ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 257
Скачиваний: 1
В другій частині роботи розкривається мотивоване вирішення поставленого завдання. В ній студент дає наукове обґрунтування технологічних прийомів, організаційно-господарських заходів, які забезпечать одержання запланованого врожаю, підкріплюючи їх відповідними розрахунками та даними наукових закладів і передового досвіду.
Наприкінці роботи студентом приводиться технологічна карта вирощування відповідної сільськогосподарської культури із зазначенням всіх технологічних операцій і строків їх виконання.
Типовий план курсової роботи
Вступ.
-
Короткі дані аграрного сектора.
1.1. Географічне положення та загальні відомості про господарство;
1.2. Опис ґрунтів і рельєфу полів;
1.3. Характеристика кліматичних умов;
1.4. Короткий аналіз рослинництва в господарстві (основні сільськогосподарські культури)
2. Рекомендована для господарства інтенсивна технологія вирощування культури.
2.1. Господарсько-біологічна характеристика культури (ботаніко-морфологічна характеристика, біологічні особливості кульутри).
2.2. Розміщення культури в сівозміні
2.3. Система обробітку ґрунту
2.4. Система удобрення
2.5. Підбір сортів та гібридів
2.6. Розрахунок норм висіву насіння і підготовка його до сівби
2.7. Технологія сівби
2.8. Догляд за посівами
2.9. Визначення густоти рослин на площі та біологічної врожайності
2.9. Збирання та первинна обробка зібраного врожаю до його зберігання
3. Економічна оцінка вирощування культури.
4. Висновки і пропозиції виробництву
Список використаної літератури
Додатки
РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання розділів і підрозділів курсовоЇ РОБОТИ
Актуальність теми та вступ
У вступі необхідно коротко описати господарське значення сільськогосподарської культури, що вказана у завданні, а також висловити міркування щодо збільшення виробництва продукції цієї культури в регіоні. Крім того, тут же вказується актуальність теми та мета написання курсової роботи.
Об'єм – 1,5 сторінки.
1. Короткі дані аграрного сектора
У цьому розділі необхідно вказати географічне положення та загальні відомості про господарство (спеціалізація; наявність земельних угідь; забезпеченість технікою і робочою силою, іншими матеріальними ресурсами).
Навести характеристику рельєфу ґрунтового покриву полів. Необхідно дати детальну характеристику ґрунтів, які вказані в завданні: опис найбільш переважаючого в сівозмінах типу ґрунтів (агрохімічні показники та їх водно-фізичні властивості).
1. Метеорологічні умови на території господарства
місяці/роки |
ІІІ |
ІV |
V |
VI |
VII |
VIII |
ІХ |
Сума за |
|
вегетацію |
рік |
||||||||
Опади, мм |
|||||||||
20___ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20___ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20___ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середні багаторічні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Температура повітря, С° |
|||||||||
20___ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20___ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20___ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середні багаторічні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Далі наводиться характеристика метеорологічних умов (короткі відомості про погодні умови наводяться на основі даних найближчої метеорологічної станції: опади і середньомісячні температури повітря за останні 3 роки).
Глибина снігового покриву в грудні - ____см, січні - ____см, лютому - ___см.
Наприкінці розділу приводиться короткий аналіз рослинництва в окремому господарстві або районі (необхідно навести дані про структуру посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур за останні 3 роки). Коротко описати технологію, по якій вирощується проектна культура в господарстві.
Об'єм 8 сторінок.
2. Рекомендована для господарства інтенсивна технологія вирощування
(наприклад – пшениці озимої)
культури
Це головний розділ курсової роботи, в якому студент рекомендує господарству (регіону) інтенсивну технологію вирощування, що має забезпечити одержання високого урожаю культури при раціональних витратах і до того ж без порушення екології навколишнього середовища.
2.1. Господарсько-біологічна характеристика ______________________
(культура)
Цей підрозділ повинен дати достатньо інформації, що є основою для проектування технології вирощування даної культури.
В ньому необхідно охарактеризувати ботанічну родину, рід, вид культури, латинську назву, тип розвитку. Назвати фенологічні фази, дати короткий опис процесу утворення органів, який відбувається у відповідні фенологічні фази, вказати на зв'язок із продуктивністю рослин.
Дати характеристику районованих сортів (гібридів) – врожайність, для озимих – зимо- і холодостійкість, стійкість до вилягання, пошкодження хворобами, шкідниками і т.п.
Вимоги рослин до температури (мінімальна і максимальна, температури, які негативно діють на ростові процеси), до вологи. Вказати реакцію рослин на умови освітлення, густоту посіву, відношення до строків і способів сівби. Описати потреби рослин в поживних речовинах у різні періоди вегетації та винос елементів живлення врожаєм.
Об'єм до 4 сторінок.
2.2. Розміщення культури в сівозміні
Висвітлюється роль попередника в забезпеченні високого врожаю культури; називаються всі можливі варіанти попередників. Більш детально описується попередник, який визначив студент. Приводиться схема польової сівозміни, в якій розміщується культура; дається оцінка чергуванню культур
Розв’язуючи питання кращого розміщення культур в сівозміні, потрібно враховувати господарсько-економічні і природні умови, забезпечити насамперед провідні культури кращими попередниками.
Економічною основою сівозміни є науково обґрунтована структура посівних площ, яку розробляють відповідно до спеціалізації і концентрації виробництва з урахуванням природних умов і біологічних особливостей рослин.
Залежно від спеціалізації господарства збільшується до найбільш доцільних розмірів міра насичення сівозмін буряком цукровим, зерновими, картоплею, ріпаком, соняшником, багаторічними травами тощо. При цьому враховують реагування різних культур на повторні посіви, особливості технології вирощування окремих культур і потреби в ручній праці, територіальне розміщення переробних підприємств тощо.
Правильний підхід до вирішення цієї проблеми забезпечить отримання потрібної продукції з найвищим економічним ефектом. Отже, під час складання проекту сівозміни потрібно підібрати найбільш цінні культури в межах кожної групи і визначити оптимальне співвідношення між ними.
Відповідно до індивідуального завдання (зона вирощування, структура посівних площ, кількість полів сівозміни) побудувати схему польової сівозміни і подати у наступному вигляді:
№ |
Культура |
1. |
|
2. |
|
3. |
|
4. і т.д. |
|
2.3. Система обробітку ґрунту
Стосовно цього підрозділу, то тут варто зазначити, що обробіток ґрунту проводиться у відповідності до існуючої в даній зоні системи землеробства. При його плануванні обов'язково враховуються наявні недоліки щодо прийнятого обробітку ґрунту в господарстві. Проводиться проектування даного агрозаходу по окремих видах робіт, строках проведення, глибині обробітку, якості і використанню відповідних сільськогосподарських машин і знарядь. Проектуються також протиерозійні заходи. На основі приведеної системи складається наступна таблиця.
Система обробітку ґрунту під (культура) після (попередник)
Види робіт |
Строки виконання |
Глибина, см |
С.-г. машини і знаряддя |
Примітка (якість, доза, тощо) |
1. Основний обробіток: |
|
|
|
|
а) лущення |
|
|
|
|
б) глибокий обробіток |
|
|
|
|
2. Снігозатримання |
|
|
|
|
3. Весняний обробіток: |
|
|
|
|
а) закриття вологи |
|
|
|
|
б) культивація |
|
|
|
|
1-ша |
|
|
|
|
2-га |
|
|
|
|
3-тя |
|
|
|
|
4. Внесення гербіцидів до посіву |
|
|
|
|
5. Передпосівна культивація |
|
|
|
|
6. Коткування посівів |
|
|
|
|
2.4. Система удобрення
Розробка системи удобрення в сівозміні пов’язана з дотриманням встановлених норм добрив під кожну культуру сівозміни.
Найбільш поширеним методом розрахунку добрив є балансово-розрахунковий. В основу цього методу покладено визначення норм добрив на запланований урожай основної і побічної продукції з урахуванням виносу ним поживних речовин, наявності в ґрунті доступних елементів живлення (N, Р2О5, К2О) та коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив.
Балансовий метод розрахунку має багато варіантів, але найпоширенішим із них є розроблений І.С. Шатіловим і М.К. Каюмовим метод розрахунку по кожному елементу живлення:
, (1)
де: Д – норма мінерального добрива, ц/га;
В – винос елемента живлення програмованим урожаєм, кг/га;
У – програмована урожайність, ц/га;
П – вміст у ґрунті елемента живлення в доступній формі, мг на 100 г ґрунту;
С – вміст відповідного елемента живлення в мінеральному добриві, %.
КП – коефіцієнт використання елемента живлення з ґрунту, %;
КУ – коефіцієнт використання елемента живлення з добрив, %;
При сумісному внесенні органічних і мінеральних добрив балансовий метод розрахунку здійснюється за формулою:
, (2)
де: ДО – норма внесення органічних добрив, т/га;
СО – вміст елемента живлення в органічному добриві, кг/т;
КО – коефіцієнт використання елемента живлення з органічних добрив.
Після розрахунку норм добрив потрібно розробити систему удобрення, де розраховані балансовим методом норми добрив розподіляються між основним, припосівним внесенням і підживленням та заповнюється відповідна таблиця.
Система удобрення в польовій сівозміні
Культура |
Основне удобрення |
Припосівне |
Підживлення |
||||||||
гній |
N |
Р2О5 |
К2О |
N |
Р2О5 |
К2О |
N |
Р2О5 |
К2О |
||
Пшениця озима |
кг/га д.р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.5. Підбір сортів і гібридів
Основою будь-якої технології вирощування сільськогосподарських культур є правильний підбір сортів і гібридів. Територіальна концентрація і спеціалізація виробництва продукції рослинництва обмеженого набору культур, сортів і гібридів також збільшують небезпеку нагромадження і поширення патогенних джерел ураження їх хворобами, які можуть катастрофічно знижувати рівень врожайності та якість отриманої продукції. В цьому плані небезпечна однобічна орієнтація на добір сортів та гібридів максимально пристосованих лише до таких факторів інтенсифікації, як урахування їх генетичного потенціалу, стійкості проти шкодочинних об’єктів, а також рівня їх адаптивності до абіотичних стресових факторів середовища. У зв’язку з динамічними змінами екологічних і технологічних ситуацій з метою зменшення тиску вказаних стресових факторів середовища на виробничі агроценози рослин, постійно існує необхідність у систематичній зміні набору вирощуваних сортів і гібридів у напрямку більшого їх пристосування до умов вирощування і забезпечення зростаючого рівня врожайності та його стабільності.
2.6. Підготовка насіння до сівби
Розробляються заходи, необхідні для підвищення якості посівного матеріалу. Обов'язковим є обґрунтування кожного з них з урахуванням очікуваного ефекту від його використання. Після відповідних пояснень оформляється таблиця.
Підготовка насіння до сівби
Назва робіт |
Машини і знаряддя |
Об'єм робіт |
Назва і дози препарату |
Строки проведення робіт |
1. Очистка |
|
|
|
|
2. Сортування |
|
|
|
|
3. Протруювання |
|
|
|
|
4. Обробка мікроелемента-ми і стимуляторами росту |
|
|
|
|
5. Обробка бактеріальними препаратами |
|
|
|
|
2.7. Розрахунок норми висіву та технологія сівби
Навести агробіологічне обґрунтування строків, способів сівби, глибини загортання насіння для даної грунтово-кліматичної зони вирощування. Вказати марки сільськогосподарських машин та агрегатів. Розрахувати потребу в насіннєвому матеріалі, враховуючи площу посіву (за завданням).
Норми висіву насіння, що забезпечують оптимальну густоту рослин на одному гектарі розраховують за формулою:
Н = (Нр . М . 100) : (ГП)
де: Н - норма висіву, кг/га;
Нр - норма висіву рекомендована, млн. штук схожих насінин на 1 га;
М - маса 1000 насінин, г;
ГП - господарська придатність, %.
Господарська придатність – це сумарний показник чистоти (Ч, %) і схожості (С, %) насіння, який визначається за формулою:
ГП = (Ч . С) : 100
При розрахунках норми висіву потрібно мати на увазі, що польова схожість насіння значно менша від лабораторної, тому необхідно збільшити розраховану норму висіву на 15-20%, а також ще на 5% за кожний механізований догляд за посівами.
Сівба (чи садіння)
Культура ______________ сорт__________________ рік ____________
Площа посіву, га |
Строки сівби (початок-кінець) |
Норма висіву, |
Глибина заробки насіння, см |
Агротехнічні вимоги |
||
|
|
млн. шт./га |
кг/га |
|
спосіб сівби |
склад агрегату |
2.8. Догляд за посівами
Основні заходи по догляду за рослинами повинні плануватися виходячи з отриманого завдання, забур’яненості посівів, способу сівби, фаз розвитку рослин, хвороб і шкідників, характерних для вибраної зони, погодних умов і особливостей ґрунту. При проектуванні цих агрозаходів використовуються агрохімічні та фітосанітарні паспорти і карти забур'яненості полів, методи діагностики забезпечення елементами живлення, прогнозу та сигналізації появи шкідливих організмів, забезпечення інших умов для високої продуктивності посівів. Слід поєднати агротехнічні, механічні і хімічні заходи боротьби з бур'янами та хворобами сільськогосподарських культур.
Основні заходи по догляду за рослинами
Культура ________________ сорт __________________ рік _____________
Види робіт |
Фази розвитку рослин |
Строки проведення |
Гербіциди (назва, доза), кг/га |
Склад агрегату |
Вимоги до якості робіт |
|
|
|
|
|
|
2.9. Визначення густоти рослин на площі, біологічної врожайності і її структури
Біологічну врожайність культури визначають перед її збиранням. Вона необхідна для прогнозування вирощеного врожаю, що дає можливість визначити необхідну кількість техніки для збирання і його перевезення, прогнозувати шляхи реалізації продукції і т. ін.