ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 145
Скачиваний: 1
|
Моніторинг сегетальної рослинності |
|
На сьогодні з різних причин у виробництві базовою проблемою захисту рослин є забур’яненість посівів. Її актуальність підтверджується статистичними даними за обсягом витрат сільського господарства на придбання гербіцидів. Захищати від шкідників та хвороб економічно й екологічно доцільно лише чисті від бур’янів посіви. Тому без вирішення проблеми впровадження ефективного інтегрованого захисту посівів від шкідливих організмів неможливе. Основою успішного захисту є прогноз, а основою прогнозу -- моніторинг. Необхідно прогнозувати видовий склад та рясність бур’янового угрупування, і з огляду на це розраховувати рівень можливих втрат від бур’янів. Актуальна забур’яненість Для об’єктивної оцінки загальної рясності та видового насичення бур’янових угрупувань облік актуальної забур’яненості посівів проводять кількісним методом за усіма видами наявних вегетуючих і відмерлих бур`янів, фіксуючи фази їх розвитку -- сходи, розетка, стеблування, цвітіння, плодоношення, відмирання. Облік проводять перед збиранням урожаю культурних рослин. Для цього кожне поле, зайняте однією культурою, проходять по двох діагоналях і через рівні проміжки накладають облікові рамки розміром 50х50 см (0,25 м2). На полях площею до 50 га накладають рамку у 10 місцях, від 50 до 100 га --у 15, більше 100 га --у 20. Рамку розміщують так, щоб рядки культурних рослин служили її діагоналлю. У середині рамки підраховують кількість бур’янів кожного виду і результати записують в обліковий лист. Для визначення наявних видів бур’янів в усіх фазах розвитку бажано використовувати визначники. На підставі обліку в окремих полях роблять зведену відомість.
Потенційна забур’яненість Для визначення потенційної забур’яненості ріллі восени після основного обробітку ґрунту у сівозміні відбирають середній зразок ґрунту масою 1 кг, який складають з окремих проб, відібраних з одного шару рівномірно по діагоналі сівозміни. Відбирають окремі проби у 20 місцях з рівномірними інтервалами між ними. Відбір проводять з трьох шарів 0-10, 10-20, 20-30 см. Таким чином, із сівозміни необхідно відібрати три середніх пошарових зразки грунту масою 1 кг кожний. Для аналізу кожен зразок ділять навпіл -- на дві паралельні наважки по 500 г і виділяють насіння бур’янів у воді на лавсанових цідилках (ситах) з отворами 0,25 мм. Підрахунок виділеного фізично нормального насіння роблять по видах на склі, покладеному на білий папір, надавлюючи на кожну насінину злегка шпателем (ножем). Порожні оболонки при цьому не враховуються. Під час підрахунку бажано користуватися лупою зі збільшенням у 5-10 разів. Для полегшення ідентифікації виділеного насіння доцільно мати колекцію насіння бур’янів. Щоб розрахувати кількість насіння на 1 га, результати підрахунків у двох паралельних наважках порівнюють між собою. Якщо розходження не перевищує ±5%, дані двох наважок сумують і одержана цифра становитиме кількість фізично нормального насіння у млн шт. на гектар у шарі грунту 10 см за умови, якщо наближена щільність його дорівнює 1 г/см3. У випадках, коли виробник має інформацію про пошарову щільність грунту на дослідному полі, одержані результати обліку треба помножити на її величину. Забур’яненість посівів ріпаку залежить від потенційної засміченості ґрунту насінням бур’янів і органами вегетаційного розмноження, прийомів агротехніки вирощування культури. Обліки бур’янів у посівах ріпаку проводять у два терміни залежно від його форми. У посівах озимого ріпаку перший облік проводять восени, ярого -- весною під час масової появи його сходів, другий здійснюють у період збирання урожаю. Дані першого обліку використовують для планування знищення бур’янів під час догляду за посівами. Дані другого -- у разі можливості поповнення запасів насіння у грунті. Під час проведення обліку забур’янення посівів використовуються візуальний, кількісний і кількісно-ваговий методи. Під час візуального методу забур’яненість посівів оцінюється за відповідною шкалою: 1 бал -- окремі бур’яни, 2 -- бур’янів менше, ніж рослин культури, 3 -- однакова густота рослин бур’янів і культури, 4 -- бур’янів більше, ніж рослин культури і вони заглушають посіви.
Під
час проведення обліку забур’янення
кількісним методом у рамці розміром
50 Основним серед усіх цих методів є кількісно-ваговий, яким визначається кількість бур’янів (шт./м2), суха або сира їх маса на одиницю площі (г/м2). Для обліку забур’янення посівів беруть не менше 10 облікових майданчиків розміром 0,25 м2(50х50 см). Під час цього обліку визначають, насамперед, домінуючі (основні) види бур’янів. Рослини бур’янів зрізують і зважують безпосередньо або після висушування до повітряно-сухого стану. Для визначення ступеня забур’яненості посівів ріпаку використовується певна бальна шкала (табл. )
Шкала кількісної оцінки забур’яненості посівів ріпаку
Під час планування заходів боpoтьби з бyp’янaми oбcтeжyють пociви тa пapoві поля і за peзультатами обліку складaють кapти зaбyp’янeння й визнaчають необxiднicть пpoвeдeння aгpoтexнiчниx aбo xiмiчниx зaxодiв. Пеpшe oбcтеження пoлiв дoцiльнo пpoвoдити нaвecнi пicля ciвби дo пoяви cxoдiв яpиx кyльтyp, а пoдaльшi -- y пepioд вiд появи cxoдiв до виcoти pocлин 12-15 cм. Пociви oзимиx кyльтyp oбcтeжyють вoceни нa пoчaткy фази кyщeння і нaвecнi дo фaзи пoвнoгo кyщeння. Дpyгe oбcтeжeння пoлiв нa зaбyp’янeння дoцiльнo пpoвoдити пepeд збиpaнням уpoжaю aбo одразy пicля цього з мeтoю планування cпocoбiв ociнньoгo тa вecнянoгo пepeдпociвнoro oбрoбiткy гpyнтy i зacтocyвaння гepбiцидiв. Ha пociвax звичaйнoї pядкoвoї i вyзькopяднoї ciвби зaбyp’янeнicть пoля oцiнюють за вiднocнoю кiлькicтю бyp’янів пopiвнянo з гycтотoю cтoяння кyльтypниx pocлин. Cтyпiнь зaбyp’янeння вcтaнoвлюють зa п’ятибaльнoю шкaлoю. Пiдpaxoвyють кiлькicть pocлин на ділянцi poзмipoм 0,5x1 м y 10 мicцяx пoля. Бaлoм 0 oцiнюють пociви за нaявнocтi пooдинoкиx бyp’янiв дo 5% кiлькocтi pocлин ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp, бaлoм 2-5 -- 10%, бaлoм 3-20 -- 25%, бaлoм 4 -- вiд 25-50%. Якщo кількість бyp’янiв становить більше 50% кyльтypниx pocлин, то зaбyp’янeння oцiнюють бaлoм 5. Під час oцiнки зaбyp’янeння oднoчacнo вiдзнaчaють домінуючi види бyp’янiв. Ha пpocaпниx кyльтypax і пapax зaбyp’янeнicть визнaчaють, пpoxoдячи пo діагоналі пoля. Зaлeжнo вiд йoгo poзмipy у 10 aбo 20 мicцях нa oблiкoвиx мaйданчикax poзмipoм 1 м2оцінюють видoвий cклaд ocнoвниx бyp’янiв, вiзyaльнo вcтaнoвлюють їх кількість, cтyпiнь зaбyp’янeння зa п’ятибaльнoю шкaлoю.
Xiмiчнy бopoтьбy з бyp’янaми пpoвoдять внeceнням гepбiцидiв кopeнeвoї дії y гpyнт під час пepeдпociвного oбpoбiтку aбo y дocxoдoвий пepioд, a тaкoж oбpoбкoю pocлин, що вeгeтyють, кoнтaктними i cиcтeмними пpeпapaтaми. Зaлeжнo вiд тoгo, плaнyєтьcя зaвчacнe внeceння гepбіцидiв дo пoяви cxoдiв бyp’янiв aбo знищeння їx y пepioд вeгeтaції, для пpийняття рішень пpo зacтocyвaння xiмiчниx зaxoдiв бopoтьби кopиcтyютьcя piзними джepeлaми iнформaції. Cтaн забур’яненості пoля дo ciвби oцiнюють зa кiлькicтю у гpyнтi нaciння тa органів вeгeтaтивнoгo розмноження бyp’янiв, aнaлiзyючи гpyнтoвi пpoби вoceни, взимкy або ранньою весною. Aлe цe cклaднa i об’ємна poбoтa, котру мoжyть викoнyвaти лабораторії aгpoxiмcлyжби та провідні інститути, які мають лабораторії гербології. У гocпoдapcтвax дoцiльнo кopиcтyвaтиcя iнфopмaцiєю пpo видoвий cклaд бyp’янiв тa cтyпенем забур’яненості, oдepжaнoю під час oбcтeжeння пoлiв вoceни попереднього poкy, вiдpaзy пicля збиpaння уpoжaю і дo oбpoбiткy гpyнтy. Для виpiшeння питaння про знищeння вегетуючиx бyp’янiв пpoвoдять їx кiлькicний oблiк нaвecнi пicля пoяви cxoдiв. Kpитepiєм дoцiльнocтi зacтocyвaння гepбiцидiв є piвeнь вiдлiкy шкодочинності (РВШ). Шкoдa, заподіяна piзними видами бyp’янiв, нeoднaкoвa, aлe нa пoлi нiкoли нe бyвaє тaк, щoб зaбур’яненicть ciльcькoгocпoдapcькoї кyльтypи cтвopювaлacя лишe oкpeмим видом. Oтжe, для poзpaxyнкy PBШ як iнтeгpaльнoro пoкaзникa cтyпeня зacмiчeнocтi ciльcькoгocпoдapcькoї кyльтypи кopиcтyютьcя зaгaльнoю кiлькicтю бyp’янoвoї pocлиннocтi вcix видiв фiтoцeнoзy ciльcькoгocпoдapcькoї кyльтypи. Пiд чac oблiкy наглядно визнaчaють пepeвaжaючi види, необхідні для правильного вибopy вiдпoвiдних пpeпapaтiв для eфeктивного знищення шкідливої рослиннності. PBШ нa пpocaпних кyльтypax (кyкypyдзa, цyкpoвi бypяки тощо) poзpaxoвyють зa кiлькicтю бyp’янiв нa oдиницю плoщi i cтaнoвить 10 pocлин нa 1 м2. Ha зepнoвиx кoлocoвиx тa iншиx кyльтypax вyзькopяднoї ciвби PBШ вимірюють cпіввiднoшeнням бyp’янiв i кyльтypниx pocлин нa oблiкoвiй плoщi, PBШ зa цим критерієм дopiвнює 5%. Пpиймaючи piшeння пpo oбпpиcкyвaння гepбiцидaми вeгeтyючoї сільськогосподарської кyльтypи, нeoбxiднo вpaxoвyвaти її фeнo-фaзy тa влacтивocтi гepбiцидниx пpeпapaтiв, ocкiльки cтiйкicть кyльтypниx pocлин пpoти xiмiчниx peчoвин змiнюєтьcя продовж фeнoлoгiчнoгo poзвиткy. Bиcoкa eфeктивнicть, бeзпeкa для пpaцюючиx тa eкoнoмiчнicть зaxиcтy вpoжaю дocягaютьcя за пpaвильної opгaнiзaцiї пpoвeдeння зaxoдiв бopoтьби зі шкiдливими oб’єктaми. Ocкiльки нa зacтocyвaння aгpoтexнiчниx зaxoдiв пoклaдaютьcя oднoчacнo функції oптимiзaцiї pocтy pocлин i oбмeжeння пoшиpeння шкiдникiв, xвopoб тa бyp’янiв, ці зaxoди викoнyють згідно iз зaгaльнoю тeхнoлoгiєю виpoщyвaння кyльтypи. Для досягнення високої технічної та економічної ефективності хімічного контролю забур’яненості полів з одночасним дотриманням екологічної безпеки агроландшафтів, застосування гербіцидів у практичному землеробстві повинне мати технологічне обґрунтування. Основними елементами його є визначення оптимального гербіциду для конкретного типу забур’яненості посіву; спосіб, строки і норма внесення препарату; забезпечення екологічних умов для високої його гербіцидної активності. Підставами для вибору потрібного гербіциду, з одного боку, є прогнозована або фактична ботанічна структура сходів бур’янів у певному агрофітоценозі, а, з іншого, -- характеристика ботанічного спектра гербіцидної дії препарату, його вибірковості щодо культурних рослин. За цих умов об’єктами вибору з асортименту гербіцидів мають бути тільки препарати, дозволені до застосування державною комісією. Об’єктами фітонцидної дії у конкретному посіві визначають ті переважаючі види бур’янів, участь яких у бур’яновій синузії становить не менше 70% усієї кількості сходів її учасників, враховуючи точність прогнозу чи обліку бур’янів у межах 30%. Важливо у цьому випадку досягти технічної ефективності від вибраного препарату не менше 90% загибелі видів бур’янів, які домінують у складі бур’янового компонента агрофітоценозу. За чутливістю бур’янів до певних гербіцидів розрізняють чутливі види, які гинуть на 85-100%, середньо-чутливі -- 50-84 і стійкі -- до 50%. Таким чином, знаючи видовий склад переважаючих бур’янів та їх чутливість до різних гербіцидів, можна розрахувати середню планову технічну ефективність останніх і вибрати серед них препарат, який забезпечує потрібний гербіцидний ефект.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук, Інститут захисту рослин |
||||||||||||||||||||||||||||
50
см підраховують кількість бур’янів
та рослин ріпаку. Відсоток забур’яненості
посіву визначають залежно від кількості
рослин культури.2.5.2. Визначення засміченості органічних добрив життєздатним насінням бур'янів
Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового рідкого гною чи гноївки. Відбір такого зразка слід робити не менше, ніж з 20-ти виїмок пошарово: в шарі 0-10 см, всередині товщі сховища та біля його дна. Якщо з 20-ти виїмок твердого гною утворився зразок більше, ніж 1 кг, то тоді методом хрестоподібного поділу його масу зменшують приблизно до 1 кг. Проби рідких органічних добрив відбирають у відро також з 20-ти виїмок. Далі беремо з відра середній зразок об'ємом 1 літр, знімаємо 330 мл рідини з її поверхні, потім виливаємо 1/3 відра і знову відбираємо 330 мл рідини з поверхні, а третю частину зразка беремо біля дна відра. Таким чином до середнього зразка потрапить насіння з різною питомою масою.
Із середнього зразка твердих добрив беруть дві паралельних наважки по 200 г, а рідких - по 200 млн. Наважку переносять на колонку сит діаметром 3 мм, 1 мм, 0,5 мм і 0,25 мм і промивають їх у воді. Залишки на всіх ситах висушують, потім розміщують їх на скельці, під яким застелено білий папір, і підраховують насіння бур'янів, користуючись лупою і злегка надавлюючи насіння шпателем. Якщо між двома паралельними пробами різниця не перевищує +5%, то визначають середній показник кількості фізично нормального насіння в штуках на 200 г добрива і перераховують його в млн. шт. на 1 т., помноживши одержану величину на 0,005. Щоб визначити схожу частину, виділене насіння пророщують протягом 30-ти днів, висіваючи проби по 50-100 шт., у 4 повтореннях в чашки Петрі або в апараті Якобсена, як це роблять при визначенні засміченості ґрунту. Так само визначають мертве насіння бур'янів та насіння, що перебуває в спокої. Ступінь засміченості органічних добрив насінням бур'янів оцінюють за відповідною шкалою (табл. 6).
Таблиця 6
Шкала оцінювання засміченості органічних добрив схожим насінням бур'янів
|
Бали |
Ступінь засміченості |
Інтервали значення, млн. шт./т |
|||
|
Підстилковий гній |
Безпідстилковий гній з вологістю: |
||||
|
90% |
90-93% |
>93% |
|||
|
1 |
Низький |
0,1 |
0,03 |
0,02 |
0,01 |
|
2 |
Середній |
0,1-1,0 |
0,03-0,3 |
0,02-0,2 |
0,01-0,1 |
|
3 |
Високий |
1-2 |
0,3-1,0 |
0,2-0,6 |
0,1-0,5 |
|
4 |
Дуже високий |
> 2,0 |
> 1,0 |
> 0,6 |
> 0,5 |
2.5.3. Визначення фактичної забур'яненості посівів
Існує кілька способів визначення фактичної забур'яненості посівів сільськогосподарських культур: окомірний, візуально-кількісний, кількісно-видовий і кількісно-ваговий.
За візуально-кількісним методом А. Г. Мальцева забур'яненість посівів оцінюють у балах, проходять поля по двох діагоналях і оглядають посіви. При цьому визначають бал забур'яненості всіма видами бур'янів загалом, а також окремими їх видами.
Балом 1 (слабка забур'яненість) оцінюють забур'яненість посівів, якщо в них трапляються поодинокі екземпляри бур'янів.
Балом 2 (середня) - трапляються в незначній кількості і губляться в травостої культурних рослин.
Балом 3 (сильна) - бур'янів багато, але переважають культурні види.
Балом 4 (дуже сильна) - бур'яни переважають над культурними рослинами і заглушують їх.
Окомірний облік забур'яненості застосовують у виробничих умовах на великих масивах, де інші методи обліку бур'янів застосовувати не можна. Він також часто передує застосуванню інших методів на невеликих ділянках та в польових дослідах.
Повні відомості про видовий склад бур'янів на полі можна одержати лише при постійному спостереженні протягом вегетації. Навесні видовий склад рослин змінюється дуже швидко. В кінці літа проростання насіння уповільнюється і склад бур'янів змінюється. Восени знову посилюється проростання насіння і відбуваються зміни в складі бур'янів. Влітку закінчують вегетацію і зникають деякі ранні ярі і зимуючі бур'яни. Восени з'являються сходи зимуючих і озимих бур'янів, закінчують вегетацію пізні ярі бур'яни.
Облік може бути приурочений до фаз росту культури, наприклад до кущіння зернових, цвітіння, початку воскової стиглості.
Щоб оцінити ефективність заходів боротьби з бур'янами в дослідній роботі, потрібно визначити фактичну забур'яненість посівів, дотримуючись певних строків обліку бур'янів. Так, ефективність ґрунтових гербіцидів оцінюють у три етапи: перший (кількісний) - через 20-30 днів після їх внесення, другий (теж кількісний) - через 40-60 днів і третій (кількісно-ваговий) - перед збиранням урожаю культур.
При визначенні ефективності післясходових гербіцидів теж роблять три обліки бур'янів: перший (кількісний) - до внесення гербіцидів, другий (кількісний) - через
20-30 днів після внесення системних препаратів або через 7-10 днів - для контактних і третій раз - перед збиранням урожаю кількісно-ваговим способом.
З огляду на вимоги сучасного виробництва, слід щорічно проводити основне суцільне обстеження забур'яненості полів у строки, на які припадає поява всіх основних видів бур'янів. Наприклад, у посівах зернових культур основне обстеження проводять у фазу колосіння, у просапних - у середині їхньої вегетації. Крім того, оперативні дані про фактичну забур'яненість полів збирають до застосування захисних заходів. Наприклад, на посівах зернових культур - у фазі кущення, на посівах льону - у фазі "ялинки", кукурудзи - у фазі 2-3 листків тощо. Потреба обліку бур'янів в умовах виробництва може виникнути також при оцінюванні ефективності застосованих заходів захисту посівів. Тоді цей облік проводять в строки, описані для умов окремої дослідної роботи.
При кількісних обліках вказують кількість рослин бур'янів по кожному їх виду. Кількісно-ваговий облік включає і кількість бур'янів за видами, і їх сиру надземну масу. Зважені бур'яни вміщують у марлеві мішечки, висушують до повітряно-сухого стану і повторно зважують. Якщо важко підрахувати кількість бур'янів, то визначають лише їхню масу.
При обліку кореневищних і коренепарасткових бур'янів враховують лише їхні стебла чи пагони.
Важливим у методичному відношенні є визначення кількості облікових майданчиків (рамок), а також їх величина і форма. За умови переважання багаторічних бур'янів у посівах користуються обліковими рамками величиною 2-3 м2, а при переважній кількості малорічних видів - 0,25-1 м2 залежно від ступеня забур'яненості посіву.
На вузькорядних посівах культур форма облікової рамки квадратна, а на просапних культурах - прямокутна, з шириною, що дорівнює ширині міжрядь.
Необхідна кількість облікових рамок визначається строкатістю забур'яненості на конкретному полі і запланованою точністю спостереження.
Її розраховують за моделлю:
де п - кількість облікових рамок;
V, % - коефіцієнт варіації ознаки (при незначній строкатості забур'яненості ця величина дорівнює 10, при середній - 20, при значній - 30);
Sх, % - запланована точність обліку бур'янів (бажаною точністю обліку слід вважати 5%, задовільною - 10%);
t 0,05 - коефіцієнт, що свідчить про вірогідність досягнення запланованої точності спостереження. При рівні вірогідності 95% цей коефіцієнт дорівнює 2.
Наприклад, для досягнення 10% точності обліку при 15% варіабельності забур'яненості якоїсь ділянки на ній необхідно провести облік бур'янів на 9 рамках:
У виробничих умовах при визначенні фактичної забур'яненості на кожному полі сівозміни чи його частині площею до 50 га виділяють у середньому не менше 10 облікових рамок, від 50 до 100 га - 15, а на полях понад 100 га - 20 рамок. Ці рамки накладають через рівні інтервали, проходячи по полю в двох діагоналях.
Забур'яненість посівів за кількістю бур'янів оцінюють за шкалою (табл. 7).
Таблиця 7
Шкала оцінювання фактичної забур'яненості посівів за кількістю сходів бур'янів, шт./м2
|
Бали |
Ступінь забур'яненості |
Інтервали значень для агробіологічних підтипів бур'янів |
|
|
Малорічні види |
Багаторічні види |
||
|
1 |
Низький |
10 |
1 |
|
2 |
Середній |
10-50 |
1-5 |
|
3 |
Високий |
> 50 |
> 5 |
При проведенні обліку фактичної забур'яненості полів зручно користуватися формою запису спостережень, що подається нижче.
Відомість обліку забур'яненості поля №_сівозміни
№__площею__га, культура__, дата обліку___,
фаза розвитку культури___.
|
Види бур'янів |
Кількість бур'янів, шт. на 0,25 м2 (чи їх проекційне покриття %, або надземна маса на пробних рамках) |
Сума |
Середнє значення |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
і т.д. |
шт./м2 |
г/м2 |
||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і т.д. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для контролю за змінами забур'яненості полів у часі та ефективності вжитих заходів дані обліку бур'янів заносять на карту. Важливо, щоб на цій карті було схематично показано за роками кількісну забур'яненість та її агробіологічну чи видову структуру. Для прикладу нижче показано техніку картування забур'яненості поля за цією методикою (рис. 12).
Карта забур'яненості полів сівозміни є підставою для вироблення ефективної системи захисту посівів від бур'янів, зокрема для виробу системи обробітку ґрунту та придбання потрібних гербіцидів. Вона може служити також для прогнозування очікуваних сходів бур'янів у полях наступного року.
На карті зображають структуру забур'яненості полів, показуючи частку біологічних груп бур'янів або окремих їх видів. Можна для стиглості вказувати лише тип забур'яненості. Типи забур'яненості за її біологічною структурою наводяться в табл. 8.
Рис. 12. Схема багаторічного ведення карти забур'яненості полів
Таблиця 8
Ключ для визначення типів забур'яненості полів за її біологічною структурою
|
|
Назва типу забур'яненості |
Частка окремих біологічних груп у загальній кількості бур'янів, % |
||||||
|
|
Малорічні |
Кореневищні |
Коренепаросткові |
|
||||
|
|
1. Малорічний |
80-90 |
5-10 |
5-10 |
||||
|
|
2. Кореневищний |
5-10 |
80-90 |
5-10 |
||||
|
|
3. Коренепаростковий |
5-10 |
5-10 |
80-90 |
||||
|
|
4. Малорічно-кореневищний |
25-30 |
70-75 |
- |
||||
|
|
5. Малорічно-коренепарост-ковий |
25-30 |
- |
70-75 |
||||
|
|
6. Кореневищно-малорічний |
70-75 |
23-30 |
- |
||||
|
|
7. Коренепаростково-мало-річний |
70-75 |
- |
25-30 |
||||
|
|
8. Кореневищно-коренепаростковий |
- |
25-30 |
70-75 |
||||
|
|
9. Коренепаростково-кореневищний |
- |
70-75 |
25-30 |
||||
|
|
10. Кореневищно-корене-паростково-малорічний |
50-75 |
10-25 |
13-25 |
||||
|
|
11. Малорічно-кореневищно-коренепаростковий |
12-25 |
13-25 |
50-75 |
||||
|
|
12. Малорічно-корене-паростково-кореневищний |
12-25 |
50-75 |
13-25 |
||||
|
|
13. Повний біологічно зрівноважений тип |
30-33 |
30-33 |
30-33 |
||||
Борьба с сорняками
Ольга Шумахер
Меры по снижению засоренности органических удобрений
Органические удобрения играют все большую роль в интенсивном земледелии. Особенно широко они используются в нечерноземных районах, где распространена дерново-подзолистая почва.
Агротехнические нормы допускают внесение 10–12 т органических удобрений на 1 га. Как известно, семена и плоды сорняков после прохождения через желудочно-кишечный тракт травоядного животного не теряют своей всхожести и скапливаются в навозе. Во время хранения навоза жизнеспособность семян сорняков сильно уменьшается, но не полностью исчезает даже при высоких температурах. К тому же установлено, что старолежащие семена сорняков, находясь в удобрениях, стимулируются на прорастание. Поэтому перед внесением удобрений в почву необходимо проводить профилактические мероприятия по уменьшению их засоренности от семян сорных трав. По данным ВНИИ, в 1 т навоза содержится около 50 тысяч всхожих семян сорняков, в курином помете – 120–412 тысяч, а в твердой и илистой фракции свиного навоза их количество достигает почти миллиона. Опасным источником засорения культур считается торф, в 1 т которого насчитывают от 10 до 40 тысяч семян сорняков.