ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 09.12.2021
Просмотров: 522
Скачиваний: 1
СОДЕРЖАНИЕ
1. РОЗРАХУНОК СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ АЕП
1.1. Визначення опору навантаження
1.2. Вибір схеми каскадів кінцевого підсилення
1.3. Визначення корисної потужності, що забезпечується
Для однотактного трансформаторного каскаду
1.4. Вибір типу транзисторів ККП
1.5. Визначення загального коефіцієнта підсилення пристрою по потужності Кр
1.6. Визначення кількості каскадів підсилення
1.7. Розрахунок відношення сигнал / шум
1.8. Розподіл частотних і нелінійних спотворень по каскадах
1.9. Розробка структури пристрою на ІМС
2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ В1ДЕОПІДСИЛЮВАЧІВ
2.1. Вибір навантаження, визначення вихідної напруги або потужності
2.2. Вибір типу транзисторів ККП
2.3. Визначення загального коефіцієнта підсилення
2.4. Визначення кількості і типу транзисторів каскадів
3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНОК СТРУКТУРНОЇ
3.1. Вибір типу ККП та його активного елемента
3.2. Визначення загального коефіцієнта підсилення
і кількості каскадів імпульсного підсилювача
3.3. Вибір типу транзисторів каскадів
3.4 Розподіл тривалості фонду імпульсу і відносного спаду верщин імпульсу по каскадах
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ З ОСНОВ СХЕМОТЕХНІКИ
(розрахунок структурної схеми)
для студентів бакалаврського напрямку
0924 - „Телекомунікації”
ВІННИЦЯ ВНТУ 2005
Методичні вказівки до курсового проектування основ схемотехніки (розрахунок структурної схеми), частина 1. Для студентів бакалаврського напрямку 0924 - "Телекомунікації". /Уклад. В.Д. Рудик. - Вінниця: ВНТУ 2005 - 28 с Укр мовою /.
Укладач Вадим Данилович Рудик
Редактор В.О. Дружиніна
Коректор З.В. Поліщук
Відповідальний за випуск В.М. Кичак
ЗМІСТ
1. РОЗРАХУНОК СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ АЕП 6
1.1. Визначення опору навантаження 6
1.2. Вибір схеми каскадів кінцевого підсилення 8
1.3. Визначення корисної потужності, що забезпечується 9
Для однотактного трансформаторного каскаду 9
1.4. Вибір типу транзисторів ККП 10
1.5. Визначення загального коефіцієнта підсилення пристрою по потужності Кр 13
1.6. Визначення кількості каскадів підсилення 14
1.7. Розрахунок відношення сигнал / шум 17
1.8. Розподіл частотних і нелінійних спотворень по каскадах 18
1.9. Розробка структури пристрою на ІМС 20
2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ В1ДЕОПІДСИЛЮВАЧІВ 21
2.1. Вибір навантаження, визначення вихідної напруги або потужності 21
2.2. Вибір типу транзисторів ККП 22
2.3. Визначення загального коефіцієнта підсилення 23
2.4. Визначення кількості і типу транзисторів каскадів 23
3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНОК СТРУКТУРНОЇ 25
СХЕМИ ІМПУЛЬСНОГО ПІДСИЛЮВАЧА 25
3.1. Вибір типу ККП та його активного елемента 25
3.2. Визначення загального коефіцієнта підсилення 26
і кількості каскадів імпульсного підсилювача 26
3.3. Вибір типу транзисторів каскадів 26
3.4 Розподіл тривалості фонду імпульсу і відносного спаду верщин імпульсу по каскадах 26
ВСТУП
В технічному завданні до курсового проекту з дисциплін "Основи схемотехніки' повинні бути визначені такі загальні дані, що необхідні для розрахунку структурної схеми та елементів принципової електричної схеми пристрою:
- призначення пристрою та умови його експлуатації;
- вимоги до конструкції (стаціонарний, переносний та ін.);
- номінальна вихідна потужність (вихідна напруга та опір наванта-
ження);
- діапазон роботих частот (FH... FB],
- допустимі частотні та нелінійні спотворення;
- наявність регулювання (підсилення, форми АЧХ), та його види;
- відношення сигнал / шум;
-вид джерела живлення
Виконання курсового проекту необхідно розпочинати з розрахунку структурної схеми пристрою, загальний вигляд якої наведений на рис.1
Рис 1.
Зрозуміло, що структура пристрою змінюється в залежності від його значення.
Метою розрахунку струтурної схеми пристрою є:
- розрахунок кількості каскадів пристроїв та обгрунтування виробу підсилення едементів для кожного каскаду;
- вибір схеми та режиму роботи кожного каскаду;
В процесі розрахунку отримають структурну або функціональну схему пристрою і додаткові дані, шо необхідні для повного розрахунку. Повинні бути також отримані дані для електричного розрахунку кожного з каскадів пристрою.
Результатом повного розрахунку є принципова електрична схема та значення номіналів елементів.
В пристроях на біполярних транзисторах, внаслідок споживання вхідним колом кожного каскаду значної потужності від джерела сигналу, розрахунок структурної схеми ведеться з використання коефіцієнтів підсилення каскадів по потужності.
Розрахунок структурної схеми пристрою, на уніпулярних транзисторах, зручніше проводити виходячи з коефіцієнта підсилення каскаду по напрузі. В такому випадку враховуються усі фактори, які здатні змінювати коефіцієнти підсилення каскадів по напрузі (наприклад дія від'ємного зворотного зв'язку послаблення сигналу між каскадами за рахунок дії регуляторів форми АЧХ та ін.).
1. РОЗРАХУНОК СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ АЕП
1.1. Визначення опору навантаження
Опір навантаження визначається експлуатаційним призначенням пристрою. Так наприклад, усі підсилювачі низької частоти, що призначені для відтворення звуку, в якості навантаження мають один або декілька гучномовців електродинамічного типу.
При виборі гучномовців враховують такі параметри:
1.1.1. Вихідну потужність.
Рекомендується підбирати гучномовці таким чином, щоб номінальна потужність їх навантаження дорівнювала:
Рном. гм = (2 ... 5) Рном. вих.. (1.1 )
чим вищі вимоги до якості відтворення сигналу, тим більший коефіцієнт, оскільки при номінальній потужності нелінійні спотворення, що вносяться гучномовцем, досягають 7...10%, що недопустимо у високоякісних пристроях.
1.1.2. Діапазон відтворюваних частот.
При виборі гучномовців (випромінювачів) повинні виконуватись умови:
FН.ГМ FН. Та FВ.ГМ FВ.
Слід враховувати, що добре акустичне оформлення (рупор, фазоінвертор) дозволяє знизити величину Гн. гм на 20...30%. Такого ефекту можна досягти і при використанні групи однакових низькочастотних гучномовців, з'єднаних паралельно.
Використання в акустичній системі двох або більше однотипних випромінювачів, у випадку незначного розкиду їх резонансних частот, значно зменшує нерівномірність частотної характеристики (частотні спотворення) по звуковому тиску (з 12... 18 дБ для одного гучномовця до 4...6 дБ для двох) за рахунок розбіжності "провалів" в частотних характеристиках окремих гучномовців.
Системи з одним випромінювачем використовують лише у випадках, коли вимоги якісного відтворення звуку не є першочерговими (абонентські гучномовці, мегафони та ін.). При використанні декількох гучномовців:
Рном. гм = n x Рном. гм1,
де n - число гучномовців в акустичній системі;
Рном.гм 1 - номінальна потужність одного гучномовця.
Для зниження інтермодуляційних спотворень смугу частот ділять на дві (двосмугове відтворення) або на три (трисмугове відтворення) області, кожна з яких відтворюється окремим гучномовцем (групою гучномовців).
Відомо, що при відтворенні музичних програм на долю високих звукових частот (більше 1,5...2 кГц) припадає лише 20...30% усієї звукової потужності, що дозволяє значно зменшити потужність високочастотних гучномовців.
Графіки на рис.2 дають можливість на підставі середньостатичних даних при двосмуговому відтворені визначити необхідну потужність низькочастотних і високочастотних гучномовців, відносно визначеної з виразу (1.1).
Наприклад, якщо вибрана частота поділу смуги відтворення 1000 Гц і Рном.гм- 4 Вт, то в низькочастотному (НЧ) каналі можуть працювати два гучномовці з потужністю по 2 Вт ( Рном гм. нч = 0,93 Рном. гм), а у високочастотному (ВЧ)- два одноватних ( Рном. гм вч = 0,49 Рном. гм ) Ці графіки рекомендується використовувати для вибору потужності низькочастотного та високочастотного кінцевих каскадів підсилювання при двосмуговому підсилені.