Файл: SGMM.pdf

Розділ 6

дуть за собою пальці 9. Оскільки втулки пальців обертаються на колінчастій осі 11, геометрична вісь якої зміщена відносно осі корпусу шнека, пальці плавно виходять із корпусу і ховаються в ньому, описуючи своїми кінцями траєкторію 6.

Шнек працює так. Під час роботи комбайна спіралі 1 і 4 (рис. 6.34, а) за- хоплюють зрізані стебла і переміщують їх до середини корпусу 5 жатки. Паль- ці 9 перехоплюють ці стебла та ті, що зрізуються напроти нього, і спрямову- ють їх по днищу жатки до бітера проставки 3.

Шнек приводиться в дію від зірочки із запобіжною муфтою, прикріпленої на цапфі лівої опори.

Якість роботи шнека залежить від правильного розміщення його відносно днища жатки і козирка відсікача, прикріпленого до задньої обшивки корпусу жатки.

Відстань між спіралями шнека і днищем, пальцями та днищем у межах 6...35 мм регулюють опусканням або підніманням плит шнека за допомогою гвинтових тяг.

Відстань між пальцями і днищем додатково регулюють поворотом колінчас- тої осі пальцьового механізму. Для середніх умов роботи відстань між спіраля- ми і днищем установлюють 10...15 мм, між пальцями і днищем — 12...20 мм. Якщо хліба короткостеблі, то зазори зменшують. Під час збирання високовро- жайних культур важливо, щоб пальці максимально виступали у верхній зоні, оскільки перед пальцьовим механізмом нагромаджується значна маса стебел. Чим далі виступають пальці, тим краще вони підхоплюють стебла.

Відстань між спіралями шнека і козирком відсікача встановлюють міні- мальною переміщенням козирка. Надійність роботи шнека залежить від своєчасного мащення його деталей і приводу. Втулку запобіжної муфти зма- щують солідолом через 60 мотогодин, трубу колінчастої осі пальцьового меха- нізму через 240 мотогодин.

Під час виконання робіт обертати шнек за пальці забороняється.

Бітер — це циліндричний барабан 9 (рис. 6.35) з привареними до нього гребінками 15. На кожусі барабана є вічка 8, шарнірно з’єднані з ним, через які пропущені пальці 7 пальцьового механізму. Ці пальці втулками вільно насаджені на труб-

294

Машини для збирання зернових êóльтóр

диска барабана. До диска 4 барабана болтами прикріплено цапфу 3, що спи- рається на підшипник кочення 2, корпус якого прикріплений до проставки.

Отже, лівою опорою барабана бітера є підшипники 10 і 11, а правою — підшипник 2.

Привід бітера здійснюється від зірочки 1, яка через ланцюг приводиться в рух від трансмісійного вала похилої камери. Бітер працює так само, як і па- льцьовий механізм шнека жатки. Відмінність полягає лише в тому, що роботі пальців сприяють ще гребінки барабана.

Якість роботи бітера проставки залежить від відстані між кінцями пальців і днищем проставки. За середніх умов роботи цю відстань встановлюють 28...35 мм поворотом колінчастої осі 6 за допомогою рукоятки 14.

Трубчастий вал колінчастої осі змащують солідолом через 240 мотогодин роботи. Прокручувати бітер за пальці забороняється.

Плаваючий конвеєр подає хлібну масу від бітера проставки до при- ймальної камери молотарки. Він розміщений у похилій камері і складається з ведучого вала, веденого барабана і ланцюгів з планками.

На ведучому валу жорстко прикріплені зірочки ланцюгів конвеєра, приві- дний шків із запобіжною муфтою і зірочка ланцюгової передачі до трансмі- сійного вала.

Ведений барабан — це вал 2 (рис. 6.36) із жорстко прикріпленими диска- ми, до яких болтами приєднаний циліндричний кожух з трьома веденими зірочками. Опорами вала є підшипники кочення, прикріплені в головках ва- желів 3 підвіски барабана. Важелі можуть прокручуватися на паль- цях 7, вільно встановлених у пазах 8 боковин 14 похилої камери. В бо- ковинах є кутники 4, до яких ва- желі приєднані болтами 6. Пружи- ни 5, надіті на болти 6, утримують вал 2 у нижньому положенні. Така конструкція підвіски вала забезпе- чує переміщення його у вертика- льній площині.

кінець з’єднано пальцем 7 з важе- лем 3.

Ланцюги з приклепаними до них поперечними металевими планками утворюють ланцюгово-планчастий конвеєр 1, який охоплює зірочки ведучого вала та веденого барабана. Верхні гілки ланцюгів ковзають по дерев’яних брусках-заспокоювачах. Нижня частина конвеєра робоча.

При обертанні ведучого вала його три зірочки приводять у дію ланцюгово- планчастий конвеєр, планки якого підхоплюють хлібну масу, протягують її по днищу похилої камери і подають у приймальну камеру молотарки. У разі по-

295

Розділ 6

дачі пальцьовим механізмом бітера проставки великої порції хлібної маси вона спочатку діє на ведений барабан конвеєра.

Важелі 3 підвісок, стискуючи пружини 5, прокручуються на пальцях 7 і вал 2 барабана піднімається. Порція хлібної маси проходить під веденим ба- рабаном і піднімає планки конвеєра. При цьому виникає додатковий натяг ланцюгів, під дією якого ведений вал переміщується до ведучого вала, стис- каючи пружини 11. Пальці 7 переміщуються у пазах 8 боковин похилої каме- ри. Як тільки тиск хлібної маси на планки зменшиться, пружини повернуть ведений барабан у вихідне положення. Оскільки подача хлібної маси не зав- жди рівномірна, конвеєр у процесі своєї роботи змінює своє положення — «плаває», пристосовуючись до товщини шару хлібної маси.

Якість роботи плаваючого конвеєра залежить від правильного натягу лан- цюгів і здатності змінювати веденим барабаном своє положення залежно від товщини шару хлібної маси.

Натяг ланцюгів регулюють так. З обох боків відкручують гайки 13 і 9. Ко- ли пружини 11 будуть стиснуті до довжини 90 мм, гайки 13 закручують до упору в кронштейн 12. При цьому між гайкою 13 центрувальної втулки і упор- ним кутником 15 має бути зазор 10...12 мм. Якщо його немає, то втрачається пружність у поздовжній підвісці веденого барабана і збільшується переван- таження в ланцюгах та на веденому валу.

Для перевірки натягу ланцюгів конвеєра крайній з них піднімають посе- редині вгору. При цьому палець 7 має переміститись у пазу 8 не менш як на

10мм.

Зазор під веденим барабаном між днищем похилої камери та планкою

конвеєра (95...10 мм) регулюють прокладками, встановлюючи їх між кутни- ком 4 та гайкою болта 6.

Технічне обслуговування плаваючого конвеєра полягає в перевірці техніч- ного стану планок та їх кріп-

296

Машини для збирання зернових êóльтóр

14 з правого боку похилої камери. На маточині храповика рухомо (на підшип- нику кочення) посаджено водило 2. До водила шарнірно приєднаний шток гідроциліндра 3, гільза якого шарнірно з’єднана з кронштейном 4 правої бо- ковини похилої камери. В кронштейні і водилі нерухомо розміщені стакани фіксаторів 1 і 5 з глибокими 6 (рис. 6.37, б) і мілкими 9 пазами. На пальцях 12 фіксаторів є пружини 11 і маховички 7 з виступами 8.

Для прокручування робочих органів у зворотному напрямку фіксатори 1 і 5 вмикають (рис. 6.37, а), опускаючи їх маховички виступами у глибокі пази стаканів. При цьому пальці фіксаторів зчіплюються із зубцями храповика.

При подачі оливи в поршневу порожнину гідроциліндра 3 його шток по- вертає проти стрілки годинника водило 2, а через палець фіксатора 1 і храпо- вик на кут, відповідний ходу штока. Палець фіксатора 5 проковзує по зубцях храповика і фіксує його в повернутому положенні. Якщо оливу підводять у штокову порожнину гідроциліндра, то його шток повертає водило з фіксато- ром 1 за стрілкою годинника. При цьому палець фіксатора проковзує по зуб- цях храповика (храповик не обертається) і в крайньому положенні заходить знову в западину зубців. За потреби цикл прокручувань повторюють.

Керують гідроциліндром за допомогою розподільника, який вмикають кнопками.

Після прокручування робочих органів у зворотному напрямку фіксатори піднімають і повертають так, щоб виступи 8 маховичків були у мілких пазах 9 (див. рис. 6.37, б) стаканів водила і кронштейна.

Перед включенням у роботу механізму реверса обов’язково вимикають привід робочих органів жатної частини.

Вмикати привід допускається лише тоді, коли фіксатори виведені із зчеп- лення з храповиком (див. рис. 6.37, б).

Після користування механізмом реверса шток гідроциліндра встановлю- ють до повного його втягування в гільзу (корпус).

Візок жатки призначений для транспортування жатки на значні відста- ні за допомогою комбайна. Він двовісний універсальний для жаток, які мають ширину захвату 5,0; 6,0; 7,0 м.

Перед установленням жатки на візок її механізм зрівноважування блоку- ють, мотовило опускають і зміщують до проставки, а потім його фіксують штирями до тримачів, башмаки встановлюють на мінімальну висоту зрізу. Закріплюють жатку на візку гайками. Швидкість її транспортування до 20 км/год, на крутих поворотах — до 5 км/год.

Жатна частина комбайна «Лан» має такі основні відмінності від комбайна КЗС-9-1:

y немає проставки з бітером у похилій камері;

y реверсування робочих органів жатної частини здійснюється електродви- гуном, установленим на корпусі похилої камери;

y рухомий диск шківа варіатора мотовила переміщується електродвигу- ном;

y кут нахилу пальців граблин змінюють вручну;

y для ефективнішого переміщення хлібної маси до центру шнека жатки в проміжках між спіралями шнека встановлений пальцьовий механізм;

y копіювання рельєфу поля у поздовжньому напрямку здійснюється за до- помогою пружин, встановлених на гідроциліндрах піднімання і опускання жатної частини, а у поперечному — завдяки гідроциліндрам, встановленим на боковинах похилої камери.

297

Розділ 6

Технологічні регулювання. Висоту зрізу (50, 100, 150 мм) у режимі копію- вання регулюють перестановкою башмаків по висоті, без копіювання (50...800 мм) — гідроциліндрами.

Зусилля (300 Н) башмака на ґрунт регулюють натягом пружин гідроци- ліндра таким чином, щоб між пластинами циліндра і гайками пальців був зазор 5 мм.

Натяг привідного паса жатної частини здійснюють роликом так, щоб куто- ве положення важеля натяжного ролика було 0...10 мм.

Частоту обертання мотовила змінюють перестановкою зірочок і варіатором. При Z = 14 частота обертання становить 12...47 об/хв, а при Z = 17 —15...57 об/хв.

Інші регулювання такі самі, як і в жатній частині комбайна КЗС-9-1. Основні напрями розвитку жатних частин. Різальний апарат. На хе-

дерах зернозбиральних комбайнів, як правило, застосовують різальні апара- ти сегментно-пальцьового типу нормального різання, тобто крок пальців, крок сегментів і хід ножа однакові й дорівнюють 76,2 мм, або із збільшеним ходом ножа: 80, 83 84, 88, 90 мм. Фірма «White» (Канада) на хедерах установ- лює апарат з кроком пальців і сегментів 38,1 мм і ходом ножа 76,2 мм. Такий апарат сконструйований спеціально для збирання сої.

Для скошування полеглих і вологих хлібів деякі вітчизняні та зарубіжні фірми застосовують різальний апарат з так званим тандем-зрізом (див.

рис. 6.41).

Частота коливань ножа становить 452...608 об/хв.

Ніж приводиться в дію переважно кривошипно-шатунним механізмом. Останнім часом широко використовують механізм коливальної шайби і об- межено планетарний механізм (фірма «Deutz Fahr», М-1630, Німеччина).

Мотовило. В хедерах комбайнів застосовують універсальні (ексцентри- кові) мотовила діаметром 1100...1200 мм, п’яти- і шестилопатеві з частотою обертання до 79 об/хв. Частоту обертання регулюють варіаторами з гідро- чи електрокеруванням або регульованим гідромотором.

Межі регулювань положення вала мотовила відносно різального апарата по висоті: мінімум — 515 мм, максимум — 1500 мм; по горизонталі (винос): мінімум — 125 мм, максимум — 700 мм.

Зметою поліпшення якості роботи мотовила деякі фірми автоматизують зміну частоти обертання мотовила залежно від зміни швидкості комбайна.

Шнеки. Як правило, шнеки хедерів мають ліве і праве навивання спіра- лей, а посередині розміщений пальцьовий (ексцентриковий) механізм.

Зметою усунення намотування стебел у середній частині шнека вічка паль- ців ексцентрикового механізму виконують «утопленими» (комбайн «Дон»).

У більшості шнеків збільшене перекриття вхідного вікна похилої камери спіралями шнека. Це дало змогу забезпечити рівномірний розподіл стебел по ширині похилої камери.

Для поліпшення рівномірності подачі хлібної маси у молотарку додатково встановлені пальцьові механізми в проміжках між спіралями шнека (ком- байн «Лан»). З цією метою фірмою «Massey Ferguson» між різальним апара- том і шнеком встановлено прогумований стрічковий конвеєр з планками. До- вжина конвеєра становить 500 мм, а лінійна швидкість — 1,2...1,5 м/с.

При збиранні вологих і соломистих хлібів часто забивається шнек. Для прокручування шнека у зворотному напрямку передбачені реверсивні гідро- фіковані редуктори у комбайнах моделі 8820 фірми «Джон Дір», РСМ-10 («Ростсельмаш»).

298