Файл: М1Т10.неспец. фактори захисту для викладачів.doc

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим пояснити, що захист організму людини від чужорідних агентів, тобто, збереження антигенного гомеостазу, відбувається на двох рівнях: неспецифічної резистентності та специфічного імунітету. Перший рівень, який еволюційно виник першим, складається з неспецифічних факторів захисту (НФЗ), які діють постійно, швидко і проти будь-якого чужорідного агента. До НФЗ відносяться захисні функції шкіри, слизових оболонок, лімфатичних вузлів, шлунковий сік, гідролітичні ферменти; продукція інгібіторів, лізоциму, інтерферону та інші; антагоністичні властивості мікрофлори людини; бактерицидні властивості крові: комплемент, бета-лізини, лейкіни, плакуни, нормальні антитіла і інші речовини, які мають бактерицидну дію; фагоцитоз.

Порушення складових неспецифічної резистентності призводить до різних захворювань.

Своєчасне визначення змін кількісного, якісного або функціонального стану різних факторів неспецифічного захисту дає можливість оцінити стан імунної системи людини, допомогти в діагностиці, профілактиці і терапії інфекційних і неінфекційних захворювань.

На занятті студентам надається можливість ознайомитись і оволодіти методами визначення кількості лізоциму і комплементу в сироватці крові людини титраційним методом. Вивчити явище незавершеного фагоцитозу в препаратах уретральних виділень хворого на гонорею. Цей метод широко використовується для мікроскопічної діагностики гострої гонореї. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

Студенти записують у протоколи заняття схеми титрування лізоциму і комплементу в сироватці крові людини.
Викладач обговорює зі студентами схему постановки реакції титрування лізоциму в сироватці крові, після чого студенти самостійно виконують цю реакцію. Облік реакції здійснюють візуально. Результати вносять в протокол.
Викладач ознайомлює студентів з постановкою і особливостями реакції титрування комплементу в сироватці крові за 100% гемолізом; демонструє модель цієї реакції. Студенти здійснюють облік демонстраційної реакції титрування комплементу. Висновки записують у протоколи.
Студенти, користуючись імерсійним об’єктивом мікроскопу, розглядають демонстраційні препарати уретральних виділень хворого на гонорею. Вивчають явище незавершеного фагоцитозу. Замальовують картину гною з явищем незавершеного фагоцитозу у протоколи.

Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи

на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

Додатки:

Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.

Що вивчає імунологія?
Які є фактори неспецифічного захисту організму? Цінність механізмів неспецифічної резистентності.
Який пріоритет вітчизняних вчених у відкритті факторів неспецифічного захисту організму?
Фагоцитоз. Клітини, що здатні до фагоцитозу. Види фагоцитозу. Як відбувається фагоцитоз?
Комплемент, його компоненти. У чому схожість і різниця двох шляхів активації комплементу? Які способи його визначення?
Пропердинова система. Яка природа, властивості та значення?
Що таке лізоцим; його природа? Як діє лізоцим на мікроорганізми? Які способи його визначення?
Дайте визначення поняття “цитокіни”. Їх імуномоделююча і захисна дія.
Що являють собою інтерферони? Назвіть 3 основних різновиди, яка їх роль в противірусному, протипухлинному захисті і імуномоделюючій функції організму?
Практичне значення визначення комплементу, лізоциму, фагоцитозу та інших показників неспецифічного захисту організму.

Додаток 2. Тестові завдання до заняття по темі: “Неспецифічні фактори захисту організму”

1 Варіант

На які функціональні частини клітини діє лізоцим?

A. Ядро клітини

B. Цитоплазматичну мембрану

C. Рибосоми

D. Цитоплазму

E. Клітинну стінку

Який фактор не спричиняє загибелі мікробів у фагосомі?

A. Різке збільшення кількості кисню

B. Різке зменшення кількості кисню

C. Накопичення вільних радикалів кисню, азоту

D. Накопичення перекису водню

E. Дія білку - лактоферину

Які із перелічених особливостей не характерні для неспецифічних факторів захисту?

A. Найдавніші з точки зору еволюції

B. Спрямовані на всі або більшість чужорідних агентів

C. З уповільненою дією

D. Негайною дією (без латентного періоду)

4. Для системи комплементу характерно наступне:

А. Комплемент складається з більш ніж двадцяти імунологічно різних білків

Б. Компоненти комплементу синтезуються в печінці

С. Класична активація забезпечується комплексом антиген - антитіло

Д. Активований комплемент здатний лізувати клітини і бактерії.

Е. Все перераховане вірно.

5. Що викликає альтернативний шлях активації комплементу?

A.С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

B. С₃ зв’язується з ЛПС пропердином

C. С₃зв’язується з комплексом антиген-антитіло

D. С₁ приєднується до бактеріального ЛПС і пропердину

E. С₅активується бактеріальними ЛПС

6. Хто перший з вчених виявив лізоцим?

A. Луї Пастер

B. Роберт Кох

C. З.В. Єрмольєва

D. П.К. Лащенков

E. А. Флемінг

7. З наявністю яких антитіл в сироватці крові пов’язують активність фагоцитозу?

A. Опсонінів

B. Аглютинінів

C. Преципітинів

D. Комплементзв’язуючих

E. Нейтралізуючих

8. Класичний шлях активації комплементу розпочинається з?

A. С₃ приєднується до комплексу антиген-антитіло

B. С₁ зв’язується комплексом ЛПС - пропердин

C. С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

D. С₅ зв’язується бактеріальним ендотоксином

E. С₄приєднується до комплексу антиген-антитіло

9. Що з переліченого не відноситься до неспецифічніших факторів захисту?

A. Природні кілери (NК-клітини)

B. Т-лімфоцити

C. Шкіра і слизові оболонки

D. Інтерферон

E. Білки гострої фази

10. Інтерферон має такі властивості, крім?

A. Противірусна

B. Протибактеріальна

C. Протиосмотична

D. Протизапальна

E. Імуномодулююча

Тестові завдання до заняття по темі:

“Неспецифічні фактори захисту організму”

2 варіант

Який фактор не спричиняє загибелі мікробів у фагосомі?

A. Накопичення перекису водню

B. Різке зменшення кількості кисню

C. Накопичення вільних радикалів кисню, азоту

D. Різке збільшення кількості кисню

E. Дія білку-лактоферину

Що викликає альтернативний шлях активації комплементу?

A.С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

B. С₃ зв’язується з ЛПС пропердином

C. С₅активується бактеріальними ЛПС

D. С₁ приєднується до бактеріального ЛПС і пропердину

E. С₃зв’язується з комплексом антиген-антитіло

З наявністю яких антитіл в сироватці крові пов’язують активність фагоцитозу?

A. Комплементзв’язуючих