ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 21.02.2019
Просмотров: 774
Скачиваний: 8
197. Установіть логічний зв’язок між основними поняттями філософської антропології та їх змістом:
1. індивід; Г
2. індивідуальність; В
3. людина; А
4. особистість. Б
а) загальні властивості представників людського роду, що є вищим ступенем у розвитку всіх живих істот на нашій планеті;
б) індивід в аспекті його соціальних якостей і властивостей, що формуються в процесі історично-конкретних видів діяльності і суспільних відносин і реалізуються у громадському житті;
в) індивід у його неповторній здатності бути самим собою; своєрідність, оригінальність, що притаманні окремому людському індивіду;
г) окремо взятий, одиничний представник біологічного виду «Homo sapiens», людського роду.
203. Установіть логічний зв’язок між пластами соціального середовища в якому перебуває особистість та їх змістом:
1. макросередовище; А
2. мегасередовище; Б
3. мікросередовище. В
а) велике суспільство, країна, до якої ми належимо за народженням, вихованням і місцем проживання;
б) величезний культурний світ навколо нас, духовна, соціально-психологічна атмосфера епохи;
в) наше безпосереднє соціальне оточення (родина, первинний колектив, друзі, знайомі).
205. Установіть логічний зв’язок між складовими процесу соціалізації особистості та їх змістом:
1. ідентифікація; А
2. інтеріоризація; Б
3. соціальна адаптація. В
а) емоційно-пізнавальний процес ототожнення індивідом самого себе з групою – своєю родиною, віковою групою, нацією, певною людиною, що виступає для нього ідеалом;
б) перетворення зовнішніх соціальних вимог у внутрішні регулятори поведінки – совість, життєві установки, ціннісні орієнтації особистості;
в) процес пристосування індивіда до умов соціального середовища, у ході якого він приймає, засвоює його норми і цінності, ролі.
212. Установіть логічний зв’язок між позиціями щодо проблеми оцінювання людських вчинків та їх змістом:
1. етичний консеквенціалізм; А
2. теорія моральної доброти. Б
а) виходить з пріоритету при встановленні морального значення вчинку результатів;
б) наголошує на виключному значенні мотиву в моральній оцінці людської діяльності.
213. Установіть логічний зв’язок між позиціями щодо проблеми оцінювання людських вчинків – за їхніми мотивами чи результатами та їх представниками:
1. етичний консеквенціалізм; Г
2. теорія моральної доброти. А,Б,В
а) Жан-Поль Сартр;
б) Імануїл Кант;
в) Мартін Лютер;
г) Фрідріх Ніцше.
214. Установіть логічний зв’язок між точками зору на проблему співвідношення мети і засобів її досягнення та їх представниками:
1. іморалістична – «Мета виправдовує засоби»; В,Д
2. моралістична – відкидається можливість використання сумнівних у моральному відношенні засобів досягнення мети; А,Г
3. діалектичної взаємообумовленості цілей і засобів. Б
а) Генрі Торо;
б) Георг Гегель;
в) Іньїго Лойола;
г) Лев Толстой;
д) Ніколо Макіавеллі.
216. Установіть логічний зв’язок між формами соціального контролю та рівнями моральної свідомості:
1. совість; А
2. сором; В
3. страх. Б
а) автономна мораль;
б) доморальний рівень;
в) конвенціональна мораль.
217. Установіть логічний зв’язок між формами соціального контролю та історичними типами соціальної регуляції людських взаємин:
1. совість; Б
2. сором; А
3. страх. В
а) общинно-груповий;
б) особистісний;
в) природно-інстинктивний.
222. Установіть логічний зв’язок між ідеалістичними системами поглядів на суспільство та їх представниками:
1. суспільство – незмінне готове об’єднання людей; А,Д
2. суспільство – результат укладеного між індивідами договору. Б,В,Г
а) Аврелій Августин;
б) Джон Локк;
в) Жан-Жак Руссо;
г) Імануїл Кант;
д) Тома Аквінський;
є) Томас Гоббс.
223. Установіть логічний зв’язок між видами умов розвитку суспільного життя і факторами, що до них належать:
1. об’єктивні; Б,Д,Є
2. суб’єктивні. А,В,Г
а) держава;
б) закони суспільного розвитку;
в) політичні доктрини;
г) політичні партії;
д) природне середовище;
є) рівень розвитку науки і техніки.
228. Установіть логічний зв’язок між складовими духовного життя суспільства та їх формами:
1. суспільне буття; А,Б,Г
2. суспільна свідомість. В,Д,Є
а) виробничі відносини;
б) географічне середовище;
в) мораль;
г) продуктивні сили;
д) релігія;
є) філософія.
231. Установіть логічний зв’язок між рівнями суспільної свідомості та явищами, що до них належать:
1. буденний; А,Б,В,Є
2. теоретичний. Г,Д
а) звички;
б) моральні кодекси;
в) настрої;
г) наукові трактати;
д) політичні доктрини;
є) чутки.
232. Установіть логічний зв’язок між формами суспільної свідомості та періодами їх виникнення:
1. первісне суспільство; А,Б,Д
2. класове суспільство. В,Г,Є
а) мистецтво;
б) мораль;
в) наука;
г) політика;
д) релігія;
є) філософія.
розділ ІІІ
I РІВЕНЬ
1. Розділ філософського знання, що вивчає природу пізнання та можливості пізнання людиною світу та самої себе:
а) аксіологія;
б) антропологія;
в) гносеологія;
г) онтологія.
3. Представник агностицизму:
а) Аристотель;
б) Імануїл Кант;
в) Карл Маркс;
г) Людвіг Фейєрбах.
4. Сутність агностицизму виражається судженням:
а) людство ніколи не буде знати все про все;
б) у науках існують невирішені проблеми;
в) усі наші знання є гіпотези;
г) «річ у собі» принципово не може бути пізнаною.
5. Агностицизм Імануїла Канта проявляється у твердженні:
а) світ «речей для нас» в принципі неможливо пізнати;
б) світ «речей у собі» є предметом нашого пізнання;
в) неможливо пізнати істину досвідним шляхом;
г) існує прірва між світом «речей для нас» і світом «речей у собі».
6. Форма чуттєвого пізнання:
а) поняття;
б) сприйняття;
в) судження;
г) умовивід.
7. Форма абстрактного мислення:
а) відчуття;
б) сприйняття;
в) судження;
г) уявлення.
8. Позиція раціоналізму – джерело пізнання:
а) інтуїція;
б) досвід;
в) розум;
г) відчуття.
9. Позиція емпіризму – теоретичне мислення:
а) головне джерело знань;
б) не може виходити за межі досвіду;
в) здатне виходити за межі досвіду;
г) є умовою емпіричного пізнання.
10. Вислів: «Розсудок нічого не може споглядати, а почуття нічого не можуть мислити. Тільки із поєднанням їх може виникнути знання» – належить:
а) Джону Локку;
б) Імануїлу Канту;
в) Рене Декарту;
г) Френсісу Бекону.
11. Визначення істини як відповідності знання дійсності вперше сформулював:
а) Арістотель;
б) Бенедикт Спіноза;
в) Карл Маркс;
г) Платон.
12. Істину як відповідність мислення відчуттям суб’єкта визначав:
а) Рене Декарт;
б) Девід Юм;
в) Жан-Поль Сартр;
г) Джон Дьюї.
13. Зведення критерію істини до формально-логічної узгодженості суджень науки з вихідними угодами – конвенціями – характерне для:
а) екзистенціалізму;
б) марксизму;
в) неокантіанства;
г) неопозитивізму.
15. Визначення істини як «доньки часу» належить:
а) Георгу Гегелю;
б) Карлу Марксу;
в) Рене Декарту;
г) Френсісу Бекону.
16. Форма духовної діяльності людей, спрямована на виробництво об’єктивних знань про природу, суспільство і про саме пізнання, безпосередня мета якої – осягнення істини і відкриття об’єктивних законів на основі узагальнення реальних фактів:
а) мистецтво;
б) наука;
в) релігія;
г) філософія.
17. Точка зору антисцієнтизму:
а) наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу;
б) наука – джерело прогресу людського суспільства;
в) наука як вища форма суспільної свідомості має право втручатися в усі області природної і соціальної дійсності, для неї немає ні моральних, ні юридичних перепон;
г) наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям.
18. Точка зору сцієнтизму:
а) наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу;
б) наука – джерело прогресу людського суспільства;
в) наука як вища форма суспільної свідомості має право втручатися в усі області природної і соціальної дійсності, для неї немає ні моральних, ні юридичних перепон;
г) наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям.
19. Метод емпіричного пізнання:
а) аналогія;
в) ідеалізація;
г) мислений експеримент;
б) спостереження.
21. Специфічна ознака теоретичного рівня наукового пізнання:
а) збір фактів та їх класифікація;
б) чуттєве сприйняття об’єктів;
в) експеримент та спостереження;
г) вивчення об’єкту на рівні сутності.
23. Елементарна форма думки, що відображає окремі речі або групи схожих речей у їхніх істотних ознаках, а також ті чи інші властивості, відношення речей, явищ:
а) поняття;
б) судження;
в) умовивід;
г) уявлення.
24. Поняття «коло» та «суспільство» є:
а) непорівнянними;
б) несумісними;
в) порівнянними;
г) сумісними.
25. Пара понять, що є порівнянними:
а) зірка – право;
б) держава – квадрат;
в) спортсмен – комп’ютер;
г) юрист – лікар.
27. Пара понять, що є порівнянними:
а) благодійність – квадрат;
б) населений пункт – розповідь;
в) літо – мільйонер;
г) планета – зірка.
28. Пара понять, що є непорівнянними:
а) корова – собака;
б) космічний простір – злочинність;
в) сусід – мільйонер;
г) юрист – прокурор.
29. Відношення сумісності, коли в поняттях мислиться один і той же предмет:
а) перехрещення;
б) підпорядкування;
в) рівнозначності;
г) співпорядкування.
30. Між поняттями «рівнокутний трикутник» і «рівносторонній трикутник» існує відношення:
а) перехрещення;
б) підпорядкування;
в) рівнозначності;
г) співпорядкування.
31. Між поняттями «юрист» і «викладач» існує відношення:
а) перехрещення;
б) підпорядкування;
в) рівнозначності;
г) співпорядкування.
32. Між поняттями «суспільні відносини» і «відносини власності» існує відношення:
а) перехрещення;
б) підпорядкування;
в) рівнозначності;
г) співпорядкування.
33. Відношення несумісності, коли одне поняття містить певні ознаки, а інше – ці ж ознаки виключає:
а) підпорядкування;
б) протилежності;
в) співпорядкування;
г) суперечності.
34. Між поняттями «чорний» і «білий» існує відношення:
а) підпорядкування;
б) протилежності;
в) співпорядкування;
г) суперечності.
35. Між поняттями «білий» і «небілий» існує відношення:
а) підпорядкування;
б) протилежності;
в) співпорядкування;
г) суперечності.
36. Пара понять, між якими існує відношення суперечності:
а) бідний – багатий;
б) білий – небілий;
в) гігантський – мініатюрний;
г) знайомий – невідомий.
37. Пара понять, між якими існує відношення суперечності:
а) близький – далекий;
б) відмінник – невстигаючий;
в) консерватор – радикал;
г) студент – нестудент.
38. Пара понять, між якими існує відношення перехрещення:
а) логіка – наука;
б) логіка – фізика;
в) студент – спортсмен;
г) Сонце – зірка.
39. Пара понять, між якими існує відношення підпорядкування:
а) дерево – хвойне дерево;
б) словник – енциклопедія;
в) учений – юрист;
г) відомий – невідомий.
40. Пара понять, між якими існує відношення співпорядкування:
а) поняття – абстрактне поняття;
б) столиця – головне місто держави;
в) автомобіль – літак;
г) хижак – морська тварина.
42. Між поняттями «книга» і «підручник» існує відношення:
а) перехрещення;
б) підпорядкування;
в) рівнозначності;
г) співпорядкування.
43. Між поняттями «столиця України» і «Київ» існує відношення:
а) перехрещення;
б) підпорядкування;
в) рівнозначності;
г) співпорядкування.