Файл: gistology.doc

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 09.07.2024

Просмотров: 127

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

  1. Класифікація волосся. Яку будову має довге волосся?

Волосся поділяється на довге, щетинкове і пушкове. Довге волосся локалізоване на голові, під пахвами, на лобку; у чоловіків це також борода і вуса. Кожна волосина має стрижень і корінь. Стрижень волосини випинається над поверхнею шкіри, корінь утоплений в епідерміс і дерму. Стрижень волосини має дві морфологічно відмінні зони - поверхневу кутикулу і внутрішню кіркову речовину. У корені довгого і щетинкового во­лосся розрізняють три зони - внутрішню мозкову речовину, середню кіркову речовину, і поверхневу кутикулу. Мозкова речовина кореня волоса утво­рена нашарованими у вигляді стовпчика клітинами полігональної форми, у цитоплазмі яких розміщені гранули трихогіаліну, меланіну, а також пухирці газу. Кіркова речовина на більшій частині кореня волосини утворена зроговілими лусочками, в яких міститься твердий кератин; лише у нижніх частинах кіркової речовини можна розрізни­ти частково зроговілі клітини з овальним ядром. Кутикула волосини у нижній частині кореня утворена циліндричними клітинами, Твердий кератин у складі лусочок кіркової речовини і кутикули зумовлює гнучкість і міцність волосини. У нижній частині корінь волосини розширюється, утворюючи волосяну цибулину. Волосяні цибулини розміщені, як правило, на межі сітчастого шару дерми з підшкірною жировою клітковиною.

10 білет

  1. Охарактеризувати та намалювати схематично епітелій слизової оболонки стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишки.

Епітелій стравоходу багатошаровий плоский незрого­вілий, у людей старшого віку можливе зроговіння. При переході в шлунок ба­гатошаровий плоский епітелій стравоходу заміщується одношаровим призма­тичним. Порожнина шлунка вистелена одношаровим призматичним залозистим епітелієм. Епі­телій слизової оболонки тонкої кишки одношаровий циліндричний. Слизова оболонка товстої кишки утворена одношаровим циліндричним епітелієм. Слизова оболонка червоподібного відростка утворена одношаровим призматичним епітелієм. Слизова оболонка верхньої частини прямої кишки вкрита одношаровим кубічним епітелієм. У слизовій анальної виділяють три зони: стовпчаста – багатошаровим кубічним, проміжна – багатошаровий плоский незроговілий, шкірна – багатошаровий плоский зроговілий епітелій.

  1. Схематично намалювати ЮГА, позначити його компоненти, назвати функції.

I - гранульовані епітеліоїдні (юкстагломерулярні) клітини; II - клітини щільної плями;; IV - мезангіальний клітини; 1 - приносна клубочкова артеріола; 2 - каналець дистального відділу; 3-виносна клубочкова артериола; 4 - мезангий; 5 - капіляри клубочка; в - порожнина капсули; 7 - зовнішній листок капсули

  1. Дати коротку характеристику періодів розмноження та малого росту овогенезу.

Період розмноження триває в яєчнику плода з другого по п'ятий місяць ембріогенезу і полягає у розмноженні мітотичним шляхом клітин овогоній. Овогонії утворюються з первинних статевих клітин гоноцитів, які мають екстрагонадне походження, мігрують у зачаток гонади, взаємодіють з клітинами фолікулярного епітелію і перетворюються в овогонії. Овогонії, на відміну від гоноцитів, мають високу мітотичну активність. У результаті розмноження кількість овогонів в одному яєчнику досягає 1~5 мільйонів. Паралельно з роз­множенням відбувається масова загибель овогоній шляхом апоптозу, тому їхня кількість до народження значно зменшується. Після останнього мітотич­ного поділу овогонії перетворюються у прелептотенні овоцити і вступають до наступної фази овогенезу - періоду росту.

Період росту в овогенезі людини починається з третього місяця емб­ріонального розвитку і полягає в утворенні первинних овоцитів (овоцитів І), у ядрі яких відбувається складна перебудова, що є підготовкою до зменшення кількості хромосом. У цей час збільшуються розміри самого овоцита, він ото­чується фолікулярними клітинами, утворюються фолікули. Цей процес має назву малого росту.

  1. Червоний кістковий мозок, його будова і функції.

Червоний кістковий мозок - центральний орган кровотворення , у якому містяться стовбурові кровотворні клітини і відбувається розмноження та диференціація клітин мієлоїдного і лімфоїдно- го рядів: утворюються еритроцити, тромбоцити, гранулоцити, моноцити, В- лімфоцити і попередники Т-лімфоцитів. Кістковий мозок має напіврідку консистенцію, на вигляд він темно-червоного кольору. Трабекули губчастих кісток утворюють опору (грубу строму) для рети­кулярної тканини, яка, у свою чергу, є каркасом (ніжною стромою) для гемопоетичних клітин - стовбурових, напівстовбурових, а також наступних класів клітин диферонів еритроцитарного, тромбоцитарного, гранулоцитар- ного, моноцитарного та лімфоцитарного рядів. Для гемопоетичних клітин ха­рактерне формування острівців гемопоезу , у яких розміщені кліти­ни того чи іншого гістогенетичного ряду. Процеси проліферації та дозрівання клітин найінтенсивніші поблизу ендосту. Червоний кістковий мозок добре васкуляризований, наявність у ньому гемокапілярів пористого типу (синусоїдів) забезпечує можливість виходу зрілих клітин крові у кровообіг.

  1. Класифікація артерій. Опишіть будову артерій м’язового типу.

Артерії За діаметром і особливостя­ми будови артерії поділяють на три типи: 1) м'язового типу (середнього та малого калібру); 2) мішаного, м'язово-еластичного типу (середнього каліб­ру); 3) еластичного типу (великого калібру). Артерії м'язового типу. Зі зменшенням калібру артерій змінюється бу­дова їхньої стінки. Основні зміни стосуються середньої оболонки - зменшуєть­ся відносний вміст еластичних волокон і відповідно збільшується вміст глад­ких міоцитів. Це зумовлено змінами гемодинамічних умов: артерії м'язового типу розміщені далеко від серця, тиск крові тут зменшується, і потрібна додат­кова робота, щоб його підтримати, що й досягається за рахунок скорочення м'язових елементів судин цього типу. Крім названих змін у середній оболонці у разі зменшення калібру артерій зменшується товщина усіх оболонок, тонши­ми стають підендотеліальний шар і внутрішня еластична мембрана, зникає зов­нішня еластична мембрана.

  1. Автономна нервова система. Опишіть будову інтрамулярних мікрогангліїв внутрішніх органів.

Автономна (вегетативна) нервова система регулює діяльність органів травної системи, тиск крові, пото- і сечовиділення, температуру тіла, проце­си, пов'язані з обміном речовин, ростом і розмноженням. Вегетативна нерво­ва система включає центральні відділи, утворені ядрами головного і спинного мозку, і периферійні, до яких належать нервові вузли, стовбури і сплетення. Виходячи з функціональних ознак, вегетативну нервову систему поділяють на дві частини - симпатичну і парасимпатичну, які загалом протилежно діють на відповідні органи і системи організму. Крім означених частин у складі вегета­тивної нервової системи розрізняють ще так звану метасимпатичну нервову систему, яка включає інтрамуральні мікроганглії внутрішніх органів - травно­го каналу, дихальної системи, серця, нирок. Мікроганглії мають значну сту­пінь самостійності в регуляції функції означених органів, не контролюючись у фізіологічних умовах центральними ланками вегетативної і соматичної нер­вової системи.

Білет 11

  1. Рельєф слизової оболонки стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишки.

Товста кишка

Тонка кишка

  1. Проміжний кірковий нефрон. Визначення, схематичне зображення. Ланки судинної системи.

Кіркові проміжні нефрони — складають 80% нефронів. Ниркові тільця цих нефронів локалізуються у зовнішній частині кіркової речовини. Їх петлі Генле короткі, оскільки тонкий каналець має лише низхідну частину, яка закінчується у зовнішньому шарі мозкової речовини. Кіркові проміжні нефрони активно беруть участь у процесах сечоутворення

  1. Яйцевод. Будова. Функції

Маткова (Фаллопієва) труба - парний трубчастий орган, який починається від дна матки, проходить у складі широкої зв'язки до бічної поверхні малого тазу і закінчується біля яєч­ників. Стінка маткової труби утворена трьома оболонками: слизовою, м'язовою та се­розною. Слизова оболонка складається з епітеліальної та власної пласти­нок. Епітелій слизової оболонки - одношаровий призматичний, містить війчасті та секреторні клітини. Власна пластинка побудована з пухкої сполучної тканини. Слизова оболонка маткової труби утворює численні високі складки, які в ампульній частині мають назву торочок, або фімбрій. М'язова оболонка складається із двох шарів гладких міоцитів - внутрі­шнього циркулярного і зовнішнього поздовжнього. У матковому відділі труби внутрішній шар стає поздовжнім, а зовнішній - циркулярним. Серозна обо­лонка складається із власної пластинки, побудованої з пухкої сполучної тка­нини, і мезотелію, що вкриває її, як і всі інші серозні оболонки. Функції маткових труб полягають у транспорті статевих клітин до місця запліднення і зародка в матку, забезпеченні умов для капацитації сперма­тозоїдів, створенні середовища, сприятливого для запліднення. У матковій трубі перебігають перших 4~5 днів життя зародка.

  1. Класифікація капілярів. Будова капіляра соматичного типу.

Залежно від будови ендотелію, базальної мембрани, а також від діамет­ру просвіту капіляри класифікують на:

Смотрите также файлы