Файл: rozvedennya.pdf

МОДУЛЬ 1 ПОРОДИ ТВАРИН ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ; ОНТОГЕНЕЗ ТВАРИН

Лабораторне заняття № 1 Походження і еволюція сільськогосподарських тварин

Мета заняття: ознайомитись з основними центрами одомашнення тварин,

методами встановлення походження сільськогосподарських тварин та предками.

Матеріал та обладнання: реферативний матеріал, рисунки диких предків сучасних тварин, плакати, лічильна техніка, зошит.

Теоретичне обґрунтування

Одомашнювання тварин почалось значно пізніше (8-10 тис. років до н.е.,

період неоліту), коли людство почало переходити до осілого способу життя.

Одомашнювання тварин йшло одночасно в декількох місцях земної кулі. Вчені виділяють 6 основних центрів одомашнювання сільськогосподарських тварин:

1.Китайський малий (Індокитай, Малайський архіпелаг) – місце одомашнювання свиней, буйволів, курей, гусей, качок.

2.Індійський (Індія). Тут одомашнили буйволів, зебу, гаялів, павичів, бджіл.

3.Південно-західний Азіатський. (Мала Азія, Кавказ, Іран). У цьому центрі відбулося одомашнювання великої рогатої худоби, верблюдів, коней, овець,

свиней.

4. Середземноморський (побережжя Середземного моря). Одомашнені коні,

велика рогата худоба, вівці, кози, кролі, качки.

5. Андійський (Північні Анди, Південна Америка). Тут одомашнили індиків,

мускусних качок, альпаків.

6. Африканський (Північно-східна Африка) - центр одомашнювання шести видів: осел, свиня, собака, кіт, страус, цесарка. Жодного виду не одомашнили в Австралії, поодинокі випадки були в Америці. У Росії центрами одомашнювання були Середня Азія, Середнє і Нижнє Поволжя, Закавказзя. В Україні -

10

Правобережжя Дніпра, Трипілля, Поділля та ін.

Приручення диких тварин і наступний процес їх одомашнювання сягає у глибоку давнину, коли ще не було писемності. Тому походження домашніх тварин встановлюють за допомогою цілого ряду методів:

1)порівняльно-анатомічних і фізіологічних;

2)встановлення ступеня спорідненості між існуючими породами і близькими дикими формами шляхом схрещування їх між собою;

3)вивчення факторів груп крові, білкового поліморфізму тощо;

4)вивчення географічної різноманітності сучасних домашніх і диких форм тварин та центрів їх походження і одомашнювання на основі даних археології,

етнографії, лінгвістики та ін.; 5) встановлення зв'язку сучасних типів з історичними і доісторичними

формами за знайденими черепами (краніологічний метод), кістками тіла, за малюнками (наскельні малюнки) тощо; 6) по безпосередньому встановленню прабатьків того чи іншого виду тварин на основі фактичних матеріалів і даних науки шляхом порівняння за допомогою генетичних методів основних сучасних форм з дикими представниками того ж роду.

Велика рогата худоба. За своїм походженням велика рогата худоба ділиться на два роди: бикоподібні і буйволи. Бикоподібних, у свою чергу, ділять на 4 види:

власне рогата худоба, індійські лобасті бики - бантенги, гаури, гаяли, яки, бізони.

Більшість цих тварин зустрічаються як у дикому, так і в домашньому стані.

Власне рогата худоба - найбільш чисельна група сільськогосподарських тварин.

Сучасна велика рогата худоба походить від кількох різновидностей дикого тура, який був дуже поширений в Європі. Тур - крупна тварина (жива маса - до 1200 кг, висота в холці - до 200 см),

чорно-бурої масті. Вчені виділяють такі різновидності тура: європейський, азіатський і

африканський (рис 1).

Рис 1 .

11

За краніологічним методом, який ґрунтується на особливостях будови черепа, велика рогата худоба поділяється на наступні типи.

1.Примітивний (вузьколобий). Диким предком цього типу вважають азіатського тура. До вузьколобого типу відносять такі породи: сіра українська степова, чорно-ряба, холмогорська, голландська.

2. Широколобий (лобастий). Має сильно розвинені лобні кістки, широкий та довгий череп. Дикий предок цього типу - азіатський, європейський тур.

Представники цього типу - симентальська порода, червона степова, герефордська,

абердин-ангуська, швіцька породи.

З. Короткорогий. Його диким предком вважають європейського тура. До цього типу відносять бурі породи (швіцька, костромська, лебединська, бура карпатська) та ін.

4.Короткоголовий. Дикий предок - європейський тур. Лицьова частина черепа укорочена. Представником цього типу є червона горбатовська порода,

ярославська, джерсейська та ін.

5.Пряморогий. Голова довга і вузька. Роги направлені вверх, вигнуті у вигляді півмісяця. Дикий предок - африканський тур. До цього типу відносять зебу, бантенга, калмицьку худобу.

6.Комолий (безрогий). Походження цього типу невідоме. До нього відносять місцеві породи рогатої худоби Скандинавії.

Зебу - африкано-азіатськсто походження. Виділяють два типи зебу:

індійський і аравійський. Характерна особливість цієї худоби - м'язо-жировий горб на холці. Вага горба - 8-10 кг. Зебу добре пристосовані до жаркого клімату, стійкі до піроплазмозу. Висока жирність молока, добрі м'ясні форми, витривалість - ці якості сприяли

широкому використанню зебу для створення

Рис.2. Зебу

нових порід (рис.2).

12

Бізони. Виділяють два види: американський бізон і європейський (зубр).

Бізони не були одомашнені. їх поголів'я в даний час малочисельне.

Зубри - крупні тварини: жива маса самця - 800-1000 кг, самиць 600-700 кг,

висота в холці -200 см. Тулуб масивний. Зубри живуть в декількох заповідниках, в

т.ч. "Асканія - Нова"

Американські бізони. Жива маса самців - 700 кг, самиць - 450-500 кг.

Голова, шия, передня частина тулуба покриті густою вовною. Бізон має добрі м'ясні якості.

Буйволи. їх ділять на два види: африканський і азіатський. Чисельність їх велика: більше 130 млн голів у країнах світу. Це - могутні тварини, невибагливі до кормів. їх висота в холці - до 180 см, жива маса - 500 кг. Вим'я у самиць має дві частки. Майже немає потових залоз. Тривалість тільності -310-316 днів. За

лактацію отримують 300-900 кг молока жирністю 7-9%.

Ряд непарнокопитих - травоїдні тварини. Мають простий шлунок і добре

розвинену сліпу кишку.

Коні. Ця родина включає 4 роди: власне коні, зебри (рис. 3), осли і напівосли.

Еволюція родини коней йшла шляхом укрупнення їхніх розмірів, ускладнення

коня, що водився на території Європи.

Осли - невеликі ( 120 см в холці), але дуже витривалі тварини. Вони були одомашнені у країнах Сходу раніше від коней. Осли існують у дикому і

13

домашньому стані; при схрещуванні з кіньми дають гібридів : мул (кобила х осел)

і лошак (ослиця х жеребець). Мул має більшу господарську цінність.

Ряд парнокопитих. Включає підряди жуйних, мозоленогих і нежуйних.

Вівці - один із найбільш численних видів домашніх тварин. їх походження встановити важко: вони давно одомашнені (6-7 тис. років до н.е.) і мають дуже велику кількість порід. Родоначальником свійських овець був вид власне баранів,

який нараховував близько 24 географічних різновидностей і рас.

Вагітність у тварин роду баранів триває близько 5 місяців, народжують 1-2

малят. Вівці - стадні тварини. Вважають, що їх дикими предками буз муфлон,

аркар, аргалі.

Муфлон - невелика форма диких овець островів Корсика і Сардінія.

Муфлона вважають родоначальником північних короткохвостих овець північної Європи і Азії.

Аркар - більш крупна, ніж муфлон, тварина, що водиться в горах Казахстану, Середньої Азії і Афганістану. Його вважають родоначальником довгохудохвостих і жирнохвостих овець, поширених у південних районах європейської і азіатської частини Росії. Аркарів використовують для створення нових порід при схрещуванні їх з тонкорунними вівцями.

Аргалі - дикий предок курдючних овець, живе в горах Середньої Азії, на Камчатці та Алясці. Це - крупна тварина, живою масою до 180 кг.

Кози - одомашнені раніше від овець. Одні з найбільш стародавніх домашніх тварин. Дикі предки сучасних кіз - безрогі кози Закавказзя і гімалайський гвинторогий козел - маркул.

Свині одомашнювались в багатьох місцях земної кулі.

Основні центри їх одомашнювання - Азія, Європа.

Середземномор'я. У зв'язку з цим виділяють три диких предки сучасних порід свиней:

Рис.4. Європейський дикий кабан

14

європейський, східно-азіатський, середземноморський дикий кабан. Найбільш крупний з них - європейський, його жива маса до 350 кг, висота в холці 90-100 см,

череп - довгий, з прямим профілем (рис.4).

Верблюди (Підряд мозоленогих). Одомашнені два види диких горбатих верблюдів -бактріан і дромедар.

Вони добре пристосовані до умов пустель Азії (Гобі). У них складний багатокамерний шлунок, передні пальці мають короткі ратиці,

ступня - по-душкоподібний мозолистий утвір (рис.5).

У горбах верблюдів при достатку кормів нагромаджується жир, який за дефіциту води та їжі забезпечує живлення клітин тіла і утворення в організмі необхідної кількості енергії. М'ясо і молоко верблюдів - цінні харчові продукти. З вовни виготовляють теплий одяг,

ковдри.

Бактріани - двогорбі тварини. Висота в холці у них становить 175 см, а від землі до вершини горба - до 3 м. Жива маса бактріанів - 500800 кг.

Дромедари мають один горб, коротшу шию і темнішу, ніж у бактріанів,

вовну. Бактріан і дромедар добре схрещуються між собою. Гібридів (нари)

використовують як в'ючних і транспортних тварин.

З роду безгорбих верблюдів, або лам були одомашнені дикі його представники гуанако. Гуанако стадні тварини, високоногі, з густою, бурого кольору вовною (висота в холці 110 см, жива маса 75 кг). Від них походять свійські лами і альпаки. Викуньї - другий вид лам. Ці види поширені в Аргентині,

Перу, Болівії, Чилі. Використовують їх для отримання м'яса, вовни і як в'ючних тварин.

Кролі. Домашні кролі походять від дикого землерийного. Одомашнені порівняно недавно (І ст. до н. е.) в Іспанії. Дикі кролі зустрічаються також у південно-західній Україні.

15

Клас птахів. Свійська птиця походить від представників трьох із 35

існуючих рядів птиці - курячих, гусячих і голубиних. Домашні кури походять від диких банківських, які були одомашнені в Індії (рис. 7).

Чагарникові кури водяться на Індо-малайських островах.Павичам властива наявність довгого і красивого, яскраво забарвленого пір'я спини у самців.

Рис 7 Банківські кури Із родини фазанових практичний інтерес являють підродини індичок, цесарок і фазанових. Домашня індичка походить від дикої. Це великі птахи. їх м'ясо смачне. Свійська цесарка походить від звичайної дикої цесарки.

Ряд голубиних У цьому ряду одомашнювання відбулося в роді власне голубів. Від сизого голуба походять всі численні сучасні породи голубів, в т.ч.

м'ясних.

Ряд гусячих. У ряду гусячих одомашнювання відбулося в родині качиних, до якої належить водоплавна птиця з перетинками між пальцями. Свійські гуси походять від двох видів диких гусей: сірого і сухоноса. Свійська звичайна качка походить від дикого крижня. Свійська мускусна качка - від дикої мускусної качки

(водиться в Америці).

Зміна умов існування, послаблення дії природного відбору і різке посилення штучного відбору, в основному за ознаками продуктивності, а також спеціальна система розведення були вирішальними факторами в еволюції домашніх тварин і створенні нових порід. Штучний відбір, цілеспрямована селекція були основними факторами у створенні нових порід сільськогосподарських тварин.

Контрольні питання

1.Практичне значення вивчення проблеми походження та еволюції с.-г.

тварин.

2.Які існують методи вивчення походження с.-г. тварин?

16

3.Назвіть основні центри одомашнювання с.-г. тварин.

4.Які основні причини виникнення доместикаційних ознак у с.-г. тварин?

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Аборигенна порода - порода, яка розводиться на певні місцевості досить тривалий (як правило вимірюється сотнями років) час

Аборигенна худоба - місцева худоба будь-якої області або країни, яка добре пристосована до кормових, ґрунтово-кліматичних та інших умов у районах розведення, стійка проти багатьох хвороб

Адаптація - здатність організму пристосовуватись в процесі його індивідуального розвитку до змін навколишнього середовища.

Акліматизація - процес пристосування організму тварин до мінливих факторів зовнішнього середовища. Акліматизація відбувається на протязі кількох поколінь

Генофонд - різноманітність породного складу тварин даної зони, яка забезпечує їх самостійне відтворення

Генофондове стадо - чистопородна група тварин, виділена для збереження та відтворення генофонду породи.

Домашні тварини - тварини, що легко розмножуються у неволі,

пристосовані до відповідної техніки годівлі, утримання і розведення, крім того до вимог людини, і як правило диференційовані всередині виду на породи.

Доместикаційні зміни - відмінності, що виникли внаслідок спрямованих змін тварин під впливом одомашнювання.

Еволюція - процес історичного розвитку організмів на основі спадкової мінливості, боротьби за існування та відбору

Імміграція - переселення тварин на певну територію з території, що була раніше їхньою батьківщиною

Одомашнювання тварин - процес приручення диких тварин, при якому вони перетворюються на свійських і розводяться в штучно створених умовах для задоволення господарських потреб

17