ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 09.06.2019
Просмотров: 1161
Скачиваний: 1
Рисунок 1.12 – ER-діаграма предметної області «ПК комп'ютерної гри-стратегії "Tower Defense"»
Для розуміння логіки роботи предметної області, а також встановлення ступеня зв'язності і класу приналежності таблиць розроблена Діаграма ER-примірників. Розглянемо суті «Рівень», «Противник», «Ігрові ресурси». Графічну ілюстрацію цього можна побачити на рис. 1.13.
Рисунок 1.13 – Діаграма ER-екземплярів
Обмеження унікальності, що накладаються оголошеннями первинного і кандидатних ключів відносини, є окремим випадком обмежень, пов'язаних з поняттям функціональної залежності.
У таблиці 1.8 представлено буквене позначення атрибутів:
Таблиця 1.8 – Літерне позначення атрибутів
-
Літера
Позначення
A
id рівня
B
Сітка ландшафту
C
id хвилі протвників
D
Інформція хвиль
E
Кількість монет
F
Кількість життя
Нормальна форма Бойса — Кодда (НФБК) — нормальна форма використовується в нормалізації баз даних. Це трошки сильніша версія третьої нормальної форми (3НФ). Таблиця знаходиться в НФБК тоді і тільки тоді, коли для кожної її нетривіальної функціональної залежності X → Y, X це суперключ — тобто, X або потенційний ключ, або його над множина [20].
Функціональна залежність - це однозначна залежність, затабулірована у системах управління базами даних [21]. Представлена на рис. 1.14
D
C
E
F
Рисунок 1.14 – Діаграма ФЗ
R(A,B,C,D,E,F)
Перевірка ключів в НФБК:
Детермінанти Ключі
D —
Не в
НФБК
CA +
AEF +
Оскільки не кожен детермінант сам по собі ключ в відношенні, то дана таблиця не перебуває в НФБК.
Проведемо декомпозицію:
R(A,B,C,D,E,F)
R1(A,B) R(A,С,D,E,F)
R2(C,D) R(A,C,E,F)
R3(A,E,F) R(A,C)
Були отримані наступні відносини:
R1(A,B)
R2(C,D)
R3(A,E,F)
Тепер таблиця знаходиться в НФБК, а значить є основою для проектування БД для предметної області «ПК комп'ютерної гри-стратегії "Tower Defense"».
1.7 Засоби розробки ПК і їх порівняльний аналіз
Тема дипломного проекту – «ПК комп'ютерної гри-стратегії "Tower Defense"».
Java – об'єктно-орієнтована мова програмування, випущена 1995 року компанією «Sun Microsystems» як основний компонент платформи Java. З 2009 року мовою займається компанія «Oracle», яка того року придбала «Sun Microsystems». В офіційній реалізації Java-програми компілюються у байт-код, який при виконанні інтерпретується віртуальною машиною для конкретної платформи [22].
Порівняння програмних продуктів (за десятибальною шкалою) наведено у таблиці 1.9.
Таблиця 1.9 – Порівняння програмних продуктів
Найменування критерію |
PHP |
JavaScript |
Java |
Kj |
Динамічна типізація |
9 |
8 |
6 |
0,10 |
Підтримка БД |
6 |
6 |
7 |
0,10 |
Інтерпретатор командного рядка |
9 |
7 |
8 |
0,20 |
Багатоплатформеність |
7 |
8 |
9 |
0,15 |
Підтримка ООП |
8 |
8 |
9 |
0,20 |
Наявність бібліотек для роботи з графікою і мультимедіа |
6 |
8 |
9 |
0,10 |
Простота застосування |
8 |
7 |
8 |
0,15 |
Експертна оцінка визначається за формулою (1.2):
я , (1.2)
де Qi – загальна оцінка програмного продукту;
n – кількість критеріїв;
Kj – ваговий коефіцієнт критерію;
aij – оцінка i – того програмного засобу по j – тим критерієм.
Розрахуємо загальні оцінки програмних засобів:
PHP:
Q=9*0,10+6*0,10+9*0,20+7*0,15+8*0,20+6*0,10+8*0,15=7.2.
JavaScript:
Q=8*0,10+6*0,10+7*0,20+8*0,15+8*0,20+8*0,10+7*0,15=7.45.
Java:
Q=6*0,10+7*0,10+8*0,20+9*0,15+9*0,20+9*0,10+8*0,15=8.05.
Як показав розрахунок, найбільш доцільно вибирати в якості засобу розробки мову програмування Java.
MySQL – вільна реляційна система управління базами даних MySQL є рішенням для малих і середніх додатків. Зазвичай MySQL використовується як сервер, до якого звертаються локальні або видалені клієнти, проте в дистрибутив входить бібліотека внутрішнього сервера, що дозволяє включати MySQL в автономні програми.. Завдяки відкритій архітектурі і GPL-ліцензуванню, в СУБД MySQL постійно з'являються нові типи таблиць [23].
Порівняння СУБД (за десятибальною шкалою) наведено у таблиці 1.10.
Таблиця 1.10 – Порівняння СУБД
Найменування критерію |
MySQL |
Access |
InterBase |
Kj |
Підтримка реляційної моделі даних |
7 |
9 |
6 |
0,2 |
Технологія створення БД і об'єктів БД |
8 |
7 |
5 |
0,2 |
Можливість створення локальної БД |
9 |
8 |
7 |
0,1 |
Наявність вбудованої мови для розробки додатків |
7 |
7 |
5 |
0,15 |
Підтримка стандарту SQL |
7 |
6 |
9 |
0,1 |
Засоби для отримання звітів |
7 |
8 |
3 |
0,1 |
Простота застосування |
9 |
7 |
4 |
0,15 |
Експертна оцінка визначається за формулою (1.4) для кожної СУБД:
MySQL:
Q=7*0,20+8*0,20+9*0,10+7*0,15+7*0,10+7*0,10+9*0,15=7,7.
Access:
Q=9*0,20+7*0,20+8*0,10+7*0,15+6*0,10+8*0,10+7*0,15=7.5.
InterBase:
Q=6*0,20+5*0,20+7*0,10+5*0,15+9*0,10+3*0,10+4*0,15=5,45.
Як показав розрахунок, найбільш доцільно вибирати в якості СУБД MySQL.
Отже, для реалізації ПК для автоматизації з обліку даних про ремонт виробничих приміщень можна використовувати програмні засоби Java и MySQL.
3 ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ
3.1. Розрахунок капітальних витрат на створення ПП «Комп'ютерної гри-стратегії "Tower Defense"»
Капіталовкладення у створення ПІ носять одноразовий характер і в умовах дипломного проектування визначаються за формулою:
(3.1)
К = 11275,62+13008 + 31521,06 = 55804,68 грн.
де К1 – витрати на обладнання, грн.;
К2 – витрати на ліцензійні програмні продукти, грн.;
К3 – витрати на створення ПІ, грн.
Витрати на обладнання – К1.
Витрати на обладнання включають вартість придбання:
-
комп'ютерів;
-
периферійних пристроїв;
-
засобів зв'язку та іншої оргтехніки з урахуванням витрат на транспортування і установку.
(3.2)
К1= 10999*1,01*1,015 = 11275,62 грн.
де Ni – кількість одиниць i-го обладнання, необхідного для реалізації ПІ (ЕОМ, принтерів, плоттерів та ін.), шт.;
Ci – ціна одиниці i-го обладнання, грн.;
n – загальна кількість різних видів обладнання;
k1 – коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат, частки;
k2 – коефіцієнт збільшення витрат на виробничо-господарський інвентар, частки.
Для реалізації заданого проекту був придбаний ПК Qbox A0201. Ціна придбання – 10 999 грн.
https://hard.rozetka.com.ua/qbox_a0201/p26145801/
Витрати на ліцензійні програмні продукти – К2.
Витрати на ліцензійні програмні продукти К2 визначають за даними підприємства або з прайс–листів.
Було придбано необхідне програмне забезпечення:
Microsoft Windows 10 Professional – 5659 грн.
https://soft.rozetka.com.ua/microsoft_fqc_09131/p3936301/
Adobe Photoshop CC – 650 грн.
http://www.adobe.com/ru/products/photoshop.html
Microsoft Office – 6699 грн.
https://www.microsoft.com/uk-ua/software-download/windows10
К2= 13008 грн.
Розрахунок витрат на створення ПІ – К3.
(3.3)
К3 = 18727,7 + 765 + 12028,36 = 31521,06 грн.
де З1 – витрати праці програмістів-розробників, грн.;
З2 – витрати комп'ютерного часу, грн.;
З3 – непрямі (накладні) витрати, грн.
1 Витрати праці програмістів-розробників – З1.
(3.4)
З1= 1*39,77*340*1,385 = 18727,7 грн.
де – кількість розробників k-й професії, чол.;
– годинна зарплата розробника k-й професії, грн.;
– трудомісткість розробки для k-го розробника (кількість витраченого розробником часу), ч.
Kзп – коефіцієнт нарахувань на фонд заробітної плати, частки;
Годинна зарплата розробника визначається за формулою:
(3.5)
ЗП год розр = 7000/176 = 39,77 грн.
де – місячна зарплата к-го розробника, грн.;
– місячний фонд часу його роботи, год.
Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в табл. 3.1.
Розрахунок трудомісткості розробки для кожного розробника здійснюється за формулою:
(3.6)
де t1k , t2k, t3k. t4k, t5k – час, витрачений на кожному етапі розробки k-м розробником, год.
Таблиця 3.1 Час виконаних робіт
Етапи робіт |
Зміст робіт |
1 Технічне завдання |
Коротка характеристика програми; основу і призначення розробки; вимоги до програми і програмної документації; стадії і етапи розробки програми; порядок контролю та приймання виконання. |
2 Ескізний проект |
Попередня розробка структури вхідних та вихідних даних; уточнення методу розв'язання задачі; Розробка та опис загального алгоритму рішення; розробка техніко-економічного обґрунтування та пояснювальної записки. |
3 Технічний проект |
Уточнення структури вхідних та вихідних даних, визначення форми їх подання; розробка детального алгоритму; визначення семантики і синтаксису мови; розробка структури програми; остаточне визначення конфігурації технічних засобів; розробка заходів по впровадженню програми. |
4 Робочій проект |
Опис програми на обраною мовою; налагодження; розробка методики випробувань; проведення попередніх випробувань (тестування); коригування програми; розробка програмної документації. |
5 Впровадження |
Підготовка і передача програми для супроводу; навчання персоналу використанню програми; внесення коригувань до програми і документацію. |
ИТОГО |
340 |
2 Витрати комп’ютерного часу – З2.
(3.7)
З2 = 2,25*340 = 765 грн.
де Ск – собівартість комп'ютерного години, грн.;
Тпр – витрати комп'ютерного часу на розробку програми, час.
Собівартість комп'ютерного години обчислюється за формулою:
(3.8)
Ск = 2+0,15+0,1 = 2,25 грн
де СА – амортизаційні відрахування, грн.;
СЭ – енерговитрати, грн.;
СТО – витрати на техобслуговування, грн.
(3.9)
Са= (11275,62 *0,36904)/2080 = 2 грн.
де Сi – балансова вартість i-го обладнання, яке використовувалося для створення ПІ (ПК, принтера і т.п.), грн.;
Nа – річна норма амортизації i-го обладнання, частки;
(3.10)
Na = 1-(1127,562 /11275,62)^(1/5) = 0,36904
де - передбачувана ліквідаційна вартість обладнання (приймаємо 10% від початкової вартості);
Тэкспл – корисний термін експлуатації (приймаємо 5 років);
– річний фонд часу роботи i-го обладнання, годину.
Сликв = 11275,62 *0,1 = 1127,562 грн.
Сума енерговитрат визначається за формулою:
(3.11)
Сэ= 231,69/100 * 0,065 = 0,15 грн.
де РЭ – витрата електроенергії, споживаної комп'ютером, год;
СкВт – вартість 1 кВт / год електроенергії, грн.;
Сума витрат на техобслуговування:
(3.12)
Сто= 18,18*0,0057 = 0,1 грн.
де – годинна зарплата працівника обслуговуючого обладнання, грн.;
Годинна зарплата працівника, який обслуговує обладнання, визначається за формулою:
(3.13)
ЗП обсл год = 3200/176 = 18,18 грн/час
где – місячна зарплата к-го працівника, який обслуговує обладнання, грн.;
– місячний фонд часу його роботи, год.
– періодичність обслуговування.
(3.14)
= 1/176 = 0,0057
де Nто – кількість обслуговувань обладнання в місяць;
– місячний фонд часу роботи обладнання, год.
3 Непрямі витрати З3 изначаються за формулою:
, (3.15)
З3 = 9000+600+2428,36 = 12028,36 грн
де – вартість приміщення, грн;
С1 – витрати на утримання приміщень (на освітлення, опалення охорону і прибирання), грн. Складають 5-15% від вартості приміщень;
С2 – інші витрати, грн. Складають 10% від вартості капітальних вкладень.
Для визначення вартості приміщення скористаємося такою формулою:
(3.16)
ОС зд = 20*150= 3000 грн.
де S – площа будівлі, приміщення, м2;
См2 - вартість 1 м2, грн.
Витрати на утримання приміщень розраховуються як:
С1 = 3000*0,1*2 = 600 грн.
Інші витрати:
С 2 = (11275,62 +13008)*0,1 = 2428,36 грн.
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
Трудовий процес здійснюється в окреслених умовах виробничого середовища, який характеризується сукупністю елементів і факторів матеріально-виробничого середовища. Розглянемо умови праці користувача ПЕОМ, який є розробником програмного продукту. Для роботи використовується наступне обладнання: ПК Qbox A0201. Робоче місце знаходиться у приміщені, довжина якого – 9м, широта – 4м, висота –5м. рівень шуму у приміщені – 54 дБ, освітлення робочого місця – 150 лк. Повітря робочої зони має наступні параметри: температура 22°С, швидкість руху –0,3м/с, вологість – 65%. Тривалість зосередженого спостереження – 40%.
Специфіка використовування ПЕОМ складається у тому, що у процесі діалогу людини і машини користувач сприяє інтелектуальну машину як рівноправного співбесідника. Тому виникає багато нових психологічних та психофізичних проблем, суть яких потрібно враховувати при проектуванні трудового процесу. Інша властивість є значне інформаційне навантаження. Значне навантаження на нервову систему та зоряну системи викликає підвищення нервово-емоційної напруги, та, як наслідок, негативно впливає на серцево-судинну систему [24]. Важливою стороною функціонування організму користувача є вплив на нього комплексу факторів трудової середи, включаючи дію електромагнітних хвиль різних частотних діапазонів, статичної електрики, шуму та ін. Вплив цього специфічного комплексу може негативно вплинути на здоров’є людини. При праці з використанням комп’ютерів виникає цілий ряд ергономічних проблем, рішення яких може значно знизити навантаження. У цьому випадку маються на увазі тільки питання користування робочого місця користувача і не охоплюються питання формування раціонально побудованих символів на екрані і інших, зміна яких можлива тільки при конструюванні нової техніки. Праця користувача ЕОМ частіше всього проходить при активній взаємодії з іншими людьми. Тому виникають питання міжособистісних взаємин, що включають як психологічні, так і соціально-психологічні аспекти. Таким чином, на користувача ЕОМ впливають 4 групи факторів трудового середовища: фізичні, ергономічні, інформаційні та соціально-психологічні [25].
Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація »всі виробничі фактори поділяються на небезпечні та шкідливі. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори в свою чергу діляться на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники [25].
Небезпечний виробничий фактор - фактор, вплив якого може призвести до травми або іншого різкого раптового погіршення здоров'я [26]. Шкідливий виробничий фактор - це фактор, вплив якого на працюючого може призвести до зниження працездатності людини, захворювання або професійного захворювання [27].
При роботі з комп'ютером на людину можуть впливати наступні небезпечні виробничі фактори: