Файл: методичка_курсовой_прект_ЕСМ.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 09.12.2021

Просмотров: 867

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Зміст

2 Вибір марки проводів ліній електропередач

2.1 Перевірка вибраних перерізів за умов допустимого нагрівання і оцінка втрат напруги у післяаварійних режимах

1.Баланс активних і реактивних потужностей у електричній мережі, вибір і розташування компенсуючих пристроїв

2.Вибір трансформаторів на підстанціях

3.Порівняння варіантів і вибір економічно доцільної схеми мережі

3.1.3.3 Показники та критерії економічної ефективності

3.2.3.4 Порівняння варіантів з різною надійністю

4.Розрахунки параметрів схеми заміщення мережі

5.Розрахунок і аналіз режимів роботи мережі

5.1. Визначення приведених і розрахункових навантажень підстанцій

5.2. Визначення потокорозподілення у схемі електричної мережі.

5.3. Розрахунок потокорозподілу у замкнених мережах

5.4. Визначення робочих рівнів напруги у вузлах мережі

6.Регулювання напруги в районних електричних мережах

8.1 Загальні положення

8.2 Вибір шляхів компенсації реактивної потужності і регулювання напруги

7.Виконання розрахунків режимів на ЕОМ

9.1 Управління друком

9.2 Інформація про вузли мережі

9.3 Інформація про вітки мережі

8.Визначення основних техніко-економічних показників електричної мережі

Додаток 1 Приклад оформлення завдань на курсовий проект

Додаток 2 – Вказівки до оформлення матеріалів проекту

Розрахунково-пояснювальна записка

Додаток 3 – Схеми електричних мереж і підстанцій.

Таблиця 2,4 Параметри поперечних перерізів проводів

ЛЕП

Довжина,

км

Напруга,

кВ

Число ланцюгів, шт.

Марка проводу

Питомий активний опір r0, Ом/км

Питомий реактивний опір x0, Ом/км

А-1

10

110

2

АС-150/24

0,198

0,42

...

...

...

...

...

...

...

1.Баланс активних і реактивних потужностей у електричній мережі, вибір і розташування компенсуючих пристроїв

Джерела активної потужності в кожну мить сталого режиму повинні генерувати у систему стільки електроенергії, скільки в цей момент вимагають всі споживачі, враховуючи всі втрати в електричній мережі, тобто баланс активних потужностях за незмінною частотою f = fном записується як

PГ = К0+ Pм,

де PГ = PB + PA,

PB – активна потужність, на шинах постачальної підстанції;

PА – активна потужність станції А;

– сумарна активна потужність навантажень;

Pм = 0,05– втрати активної потужності у лініях і трансформаторах (приймається у попередніх розрахунках; приймається, що вони складають 5% від );

К0 = 0,9 – коефіцієнт одночасності максимуму навантаження.

Реактивна потужність, від підстанції В визначається:

QB = PBtg(arccosB),

а потужність станції А – відповідно QА = PАtg(arccosА). Наближений розгляд споживання реактивної потужності, а також орієнтовний вибір потужності, типів і розташування компенсуючих пристроїв у мережі рекомендується провести до техніко-економічного порівняння варіантів схеми мережі.

Компенсація реактивної потужності може істотно впливати на значення повних навантажень підстанцій, а відповідно, і на вибір потужності трансформаторів, переріз проводів ліній, на втрати напруги, потужності і енергії в мережі. У кінцевому підсумку вибір потужності компенсуючих пристроїв, їх розміщення на підстанціях мережі впливає на оцінку технічних і техніко–економічних показників варіантів схеми мережі і, отже, може впливати на вибір раціональної номінальної напруги і схеми мережі, яка проектується.

Балансу реактивної потужності в системі має відповідати рівняння:

QB + QА ++= 0,95++, (3,1)

де 0,95– реактивна потужність навантажень з врахуванням коефіцієнта одночасності максимуму реактивного навантаження.

– сумарні втрати реактивної потужності в лініях;

– зарядна потужність, що генерується лініями

– реактивна потужність додаткових джерел реактивної потужності (компенсуючих пристроїв – КП);

– сумарні втрати реактивної потужності в трансформаторах.

Таким чином, сумарна реактивна потужність, яка необхідна для електропостачання району, складається із реактивного навантаження споживачів у заданих пунктах і втрат реактивної потужності в лініях і трансформаторах (автотрансформаторах) мережі,

Реактивна потужність, яка споживається по району в цілому, визначається за сумою відповідних навантажень в окремих пунктах з урахуванням коефіцієнта одночасності для реактивних навантажень орієнтовно рівного 0,95. Втрати реактивної потужності в індуктивних опорах повітряних ліній у середньому складають (12)% – при 35 кВ, (46) % - при 110 кВ, (1520)% – при 220 кВ, від модуля повної потужності, яка передається по лініями.


Втрати реактивної потужності в трансформаторах й автотрансформаторах при кожній трансформації складають приблизно (812)% від повної потужності навантаження. Через те, для оцінки величини втрат реактивної потужності в трансформаторах необхідно урахувати можливе число трансформацій потужності навантаження кожного з пунктів. Якщо розрахунок балансу реактивної потужності утворюється, виходячи із заданого номінального коефіцієнта потужності генераторів електричної системи, необхідно враховувати втрати реактивної потужності як при трансформаціях на електричних станціях, так і на понижувальних підстанціях району, що проектується. Оскільки частину реактивної потужності доцільно виробляти децентралізовано за допомогою компенсуючих пристроїв, то потужності резерву і власних потреб електростанцій по реактивній потужності не враховуються.

Реактивна потужність у ємнісних провідностях повітряних ліній (генерація реактивної потужності лініями) при попередніх розрахунках може оцінюватися для одноланцюгових ліній 110 кВ – 30 кВАр/км, при 150 кВ – (5055) кВАр/км, при 220 кВ – 120 кВАр/км. Для повітряних мереж 110 кВ, у першому наближенні, допускається вважати, що втрати реактивної потужності в індуктивних опорах ліній і генерація реактивної потужності цими лініями в період найбільших навантажень взаємно компенсуються.

Зіставлення сумарної реактивної потужності споживачів із потужністю, яка поступає від джерел живлення, дозволяє зробити висновок про необхідність установки компенсуючих пристроїв в електричній мережі.

Потреба в сумарній потужності КП визначаться за формулою (3).

Основним типом компенсуючих пристроїв, які установлюються по умові покриття реактивної потужності, є конденсатори.

Для компенсації реактивного навантаження споживачів і втрат реактивної потужності в мережах використовуються синхронні компенсатори і батареї статичних конденсаторів [4, табл. 6.28, 6.30], а також табл. 6.

Конденсаторні батареї комплектуються з конденсаторів типу КСА-0,66-20; КС2А-0,66-40; КС2-1,05-60 і КС2-1,06-125.

Для компенсації реактивної потужності безпосередньо у споживачів виготовлюються конденсаторні установки типів КУ і КУН 6–10 кВ потужністю 240–425 кВА. Вони комплектуються із конденсаторів КМ і КМН.

Розташування компенсуючих пристроїв по підстанціях електричної мережі, як відомо, впливає на економічність режимів роботи мережі і на вирішення завдань регулювання напруги. У зв’язку з цим можуть бути запропоновані деякі рекомендації щодо розташування компенсуючих пристроїв у мережі і визначенню їх потужностей на кожній підстанції:

1) в електричних мережах двох (і більше) номінальних напруг слід у першу чергу здійснювати компенсацію реактивних навантажень у мережах вторинних номінальних напруг;

2) у мережі однієї номінальної напруги доцільна, в першу чергу, компенсація реактивних навантажень найбільш електрично віддалених підстанцій.


Необхідна потужність батарей конденсаторів, які встановлюються на кожній з підстанцій, забезпечується паралельним включенням серійно виготовлених компенсуючих установок.


Таблиця 3,1 Шунтові конденсаторні батареї

Номінальна напруга, кВ

З конденсаторами КС2-1,05-60

З конденсаторами КС2-1,05-125

Потужність, МВАр

Розрахункова вартість, тис.крб.

Потужність, МВАр

Розрахункова вартість, тис.крб.

установлена

розпоряджувальна

установлена

розпоряджувальна

6

2,9

2,4

18

6,0

4,9

24

10

5,0

3,8

30

10,5

7,9

40

35

17,3

13,5

100

36,0

28,0

130

110

52,0

44,5

290

108,0

93,0

390

Розпоряджувальна потужність конденсаторних батарей відповідає напрузі мережі, яка перевищує номінальну на 10 %.

У подальших етапах виконання проекту, можливе уточнення вибору потужностей і розташуваннях компенсуючих пристроїв по підстанціях мережі. Кінцева перевірка правильного вибору необхідної потужності компенсуючих пристроїв виконується за результатами розрахунків потокорозподілення у нормальному режимі найбільших навантажень підстанції з урахуванням втрат потужності мережі.

Всі інші розрахунки в проекті проводяться за реактивними складовими навантажень, враховуючи установки на підстанціях вибраних компенсуючих пристроїв.

2.Вибір трансформаторів на підстанціях

У відповідності з практикою проектування, потужність трансформаторного обладнання на понижуючих підстанціях може вибиратися за умови допустимого перенавантаження у післяаварійних режимах до 40% (на період максимуму загальної добової продовженості не більше 5 годин на протязі не більше 6 діб). Слід зауважити, що у післяаварійних режимах перенавантаження може виявитися більш ніж 40%, але на менший період.

, (4,1)

де nT2 – число однотипних трансформаторів, установлених на підстанції.

Умову (4) у наведеному виразі можна використати при виборі двохобмоткових трансформаторів. У випадку установки триобмоткових трансформаторів або автотрансформаторів (АТ) потрібно використовувати співвідношення:

ST ном i (SСН max i + SНН max i) / 1,4(nT – 1),

де SСН max i, SНН max i – максимальні повні потужності навантаження відповідно на стороні середньої (СН) і нижчої (НН) напруги.

Крім того, у випадку установки автотрансформаторів, номінальна потужність обмотки нижчої напруги котрих SНН ном відрізняється від номінальної потужності автотрансформатора SАТном в раз (SНН ном= SАТном , <1) умова (4) повинна бути доповнена так:

SАТном SННmax/. (4,2)

Перевірка за умовою (4.2) застосовується ще раз у тих випадках, коли в результаті розрахунків режиму виявляється необхідність установки на стороні НН компенсувальних пристроїв.

Якщо в складі навантаження підстанції є споживачі 1-ої категорії, то число установлених трансформаторів повинно бути не менше двох. Установка трьох і більше трансформаторів дозволяє помітно знизити їх сумарну потужність порівняльне з установкою двох трансформаторів, але приведені витрати на підстанцію в цілому виявляються більшими внаслідок росту питомих витрат (на 1 кВА).


Таблиця 4.1 Дані про трансформатори. Трифазні двообмоткові трансформатори 35-110 кВ

Тип

Sном, МВА

Межі
регул.

Каталожні дані

Розрахункові дані

Uном, кВ

Uк,

%

Pк,

кВт

Pх,

кВт

Ix,

%

RТ,

Ом

XТ,

Ом

Qх,

кВАр

ВН

НН

1

ТДН-10000/110

10

91,78%

115

6,6; 11

10,5

60

14

0,7

7,95

139

70

2

ТДН-16000/110

16

91,78%

115

6,5; 11

10,5

85

19

0,7

4,38

86,7

112

3

ТРДН-25000/110

25

91,78%

115

6,3/6,5; 6,3/10,5

10,5

120

27

0,7

2,54

55,9

175

4

ТД-40000/110

40

22,5%

121

3,15; 6,3; 10,5

10,5

160

50

0,65

1,46

38,4

260

5

ТРДЦН-63000/110

63

91,78%

115

6,3/6,3; 6,3; 10,5

10,5

260

59

0,6

0,87

22

410

6

ТМН(ТМ)-1600/35

1,6

61,5%

35

6,3;11

65

23,5;26

5,1

1,1

11,2;12,4

49,2

17,6

7

ТМН(ТМ)-2500/35

2,5

61,5%

35

6,3;11

65

23,5;26

5,1

1,1

4,6;5,1

31,9

27,5

8

ТМН(ТМ)-4000/35

4,0

61,5%

35

6,3;11

7,5

33,5

6,7

1,0

2,6

23

40

9

ТМН(ТМ)-6300/35

6,3

61,5%

35

6,3;11

7,5

46,5

9,2

0,9

4,10,88

14,6

56,7

10

ТМН-10000/35

10

91,3%

36,75

6,3;10,5

7,5

65

14,5

0,8


10,1

80

Примітки: 1. Регулювання напруги виконується за рахунок РПН в нейтралі, за винятком трансформаторів типу ТМН-2500/110 з РПН на стороні НН і ТД з ПБВ на стороні ВН.

2. Трансформатори типу ТРДН можуть виготовлятися також з нерозщепленими обмотками НН 38,5 кВ, трансформатор 25 МВА – з 27,5 кВ (для електрифікації залізниць).

Додаток таблиці 4.1 Трифазні триобмоткові трансформатори 110 кВ

Тип

Sном,

МBА

Каталожні дані

Uном обмоток, кВ

uк, %

ВН

СН

НН

В–С

В–H

C–H

ТДТН-10000/110

10

115

38,5

6,6; 11

10,5

17

6

ТДТН-16000/110*

16

115

38,5

6,6; 11

10,5

17

6

ТДТН-25000/110

25

115

11; 38,5

6,6; 11

10,5

17,5

6,5

ТДТН-400000/110*

40

115

11; 22; 38,5

6,6; 11

10,5(17)

17(10,5)

6

ТДТН-63000/110*

63

115

38,5

6,6; 11

10,5

17

6,5


Тип

Каталожні дані

розрахункові дані

Рк, кВт

Рх, кВт

Іх, %

RT, Ом

XТ, Ом

Qх, кВAp

ВН

СН

НН

ВН

СН

НН


ТДТН-10000/110

76

17

1,1

5

5

5

142,2

0

82.7

110

ТДТН-16000/110*

100

23

1,0

2,6

2,6

2,6

88,9

0

52

160

ТДТН-25000/110

140

31

0.7

1.5

1.5

1.5

56,9

0

35.7

175

ТДТН-400000/110*

200

4

0,6

0.8

0.8

0.8

35,5

0 (22,3)

22.3 (0)

240

ТДТН-63000/110*

290

56

0.7

0,5

0.5

0.5

22,0

0

13.6

441