ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.07.2019
Просмотров: 2523
Скачиваний: 1
Місцевий центр відповідно до покладених на нього завдань:
1) здійснює заходи щодо:
-
виявлення та обліку сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги;
-
контролю у межах повноважень за цільовим використанням державної допомоги при народженні дитини;
-
соціальної та психологічної адаптації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа з метою підготовки до самостійного життя, організації здійснення наставництва;
-
соціального супроводження прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу, а також соціального супроводу дітей, які перебувають під опікою, піклуванням, за поданням служби у справах дітей;
-
інформування населення про соціальні послуги, які надаються відповідно до законодавства;
2) проводить оцінку потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, у тому числі сімей учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб, визначає соціальні послуги та методи соціальної роботи, забезпечує психологічну підтримку;
3) надає сім’ям, дітям і молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, в тому числі сім’ям учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщеним особам, соціальні послуги з:
-
соціального супроводу;
-
консуьтування;
-
соціальної профілактики.
За результатами оцінки потреб центр надає послуги з:
-
соціальної інтеграції та реінтеграції;
-
соціальної адаптації;
-
соціального супроводу сімей, в яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;
-
кризового та екстреного втручання;
-
представництва інтересів;
-
посередництва (медіації);
4) забезпечує соціальний патронаж молодих осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах, передбачених законом, за повідомленням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради;
5) складає план реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
6) впроваджує новітні соціальні технології, спрямовані на недопущення, мінімізацію чи подолання складних життєвих обставин (у тому числі щодо патронату над дитиною);
7) узагальнює на місцевому рівні статистичні дані та готує інформаційно-аналітичні матеріали стосовно проведеної соціальної роботи, які подає регіональному центру та органу, який його утворив;
8) співпрацює з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, закладами охорони здоров’я, територіальними структурними підрозділами Національної поліції.
93. Соціальні послуги у Центрі зайнятості
Видами соціальних послуг Центрів зайнятості за Законами України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є:
-
професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;
-
профорієнтація;
-
пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
-
надання роботодавцям, які працевлаштовують зареєстрованих безробітних, осіб квотної категорії, компенсації єдиного соціального внеску за кожну працевлаштовану таку особу;
-
надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;
-
інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
94. Заклади соціального захисту для бездомних осіб звільнених з місць позбавлення волі
1. Закладами соціального захисту для бездомних осіб є:
-
будинок нічного перебування;
-
центр реінтеграції бездомних осіб;
-
соціальний готель;
-
інші заклади, що надають послуги бездомним особам.
2. Заклади соціального захисту для бездомних осіб створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, релігійними організаціями, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами відповідно до потреб регіону.
Засновник може утворити заклад соціального захисту для бездомних осіб - центр комплексного обслуговування бездомних осіб. Структурні або відокремлені підрозділи такого закладу можуть надавати послуги, що надаються закладами, зазначеними вище.
Запобігання бездомності осіб, які звільняються з установ виконання покарань, здійснюється відповідно до Закону «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Кримінально-виконавчого кодексу України, Житлового кодексу Української РСР, Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк".
95. Захист прав дітей у центр соціально-психологічної реабілітації дітей
Центр соціально-психологічної реабілітації дітей - заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.
Основними завданнями центру є:
-
здійснення соціального захисту дітей, прийнятих до центру;
-
надання дітям комплексу соціальних послуг;
-
проведення соціально-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини;
-
сприяння поверненню дитини до біологічної сім’ї;
-
забезпечення відвідування дітьми загальноосвітніх або інших навчальних закладів чи індивідуальному навчанню з урахуванням потреб та можливостей дитини;
-
сприяння формуванню у дітей власної життєвої позиції для подолання звичок асоціальної поведінки;
-
надання психологічної та інших видів допомоги батькам (або особам, які їх замінюють) дітей, які перебувають в центрі, спрямованої на повернення дитини до сім’ї;
-
розроблення рекомендацій з питань соціально-психологічної адаптації дитини для педагогічних та соціальних працівників і батьків.
Дитина може перебувати у центрі протягом часу, необхідного для її реабілітації, але не більше ніж 9 місяців у разі стаціонарного перебування та 12 місяців - денного перебування. Строк перебування дитини у центрі визначається комісією центру за погодженням із службою у справах дітей, якій підпорядковується центр. Склад комісії визначається директором центру.
96. Молодіжні організації. Неформальні об’єднання. Клуби. Позашкільні навчальні заклади
Молодіжні громадські організації — об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою якої є здійснення і захист своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших спільних інтересів.
Молодіжні громадські організації створюються та діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, зокрема:
-
молодіжні організації зобов'язані доводити до відома громадськості відомості про свою діяльність у формах, що не суперечать законодавству;
-
інформація, що міститься у статутах, про склад керівних органів, про джерела матеріальних та інших надходжень, а також пов'язана з діяльністю молодіжних громадських організацій, не є конфіденційною або іншою інформацією, яка охороняється законом;
Молодіжні громадські організації можуть створюватися шляхом повідомлення (без набуття статусу юридичної особи), або — реєстрації (з набуттям статусу юридичної особи).
Найпоширенішим є поділ за соціально-правовою ознакою на просоціальні, спрямованість яких узгоджується з цінностями і установками суспільства, асоціальні, які не поважають цінностей, скоюють різні правопорушення, антисоціальні, або криміногенні, злочинні.
Неформальні об'єднання молоді - це несанкціоновані владою молодіжні групи, що автономно й спонтанно виникають, і руху, об'єднані загальними ідеалами й інтересами, відмінними від загальноприйнятих, традиційних вистав про престижний і корисний.
Головною метою Центру підліткових клубів за місцем проживання – організація змістовного дозвілля, створення умов для соціального захисту і розвитку творчих здібностей дітей, підлітків та молоді у вільний від навчання та роботи час, сприяння підтримці молодіжних ініціатив та створення умов для самореалізації молоді у місті.
Позашкільний навчальний заклад — складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів. Діяльність позашкільних навчальних закладів систематично висвічується у газеті "Позашкілля".
97. Соціальні гуртожитки
Житлове приміщення у гуртожитку надається громадянину України та членам його сім'ї на час перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем проживання зазначених осіб.
Гуртожиток створюється органами місцевого самоврядування та перебуває у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ і міст.
За призначенням гуртожитки можуть бути двох видів:
-
для проживання одиноких осіб (житлові приміщення використовуються кількома особами, які не перебувають у сімейних стосунках);
-
для проживання сімей (житлові приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сім'ї).
Житлове приміщення надається особі на підставі її письмової заяви за рішенням органу місцевого самоврядування, що приймається одночасно з рішенням про взяття такої особи на соціальний квартирний облік, на час її перебування на обліку.
Орган місцевого самоврядування на підставі рішення про надання соціального житла укладає з особою договір найму житлового приміщення відповідно до типового договору і видає ордер, який є підставою для вселення.
Особі, яка вселяється, надаються у користування меблі, постільні речі і перепустка. Така особа повинна бути ознайомлена з правилами внутрішнього розпорядку гуртожитку, а також правами та обов'язками його мешканців.
Житлові приміщення не підлягають піднайманню, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу і заставі.
98. Розкрийте Повноваження Соціального центру матері та дитини
Соціальний центр матері та дитини - заклад тимчасового проживання жінок на сьомому-дев'ятому місяці вагітності та матерів з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися в складних життєвих обставинах, що перешкоджають
виконанню материнського обов'язку.
Центр має право:
-
самостійно визначати форми та методи роботи;
-
залучати до надання соціальних послуг (консультацій, методичної допомоги) на договірних засадах підприємства, установи, організації та фізичних осіб, зокрема волонтерів;
-
використовувати згідно із законодавством для провадження своєї діяльності кошти інших джерел, у тому числі міжнародної фінансової допомоги, та міжнародні гранти.
Центр відповідно до покладених на нього завдань:
-
забезпечує проведення попередньої співбесіди спеціаліста-психолога з жінками, які звертаються до центру, ознайомлення їх з правилами внутрішнього розпорядку та метою роботи працівників центру;
-
розробляє на підставі діагностики план індивідуальної роботи з особами, що тимчасово проживають у центрі, який містить заходи взаємодії таких осіб із спеціалістами центру;
-
проводить з особами, що тимчасово проживають у центрі, індивідуальні та групові корекційні заходи, надає психологічну допомогу, кваліфіковані консультації (психологічні, педагогічні, медичні, правові), у разі потреби організовує їх госпіталізацію та клінічне обстеження;
-
забезпечує виконання індивідуальних програм адаптації, реабілітації та реінтеграції в суспільство осіб, що тимчасово проживають у центрі;
-
порушує клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні прав та інтересів осіб, що тимчасово проживають у центрі;
-
веде облік соціальної роботи з особами, що тимчасово проживають у центрі, готує статистичні, інформаційні та аналітичні матеріали з питань, що належать до його компетенції;
-
надає консультації з питань догляду за дітьми раннього віку, їх розвитку і виховання;
-
передає документи відповідному центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за місцем подальшого проживання особи, що тимчасово проживає у центрі, для здійснення соціального супроводження.
99. Соціально-психологічна служба
З метою забезпечення оптимальних умов для саморозвитку дітей та молоді у системі освіти України, згідно Закону "Про освіту" (Стаття 76. Психологічна служба в системі освіти) діє Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж. Вони виконують такі функцій:
-
виявлення загальних і особистих соціальних проблем школярів у класах і школі;
-
вивчення і діагностика індивідуальних особливостей учнів, груп школи;
-
надання допомоги вчителю в роботі з учнем, групою, батьками;
-
соціальний захист того, у кого виникли проблема;
-
соціальний захист групи, класу від окремих осіб;
-
виявлення індивідуально-педагогічних можливостей учителів і надання їм допомоги у підвищенні педагогічної майстерності, дієвості педагогічної діяльності в роботі з учнями, батьками;
-
соціально-педагогічна оцінка проведених виховних заходів у групах, школі;
-
безпосередня підготовка соціально-педагогічних заходів з різними групами школярів, окремими учнями, учителями, батьками;
-
установлення професійних зв'язків із закладами, які забезпечують соціальний захист: заступником голови адміністрації із соціальних питань; працівниками відділу освіти, соціального захисту, центру зайнятості, правоохоронних органів, відділу культури; спеціалістами психолого-медико-педагогічних консультацій, медико-експертної комісії, соціальних служб для дітей, молоді та сім'ї, територіального Центру медико-соціальної реабілітації інвалідів з порушеннями опорно-рухового апарату; представниками благодійних дитячих, молодіжних громадських організацій.