнюючих машин застосовують в промисловості? Перерахуйте характеристики дробарок та млинів.

8.Перерахуйте вимоги до подрібнюючим машинам.

9.Який принцип дії щекових, гіраціонних і молоткових дробарок ?

10.Які млини застосовують для дроблення і помелу зерна?

11.Який принцип дії скорорізки ?

51

5. Контрольні завдання

Задача 1. Розрахувати щокову дробарку простого (складного) коливання з

розмірами

завантажувальної

камери B L ,

мм, яка

має

ширину

розвантажувальної

щілини

в ,

мм.

Густина подрібнювального

матеріалу

, кг/ м3. Хід щоки

в , мм.

Кут захвату подрібнювальної камери

. Маса

маховика

m , кг. Розрахункові дані взяти з таблиці 1.

 

 

Приклад 1. Розрахувати щокову дробарку простого коливання з

розмірами

завантажувальної

камери

B L 1200 1500мм , яка

має

ширину

розвантажувальної

щілини в 200мм .

Густина

подрібнювального

матеріалу

2400кг/ м3 . Хід щоки в 30мм . Кут захвату подрібнювальної камери 20 .

Маса маховика m 300кг .

1.

Кількість коливань рухомої щоки (L 1,5м 1м)

:

 

 

0,85

 

 

 

 

 

0,85

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

tg

 

 

tg20

2,26 с-1 .

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.1.1)

 

L2 3

в

1,52 3

0,03

2.

Об’ємна продуктивність дробарки :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

nL

2в в в

2,26 1,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

2 tg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 0,2 0,03 0,03

 

0,06м3 с .

 

(1.1.2)

 

 

 

 

 

2 tg20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Масова продуктивність дробарки :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Qм Qv 0,06 2400 0,4 57,6 кг/с ,

 

(1.1.3)

де 0,4 –велика дробарка і твердий матеріал.

 

 

4.

Розрахункова потужність електродвигуна дробарки :

 

 

Pелр 39 1,25

 

39 2,26 1,2 1,5 1,25 183,8 кВт ,

(1.4)

де А B L 1,2 1,5 м2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

Робота, що витрачається на подрібнення матеріалу :

 

 

А

1000Рел

 

1000 183,8

0,7 57 103Дж

,

(1.1.5)

 

 

 

 

 

 

n

 

 

2,26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де 0,7 – ККД дробарки.

52