Файл: Опорний конспект з КВП 5.doc

Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.

40. Майно, що підлягає конфіскації (ст. 49 КВК України)

Конфіскації підлягає майно:

• що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб’єктів господарської діяльності;

• гроші;

• цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах;

• а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Не підлягає конфіскації майно:

• що належить засудженому на правах приватної власності

• чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

Перелік такого майна визначається законом України.

Спори, пов’язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом.

41. Правове регулювання відбування покарання у виді арешту:

- Кримінальний кодекс України (ст. 51, 60);

- Кримінально-виконавчий кодекс України (Глава 12, ст. 50-55);

- Правила внутрішнього розпорядку УВП(Розділ III);

42. Загальні положення відбування покарання у виді арешту:

Арешт, відповідно до ст. 51 КК України, є одним з видів кримі­нальних покарань.

Частина 1 ст. 60 КК України встановлює, що покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встанов­люється на строк від одного до шести місяців.

43. Місця відбування покарання у виді арешту (ст.. 50 КВК України)

Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання:

- як правило, за місцем засудження в арештних домах;

- а військовослужбовці — на гауптвахтах.

Засуджений відбуває весь строк покарання в одному арештному домі.

Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого допускається

- в разі його хвороби або для забезпечення його безпеки;

- а також з інших поважних причин, що перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.

44. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту (ст.. 51 КВК України)

Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх та засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

Засудженим до арешту забороняється:

- побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

- одержання посилок (передач) і бандеролей, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.

Засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.

Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю до однієї години, а неповнолітнім — до двох годин.

За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.

45. Залучення осіб, засуджених до арешту, до праці (ст.. 52 КВК України)

Засуджені можуть:

- залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою арештних домів;

- а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості і не більш як на дві години на день.

46. матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту (ст.. 53 КВК України)

Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту здійснюються відповідно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування в арештних домах здійснюються органами виконання покарань у порядку, передбаченому законодавством.

47. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту (ст.. 54 КВК України)

За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки або дострокового зняття раніше накладеного стягнення.

За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб.

Порядок застосування заходів заохочення та стягнення щодо осіб, засуджених до арешту, регулюється цим Кодексом і здійснюється начальником арештного дому чи його заступником.

Стягнення у виді поміщення в карцер застосовується за постановою начальника арештного дому.

48. Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями (ст.. 55 КВК України)

Військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

На гауптвахті роздільно тримаються:

- засуджені військовослужбовці з числа офіцерського складу окремо від інших категорій військовослужбовців;

- засуджені військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, окремо від військовослужбовців рядового складу;

- засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.

Військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на гауптвахту для відбування арешту в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку.

Порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями визначаються цим Кодексом та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України.

Час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути:

- представлений до присвоєння чергового військового звання;

- призначений на вищу посаду,

- переведений на нове місце служби,

- звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров’я.

Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту виплачується оклад за військове звання.

За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у виді:

- подяки,

- дострокового зняття раніше накладеного стягнення;

- зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково.

За порушення порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи стягнення у виді:

- догани

- переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.

Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і начальник гарнізону.

49. Особливості тримання засуджених до арешту ( Розділ III ПВР УВП)

Правовий статус засуджених до арешту

Засуджені до арешту несуть обов’язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України для відбування покарання даного виду.

Засуджені до арешту мають право:

- на щоденну прогулянку тривалістю одна година, а неповнолітні — до двох годин;

- на восьмигодинний сон у нічний час;

- мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких установлено цими Правилами;

- одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

- витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;

- в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою;

- звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб.

Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до вимог Правил за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку.

Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення.

Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розпис;

- користуватися настільними іграми;

- мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку;

- користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи.

За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.

Засуджені до арешту зобов’язані:

- дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

- дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;

- дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;

- виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки;

- при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, персоналом кримінально-виконавчої служби та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

Засудженим до арешту забороняється:

- установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах;

- придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

- продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

- грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;

- наносити собі або іншим особам татуювання;

- завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, затуляти оглядове вічко;

- створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи;

- мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

- одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.

Місця, порядок і умови виконання та відбування покарання у виді арешту

Особи, засуджені до арешту, тимчасово, до створення арештних домів, відбувають покарання в слідчих ізоляторах за місцем засудження.

На них поширюється дія Кримінально-виконавчого кодексу України та цих Правил.

Засуджені відбувають увесь строк покарання в одному арештному домі чи слідчому ізоляторі в окремих постах або секціях.

Переведення засудженого з одного арештного дому до іншого допускається у разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.

Підставою для тримання осіб, засуджених до арешту, є тільки вирок суду, який набрав законної сили.

Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, установленими кримінально-виконавчим законодавством України, та тримаються в окремих камерах по 3-10 осіб в одній камері.

У разі необхідності та з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за вмотивованою постановою начальника установи їх можуть тримати в одиночних камерах.

Засуджених розміщують у камерах з дотриманням таких умов:

- чоловіків — окремо від жінок;

- неповнолітніх — окремо від усіх інших категорій засуджених;

- засуджених, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, — окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності;

- засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, — окремо від засуджених, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення волі;

- засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, — окремо від інших засуджених; іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, — окремо від інших засуджених.

При розміщенні засуджених у камерах обов’язково враховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.

Особливості соціально-виховної роботи із засудженими до арешту

Соціально-психологічна робота із засудженими до арешту спрямована на формування та збереження соціально-корисних навичок, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на особистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо персоналу, інших засуджених та щодо себе, усвідомлення провини за вчинені злочини та розвиток прагнення до відшкодування заподіяної шкоди.

Основними формами соціально-виховної роботи із засудженими до арешту є:

- індивідуальна робота;

- просвітницька та культурно-масова робота;

- правове виховання.

Самодіяльні організації серед засуджених не створюються.

Організація соціально-виховної роботи із засудженими безпосередньо покладається на інспектора з соціально-виховної роботи.

Особливості організації праці засуджених до арешту

Адміністрація установи має право залучати засуджених до робіт з господарського обслуговування установи, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством без оплати їхньої праці, як правило, у порядку черговості і не більш як на дві години на день. Засуджені виводяться на роботу, де встановлюються додаткові засоби нагляду та забезпечується надійна ізоляція.