Файл: 4_Метод_рекомо_лаб_раб_Основи_прогр_инжен.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

ім. Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни: “Основи програмної інженерії”

галузь знань: 0501 "Інформатика та обчислювальна техніка"

напрям підготовки: 6.050103 „Програмна інженерія”

факультет: Економіки транспорту

кафедра: Інформаційних технологій

Київ 2010

---

Вступ

«Методичні вказівки до виконання лабораторних і лабораторних робіт» призначені для студентів очної та заочної форми навчання, які вивчають дисціпліну «Основи програмної інженерії» і готують лабораторні і лабораторні роботи з цієї дисціпліни. Наприкінці кожної лабораторної роботи дається орієнтовний перелік питань для самопідготовки.

Порядок виконання лабораторної роботи:

1. Вибрати і узгодити з викладачем варіант лабораторної роботи згідно теми, що вивчається на поточний момент (зазвичай, варіант вибирається за номером у переліку студентів у журналі).

2. Уважно прочитати і усвідомити умову завдання, що треба буде розв'язати.

3. Ознайомитися з необхідним теоретичним матеріалом (див. Список рекомендованої литератури).

4. Вивчити потрібний додаток для відповідної лабораторної роботи і, особливо, лістинг програми (для повного розуміння його треба набрати на комп'ютері, відредагувати виконати.

5. Підготувати свій варіант тексту програми і спробувати вирішити його за допомогою комп'ютера. Звичайно з першого разу рішення не вдається - це нормально. Потрібно повторити редагування і виконання до одержання потрібного результату.

6. Зробити звіт.

Звіт оформляється у вигляді пояснювальної записки і повинен містити наступні елементи:

• титульний лист;

• текст пояснювальної записки у текстовому редакторі MS Word;

• cписок використаної літератури;

• машинний лістинг програми на мові програмування - у вигляді додатка.

Зміст пояснювальної записки:

1. Постановка завдання.

2. Короткі теоретичні відомості про особливості застосовуваних операторів і методів (теоретичне введення) з посиланням (за необхіжністю) на літературні джерела.

3. Опис алгоритму вирішення завдання (у вигляді блок-схеми);

4. Опис програми:

• загальні відомості (мова програмування, операційна система, інструментальне середовище);

• опис логічної структури програми;

• опис вхідних і вихідних даних програми;

• опис підпрограм;

• перелік аномалій і припустимих значень вхідних даних (тестові приклади);

5. Результати виконання лабораторної роботи (роздруківки екранів з результатами роботи програми).

---

Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт

Першим кроком до виконання лабораторної роботи є розробка Технічного завдання. Технічне завдання являє собою документ, у якому сформульовані основні цілі розробки, вимоги до програмного продукту, визначені строки і етапи розробки і регламентований процес приймально-здавальних випробувань. У розробці технічного завдання беруть участь як представники замовника, так і представники виконавця. В основі цього документа лежать вихідні вимоги замовника, аналіз передових досягнень техніки, предпроектных досліджень, наукового прогнозування і т.і.

Порядок розробки технічного завдання

Розробка технічного завдання виконується в наступній послідовності:

1. встановлюють набір виконуваних функцій, а також перелік і характеристики вихідних даних;

2. визначають перелік результатів, їх характеристики і способи подання;

3. уточнюють середовище функціонування програмного забезпечення:

   • конкретну комплектацію і параметри технічних засобів;

   • версію використовуваної операційної системи і, можливо, версії і параметри іншого встановленого програмного забезпечення, з яким має взаємодіяти у майбутньому програмний продукт;

   • у випадках, коли програмне забезпечення збирає і зберігає деяку інформацію або включається у керування яким-небудь технічним процесом, необхідно також чітко регламентувати дії програми у випадку збоїв устаткування і енергопостачання.

1. Загальні положення

1.1. Технічне завдання оформляють відповідно до ГОСТ 19.106-78 на аркушах формату А4 і A3 за ГОСТ 2.301-68, як правило, без заповнення полів листа. Номера аркушів (сторінок) проставляють у верхній частині листа над текстом.

1.2. Лист затвердження і титульний лист оформляють відповідно до ГОСТ 19.104-78. Інформаційну частину (анотацію і зміст), лист реєстрації змін допускається у документ не включати.

1.3. Для внесення змін і доповнень у технічне завдання на наступних стадіях розробки програми або програмного виробу випускають доповнення до нього. Узгодження й затвердження доповнення до технічного завдання проводять у тому ж порядку, що встановлений для технічного завдання.

1.4. Технічне завдання повинне містити наступні розділи:

• вступ;

• найменування і область застосування;

• підстави для розробки;

• призначення розробки;

• технічні вимоги до програми або програмного виробу;

• техніко-економічні показники;

• стадії й етапи розробки;

• порядок контролю і приймання;

• додатки.

Залежно від особливостей програми або програмного виробу допускається уточнювати зміст розділів, уводити нові розділи або поєднувати окремі з них. При необхідності допускається в технічне завдання включати додатки.

2. Зміст розділів

2.1. Вступ повинен включати коротку характеристику області застосування програми або програмного продукту, а також об'єкта (наприклад, системи), у якому передбачається їх використовувати. Основне призначення вступу - продемонструвати актуальність даної розробки й показати, яке місце ця розробка займає в ряді подібних.

---

2.2. У розділі «Найменування і область застосування» вказують найменування, коротку характеристику області застосування програми або програмного виробу і об'єкта, у якому використовують програму або програмний виріб.

2.3. У розділі «Підстава для розробки» повинні бути зазначені:

• документ (документи), на підставі яких ведеться розробка. Таким документом може служити план, наказ, договір т.і.

• організація, що затвердила цей документ, і дата його затвердження;

• найменування і (або) умовна позначка теми розробки.

2.4. У розділі «Призначення розробки» повинне бути зазначене функціональне й експлуатаційне призначення програми або програмного виробу.

2.5. Розділ «Технічні вимоги до програми або програмного виробу» повинен містити наступні підрозділи:

• вимоги до функціональних характеристик;

• вимоги до надійності;

• умови експлуатації;

• вимоги до складу й параметрів технічних засобів;

• вимоги до інформаційної і програмної сумісності;

• вимоги до маркування та пакування;

• вимоги до транспортування і зберігання;

• спеціальні вимоги.

2.5.1. У підрозділі «Вимоги до функціональних характеристик» повинні бути зазначені вимоги до складу виконуваних функцій, організації вхідних і вихідних даних, часовим характеристикам т.і.

2.5.2. У підрозділі «Вимоги до надійності» повинні бути зазначені вимоги до забезпечення надійного функціонування (забезпечення стійкого функціонування, контроль вхідної й вихідної інформації, час відновлення після відмови т.і.).

2.5.3. У підрозділі «Умови експлуатації» повинні бути зазначені умови експлуатації (температура навколишнього повітря, відносна вологість і т.п. для обраних типів носіїв даних), при яких повинні забезпечуватися задані характеристики, а також вид обслуговування, необхідна кількість і кваліфікація персоналу.

2.5.4. У підрозділі «Вимоги до складу і параметрів технічних засобів» указують необхідний склад технічних засобів та їх технічних характеристик.

2.5.5. У підрозділі «Вимоги до інформаційної й програмної сумісності» повинні бути зазначені вимоги до інформаційних структур на вході і виході, методам вирішення, вихідним кодам, мовам програмування. При необхідності повинна забезпечуватися захист інформації і програм.

2.5.6. У підрозділі «Вимоги до маркування і пакування» у загальному випадку вказують вимоги до маркування програмного виробу, варіанти і способи пакування.

2.5.7. У підрозділі «Вимоги до транспортування і зберігання» повинні бути зазначені для програмного виробу умови транспортування, місця зберігання, умови зберігання, умови складування, строки зберігання в різних умовах.

2.5.8. У розділі «Техніко-економічні показники» повинні бути зазначені: орієнтовна економічна ефективність, передбачувана річна потреба, економічні переваги розробки в порівнянні із кращими вітчизняними і закордонними зразками або аналогами.

---

2.6. У розділі «Стадії і етапи розробки» встановлюють необхідні стадії розробки, етапи і зміст робіт (перелік програмних документів, які повинні бути розроблені, погоджені й затверджені), а також, як правило, строки розробки і визначають виконавців.

2.7. У розділі «Порядок контролю і приймання» повинні бути зазначені види випробувань і загальні вимоги до приймання роботи.

2.8. У додатках до технічного завдання при необхідності приводять:

• перелік науково-дослідних і інших робіт, що обґрунтовують розробку;

• схеми алгоритмів, таблиці, опису, обґрунтування, розрахунки й інші документи, які можуть бути використані при розробці;

• інші джерела розробки.

У випадках, якщо які-небудь вимоги, передбачені технічним завданням, замовник не пред'являє, треба у відповідному місці вказати «Вимоги не пред'являються».

Приклад 1.1. Розробити технічне завдання на програмний продукт, призначений для сортування одномірного масиву.

Розроблювальна програма повинна. забезпечувати можливість виконання наступних функцій:

• уведення розміру масиву і самого масиву;

• зберігання масиву в пам'яті;

• вибір методу сортування;

• виведення текстового опису методу сортування;

• виведення результату сортування.

Технічне завдання до даного приклада дивися в додатку 1.

Приклад 1.2. Розробити технічне завдання на розробку «Модуля автоматизованої системи оперативно-диспетчерського керування теплопостачанням корпусів Київської академії....»..

Технічне завдання для цього приклада дивися в додатку 2.

Порядок виконання роботи:

1. Розробити технічне завдання на програмний продукт (див. варіанти у додатку 3).

2. Оформити роботу відповідно до ГОСТ 19.106-78. При оформленні використовувати MS Office.

3. Здати і захистити роботу.

Захист звіту по лабораторній роботі

Звіт по лабораторній роботі повинен складатися з:

1. Постановки завдання.

2. Технічного завдання на програмний продукт.

Захист звіту по лабораторній роботі полягає в пред'явленні викладачеві отриманих результатів (на екрані монітора), демонстрації отриманих навичок і відповідях на питання викладача.

У Додатку 3 наведено перелік тем лабораторних робіт з деякою додатковою інформацією про функції програм. На базі навченої інформації студенти повинні розробити технічні завдання на вибрані програми.

Питання для контролю:

1. Приведіть етапи розробки програмного забезпечення.

2. Що містить у собі постановка завдання та передпроектні дослідження?

3. Перелічіть функціональні і експлуатаційні вимоги до програмного продукту.

4. Перелічіть правила розробки технічного завдання.

5. Назвіть основні розділи технічного завдання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гагарина Л. Г., Кокорева Е. В., Виснадул Б. Д. Технология разработки программного обеспечения: уч. пос. / под ред. Л. Г Гагариной.- М: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. - 400 с: ил.

2. Зиглер К. Методы проектирования программных систем. - М.: Мир, 1985.

3. Иванова Г.С. Технология программирования: Учеб. для вузов. - М.: Изд-во МГТУ им. Баумана, 2002.

4. Боэм Б. Инженерное проектирование программного обеспечения. — М.: Радио и связь, 1985.

5. Боэм Б., Браун Дж., Каспар X. и др. Характеристики качества программного обеспечения. - М.: Мир, 1981.

6. Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на C++, 2-е изд.: Пер. с англ. - М.: Бином, СПб.: Невский диалект, 1998.

7. Буч Г., Рамбо Д., Джекобсон А. Язык UML. Руководство пользователя. - М.: ДМК Пресс, 2001.

8. Вендров A.M. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем. - М.: Финансы и статистика, 1998.

9. Вендров А.М. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем: Учеб. - М.: Финансы и статистика, 2000.

10. Зелковец М., Шоу А., Гэннон Дж. Принципы разработки программного обеспечения. - М.: Мир, 1982.

11. Международные стандарты, поддерживающие жизненный цикл программных средств. - М.: МП «Экономика», 1996.

12. Соммервилл И. Инженерия программного обеспечения, 6-е изд.:-М. Изд. дом «Вильямс», 2002.- 624 с.

---