ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 28.03.2024

Просмотров: 1211

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Машини для сівби і садіння

Рис. 3.10. Висівні апарати:

а, б комірково-дискові; в відцентровий; г внурішньореберчастий; 1 і 13 бункери; 2 від- бивач; 3 диск; 4 виштовхувач; 5 вікно; 6 комірки диска; 7 чистик; 8 ролик; 9 бара- бан; 10 комірки барабана; 11 клиноподібний виштовхувач; 12 дозатор; 14 приймач насін- ня; 15 і 24 заслінки; 16 лопатки; 17 ротор; 18 і 20 корпуси; 19 розподільна головка; 21 кільце; 22 важіль; 23 диск

Диск має комірки 6 певної ширини і довжини. Висівний диск розміщений між відкритим дном і корпусом.

При обертанні диска 3 каліброване насіння із бункера потрапляє в комір- ки диска, який переміщує його до вікна 5. У кожну комірку потрапляє одна насінина. Зайве насіння відбивачем 2 зміщується з диска. Виштовхувач 4 ви- даляє насіння із комірок і спрямовує його до сошника.

Кількість висіву насіння регулюють частотою обертання диска та заміною кількості робочих комірок на диску встановленням спеціальних накладок. Висівні апарати комплектують кількома комплектами дисків з різними роз- мірами комірок. Такі апарати встановлюють на деяких кукурудзяних, бавов- никових і селекційних сівалках.

Комірково-барабанний висівний апарат (рис. 3.10, б) з горизонтальною віссю обертання має корпус, висівний барабан (диск) 9, ролик 8, чистик ролика 7 і виштовхувач 11. На твірній поверхні барабана просвердлюють один, два або три ряди комірок. Кожний ряд прорізують кільцевою канав- кою. Виштовхувач 11 має вигляд клиноподібної пластини, яка входить у канавку барабана і розміщена у нижній частині. При обертанні барабана 9 насіння потрапляє в його комірки 10 і переміщується разом з ним униз. Ролик 8 зчищає зайве насіння з поверхні барабана і сприяє кращому запо- вненню комірок насінням. Унизу насіння виштовхується із комірок вишто- вхувачем 11 і падає у сошник.

Кількість висіву насіння регулюють частотою обертання барабана та кіль- кістю рядів робочих комірок на барабані. Такі висівні барабани оснащують комплектами дисків з різним діаметром комірок і кількістю їх рядів від одно- го до трьох. Висівають каліброване насіння. Ці апарати встановлюють на бу- рякових сівалках.

155


Розділ 3

Відцентровий висівний апарат (рис. 3.10, в) складається із вертикального конусного ротора 17, розподільної головки 19 і дозатора 12. На роторі є спе- ціальні лопатки 16. Насіння подається дозатором 12 на дно ротора 17. При обертанні ротора насіння переміщується по внутрішній поверхні вгору і по- трапляє до розподільної головки 19, а потім до насіннєпроводів. Одночасно лопатки 16 ротора подають повітряний потік до насіннєпроводів, який і транспортує насіння до сошників. Кількість висіву насіння регулюють доза- тором апарата.

Внутрішньореберчастий висівний апарат (рис. 3.10, г) складається із корпусу 20, диска з вирізами 23, кільця 21, заслінки 24 з важелем 22 і вала. При обертанні кільця 21 з валом насіння із корпусу 20 піднімається на де- яку висоту і через виріз у корпусі потрапляє до насіннєпроводу. Кількість висіву насіння регулюють переміщенням диска 23 в корпусі апарата і часто- тою обертання кільця. Подачу насіння в корпус апарата регулюють заслін- кою.

Вібраційно-дискретний електромагнітний висівний апарат складається з індукційної котушки, вібратора і пластини. Індукційна котушка підключена до електромережі трактора напругою 12 В. Під дією високочастотного вібратора на пластину насіння дозується і спрямовується в насіннєпроводи. Такі дозатори обладнані електронним керуванням і контролем.

Висівна система з електроприводом і електронним керуванням складається із дозатора, пульта керування, мультиплексора і датчика швидкості руху. Дозатор має електропривід від крокового двигуна. Керування режимом роботи дозатора мікропроцесорне.

Пневматичні висівні апарати використовують двох типів: вакуумні і з надлишковим тиском.

Вакуумний пневматичний висівний апарат (рис. 3.11, а) складається із корпусу 4, вертикального висівного диска 2 з отворами, вакуумної камери 1, ворушилки 3, вилки з двома штирями і забірної камери 5. Вакуумна камера має підковоподібну форму і розміщена у верхній і середній частинах диска. Нижня частина диска зєднана з атмосферним повітрям. Розрідження у вакуумній камері створюється вентилятором постійно. При обертанні диска 2 насіння присмоктується до його отворів і рухається разом з диском у нижню частину, яка зєднана з атмосферою. Тут насіння відпадає від диска. У верхній частині диска встановлена вилка 7 зі штирями 9 і 10, які зчищають зайве насіння.

Кількість висіву насіння регулюють частотою обертання диска та підбором дисків з різною кількістю отворів. Такі висівні апарати встановлюють на сівалках для просапних культур.

Пневматичний висівний апарат з надлишковим тиском (рис. 3.11, б) склада-

ється із корпусу, висівного (барабана) диска 11 і сопла 13. На поверхні бара- бана є калібровані наскрізні отвори (комірки). Верхня частина барабана заходить у забірну камеру 16. Сопло зєднане повітропроводом 14 з вентилятором, який подає повітря на отвори барабана. При обертанні барабана насіння потрапляє в комірки і притискується повітряним потоком, що виходить із сопла 13. У нижній частині барабана насіння випадає із комірок під дією сили тяжіння або викидається виштовхувачем. Кількість висіву насіння регулюють частотою обертання барабана.

156


Машини для сівби і садіння

Рис. 3.11. Пневмомеханічні висівні апарати:

а вакуумний; б з надлишковим тиском; в з централізованим дозуванням; 1 вакуумна камера; 2, 11 і 23 диски; 3 і 18 ворушилки; 4, 12 і 26 корпуси; 5 і 16 забірні камери; 6 і 15 бункери; 7 вилка; 8, 14, 22 і 27 повітропроводи; 9 і 10 штирі вилки; 13 і 21 сопла; 17 заслінка; 19 котушка; 20 насіннєпровід; 24 розподільне колесо; 25 сош- ник

Пневмомеханічний висівний апарат з централізованим дозуванням (рис. 3.11, в) має дозатор котушкового типу, ежекторний пристрій і повітропровід. Рифлена котушка 19 забезпечує подачу насіння в повітропровід 22, а через сопло 21 пневматичного ежектора створюється потужний повітряний потік для транспортування насіння до сошників.

3.2.2.2. Насіннє- і тукопроводи

Насіннє- і тукопроводи призначені для переміщення насіння і мінераль- них добрив від висівних апаратів до сошників. Верхню частину насіннє- і ту- копроводів підєднують до висівних апаратів, а нижню кріплять до корпусу сошників.

На посівних машинах найчастіше застосовують трубчасті гумові, гофровані гумові, спірально-стрічкові, лійкоподібні, телескопічні і спірально-дротяні насіннє- і тукопроводи.

Трубчастий гумовий насіннєпровід (рис. 3.12, а) складається із металевої або пластмасової лійки і конусної трубки, виготовленої з прогумованого мате- ріалу або пластмаси. Лійку з насіннєпроводом приєднують до висівного апа-

157


Розділ 3
рата, а нижній кінець трубки встав- ляють у розтруб сошника. Трубчас- ті насіннєпроводи легкі, дешеві, досить гнучкі й мають достатню пропускну здатність. Водночас во- ни нестійкі до дії низьких темпера- тур і сонячного проміння. Крім то- го, у разі деформації трубки погір- шується проходження матеріалу. Їх установлюють переважно на зерно- вих сівалках.
Рис. 3.12. Насіннє- і тукопроводи: Гофровані гумові насіннє- і ту-
а трубчастий; б гофрований гумовий; в копроводи (рис. 3.12, б) застосову- спірально-стрічковий; г лійкоподібний; д ють для переміщення насіння і мі- телескопічний; е спірально-дротяний неральних добрив до сошників та
добрив до підживлювальних ножів. Такі насіннє- і тукопроводи добре розтягуються, стискаються, згинаються без істотної зміни форми прохідного каналу. Вони забезпечують якісну подачу матеріалу при відхиленні від вертикалі не більше ніж 20°. Гофровані насін- нєпроводи встановлюють переважно на зернових сівалках, а гофровані туко- проводи на сівалках для просапних культур і просапних культиваторах.
Спірально-стрічковий насіннєпровід (рис. 3.12, в) складається із спіральної металевої стрічки, до якої у верхній частині кріпиться мундштук, а в нижній скоба. Мундштук приєднують до корпусу висівного апарата, а скобу до роз- труба сошника. Стійке положення мундштука забезпечує упор.
Такий насіннєпровід досить легко розтягується, стискається, згинається, але за значних деформацій між стрічками утворюються щілини, крізь які на- сіння може висипатися.
Лійкоподібні насіннє- і тукопроводи (рис. 3.12, г) складаються із окремих,
найчастіше металевих, лійок, зєднаних між собою ланцюжками. Такі насін- нє- і тукопроводи не мають потрібної гнучкості і обмежено стискаються. Вони добре забезпечують подавання матеріалу у вертикальному положенні. Їх ви- користовують здебільшого для подавання мінеральних добрив у сошники овочевих сівалок і в підживлювальні ножі культиваторів.
Телескопічний насіннєпровід (рис. 3.12, д) складається із металевих або пластмасових трубок різного діаметра, які послідовно вставлені одна в одну. Такий насіннєпровід дає змогу змінювати свою довжину за рахунок перемі- щення трубок. Вони мають обмежене застосування.
Спірально-дротяний насіннєпровід (рис. 3.12, е) — це спіраль із сталевого дроту. Він гнучкий, легко згинається, подовжується, проте має значну масу і можливість розтягування витків спіралей. Їх установлюють переважно на овочевих сівалках.
3.2.2.3. Сошники
Сошник важливий робочий орган сівалки, призначений для утворення у ґрунті борозни і укладання на її дно насіння та добрив і часткового приси- пання їх вологим шаром ґрунту.
158

Машини для сівби і садіння

Сошники мають формувати борозни однакового профілю і заданої глиби- ни. Вони не повинні виносити нижні шари ґрунту на поверхню поля, щоб не було втрат вологи. Дно борозни після проходження сошника має бути ущіль- нене, а насіння рівномірно розподілене в борозні. Конструкція сошника за- безпечує присипання насіння вологим шаром ґрунту.

На посівних і садильних машинах установлюють наральникові і дискові сошники. Застосовують наральникові сошники з гострим кутом входження у ґрунт анкерні, з тупим кілеподібні, а також полозоподібні, трубчасті, лапові та ін.

Анкерний сошник (рис. 3.13, а) складається із лійки для насіння (трубки) 4, наральника (носка) 1 та кронштейна 2. Під час руху сошника носок 1 утворює борозну, виносячи на поверхню нижній шар ґрунту, а із лійки на- сіння потрапляє на дно борозни. Ліва та права щоки лійки затримують вер- хні шари ґрунту до падіння насіння у борозну. Такі сошники мають гострий кут входження у ґрунт (< 90°). Їх застосовують для роботи на чистих від бурянів і рослинних решток полях і розпушених ґрунтах за нормальної во- логості.

Рис. 3.13. Сошники наральникові:

а анкерний; б кілеподібний сівалки СЗТ-3,6А; в кілеподібний сівалки СЗ-3,6А-03; г кілеподібний льонової сівалки; д полозоподібний комбінований; е і є лапові сошники стер- ньових сівалок; ж трубчастий; 1 наральник; 2 і 15 кронштейни; 3 скоба; 4 трубка; 5 і 8 лійки; 6 кілеподібний наральник; 7 полоз; 9 пятка; 10 болт; 11 і 17 пружини; 12 і 19 стовби; 13 і 20 лапи; 14 корпус; 16 тяга; 18 насіннєпровід; 21 і 22 носки

159