Файл: SGMM.pdf

Розділ 4

При першому технічному обслуговуванні (ТО-1) виконують роботи щозмін-

ного технічного обслуговування, а також очищують складальні частини ма- шини від залишків насіння, пилу, бруду і пестицидів. Перевіряють комплект- ність, технічний стан, наявність затяжки зовнішніх кріплень машини. За по- треби підтягують кріплення чистика і фланця диска насіння. Натяг клино- вих пасів і ланцюгів перевіряють і за потреби регулюють.

Підготовляючи протруювач до довготривалого зберігання, виконують опе- рації ТО-1 і, крім того, промивають розчином хлорного вапна забруднені ро- бочою рідиною поверхні машини. На спеціально обладнаному майданчику через боковий люк очищають стінки камери від бруду і перевіряють техніч- ний стан розпилювача. Знімають ланцюги, промивають, проварюють, просу- шують і здають на склад, прикріпивши бирку з номером машини. Потім зні- мають привідні паси, промивають мильною водою або знежирюють бензином, висушують, присипають тальком і також здають на склад, зазначивши номер машини.

Після цього знімають шланги, промивають, просушують, припудрюють їх тальком, закривають отвори і здають на склад, також зазначивши номер ма- шини. Місця під’єднання шлангів на машині закривають плівкою.

Проводять технічне діагностування і визначають технічний стан насосної установки дозатора, приводу дозатора, самохода, дозатора насіння, розпилю- вача і диска насіння і приводу шнеків.

Обдувають стисненим повітрям і обчищають електродвигуни, перевіряють і у разі потреби заізольовують місця пошкоджень електропроводки, обчища- ють клеми і змащують їх мастилом.

Непофарбовані різьбові поверхні і зірочки промивають, просушують і зма- щують. Зачищають місця пошкодженої фарби, знежирюють їх і фарбують. Зменшують тиск у шинах ходових коліс і покривають їхню поверхню захис- ним матеріалом. Закривають дверцята, опломбовують, установлюють машину на колодки і здають на зберігання.

Зберігати машини потрібно у закритих приміщеннях або під навісом, до- тримуючись відповідно всіх правил консервації.

Виконуючи протруювання насіння, слід пам’ятати про основні правила безпеки. Так, протруювання, зберігання, перевезення і завантаження насін- ня у сівалки здійснюють відповідно до вимог державних санітарних правил

(ДСП 8.8.12.001–98).

Забороняється допускати до роботи жінок, громадян, які не досягли 18 ро- ків, робітників, які не пройшли інструктаж з техніки безпеки під час транс- портування, складання, обкатування і експлуатації протруювача.

Обслуговуючий персонал забезпечується спецодягом, cпецвзуттям, респі- раторами і захисними окулярами.

Завантаження пестицидів, очищення бака, відбір суспензії для аналізу виконують тільки в індивідуальних засобах захисту з дотриманням правил особистої гігієни. Тару від пестицидів знищують.

У місці зберігання протруєного насіння встановлюють табличку з написом «Протруєно».

Під час обслуговування і ремонту машини потрібно користуватися тільки справним інструментом.

Забороняється:

y виконувати очищення робочих органів протруювача, промивання, дега- зацію, а також регулювання і ремонт електрообладнання під напругою;

210

Машини для захистó рослин

y вмикати протруювач в електромережу без пристрою захисного вимикан- ня ЗОУП-25;

y при ввімкненому автоматичному вимикачі штовхати протруювач на хо- лостому ходу самохода, переїжджати з місця на місце;

y мити протруювач струменем води, щоб уникнути прямого потрапляння її на електрообладнання.

4.4.2.Машини для обприскування рослин

4.4.2.1.Технології обприскування, типи машин та їх класифікація

Технології обприскування ґрунтуються на застосуванні різних способів об- прискування і виборі режиму роботи машин залежно від конкретних умов виконуваних обробок.

Дистанційне обприскування передбачає нанесення розпилюва- ної рідини на об’єкти повітряним потоком, створюваним вентилятором та енергією попутного потоку вітру. Застосовують його переважно для боротьби зі шкідниками та хворобами садових насаджень, виноградників, хмільників, шкілки і садильного матеріалу, маточників, колосових та пасльонових куль- тур.

Штангове обприскування забезпечує рівномірний розподіл робо- чої рідини на оброблювані об’єкти за мінімального здування її вітром і широ- ко застосовується в усіх зонах країни. Вносити гербіциди рекомендується тільки штанговими обприскувачами.

Стрічкове обприскування застосовують під час оброблення про- сапних культур, коли отрутохімікати вносять лише в зону рядка і захисну зо- ну, а міжряддя обробляють механічними засобами.

Дискретне обприскування застосовують у молодих садах, коли спеціальний пристрій реагує на крону дерева і вмикає подачу рідини.

Стрічкове і дискретне обприскування належать до перспективних техно- логій, оскільки дають змогу скорочувати в 2 – 4 рази порівняно із суцільним обприскуванням витрату отрутохімікатів.

Для реалізації технологій обприскування комплекс машин охоплює тех- нічні засоби для приготування робочих розчинів, транспортування їх на об’єкти обробок і обприскування.

Класифікація обприскувачів. За призначенням обприскувачі поділяють на польові, садові, виноградникові, універсальні, для закритого ґрунту та ін. За типом розпилювального пристрою вони бувають штангові, вентиляторні та комбіновані. За витратою робочої рідини розрізняють звичайні, малооб’ємні і ультрамалооб’ємні, а за типом приводу робочих органів та габаритними роз- мірами — ранцеві, тачкові, тракторні, автомобільні й авіаційні обприскувачі. За способом агрегатування тракторні обприскувачі поділяють на причіпні, начіпні, напівначіпні, монтовані та самохідні.

4.4.2.2. Загальна будова, робочі органи та допоміжне обладнання обприскувачів

Обприскувачі складаються з робочих та допоміжних органів. До робочих належать насос, розпилювальні та заправні пристрої, мішалки; до допоміж- них — рама, резервуар, фільтри, регулятори тиску, всмоктувальна та нагні- тальна магістралі, органи керування і контролю, ходова частина (для причіп- них обприскувачів).

211

Розділ 4

У сучасних обприскувачах передбачено широку уніфікацію робочих та до- поміжних органів і складальних одиниць, яка має міжнародний характер. Це стосується переважно гідравлічної комунікації: насоси, розпилювачі, армату- ра, органи керування. Для комплектації вітчизняних машин використовують комплектуючі провідних зарубіжних фірм.

Базовою моделлю серійних штангових обприскувачів є обприскувач серії ОПШ-2000, який випускається в семи модифікаціях, а для вентиляторних обприскувачів — ОПВ-2000. Експлуатуються також штангові обприскувачі ОПШ-15-03, ОП-2000-01, ОМ-630-2, ОМ-320-2, вентиляторні — ОПВ-1200-01, ОУМ-4, ОМ-630, ОМ-320 та ін.

Робочі органи обприскувачів. Насоси призначені для подавання робочої рідини з резервуара до розпилювального пристрою під тиском, необхідним для розпилення струменя робочої рідини на дрібні краплинки і надання їм певної швидкості, а також для самозаправлення обприскувачів, приготуван- ня і перемішування робочої рідини в резервуарі. Польові культури обприску- ють під тиском 2…10 бар, виноградники і сади 10…20 бар. Насоси бувають гідравлічні і пневматичні. За принципом дії їх поділяють на швидкісні (від- центрові, вихрові) та об’ємні (мембранно-поршневі, плунжерні, поршневі, ше- стеренні). Залежно від створюваного тиску насоси бувають низького (5…6 бар), середнього (20…25 бар) і високого (до 50 бар) тиску. Вихрові, відцентрові та шестеренні насоси застосовують в обприскувачах з низьким робочим тис- ком, а мембранно-поршневі, плунжерні, поршневі — в обприскувачах із се- реднім і високим тиском.

На переважній більшості сучасних вітчизняних і зарубіжних обприскува- чів установлюють мембранно-поршневі насоси. Вони компактні, надійні в роботі, мають простий привід, широкі межі регулювання робочого тиску (0…20 бар) і високу продуктивність (до 210 л/хв).

Мембранно-поршневі насоси фірми СОМЕТ (Італія) випускають у кількох серіях залежно від потреб споживачів.

Мембранно- поршневий насос (рис. 4.5, а) складається з корпусу 1, в якому на підшипниках установлено вал 2 з ексцентриком 9, а радіально до осі в корпусі розміщено шість циліндрів 13. У циліндрах 13 влаштовано поршні 12, які з’єднуються з шатунами 11, а вони, у свою чергу, з ексцентри- ком 9 вала 2 за допомогою голчастих підшипників 10. Над поршнями встано- влено мембрани 14, над якими влаштовано клапанні коробки зі всмоктува- льними 4 і нагнітальними 6 клапанами, об’єднаними у всмоктувальний 3 та нагнітальний 7 колектори.

Під час роботи від вала відбору потужності за допомогою карданної пере- дачі в обертання приводиться вал 2 насоса. Ексцентрик 9 через шатуни 11 приводить у зворотно-поступальний рух поршні 12, які надають мембранам 14 коливного руху, змінюючи робочий об’єм у клапанних коробках. При збі- льшенні об’єму в кожній коробці відкривається всмоктувальний клапан 4, а при зменшенні — нагнітальний клапан 6.

Оскільки процеси всмоктування і нагнітання рівномірно чергуються по всьому колу обертання ексцентрика, відбувається безперервне рівномірне за- смоктування робочої рідини через вхідний канал 15 і рівномірне подавання рідини в нагнітальну магістраль через нагнітальний канал 8.

Тиск робочої рідини в нагнітальній магістралі регулюють за допомогою блока керування і контролюють манометром.

212

Машини для захистó рослин

Рис. 4.5. Схема роботи насосів:

а — мембранно-поршневий: 1 — корпус; 2 — вал; 3 — всмоктувальний колектор; 4 — всмокту- вальний клапан; 5 — кришка; 6 — нагнітальний клапан; 7 — нагнітальний колектор; 8 — на- гнітальний канал; 9 — ексцентрик; 10 — голчастий підшипник; 11 — шатун; 12 — поршень; 13 — циліндр; 14 — мембрана; 15 — вхідний канал; б — трипоршневий: 1 — корпус насоса; 2 — колі- нчастий вал; 3 — шатун; 4 — повзун; 5 — захисний екран; 6 — шток; 7 — циліндр; 8 — по- ршень; 9 — всмоктувальний клапан; 10 — клапанна коробка; 11 — нагнітальна магістраль; 12 — нагнітальний клапан; в — відцентрований насос: 1 — всмоктувальний канал; 2 — робоче колесо; 3 — напірний канал; г — шестеренний насос: 1 — всмоктувальний канал; 2 — корпус; 3 — напірний канал; 4 — ведуча шестірня; 5 — ведена шестірня

Трипоршневий уніфікований насос (рис. 4.5, б) складається з корпусу 1 кривошипно-шатунної групи, клапанної коробки 10 та циліндрів 7. До кривошипно-шатунної групи належать колінчастий вал 2, що обертається в корпусі 1 на двох шарикопідшипниках, шатуни 3 з металокерамічними вкладишами, повзуни 4, з’єднані з шатунами пальцями і поршні 8 з гумови- ми манжетами. Для запобігання потраплянню робочої рідини в картер насоса встановлено захисні екрани 5. Циліндри герметизовані прокладками.

У клапанній коробці розміщено по три всмоктувальні і напірні клапанні групи.

На корпусі насос має заливний, а в днищі зливний отвори, які закрива- ються пробками. Через вікна на корпусі насоса з поверхонь екранів 5 стікає рідина, яка може просочуватися з циліндрів.

За принципом роботи трипоршневий насос нагадує роботу трьох одно- поршневих насосів зі спільним колінчастим валом, корпусом та клапанною коробкою, тому цикл роботи в усіх циліндрах здійснюється за однією схемою, а зміщення колін колінчастого вала на 120° забезпечує перекриття такту на- гнітання на 60° і сприяє рівномірній подачі.

Якщо поршень 8 рухається вниз, то відкривається всмоктувальний клапан 9 і рідина надходить із резервуара, якщо він рухається вгору — всмоктуваль- ний клапан закривається, відкривається нагнітальний 12, робоча рідина ви- штовхується в напірну магістраль. Подача насоса 82…120 л/хв, робочий тиск до 20 бар.

Відцентровий насос (рис. 4.5, в) складається із завиткового корпусу з напірним патрубком, кришки, до центра якої приєднано всмоктувальний патрубок, і встановленого на валу лопатевого колеса.

213

Розділ 4

Під час обертання робочого колеса рідина через всмоктувальний канал 1 надходить до центра колеса 2 і під дією відцентрованих сил відкидається в кільцевий канал, з якого під тиском через напірний канал 3 подається в на- пірну магістраль.

За невеликого тиску (1,5…3,5 бар) відцентрові насоси можуть розвивати високу подачу (60…1500 л/хв), тому їх застосовують переважно на авіаційних обприскувачах.

Шестеренний насос (рис. 4.5, г) складається з корпусу 2, в якому обертається дві шестерні — ведуча 4 і ведена 5. У корпусі є всмоктувальний 1 та напірний 3 канали. При обертанні шестерень у западини між зубцями по- трапляє рідина і переганяється із всмоктувального каналу в напірний. У кришці насоса встановлено перепускний клапан.

Шестеренний насос забезпечує безперервне подавання рідини в напірну магістраль і створює тиск не більше ніж 8…10 бар. Обертаючись в абразив- ному середовищі, шестерні насоса швидко спрацьовуються, що є істотним не- доліком насосів цього типу.

Розпилювальні наконечники (розпилювачі, форсунки) призначені для до-

зування і диспергування робочої рідини. Розпилювання можна здійснювати гідравлічним (під дією тиску, створюваного насосом), пневматичним (під дією швидкісного повітряного потоку, створюваного вентилятором або компресо- ром) або комбінованим способами, а також під дією на робочу рідину відцент- рових сил, що виникають за великої швидкості обертання дисків або сітчас- тих циліндрів. За способом розпилювання розпилювачі поділяють на гідрав- лічні (відцентрові, вихрові, дефлекторні і щілинні), пневматичні (пульвери- заційні і прямоструменеві) та обертові (дискові і барабанні). Від типу розпи- лювача залежить дисперсність розпилу, форма факела розпилювання, рівно- мірність розподілу препарату по ширині захвату. Всі розпилювачі мають по- лідисперсний (краплі різних розмірів) спектр розпилу і тільки обертові — мо- нодисперсний (краплі одного розміру).

Польовий відцентровий розпилювач (рис. 4.6, а) працює при тиску 3…8

бар і створює конусоподібний факел 1…2 м завдовжки з кутом конуса розпи- лювання 80…98°. Між торцем гвинтового осердя 2 і внутрішньою поверхнею ковпачка 1 утворюється простір-камера завихрення. В процесі роботи рідина, рухаючись під тиском по гвинтовому каналу, набуває обертального руху і ви- ходить крізь сопло ковпачка у вигляді конусоподібної плівки. Під дією опору повітря плівка розпадається на дрібні краплини, розмір яких залежить від інтенсивності завихрення перед виходом із сопла. Чим менші діаметр різьби осердя і діаметр сопла, тим більшою буде дисперсність розпилювання. Такі розпилювачі застосовують у ранцевих апаратах і обприскувачах для роботи в теплицях і оранжереях.

Садовий відцентровий розпилювач (рис. 4.6, б) працює при тиску 20…25

бар і створює більш потужний і регульований струмінь. У ньому передбачено також можливість регулювання під час роботи відстані від сопла розпилюва- льного диска 5 до завихрювального осердя 2. Це дає змогу змінювати кут роз- пилювання. Якщо осердя наближати до диска, то кут конуса і ширина захва- ту збільшуватимуться, а далекобійність зменшуватиметься.

У тангенціальних розпилювачах типу УН (рис. 4.6, в) рідина у камеру за-

вихрення, утворювану диском 5 і заглушкою 11, підводиться по дотичній, унаслідок чого набуває обертового руху, а при виході з сопла розпадається на краплинки.

214