ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.06.2024
Просмотров: 682
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Структура та зміст методичних матеріалів
Іі. Тематичний план дисципліни
Ііі. Зміст навчальної дисципліни
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності.
Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Іv. Плани семінарських (практичних) занять Заняття № 1 Теми 1 - 3. Семінар-прес-конференція на тему:
Тема 2. Практичне заняття на тему:
Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:
Тема 3. Практичне заняття на тему:
Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:
Тема 4. Семінар – круглий стіл на тему:
Тема 5. Практичне заняття на тему:
Тема 6. Семінар-прес-конференція на тему:
V. Приклади типових індивідуальних завдань та порядок їх розвязання завдання 1
Виявлення та оцінка інженерної обстановки при зруйнуванні пожежа та вибухонебезпечних об'єктів
Іі. Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті господарювання.
VI.Карта самостійної роботи студента
Для студентів всіх напрямів підготовки та спеціалізацій
Карта самостійної роботи студента
Для студентів всіх напрямів підготовки та спеціалізацій
VII. Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни
7.2.Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю
7.3.Оцінювання активності роботи студента протягом семестру
VIII. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
Додаток 2.4.3
Увідна
про можливість виникнення хімічного зараження у регіоні,
частина якого відображена на схемі
В результаті землетрусу зруйновано хімічно небезпечні об’єкти, що розташовані поблизу населених пунктів ПРИРІЧЧЯ, ПОПОВКА, ХАТИНКА.
Викинуто 100% небезпечної хімічної речовини у навколишнє середовище.
Метеорологічні умови реальні у день і часи заняття.
Виявити та оцінити хімічну обстановку в районі населених пунктів БЕЛЬЦИ, ДАЧІ, САДИ (див. схему додаток 2.4.2).
Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу підприємства, що розташовані у названих населених пунктах.
Таблиця 15
Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць
і хімічно небезпечних об`єктів (крім залізниць)
№ з/п |
Найменування об`єкту, що класифікується |
Критерії класифікації |
Одиниця виміру |
Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєнням ступеня хімічної небезпеки |
|||
Ступінь хімічної небезпеки |
|||||||
I |
II |
III |
IV |
||||
|
Хімічно небезпечний об`єкт |
Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічно небезпечному об`єкті |
тис. людей |
більше 3,0 |
більше 0,3 до 3,0 |
більше 0,1 до 0,3 |
менше 0,1 |
|
Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця |
Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах |
% |
більше 50 |
більше 30 до 50 |
більше 10 до 30 |
менше 10 |
Додаток 2.4.4
Порядок нанесення даних на карту
Для метеорологічних умов: – швидкість вітру 2 м/с, напрям вітру – західний.
Для метеорологічних умов: швидкість вітру до 1 м/с. Напрям вітру північно-західний.
Завдання для проведення розрахунків щодо визначення індивідуального ризику
Отримавши сигнал хімічної тривоги (відбулося зараження довкілля аміаком в наслідок аварії на хлібокомбінаті) студент, скориставшись протигазом ГП – 5, попрямував до сховища. Шлях зайняв t хв.
Яку першу допомогу слід надати ураженому, коли він опиниться у приймальному відділенні колективного засобу захисту?
Визначте ризик ураження людини з летальним наслідком.
Вихідні дані:
причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у n років;
сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – m, гр.;
обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – V, л/хв.;
максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – C, мг/л;
коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;
частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.
Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.3.
Таблиця 6.2.3
Варіанти завдання та значення параметрів t, m, V,C .
Варіанти завдання |
3,1 |
3,2 |
3,3 |
3,4 |
3,5 |
3,6 |
3,7 |
t,хв. |
10 |
15 |
20 |
25 |
20 |
15 |
10 |
m, гр. |
0,05 |
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,05 |
0,04 |
0,02 |
V,л/хв. |
100 |
120 |
130 |
150 |
100 |
100 |
140 |
C,мг/л |
0,1 |
0,15 |
0,2 |
0,3 |
0,15 |
0,25 |
0,2 |
n |
100 |
200 |
300 |
450 |
200 |
300 |
200 |
Порядок виконання розрахунків:
визначають час захисної дії протигаза:
,
де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;
V – легенева вентиляція;
С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування;
2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:
tбпр = t – Θ;
визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:
М = C·tбпрKба;
порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3).
пропонують заходи першої допомоги ураженому:
проведення часткової дегазації;
терапію хімічного роздратування шкіри, очей та слизових;
застосування заспокоюючих засобів;
застосування препаратів, що здійснюють запобігання тремтінню;
надання ураженому спокою, ізоляція від холоду та вживання теплого питва.
визначають ризик ураження з летальним наслідком:
де Q(Δt) – частота подій у рік;
w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
Приклад. Вихідні дані:
причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;
сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – 0,2, гр.;
обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – 100, л/хв.;
максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – 0,1, мг/л;
термін пересування – 25 хв.;
коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;
частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства - один раз у 100 років.
Розв’язання завдання:
визначають час захисної дії протигаза:
хв.
де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;
V – легенева вентиляція;
С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування.
2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:
tбпр = t – Θ = 25 хв. – 20 хв. = 5 хв.
3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:
М = C·tбпрKба = 0,1мг/л·5 хв.·0,3 = 0,15 мг.
порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3):
величина токсодози у три рази перевищує граничну токсодозу, але не досягає ефективної, тому перша допомога може включати такі процедури:
часткову санітарну обробку ураженого;
терапію хімічного дратування очей та слизових (за необхідністю);
може застосовуватися засіб, що заспокоює.
5) визначається ризик загибелі людини у рік:
.
де Q(Δt) – частота подій у рік;
w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
Додаток до завдання 3.
Таблиця 6.2.3.1
Величини токсичних доз аміаку та ймовірність
летального наслідку ураження
-
Токсична доза,
мг/хв. л
Гранична
Ефективна
Така, що виводить із строю
Летальна
1,0
15,0
45,0
100,0
Ймовірність летального наслідку
0
0
0,1
0,5
Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 3:
; tбпр = t – Θ; М =·C·tбпрKба;
Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n – му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям.
Вихідні дані:
причина ураження – дія негативних факторів вибуху паливо-повітряної суміші, які утворюються в наслідок зруйнування ємності під впливом землетрусу руйнівної потужності;
кількість пропану в ємності – Q, тон;
відстань від ємності до будинку − R, м;
частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.
Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.4. Вихідні дані: Q = 100 т; R = 300 м; n – 1.
Таблиця 6.2.4
Варіанти завдання та значення параметрів n, Q, R .
-
Варіанти завдання
4,1
4,2
4,3
4,4
4,5
4,6
4,7
n
1
2
3
5
1
1
1
Q, тон
30
40
100
100
200
300
500
R, м
100
200
300
350
400
450
200
Порядок виконання завдання:
1. Визначають радіус зони детонації (зони I):
(м).
2. Обчислюють радіус зони дії продуктів вибуху (зони II):
R2 = 1,7R1 = 1,7·80 = 136 (м).
3. Знаходять радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зони III)
R3 = 300 (м).
4. Порівнюючи відстані від офісу до центру вибуху (R3 = 300 м) із знайденими радіусами зони I (R1 = 80 м ) і зони II (R2 = 136 м), можна стверджувати, що будинок знаходиться в межах дії повітряної ударної хвилі (в зоні III).
Визначають відносну величину х:
х = 0,24 R3/R1= 0,24·300/80=0,9.
Тобто x < 2.
Надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі офісу буде:
ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x 3)0,5–1] = 60 кПа.
Приймаючи до уваги, що зону поширення (дії) ударної хвилі розподіляють на п’ять складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R100) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань (R50) відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань (R20) з ΔРф3 ≥ 20 кПа, слабких зруйнувань (R10) з ΔРф4 ≥ 10 кПа і безпечну зону (R6−7). з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа (за міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа), можна зробити висновок: офіс знаходитиметься в зоні сильних зруйнувань (ΔРф = 60 > 50кПа).
Тоді ймовірність ураження працівника з летальним наслідком буде 0,9.
Розраховують ризик загибелі людини протягом року:
.
де Q(Δt) – частота подій у рік;
w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею S м2 і заввишки H м при температурі Т0 К утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш.
Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К1.
Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?
Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.5.
Таблиця 6.2.5
Варіанти завдання та значення параметрів Т0 , К;Н, м; S, м3; К1
Варіанти завдання |
5,1 |
5,2 |
5,3 |
5,4 |
5,5 |
5,6 |
5,7 |
Т0 ,К. |
293 |
293 |
293 |
293 |
293 |
293 |
293 |
Н, м |
2,5 |
2,5 |
3.0 |
3.0 |
3.5 |
3.5 |
2.5 |
S, м3 |
10 |
12 |
15 |
20 |
25 |
30 |
20 |
К1 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
Порядок виконання завдання.
Вибухи газо і параповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлограційного горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.
Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:
ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп Сп Т0 К1), (5.1)
де Мг – маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;
Qг – питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 5.1 додатку до завдання 5);
P0 – початковий тиск в приміщенні (P0 = 101 кПа);
Z – частка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z = 0,5);
Vв – вільний обсяг приміщення − 80% від його повного (Vп) обсягу, м3 .
Ρп – густина повітря до вибуху, кг/м3. При температурі повітря до вибуху − Т0, в розрахунках пропонується приймати ρп – 1,225 кг/м3 ;
Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); приймають, що Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К);
К1 – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К1 = 2 або 3;
Т0 – початкова температура повітря в приміщенні, 0К.
Приклад. В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею 10 м2 і заввишки 2,5 м при температурі 200С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К1 = 2 і К1 = 3.
Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К1 = 2 і 3.
Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?
Виконання завдання:
1. Визначають ΔРф за допомогою формули:
ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп СВ Т0 К1)
де Мг = ρп Vв;
Vв = 0,8Vп = 0,8·10·2,5 = 20 (м3);
Мг = Vв· ρп /К1 = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).
За допомогою табл. 5.1 додатку до завдання 5 для пропано-повітряної суміші при Т0 = 293 0К визначають Qг, яка дорівнює 2,8·106 Дж/кг.
В розрахунках приймаються значення параметрів: Р0 = 101 кПа; Z = 0,5 ; ρп= 1,225 кг/м3; Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К).
Підставляють значення параметрів у формулу (5.1) і отримують:
ΔРф = 119 кПа при К1 = 2; та ΔРф = 80 кПа при К1 = 3.
2 Знайдені у п. 4 значення ΔРф порівнюють із значеннями цього параметру для зон смертельних уражень та суцільних зруйнувань і надмірним тиском ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань з ΔРф3 ≥20 кПа, слабких зруйнувань з ΔРф4 ≥10 кПа і безпечних умов з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа . За міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа.
Висновок: в першому випадку приміщення опиняється в зоні суцільних зруйнувань, у другому – в зоні сильних зруйнувань.
Згідно характеристик визначених зон ураження ймовірність не ураження людини буде: в першому випадку –1–1 = 0, в другому – 1 – 0,9 = 0,1.
Перша допомога ураженим: в першому випадку – недоцільна; у другому така: протишокова терапія, зупинка кровотечі, відновлювання серцевої та дихальної діяльності, іммобілізація ушкоджених кісток, введення знеболюючих засобів, накладання стерильних пов’язок.
Додаток до завдання 5
Таблиця 6.2.5.1
Фізико-хімічні і вибухонебезпечні властивості деяких речовин
Речовина |
ρ, кг/м3 |
Рmax, МПа |
Q, МДж/кг |
КМВ з повітрям, % |
Ρс, кг/м3 |
Qс, МДж/кг |
Yс |
D, м/с |
WTc |
Метан |
0,716 |
0,72 |
50,0 |
5,0-16,0 |
1,232 |
2,76 |
1,256 |
1750 |
0,527 |
Пропан |
2,01 |
0,86 |
46,4 |
2,1-9,5 |
1,315 |
2,80 |
1,257 |
1850 |
0,535 |
Бутан |
2,67 |
0,86 |
45,8 |
1,8-9,1 |
1,328 |
2,78 |
1,270 |
1840 |
0,486 |
Ацетилен |
1,18 |
1,03 |
48,2 |
2,5-81 |
1,278 |
3,39 |
1,259 |
1990 |
0,651 |
Оксид вуглецю |
1,25 |
0,73 |
10,1 |
12,5-74,0 |
1,280 |
2,93 |
1,256 |
1840 |
0,580 |
Аміак |
0,77 |
0,60 |
18,6 |
15,0-28,0 |
1,180 |
2,37 |
1,248 |
1630 |
0,512 |
Водень |
0,09 |
0,74 |
120,0 |
4,0-75,0 |
0,933 |
3,42 |
1,248 |
1770 |
0,648 |
Етилен |
1,26 |
0,886 |
47,2 |
3,0-32,0 |
1,285 |
3,01 |
1,259 |
1880 |
0,576 |
Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); для розрахунків приймають: Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К).
Завдання 4
Тема: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в радіоактивному відношенні.
Навчальна та виховна мета.
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в радіоактивному відношенні.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення.
Література:
1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. – 199 с.
2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.
4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
схема місцевості (за вказівками викладача);
комплект слайдів з довідковою інформацією;
креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
калькулятор.
Підготовка студентів до заняття.
Головною метою практичного заняття слід вважати усвідомлення студентами ролі і місця виявлення та оцінки радіаційної обстановки у комплексі заходів захисту населення та територій від надзвичайної ситуації як результату зруйнування радіаційно небезпечного об’єкту.
Самостійна робота студентів під час підготовки до практичного заняття починається з отримання завдання. Після його усвідомлення студенти вивчають матеріали лекцій та працюють з рекомендованою літературою. Вони знайомляться з теорією радіоактивності, її уражаючою дією на організм живих істот, величин, що характеризують ступінь цієї небезпеки, з практикою утворення та поширення у навколишньому середовищі специфічних факторів ураження.
Підготовка студентів до практичного заняття окрім вивчення теоретичних положень щодо методик виявлення та оцінки радіаційної обстановки, включає написання змісту, плану або тез доповіді за тематикою, що вивчається, опрацювання відповідних наукових видань та підготовку їх аналітичних оглядів, рефератів. В часи самостійної роботи студенти знайомляться з методиками виявлення радіаційної обстановки в осередку ураження, способами її відображення на картах (схемах) місцевості. Вони оволодівають знаннями щодо критеріїв оцінки ступені небезпеки зон радіоактивного зараження.
Основну увагу під час підготовки до опрацювання змісту першого навчального питання студенти повинні приділити методиці прогнозування радіаційної обстановки, а саме: комплексу вихідної інформації (джерелам, шляхів предачі, достовірності та оперативності отримання), алгоритму проведення розрахунків параметрів зон радіоактивного зараження та їх динаміки у часі, порядку відображення зон радіоактивного зараження на картах та схемах.
В процесі підготовки до опрацювання змісту другого навчального питання студенти набувають теоретичної підготовки з питань розробки пропозицій щодо запровадження режимно-обмежувальних та захисних заходів у зоні надзвичайної ситуації. Вони знайомляться з переліком завдань, що вирішуються з метою оцінки наслідків переопромінювання людей, визначення раціональних дій щодо скорочення тривалості та послаблення інтенсивності опромінювання.
Студенти готують доповіді на навчальні питання із застосуванням наочних матеріалів − презентацій, схем, певних розрахунків, висновків та обґрунтувань.
Тривалість доповіді (виступу) не повинна перевищувати 5 − 7 хв., а реферативна доповідь − 10 хв.
Структура доповіді (виступу) включає короткий вступ, основну – змістову та заключну частини.
На занятті студенти мусять бути готовими до написання письмової летючки (тривалістю до 10 хв.) з метою поточного контролю знань фронтальним методом.
Підготовка до практичного заняття повинна бути закінчена за 1−2 доби до його проведення. В цей період студенти працюють з викладачем у часи, що відведені на консультації.
Короткі теоретичні відомості.
До потенційно небезпечних об‘єктів з ядерними компонентами відносять атомні електростанції (АЕС), підприємства ядерного паливного циклу, транспорти з ядерним паливом та опроміненими тепловиділяючими елементами (ТВЕЛами). На АЕС найнебезпечнішими в радіаційному відношенні об’єктами є ядерні реактори.
Ядерні реактори – це пристрої, що призначені для організації керованої ланцюгової реакції ділення ядер атомів урану з метою вироблення електроенергії або тепла.
На Україні розташовані АЕС з двома типами реаторів: РБМК – реакторы большой мощности канальные та ВВЕР – водо-водяні енергетичні реактори.
Ядерні реактори є потужними джерелами штучних радіоактивних ізотопів хімічних елементів. Характерними з них такі: Sr – 89 та Sr – 90; I – 131 та I – 133; Cs – 134 та Cs – 137, а також Pu – 239. Вони небезпечні тим, що мають великий період напіврозпаду, в наслідок чого обумовлюється значна тривалість зараження ними навколишнього середовища.