Завдяки розвитку кредиту готівкові розрахунки почали замінювати векселі, якими товаровиробники надають кредит один одному, та банкноти, що є борговим зобов’язанням банків. Спочатку право емісії банкнот належало усім банкам, але з часом зосередилося лише у емісійних банках. Поява кредитних грошей призвела до розвитку безготівкових розрахунків, взаємозаліків грошових вимог, прискорення платежів і скорочення витрат обігу.

Розгляд функції грошей як засобу платежу необхідно пов’язати з аналізом їх ролі у підтриманні безперервності розширеного відтворення та усвідомленням ознак функції платежу і кредитних грошей, а також впливом на дану функцію кількості грошей ва обігу. Слід наголосити, які провідні фактори визначають нормальні умови виконання грошима функції засобу платежу, за яких умов можлива платіжна криза та масові банкрутства.

Вивчення механізму дії функції грошей як засобу нагромадження та заощадження слід розпочати з аналізу її ознак, з’ясування механізму використання грошей у цій функції в умовах паперово-кредитного грошового обігу та розбурханої інфляції. Необхідно вивчити форми нагромаджень і заощаджень, їх вплив на розвиток економіки та піднесення добробуту народу.

Властивості грошей бути загальним еквівалентом робить їх загальним втіленням суспільного багатства, яке товаровиробники прагнуть нагромаджувати. Найчастіше функцію нагромадження або засобу утворення скарбів гроші виконують тоді, коли продаж (Т –Г) не супроводжується актом купівлі. Тоді гроші вилучаються з обігу і зберігаються з метою нагромадження та збереження вартості у разі повернення їх в обіг. Гроші виконують функцію засобу нагромадження, якщо вони є фінансовим активом. За умов металевого грошового обігу функцію нагромадження виконували повноцінні і реальні гроші – золото і срібло.

В умовах постійного коливання розмірів товарного виробництва і цін товарів єдиним способом безперервної зміни грошової маси ставали припливи або відливи грошового матеріалу: золотих зливків, виробів із золота, золотих монет і коштовностей та ін. У такий спосіб скарбами в автоматичному режимі підтримувалася товарно-грошова рівновага на ринку, а гроші ніколи не переповнювали каналів грошового обігу.

Паперові гроші, які є лише представниками золота в обігу і не мають власної вартості, не можуть утворювати скарби. Але, маючи представницьку вартість, вони здатні виконувати функцію засобу нагромадження, що виникла на основі функції скарбів. Необхідною умовою для цього є відповідність кількості паперових грошей нормам закону грошового обороту. Зокрема, якщо кількість паперових грошей перевищує потреби реалізації даної товарної маси, вони знецінюються під тиском інфляції і перестають бути засобом нагромадження. Якщо ж кількість грошей в обігу відповідає обсягові суспільної товарної маси, тобто відповідає необхідній кількості золота, то вилучення грошей з метою нагромадження і збереження вартості стає дієвим засобом розширеного відтворення та забеспечення безперервності виробництва і збуту.

---

Отже, нагромадження є необхідним елементом суспільного відтворення. Невиконання паперово-кредитними грошима цієї функції веде до кризових потрясінь у національній економіці, а дану функцію національних грошей перебирає якась стабільна іноземна валюта.

Вивчаючи функцію світових грошей, потрібно проаналізувати механізм міжнародних розрахунків після втрати монетарної функції золотом та особливості застосування національних і колективних валют.

Функція світових грошей виникла на етапі зростання інтернаціоналізації виробництва, формування інтернаціональної вартості товарів і розширення міжнародного товарного обміну. За своєю суттю вона узагальнює властивості грошей, опосередкує усі форми міжнародного обміну, робить світові гроші загальною мірою вартості, загальним купівельним засобом і засобом перенесення багатства з однієї країни до іншої. Як міжнародний еталон вартості світові гроші визначають світові ціни. Особливість міри вартості при цьому полягає у здатності світових грошей інтернаціональну вартість визначати безпосередньо через національний масштаб цін або ж опосередковано через валютні курси.

Функцію світових грошей спочатку виконувало золото. Х метою зниження вартості міжнародних розрахунків з часом у них стали застосовуватися кредитні гроші. Це істотно змінило саму функцію світових грошей. В даний час її стали виконувати конвертовані національні валюти і частково міжнародні грошові одиниці (СПЗ, Євро та ін.) За цих умов золото стало резервним фондом світових грошей, який діє через операції на ринку золота.

Форми грошей

Сучасна ринкова економіка діє на основі різних форм грошей, виникнення яких пов’язане з тривали розвитком функцій грошей від зародження і до сучасних грошей можна подати так.

За критерієм матеріальноречового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінних і неповноцінних.

Повноцінними називають гроші, що виготовлені з товару, мають однакову внутрішню вартість у сфері обігу і за умов переходу у скарб. Вони адекватно відображають вартість товару, тому що обмін товару відбувається на основі прирівнювання вартості грошового матеріалу з еквівалентною вартістю товару. Вихідною формою повноцінних грошей стали товарні гроші.

Товарні гроші здатні виступати загальним еквівалентом тому, що на їх виготовлення затрачено суспільну працю. Вони однаково здатні слугувати для безпосереднього споживання і для виміру вартості іншого товару та знаряддям обміну. У різні епохи роль товарних грошей виконували предмети першої необхідності (сіль, зерно, риба, худоба та ін.) різновидом грошей менших номіналів в Україні-Русі стали куни й векші-вевериці, що означало хутра в якостей грошей. Наступні епохи зростання продуктивності праці й розширення товарного обміну та його територіальних меж породили нові вимоги до знарядь обміну. Потрібні були такі засоби обміну, що володіли б однорідністю матеріалу, подільністю, тривалий час зберігали свою вартість тощо. Ось чому із загального числа обмінюваних вартостей в ролі загального еквівалента закріпилися метали.

---

Види грошей класифікують на основі різних підходів та критеріїв.

Залежно від форми розрізняють два види грошей:

Види грошей

Готівка

Безготівкові гроші

Металеві гроші

Паперові гроші

Банківські гроші

Золоті монети

Банкноти

Срібні монети

Казначейські білети

Білонні монети

Предмети першої необхідності

Прикраси

Злитки металу

Монета

Розмінні банкноти

Казначейські білети

Білонна монета

Нерозмінні банкноти

Традиційні (чекові)

Електронні депозити

Векселі

Чеки

Довгострокові депозити

Металеві гроші спочатку з’явилися як різної форми та ваги шматки металу.

З часом з них стали виготовляти вироби, які однаково могли слугувати для задоволення потреб споживання і виступати засобом обміну. Лише з часом з’явилася кругла монета – найдосконаліша форма повноцінних грошей. У ролі грошей на перших порах використовувалися різні метали й вироби з них: залізо, мідь, бронза та ін. Згодом природні властивості золота і срібла (висока питома вага вартості вагової одиниці, обмежене поширення в природі, здатність тривалий час зберігати фізичні властивості, легко змінювати зовнішній вигляд, портативність тощо) в якості грошей виділили ці метали. В якості грошових металів золото і срібло функціонували в епоху золотого і срібного біметалізму, а наприкінці ХІХ ст. настала епоха золотого монометалізму.

Золотий монометалізм знаменував апогей розвитку металевих грошей. Водночас еволюційні процеси ускладнення й розширення товарного виробництва та ринкових відносин зумовили необхідність впровадження в обіг розмінних на золото паперових банкнот, які виявились більш зручними і дешевшими засобами обміну. З іншого боку зростала роль держави в усіх сферах суспільного життя, в тому числі і грошовому обігу, банкнотне забеспечення якого лише піддається впливу засобів державного регулювання. Внаслідок цього об’єктивно створилась основа для запро-вадження неповноцінних грошей.

Неповноцінні гроші - це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Основними їх формами є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов’язання), банківські зобов’язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Усі вони застосовуються як гроші лише тому, що, одержуючи їх як платежі, учасники ділових угод розраховують використати їх для майбутніх платежів. Довіра до цих форм грошей зумовила появу загальної назви – кредитні гроші.

Кредитні гроші – це гроші особливого типу, що не розмінні на золото, а в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти. На основі банк нотного обігу грошей виникають банківські депозити (депозитні гроші), що стають базою чекового обігу.

Історично першою формою кредитних грошей став вексель – письмово оформлене боргове зобов’язання законодавчо встановленого зразку. Його видача у процесі реалізації кредиту перетворює товар в одну із форм кредитних грошей. Обернена дія врахування векселів у комерційних банках означає перетворення кредитних грошей у інші грошові форми, а саме у банкноти. І лише з настанням терміну погашення векселю боргове зобов’язання потребує наявних грошей. При цьому наявні гроші можуть з’явитися й раніше строку шляхом взаємозаліків зустрічних зобов’язань та покриття сальдо векселетримача до настання терміну платежу згідно з текстом векселя.

---

У такий спосіб кредитні гроші підпорядковуються дії закону грошового обігу та закономірностям руху позичкового капіталу. Їх обертання також пов’язане з дією закону вартості, закону додаткової вартості та ін.

В умовах золотого грошового обігу перехід грошової величини з однієї функції до іншої відбувався без зміни форми: із засобу у засіб платежу і навпаки. Але сучасний спосіб виробництва обслуговується знаками вартості, що зумовлене зростанням ролі кредиту і грошей як способу платежу. В свою чергу кредитні гроші активно стимулювали концентрацію і централізацію капіталу.

Поняття “кредитні гроші” під впливом того або іншого фактора класифіку-ють за кількома критеріями:

1. залежно від форми існування розрізняють: паперові гроші, монети, депозитні гроші, електронні гроші;

2. якщо їх розглядати з позиції емітента й характеру емісії, то можна вказати казначейські та банківські гроші.

При цьому категорія “паперові гроші” має два тлумачення:

1. широке, якщо йдеться про грошові знаки, що виготовлені папери, в тому числі розмінні і нерозмінні банкноти, казначейські білети тощо;

2. вузьку, коли паперові гроші ототожнюються зі знаками вартості, що емітуються казначейством для покриття витрат держави.

В теорії грошей переважно використовується категорія “паперові гроші” у вузькому розумінні як символи вартості.

Паперові гроші – нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття бюджетних витрат і наділяються нею примусовим курсом та законодавчо закріпленим обов’язком приймати у всіх видах платежів. Оскільки паперові гроші відірвані від вартості і реальних потреб обороту та емітуються державою для покриття бюджетного дефіциту, то їх ще називають декретними, або казначейськими грошима.

Епоха паперових грошей виникла на основі кредитних грошей. Зокрема, вексель став основою й прообразом усіх інших паперів і паперових грошей.

Водночас для їх появи в обігу виникли й об’єктивні причини, що пов’язані:

1. з переходом до машинного образу виробництва, коли товарна маса стала зростати значно швидше, ніж зростав видобуток грошового матеріалу (золота), а золоті гроші великої вартості не могли обслуговувати дрібні за величиною вартості оборотів товарів;

2. аргументом на користь впровадження паперових грошей була й недостатня економічна еластичність вартісно стабільного золотого грошового обігу до потреб швидкого розширення чи звуження товарної маси, що реалізується;

3. переваги паперових грошей, яким властива легкість зберігання, перевезення і зручність у розрахунках.

Поява паперових грошей як замінників золота в обігу зумовила обманність паперових грошей на золото. Суб’єкти грошових відносин сприймали їх як гроші і погоджувалися одержувати у платежах паперові гроші лише тому, що держава гарантувала їх обмін на реальні цінності. Але зростання дефіциту державного бюджету спричиняло таку велику емісію паперових грошей, що вони втрачали здатність обміну на золото і ставали звичайними паперовими грошима, які випускалися переважно для покриття державного дефіциту. Тобто вони ставали звичайними знаками вартості, які не є витвором держави, а об’єктивним продуктом розвитку економічних відносин суспільства.

---

Наукова думка розрізняє такі відмінності золотих грошей від паперових:

Золоті гроші	Паперові гроші
повноцінні мають суттєву внутрішню вартість виникають в результаті історичного розвитку товарного обігу є мірою вартості всіх інших товарів	представники золота випускаються державним казначейством або центральним банком і перебувають в обігу з примусовими курсами є замінниками повноцінних грошей слугують засобом фіксації вартісних пропорцій

Категорія “кредитні гроші” охоплює загальну назву різних видів грошей, що виникли в процесі заміщення майнових боргових зобов’язань підприємств, приватних осіб і держави. Обслуговуючи кредитні відносини, сучасні паперові гроші є неповноцінними знаками вартості, а за формою є паперовими, що виникли з форми векселя. Водночас їх обіг, виражаючи кредитне походження, регулюється двома законами

По-перше, емісія кредитних грошей здійснюється на основі зворотного принципу. Тобто їх випуск в обіг відбувається на основі надання кредиту на умовах повернення у визначений час. Кредитні гроші, обслуживши ділову угоду, повертаються до банку, коли божник погашає заборгованість. За такої умови грошова маса складається на основі взаємодії двох грошових потоків – випуску грошей через банк і повернення кредитованої суми після збігу визначеного часу. Дотримання вимог цього специфічного закону грошового обігу товарно-грошову рівновагу і сталість грошей.

По-друге, забезпеченість емісії кредитних грошей. Дотримання вимог цього закону означає функціонування такої системи кредитування, коли позики надаються для забеспечення реальних потреб товаровиробників й інших учасників товарообороті у грошах і погашення кредиту в міру їх задоволення. За таких умов строк перебування кредитних грошей в обігу визначається матеріальним забезпеченням користування кредитом.

Дотримання вимог специфічних законів обігу грошей на кредитній основі робить кредитні гроші суттєво відмінними від паперових грошей у вузькому розумінні цього слова.

Відмінності кредитних грошей від паперових

Кредитні гроші	Паперові гроші
Виникають з функції грошей як засобу платежу	Виникають з функції грошей як засобу обігу
Випускаються банком для кредитування ділових угод	Емітуються державним органом або центральним банком від імені держави
Не мають примусового курсу	Наділені державою примусовим курсом, обов’язкові для прийняття

Обслуговуючи ділові угоди, кредитні гроші за час свого існування набули таких еволюційних форм: векселя, банкноти, чека, депозитних і електронних грошей. Історично, першою формою кредитних грошей став вексель.

Вексель – це абстрактне письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого зразку, за яким одна сторона ділової угоди зобов’язується сплатити іншій певну суму грошей у вказаний термін. Економічна суть векселя полягає в тому, що він є різновидом знаків вартості, цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника сплатити визначену суму після збігу домовленого строку. Виникнувши ще в ХІІ ст., вексель тривалий час еволюційно розвивався як один з найважливіших кредитно-розрахункових ордерних документів, але спочатку мав обмежене ходіння. Як приватне боргове зобов’язання емітента вексель обертався серед обізнаних учасників ділових угод. Водночас розвиток меж і масштабів ринку вимагав впровадження універсального платіжно-купівельного засобу. Ним і стала банкнота.

---