ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 09.07.2024
Просмотров: 63
Скачиваний: 0
Білет 1
1.Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в різних її ділянках.
Слизова оболонка на губах, щоках, нижній поверхні язика, у складі м’якого піднебіння та язичка розташована на добре вираженій сполучнотканинній підслизовій основі, яка забезпечує зміщуваність слизової оболонки щодо тканин, розміщених глибше. У яснах, верхній та бічній поверхнях язика, твердому піднебінні немає підслизової основи, слизова оболонка тут зрощена або безпосередньо з окістям ( ясна, тверде піднебіння ), або з перимізієм посмугованих м’язів. Ця особливість будови зумовлює незміщуваність слизової оболонки названих структурних компонентів ротової порожнини щодо тканин, які лежать глибше. Особливістю будови рельєфу слизової оболонки ротової порожнини
вділянках локалізації мигдаликів є щілиноподібні складки – крипти.
2.Ендокринна частина підшлункової залози Становить 3% від маси всього органа і має вигляд скупчень клітин – панкреатичних острівців (острівці
Лангерганса), які розташовані у часточках залози між панкреатичними ацинусами. Острівець вкритий тонкою сполучнотканинною оболонкою, яка може бути не суцільною. Острівці складаються з ендокринних клітин – інсулоцитів, між якими розташовані гемокапіляри фенестрованого типу, оточені перикапілярними. Гормони потрапляють у цей простір, а потім через капіляри – у кров. У цитоплазмі інсулоцитів помірно розвинена гранулярна ЕПС, добре – комплекс Гольджі, мітохондрії. Клітини мають секреторні гранули,за властивостями яких інсулоцити поділяють на: B(базофільні), A(ацидофільні), D(дендритні) та F- клітини. B – інсулоцити ( 70-75% ) розташовані у центрі. Синтезують інсулін. A – інсулоцити ( 20-25% ) розташовані периферійно. Містять глюкагон. D – інсулоцити ( 5-10% ) продукують соматостатин.’
3.Граафів фолікул.
Третинний, антральний або зрілий фолікул. Це фолікул з повністю сформованою великою порожниною, яка займає більшу частину його об’єму.
4.Намалювати схему соматичної та автономної рефлекторних дуг.
5.Назвіть особливості будови різних типів капілярів.
Залежно від будови ендотелію, базальної мембрани, а також від діаметру просвіту капіляри класифікують на:
1)Соматичного типу діаметром до 10 мкм, які мають нефенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану; вони локалізуються у шкірі, м’язовій тканині, серці, головному мозку.
2)Капіляри вісцерального типу, які містять відкритий фенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану; локалізуються у ниркових клубочках, ворсинках тонкої кишки, залозах внутрішньої секреції
3)Капіляри синусоїдного типу, які містять фенестри в ендотелій і пори в базальній мембрані; розташовані у кровотворних органах, печінці.
6.Опишіть будову товстої кишки.
Частина травної трубки, яка забезпечує формування калових мас. Анатомічно у товстій кишці розрізняють наступні відділи: сліпу, червоподібний відросток, висхідну ободову кишку, поперечну ободову кишку, низхідну ободову кишку, сигмоподібну ободову та пряму кишку. Стінка товстої кишки має три оболонки: слизову з підслизовою основною, м’язову та зовнішню – серозну або адвентиційну. Слизова утворена одношаровим циліндричним епітелієм, сполучнотканинною власною пластинкою, м’язовою пластинкою з двох шарів гладких міоцитів і підслизовою основою з пухкої сполучнотканинної тканини. У слизовій наявна велика кількість крипт, ворсинки відсутні.
Білет 2
1. Схематично замалювати поперечний розріз губи новонародженої дитини.
2.Клітинний склад респіраторного епітелію.
Повітроносні шляхи вистелені псевдобагатошаровим війчастим епітелієм, який називають респіраторним. Він містить сім типів клітин: війчасті, келихоподібні, вставні, щіточкові, бронхіолярні екзокриноцити, ендокрині і дендритні клітини. Війчасті клітини переміщують слиз з адсорбованими до нього сторонніми частинками в напрямку глотки. Келихоподібні екзокриноцити продукують слиз, який має антимікробні властивості. Базальні клітини – це камбіальні клітини. Вважають, що вони фіксують епітелій до базальної мембрани. Високі вставні клітини виконують камбіальну функцію. Щіточкові клітини виконують рецепторну функцію. Бронхіолярні екзокриноцити продукують компоненти сурфактанту. Ендокринні клітини продукують пептидні гормони та біогенні аміни. Дендритні клітини - спеціалізовані антигенпрезентуючі клітини кістковомозкового походження. Стимулюють проліферацію лімфоцитів.
3.Стадії сперматогенезу. Коротка характеристика.
Усперматогенезі розрізняють чотири фази: розмноження, росту, дозрівання і формування.
Фазі розмноження відповідають сперматогонії. Серед них розрізняють субпопуляції стовбурових клітин та напівстовбурові клітини. Сперматогонії діляться шляхом мітозу. Сперматогонії містять диплоїдний набір хромосом. Під впливом тестостерону частина сперматогоній вступає у фазу росту і перетворюється у первинні сперматоцити. Зміщуються в адлюменальну частину звивистого сім’яного канальця, збільшуються в об’ємі і проходять фазу мейозу. Вона має 5 стадій: лептотену, зиготену, пахітену, диплотену та діакінез. Після закінчення фази росту первинний сперматоцит вступає у метафазу мейозу, тобто переходить у наступну фазу сперматогенезу – дозрівання. При цьому в результаті першого поділу дозрівання утворюється вторинний сперматоцит. У результаті другого поділу дозрівання утворюється сперматида – клітина з гаплоїдним набором хромосом. У фазі формування сперматиди перетворюються у сперматозоїди.
4.Будова спинномозкового вузла.
Вузол – скупчення нервових клітин біля злиття переднього і заднього корінців спинного мозку. У вузлі розміщені перикаріони перших нейронів спинномозкових рефлекторних дуг. Вузол вкритий сполучнотканинною капсулою від якої у паренхіму органа відходять перегородки. Перикаріони розташовані по периферії під капсулою, аксони – у серединній частині вузла. Основним функціональним елементом вузла є пвседоуніполярний нейрон. Псевдоуніполярні нейрони знаходять
воточенні специфічних клітин нейроглії. Ззовні гліальні оболонки нейроцитів оточені прошарками тонковолокнистої сполучнотканинної тканини. Відростки нейронів вкриті оболонками, які утворені нейролемоцитами.
5.Назвіть відмінності будови вен порівняно з артеріями.
Стінка вен тонша, ніж у артеріх; серед структурних елементів вени переважають колагенові волокна, а еластичні розвинені слабко; відсутність зовнішної еластичної мембрани і слабкий розвиток внутрішньої мембрани у вен; просвіт вени на препараті має неправильну форму, у артерій він округлий; найбільшу товщину у вен має адвентиція, а в артеріях найрозвиненіша медія; у деяких венах наявні клапани.
6.Опишіть властивості стовбурової кровотворної клітини
Усі зрілі формені елементи крові походять з єдиної вихідної клітини, яку називають стовбуровою кровотворною клітиною (СКК).
Популяція СКК має такі ознаки:
1)поліпотентність, тобто здатність диференціюватися у напрямках усіх видів формених елементів крові;
2)здатність до самопідтримання протягом часу, близького до терміну існування організму людини: число мітозів, яке здійснює одна клітина, може перевищувати 100;
3)незважаючи на високу здатність до проліферації, стовбурова клітина у нормі поділяється дуже рідко, перебуваючи у G0-фазі клітинного циклу, однак під дією, наприклад, радіації вона може дуже скоро почати проліферацію;
4)СКК знаходяться у стані постійної та інтенсивної репопуляції, тобто мігрують з одних кровотворних органів до інших через кров; доказом цього є факт, що СКК завжди можна знайти у крові у вигляді клітин, здатних відновити гемопоез опромінених тварин.
Білет 3
1. Язик загальний план будови.
Язик - м'язовий орган, який крім участі у механічній обробці їжі та ковтанні забезпечує також артикуляцію (звукотворення) і дегустацію. Розрізняють нижню, бічні та верхню поверхні язика, які мають свої особливості будови. Нижня поверхня язика вкрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. Має добре розвинену власну пластинку слизової оболонки та підслизову основу, наявність якої зумовлює зміщуваність слизової оболонки щодо м'язової основи язика. Верхня та бічні поверхні язика вкриті слизовою оболонкою, нерухомо зрощеною з його м'язовою основою. Епітелій і власна пластинка слизової оболонки утворюють тут вирости з характерною будовою, які мають назву сосочків язика Розрізняють ниткоподібні, листоподібні, грибоподібні та жолобкуваті (валкуваті) сосочки. Основу сосочків язика складають вирости сполучної тканини - первинні сполучнотканинні сосочки, від поверхні яких в епітелій вростають маленькі вторинні сполучнотканинні.
2. Юкстамедулярний нефрон. Ланки судинної системи.
Нефрони залежно від локалізації й особливостей будови поділяються на кіркові та юкстамедулярні (білямозкові). Юкстамедулярні нефрони, яких близько 20%, мають дуже довгі петлі, які глибоко сягають у мозкову речовину, а їхні ниркові тільця, проксимальні та дистальні відділи розташовані у кірковій речовині на межі з мозковою речовиною.
Кров надходить у нирку по нирковій артерії, яка, вростаючи через ворота нирки, розгалужується на п'ять сегментарних артерій, останні, у свою чергу, поділяються на міжчасткові артерії, що проходять між пірамідами мозкової речовини. Міжчасткові артерії загинаються на межі кіркової і мозкової речовини, утворюючи дугові артерії. Від останніх у кіркову речовину під прямим кутом відходять міжчасточкові артерії, від яких починаються приносні артеріоли. Вони розпадаються на капіляри судинного клубочка, які вже були описані. Ця капілярна сітка має назву чудесної артеріальної сітки, тому що капіляри тут розташовані між двома артеріолами. Ця капілярна сітка також має назву первинної капілярної сітки нирки, її призначенням є фільтрація крові та утворення первинної сечі. Капіляри клубочка зливаються у виносну артеріолу. Виносна артеріола після виходу з ниркового тільця знову розпадається на сітку капілярів, яка обплітає канальці нефрона; вона називається вторинною, або перитубулярною капілярною сіткою. Тут останніх починається венозна система нирки. У верхніх відділах кіркової речовини вона утворена зірчастими венами, від яких відходять міжчасточкові вени. У середніх відділах кіркової речовини капіляри перитубулярної сітки безпосередньо зливаються у міжчасточкові вени. Від останніх починаються дугові вени, які переходять у міжчасткові й далі - у ниркові вени, що виходять з воріт нирки.
3.Що таке овуляція?
Оуляція - це процес розриву стінки зрілого фолікула та поверхні яєчника з виходом овоцита. Перед овуляцією овоцит разом з клітинами променистого вінця відокремлюється від кумулюса і вільно плаває у порожнині фолікула. У ділянці яєчника, де фолікул випинає його поверхню, тека, білкова оболонка і покривний епітелій різко витоншуються і розпушуються під дією ферментів, продукованих клітинами фолікула і лейкоцитами, що сюди мігрують. Ця обмежена ділянка має назву стигма. За ЗО хвилин до овуляції кровообіг в ділянці стигми припиняється, що призводить до місцевого некрозу тканин. Стигма виступає над поверхнею яєчника у вигляді світлого випинання. Після її розриву овоцит, оточений клітинами кумулюса і хмаркою в'язкої фолікулярної рідини, потрапляє у просвіт яйцевода. Овуляція відбувається під дією лютропіну гіпофіза. Після овуляції із залишків зрілого фолікула (гранульози і теки) утворюється тимчасова додаткова ендокринна залоза - жовте тіло).
4. Будова нервового стовбура в поперечному розрізі.
5.Опишіть будову артерії еластичного типу.
До артерій еластичного типу належить аорта. У її середній оболонці переважають еластичні елементи, які формують 4050 еластичних вікончастих мембран, пов'язаних між собою еластичними волокнами. М'язових клітин тут відносно мало, вони орієнтовані косо стосовно еластичних волокон. Названа специфіка будови зумовлена високим тиском і великою швидкістю крові в артеріях еластичного типу, що забезпечує високу еластичність останніх для пом'якшення поштовхів крові. Інші особливості будови стінки аорти наступні: великі ендотеліальні клітини (500x150 мкм); наявність у підендотеліальному шарі великої кількості малодиференційованих зірчастих клітин; наявність у внутрішній оболонці поздовжньо орієнтованих гладких міоцитів; відсутність внутрішньої еластичної
мембрани, на місці якої розташоване густе сплетення еластичних волокон, у складі якого можна розрізнити внутрішній циркулярний і зовнішній поздовжній шари.
6.Класи гомопоетичних клітин.
1 клас - плюрипотентні клітини-попередники (СКК); 2 клас - частково детерміновані клітини-попередники (потенції цих клітин частково обмежені щодо
подальшої диференціації, тобто з них можуть утворюватися уже не всі види формених елементів); 3 клас-уніпотентні клітини-попередники (ці клітини здатні розвиватися лише в одному напрямку під впливом гормоноподібних речовин, які мають назву гемопоетинів; у різних гістогенетичних рядах існують різні гемопоетини);
4 клас-морфологічно розпізнавані проліферативні клітини-попередники (на відміну від клітин перших трьох класів, які морфологічно не ідентифіковані й існування яких доведено лише експериментальним шляхом, клітини IV класу можна розпізнати на мазках кісткового мозку, вони здатні до мітотичного поділу); 5 клас - клітини, що дозрівають (втрачають здатність до мітотичного поділу і зазнають змін, пов'язаних
із їх перетворенням у зрілі формені елементи); 6 клас - зрілі клітини, здатні до виходу в кров.
Білет 4
1. Намалювати шліф зуба. Альбом сторінка 61 Препарат №5
2.Екзокринна частина підшлункової залози. Відмінності від слинних залоз.
Екзокринна (зовнішньосекреторна) частина підшлункової залози складає 97% маси органа і є складною трубчасто-альвеолярною залозою. За структурою подібна до привушної залози, але не містить посмугованих проток і має дещо іншу структуру секреторних відділів . Зовні підшлункова залоза вкрита тонкою сполучнотканинною капсулою, яка зрощена з вісцеральним листком очеревини. Від капсули вглиб залози вростають сполучнотканинні перегородки, які ділять її паренхіму на часточки. У сполучнотканинній стромі розташовані кровоносні судини, нерви, ганглії, нервові закінчення та вивідні протоки залози.Структурно-функціональною одиницею екзокринної частини підшлункової залози є панкреатичний ацинус, який включає кінцевий секреторний відділ і вставну протоку . Вставні протоки продовжуються у внутрішньо - часточкові, міжчасточкові протоки і загальну панкреатичну протоку, яка впадає у дванадцятипалу кишку. Панкреатичний ацинус має форму мішечка розмірами 100-150 мкм. Він складається з 8-12 великих секреторних клітин - екзокринних панкреатоцитів або ациноцитів і кількох плоских клітин вставної протоки.
3.Клітини Лейдінга Гематотестикулярний бар'єр забезпечує вибіркову проникність тих чи інших хімічних сполук усередину
звивистогосім'яного канальця. Гемокапіляри супроводжуються прошарками сполучної тканини, у яких залягають ендокриноцити яєчка (клітини Лейдіга). Їхня функція полягає у виробленні чоловічого