Файл: SGMM.pdf

Машини для збирання зернових êóльтóр

Рис. 6.28. Схема варіатора мотовила:

1 — плита; 2 — вал; 3 — рухомий диск ведучого шкі- ва; 4 — нерухомий диск; 5 — гідроциліндр; 6 — плун- жер; 7 — штуцер; 8 — хрестовина; 9 — шпилька; 10 — клиновий пас; 11 — пружина; 12 — зірочка приводу мотовила; 13 — палець; 14 — рухомий диск веденого шківа; 15 — нерухомий диск; 16 — цапфа; 17 — гай- ка; 18 — тяга; 19 — корпус підшипників; 20 — зірочка приводу варіатора

Ведучий шків складається з рухомого 3 і нерухомого 4 дисків. Перший за допомогою шпильок 9 і хрестовини 8 з’єднаний з плун- жером 6 гідроциліндра 5 і вільно посадже- ний на маточину нерухомого диска. Не- рухомий диск жорстко з’єднаний з ведучим валом 2 і гідроциліндром. У плунжері гід- роциліндра за допомогою рухомого з’єднання встановлений штуцер 7 для під- ведення оливи.

Пальці 13, які запресовані в диск 15, за- побігають прокручуванню рухомого і неру- хомого дисків один відносно одного. Рухо- мий диск вільно посаджено на маточину нерухомого диска.

Варіатор працює так. Коли олива під тиском через штуцер 7 і плунжер 6 нагнітається в гідроциліндр 5, плунжер, а разом з ним і рухомий диск 3 змі- щуються вліво. Диски 3 і 4 зближуються і клиновий пас 10 переходить на бі- льший діаметр. При цьому пас на веденому шківі розводить диски 14 і 15, стискуючи пружину 11, і плавно переходить на менший діаметр. Частота обер- тання веденого шківа і мотовила збільшується.

Якщо порожнину гідроциліндра сполучають із зливною лінією гідроприво- ду, то пружина зводить диски 14 і 15 веденого шківа. Пас переходить на менший діаметр — частота мотовила зменшується.

Надійна робота варіатора гарантується, якщо натяг паса буде в заданих межах, а мастило — в передбачених конструкцією місцях.

Натяг вважається нормальним, якщо при зусиллі 40 Н прогин гілки паса становить 8...10 мм. Регулюють натяг зміною довжини тяги 18 за допомогою гайок 17, прокручуючи варіатор, поки пас займає максимальний діаметр на веденому шківі.

Під час технічного обслуговування через кожні 60 мотогодин потрібно змащувати солідолом маточини рухомих дисків шківів.

Якість роботи мотовила залежить від регулювання його положення віднос- но різального апарата та шнека по вертикалі та горизонталі, кута нахилу пальців граблин, частоти його обертання та технічного стану.

По вертикалі мотовило розміщують так, щоб граблини захоплювали стебла в місці, віддаленому від верхівки колоска на одну третину довжини стебла. Приблизно тут знаходиться центр маси стебла 800...1200 мм заввишки. Якщо висота хлібостою менше ніж 800 мм, то мотовило опускають у найнижче по- ложення.

289

Розділ 6

У найнижчому положенні мотовила між кінцями пальців граблин і різа- льним апаратом має бути зазор 25 мм, а між пальцями і спіралями шнека — не менше ніж 15 мм. При цьому стежать, щоб граблини мотовила були пара- лельні різальному апарату. Регулюють мінімальний зазор між граблинами і різальним апаратом за допомогою компенсаторів, прикріплених у тримачах мотовила. Пази вилок компенсаторів мають розміщуватися вздовж тримачів.

По горизонталі мотовило встановлюють так, щоб його граблини не тільки підводили стебла до різального апарата, а й притискували їх до спіралей шнека. Найкращі умови для цього будуть тоді, коли вал мотовила і різальний апарат розміщуватимуться в одній вертикальній площині. Горизонтально мотовило переміщується автоматично залежно від його вертикального поло- ження.

Положення мотовила по вертикалі регулюють гідроциліндрами 14 (див. рис. 6.27), а додатково по горизонталі — гідроциліндрами 2.

Кут нахилу граблин (вперед і назад) змінюється автоматично при горизон- тальному переміщенні мотовила вздовж підтримок завдяки копіру 12 (див. рис. 6.26). При переміщенні мотовила вперед пальці граблин нахиляються назад.

Частоту обертання мотовила в межах 14...19 об/хв регулюють гідрофікова- ним клинопасовим варіатором (див. рис. 6.28) під час руху комбайна і залеж- но від його швидкості руху.

Під час технічного обслуговування через кожні 60 мотогодин роботи потріб- но змащувати солідолом підшипники вала мотовила.

Виконуючи роботи при піднятому мотовилі, слід на гідроциліндрі встано- вити запобіжні упори.

Різальний апарат складається з двох основних частин — різальної і протирізальної.

Різальна частина — це сегменти 6 (рис. 6.29) з насічкою, приклепані до спинки ножа 8, до якої зліва жорстко прикріплено головку з кулею. Сегменти, спинка і головка утворюють ніж різального апарата.

Протирізальна частина — це вкладиші 4 з насічкою, приклепані до спарених паль- ців 3, які прикріплені болтами 2 до кутника 1 пальцьового

час його роботи. Вібрація ножа у вертикальній площині усувається завдяки впи- ранню спинки ножа в пластину тертя 9 і відігнуту частину притискної лапки.

Правильному положенню ножа відносно лапки сприяє напрямна, в пазах якої вільно переміщується його головка. Напрямну, як і пальцьовий брус, прикріплено до переднього бруса корпусу жатки.

290

Машини для збирання зернових êóльтóр

Різальний апарат жатки нормального типу має відстань між осьовими лі- ніями сегментів і пальців 76,2 мм, хід ножа — 88 мм.

Під час руху комбайна пальці 1 (рис. 6.30, а) розділяють хлібостій на окре- мі смужки. Сегменти 4 (рис. 6.30, б), рухаючись відносно пальців, підводять стебла 3 до вкладишів 2 і пероподібних відростків 5 пальців та затискають їх між ними. Насічка на сегментах і вкладишах запобігає висковзуванню сте- бел.

Рис. 6.30. Схема роботи різального апарата:

а — розподіл хлібостою пальцями; б — притискання стебла до вкладиша і відростка пальця; в — зближення стінок стебла; г — прогинання і зрізування стебла; д — затягування стерні і стебла в зазор між вкладишем і сегментом; 1 — палець; 2 — вкладиш; 3 — стебло; 4 — сегмент; 5 — відросток пальця

При подальшому переміщенні сегментів стінки стебел 3 (рис. 6.30, в) зближуються, стебла частково прогинаються і зрізуються (рис. 6.30, г). Якщо зазор е (рис. 6.30, д) між сегментами і вкладишами значний, то в нього мо- жуть затягуватися стебла. Внаслідок цього різальний апарат забивається і збільшується навантаження на ніж і механізм його приводу.

Ніж 9 (рис. 6.31) приводиться в зворотно-поступальний рух механізмом ко- ливальної шайби від шківа 1. Механізм має таку будову. Коливальна шайба 3 вільно посаджена за допомогою підшипника на колінчастий вал 2. На цій шайбі є шипи 4, за допомогою яких вона шарнірно (на голчастих підшипни-

291

Розділ 6

тажу елементів апарата та його приводу, а також своєчасного змащування тертьових поверхонь.

Зазори між сегментами і вкладишами регулюють прокладками 11 (див. рис. 6.29), встановленими між пластинами тертя 10 і кутником 1 пальцьового бруса. При значному спрацюванні пластини тертя перевертають. Перед регу- люванням зазорів потрібно переконатися, що вкладиші пальців лежать в од- ній площині. За потреби пальці підгинають трубою або легкими ударами мо- лотка.

Зазор А між передніми кінцями сегментів і вкладишів допускається до 0,8 мм, а між задніми — Д = 0,3...0,5 мм. Зазор Б між притискними лапками і сегментами (до 0,7 мм) регулюють прокладками, які встановлюють між плас- тинами тертя 9 і лапками 7. Сумарний зазор В і Г (до 1 мм) між відігнутою частиною притискної лапки і спинкою 8 ножа та спинкою ножа і пластиною тертя 9 регулюють переміщенням цієї пластини.

Переміщенням головки 3 (рис. 6.32) важеля механізму коливальної шайби регулюють з’єднання ножа з важелем так, щоб зміщення осей головки ножа становило А = 2,5...2,0 мм при ході В головки важеля 88 мм.

Рис. 6.32. Регулювання з’єднання головок ножа і важеля механізму коливальної шайби:

а — важіль у середньому положенні; б — важіль у крайніх положеннях; 1 — головка ножа; 2 — з’єднувальна щічка; 3 — головка важеля; А — зміщення осей головок важеля і ножа (А = 2,5...3,0 мм); В — хід головок важеля і ножа (В = 88 мм)

Положення ножа вважається відрегульованим правильно, якщо він від зу- силля руки вільно переміщується вздовж пальцьового бруса і без надмірного люфту.

Через кожних 10 мотогодин роботи змащують солідолом шарнірні з’єднання головок ножа і важеля механізму коливальної шайби (точок ма- щення — дві). Через 500 мотогодин роботи замінюють трансмісійну оливу в корпусі механізму коливальної шайби.

Виконуючи роботи біля різального апарата, дизель вимикають.

292

Машини для збирання зернових êóльтóр

лопіднімача рухається біля поверхні ґрунту і може злегка зариватися в нього. Він піднімає полеглі стебла, а перо 6 підводить їх до різального апарата.

Шнек (рис. 6.34) переміщує зрізані стебла до середини жатки і подає їх до бітера проставки. Він складається з циліндричного корпусу, на поверхні яко- го приварені спіралі лівого 1 і правого 4 навивань. У центрі корпусу напроти вікна проставки 3 розміщений пальцьовий механізм. Він утворений колінча- стою нерухомою віссю 11 і пальцями 9, що рухомо з’єднані з цією віссю та ко- рпусом, відповідно через втулки та вічка 7. Правий кінець колінчастої осі з рукояткою 10 спирається на два підшипники корпусу шнека і прикріплений болтами до плити. Лівий кінець колінчастої осі спирається на підшипник 12 корпусу шнека. Отже, правою опорою корпусу шнека є правий кінець колін- частої осі. Лівою опорою є цапфа шнека, що спирається на підшипник, корпус

293