Файл: Metod_stat_II.doc

,

Розрахуємо індекс валового збору зернових культур та розкладемо його на складові індекси (вихідні дані для аналізу – додаток 1):

I валового збору = I середньої врожайності * I розміру посівних площ

Розрахунки проведемо за формулами:

I валового збору = , де

та - врожайність культур звітного та базисного року;

та - посівна площа звітного та базисного року.

Абсолютний приріст (зменшення) валового збору визначається як різниця між валовим збором звітного та базисного періодів:

∆ валового збору =

Зміна валового збору пов’язана:

1. Із зміною середньої врожайності. Для того, щоб встановити, як вплинула середня врожайність на валовий збір, розрахуємо індекс врожайності змінного складу за формулою:

,

Індекс врожайності змінного складу характеризує динаміку врожайності по групі однорідних культур за рахунок зміни самої врожайності (по кожній культурі) та за рахунок зміни структури посівних площ.

Абсолютний приріст (зменшення) валового збору за рахунок зміни середньої врожайності дорівнює:

∆ вал.збору за рах.зміни сер.врож. =

2. Із зміною розміру посівних площ. Для цього розрахуємо індекс розміру посівних площ за формулою:

I розміру посівних площ =

Зміну валового збору за рахунок цього фактору визначимо:

∆ вал.збору за рах.зміни розм.площі =

Представленому взаємозв’язку даних індексів –

I валового збору = I середня врожайність * I розмір посівної площі

відповідає наступний взаємозв’язок між абсолютними показниками:

∆ валового збору = ∆ за рахунок зміни середньої врожайності + ∆ за рахунок зміни посівних площ

Розкладемо розрахований індекс середньої врожайності на його складові:

I середньої врожайності змінного складу = I врожайності постійного складу * I структури посівних площ

Розрахунки двох останніх індексів проведемо за формулами:

1. Побудуємо індекс врожайності окремих культур, який має наступний вигляд:

I врожайності постійного складу = , або

Умовна середня врожайність зернових культур розраховується:

Тут змінюється тільки врожайність, а посівна площа (S) в чисельнику і знаменнику одна і та ж сама.

2. На зміну середньої врожайності мають вплив зміни в структурі посівних площ. Індекс структури посівних площ визначається за формулою:

I структури посівних площ = , або

3. Абсолютний приріст (зменшення) середньої врожайності та валового збору за рахунок зміни структури площ, розраховуємо за формулою:

∆ сер.врож.за рах.зміни структури посів.площ =

4. Абсолютний приріст (зменшення) середньої врожайності та валового збору за рахунок зміни врожайності окремих культур розраховується за формулою:

∆ сер.врож. за рах.врож.окремих культур =

Взаємозв’язок між абсолютними показниками має слідуючий вигляд:

I сер.врож.змін.складу = I врож.пост.складу * I структури посів.площ

Висновок:

Практичне завдання 3: Розрахувати основні показники продукції тваринництва, використовуючи середні величини та показники динаміки.

Методика виконання завдання:

І. Розрахувати середнє поголів’я тварин.

Середнє поголів’я корів розраховується на основі середньої арифметичної величини (1-й варіант вихідних даних) та середньої хронологічної (2-й варіант вихідних даних).

Розрахувати середньорічне поголів’я корів на основі вихідних даних.

1-й варіант:

На початок року в господарстві налічувалось 163 гол. корів. На кінець року – 125 гол.

2-й варіант:

1.01.06 ― 120 голів; 1.02.06 ― 118 голів;

1.03.06 ― 120 голів; 1.04.06 ― 125 голів;

1.05.06 ― 130 голів; 1.06.06 ― 140 голів;

1.07.06 ― 152 голів; 1.08.06 ― 162 голів;

1.09.06 ― 190 голів; 1.10.06 ― 200 голів;

1.11.06 ― 205 голів; 1.12.06 ― 210 голів;

1.01.07 ― 212 голів.

Середньомісячне поголів’я ВРХ можна розрахувати через кормо-дні.

Розрахувати середньомісячне поголів’я ВРХ на основі вихідних даних:

В березні в господарстві кількість тварин становила:

з 1 по 8 березня – 120 голів;

з 9 по 12 березня – 126 голів;

з 13 по 20 березня – 124 голови;

з 21 по 26 березня – 114 голів;

з 27 по 31 березня – 110 голів.

ІІ. Розрахувати показники динаміки поголів’я, використовуючи наступну таблицю.

Таблиця 1

Динаміка поголів’я корів

ІІІ. Розрахувати умовне поголів’я і структуру галузі на основі вихідних даних (таблиця 2).

Таблиця 2

Структура галузі тваринництва

Примітка:

Умовне поголів’я = Фізична голова * Коефіцієнт переводу

ІV. Розрахувати показники щільності тварин на основі вихідних даних (таблиця 3).

Таблиця 3