Файл: М1Т10.неспец. фактори захисту для викладачів.doc

A. Рибосоми

B. Цитоплазматичну мембрану

C. Клітинну стінку

D. Цитоплазму

E. Ядро клітини

6. Що з переліченого не відноситься до неспецифічніших факторів захисту?

A. Природні кілери (NК-клітини)

B. Т-лімфоцити

C. Шкіра і слизові оболонки

D. Інтерферон

E. Білки гострої фази

7. Для системи комплементу характерне наступне?

А. Комплемент складається з більш ніж двадцяти імунологічно різних білків

Б. Активований комплемент здатний лізувати клітини і бактерії

С. Класична активація забезпечується комплексом антиген-антиліло

Д. Компоненти комплемента синтезуються в печінці

Е. Все перераховане вірно.

8. Інтерферон має такі властивості, крім?

A. Протизапальна

B. Протибактеріальна

C. Протиосмотична

D. Противірусна

E. Імуномодулююча

9. Хто перший з вчених виявив лізоцим?

A. З.В. Єрмольєва

B. Роберт Кох

C. Луї Пастер

D. П.К. Лащенков

E. А. Флемінг

10. Які із перелічених особливостей не характерні для неспецифічних факторів захисту?

A. Найдавніші з точки зору еволюції

B. Негайною дією (без латентного періоду)

C. З уповільненою дією

D. Спрямовані на всі або більшість чужорідних агентів

---

Тестові завдання до заняття по темі: “Неспецифічні фактори захисту організму”

3 Варіант

1. Інтерферон має такі властивості, крім?

A. Протиосмотична

B. Імуномодулююча

C. Протизапальна

D. Противірусна

E. Протибактеріальна

2. Для системи комплементу характерне наступне?

А. Активований комплемент здатний лізувати клітини і бактерії

Б. Комплемент складається з більш ніж двадцяти імунологічно різних білків

С. Класична активація забезпечується комплексом антиген - антитіло

Д. Компоненти комплементу синтезуються в печінці

Е. Все перераховане вірно.

3. Хто перший з вчених виявив лізоцим?

A. З.В. Єрмольєва

B. А. Флемінг

C. П.К. Лащенков

D. Роберт Кох

E. Луї Пастер

4. Що з переліченого не відноситься до неспецифічніших факторів захисту?

A. Природні кілери (NК-клітини)

B. Т-лімфоцити

C. Шкіра і слизові оболонки

D. Інтерферон

E. Білки гострої фази

5. На які функціональні частини клітини діє лізоцим?

A. Клітинну стінку

B. Рибосоми

C. Цитоплазму

D. Цитоплазматичну мембрану

E. Ядро клітини

6. Який фактор не спричиняє загибелі мікробів у фагосомі?

A. Накопичення вільних радикалів кисню, азоту

B. Різке збільшення кількості кисню

C. Дія білку-лактоферину

D. Різке зменшення кількості кисню

E. Накопичення перекису водню

7. Які із перелічених особливостей не характерні для неспецифічних факторів захисту?

A. Спрямовані на всі або більшість чужорідних агентів

B. З уповільненою дією

C. Негайною дією (без латентного періоду)

D. Найдавніші з точки зору еволюції

8. Що викликає альтернативний шлях активації комплементу?

A.С₃ зв’язується з комплексом антиген-антитіло

B. С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

---

C. С₃ зв’язується з ЛПС пропердином

D. С₁ приєднується до бактеріального ЛПС і пропердину

E. С₅ активується бактеріальними ЛПС

9. З наявністю яких антитіл в сироватці крові пов’язують активність фагоцитозу?

A. Комплементзв’язуючих

B. Аглютинінів

C. Преципітинів

D. Опсонінів

E. Нейтралізуючих

10. Класичний шлях активації комплементу розпочинається з?

A. С₁ зв’язується комплексом ЛПС - пропердин

B. С₄ приєднується до комплексу антиген-антитіло

C. С₁ приєднується до комплексу антиген-антитіло

D. С₃ приєднується до комплексу антиген-антитіло

E. С₅ зв’язується бактеріальним ендотоксином

Вірні відповіді

І варіант	ІІ варіант	ІІІ варіант
1 – Е 2 – В 3 – С 4 – Е 5 – В 6 – Д 7 – А 8 – С 9 – А 10 – С	1 – В 2 – В 3 – Д 4 – С 5 – С 6 – А 7 – Е 8 – С 9 – Д 10 – С	1 – А 2 – Е 3 – С 4 – А 5 – А 6 – Д 7 – В 8 – С 9 – Д 10 – С

7. Рекомендована література.

Основна:

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология; М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2002, 215-234 с.

2. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004.

3. Воробьев А. А., Кривошеин Ю. С., Широбоков В. П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии.— М.: «Академія», 2006, 462 с.

4. Під редакцією академіка РАМН Воробьева А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология МНА; М. 2004, 700 с.

---

Додаткова:

1. Medical microbiology / edited by Samuel Baron, MD. – 4^th ed. The University of Texas Medical Branch and Galveston, 1996, 1273 p.

2. W.Levinson, E.Jawetz. Medical microbiology and immunology: examination and board review, 6^th ed. The McGraw-Hill Companies, 2000, 582 p.

3. Ф.И.Ершов, А.С.Новохотский. Интерферон и его индукторы. М., Медицина, 1980, 174 с.

4. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С. Иммунологические исследования в клинике. К., “Здоров’я”, 1978, с. 13-42.

5. Красильников А. П. Микробиологичексий словарь-справочник.— Минск, 1986.

---