Файл: Финансовое право (методичка).doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 23.07.2020

Просмотров: 557

Скачиваний: 4

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Кошик доходів місцевого самоврядування – податки і збори, що закріплені Бюджетним кодексом України на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Кошторис – основний плановий документ бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою свої функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Кредитування за вирахуванням погашення – операції, пов’язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, у результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції, пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету;

Методи фінансової діяльності держави – способи, прийоми, за допомогою яких уповноважені державою органи беруть участь у мобілізації, розподілі й використанні грошових коштів публічних фондів.

Міжбюджетні відносини – відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Міжбюджетні трансферти – кошти, що безповоротно і безоплатно передаються з одного бюджету до іншого.

Місцеві бюджети – бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Муніципальні доходи – частина внутрішнього валового продукту (ВВП), що надходить у формі платежів і надходжень у місцеві бюджети і служить вирішенню різних питань, які стоять перед органами місцевого самоврядування.

Надходження до бюджету – доходи бюджету та кошти, залучені у результаті взяття боргових зобов’язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Новація позики – угода між позичальником і позивачем із заміни зобов’язання за зазначеною фінансовою позикою іншим зобов’язанням.

Облігація – цінний папір, що свідчить про внесення її власником коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін із виплатою фіксованого відсотка.

Одержувачі бюджетних коштів – юридичні та фізичні особи, що не мають статусу бюджетної установи, а саме: 1) державні (комунальні) організації, установи та підприєм-ства, 2) юридичні особи інших форм власності, 3) фізичні особи, в тому числі і фізичні особи – підприємці.

Податкова система – 1) сукупність податків, зборів, платежів; 2) сукупність податків, зборів і платежів, законодавчо закріплених у даній державі; принципів, форм і методів їхнього встановлення чи зміни, скасування; дій, що забезпечують їхню сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.


Податок – форма примусового відчуження результатів діяльності суб’єктів, які реалізують свій податковий обов’язок, у державну чи комунальну власність, який вноситься до бюджету відповідного рівня (або цільовий фонд) на підставі закону (чи акта органа місцевого самоврядування) і виступає як обов’язковий, нецільовий, безумовний, безвідплатний і безповоротний платіж.

Поточні видатки – витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.

Профіцит бюджету – перевищення доходів бюджету над його видатками.

Регульовані доходи – передбачені в Законі про Державний бюджет або в рішенні про бюджет місцевих органів доходи, надходження яких щорічно визначаються та перерозподіляються між різними ланками бюджетів.

Рефінансування позики – випуск нових позик з метою покриття раніше випущених боргових зобов’язань.

Рішення про місцевий бюджет – нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради, виданий в установленому законодавством України порядку, що містить затверджені повноваження, відповідно, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету;

Страхування – система відносин із формування і використання централізованих і децентралізованих фондів, необхідних для фінансування непередбачених потреб суспільства і його членів, відшкодування шкоди, яка виникла унаслідок стихійного лиха й інших подібних подій.

Субвенція – форма фінансової допомоги держави місцевим органам, що надається з метою забезпечення ними реалізації конкретних заходів чи програм за умови дольового фінансування.

Субсидія – форма фінансової допомоги, що надається державою, юридичною особою чи приватною особою, іншим особам (юридичним чи фізичним), а також іншим державам і носить конкретний цільовий характер

Тип грошової системи – характер зв’язку між загальним еквівалентом і грошима, що знаходяться в обігу, який спочатку складається стихійно, а пізніше закріплюється законодавчим рішенням.

Трансферт – кошти, отримані від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших держав чи міжнародних організацій на безоплатній і безповоротній основі.

Унифікування позики – це об’єднання декількох позик в одну, коли облігації раніше випущених позик обмінюються на облігації нової позики, що передбачає зменшення кількості видів цінних паперів, які обертаються одночасно.


Управління державним боргом – сукупність заходів держави з виплати доходів кредиторам і погашення позик, визначення умов і випуску нових державних цінних паперів.

Фінансова дисципліна – чітке дотримання закріплених нормами права розпоряджень, що регулюють порядок формування, розподілу і використання публічних грошових фондів.

Фінансова діяльність держави – діяльність держави з формування, розподілу і використанню централізованих і децентралізованих публічних грошових фондів для забезпечення здійснення функцій держави, завдань соціально-економічного характеру, управління, обороноздатності, діяльності державних органів.

Фінансова система – 1) сукупність взаємозалежних, взаємодіючих фінансових інститутів, що опосередковують формування і використання публічних грошових фондів; 2) сукупність державних органів і установ, що здійснюють фінансову діяльність.

Фінансове право як галузь права – сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів держави і територіальних громад;

Фінансове право як навчальна дисципліна охоплює вивчення правових норм, передбачає навчання фінансовому праву.

Фінансове право як наука – сукупність знань, категорій, положень, що відображають зміст фінансово-правових норм, особливості їхнього застосування на практиці.

Фінансовий контроль – особлива сфера державного контролю, що являє собою діяльність фінансових органів по виявленню порушень законності, фінансової дисципліни і доцільності при формуванні, розподілі і використанні державних і муніципальних грошових фондів.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості – гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Фінансові правовідносини – урегульовані нормами фінансового права економічні відносини, що виникають, змінюються і припиняються в процесі мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів, і мають державно-владний і майновий характер.

Фінансово-правова норма – встановлене державою та забезпечене її примусовою силою загальнообов’язкове правило поведінки суб’єктів суспільних відносин, що виникають і розвиваються в процесі мобілізації, розподілу і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів, встановлює права та обов’язки їх учасників, і має імперативний характер.

Фінансування – безоплатне і безповоротне виділення коштів з державних або муніципальних фінансових фондів на здійснення публічних потреб.


Фінансування бюджету – надходження та витрати у зв’язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.



6. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


Курс

Напрям,

освітньо-кваліфіка-ційний рівень

Характеристика

навчального курсу

(структура залікового кредиту)

Кількість кредитів

ЕСТS: 2,7



Модулів: 3



Змістових

модулів: 3



Загальна кількість годин: 102



Тижневих годин: 6

6.0601

Право”



7.06001

Спеціаліст”

Обов’язкова:

Модуль І

Лекції: 14

Практичні заняття: 7

Самостійна робота: 6

Індивідуальна робота: 6


Модуль ІІ

Лекції: 12

Практичні заняття: 6

Самостійна робота: 10

Індивідуальна робота: 6


Модуль ІІІ

Лекції: 12

Практичні заняття: 7

Самостійна робота: 12

Індивідуальна робота: 4


Форма контролю: іспит




Організація поточного модульного контролю


Оцінювання знань студентів із фінансового права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни „Фінансове право України”, засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістового модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані фінансово-правові знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами поточного модульного контролю знань студентів із фінансового права є: систематичність та активність роботи та успішність на семінарських заняттях.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.

Критеріями оцінювання ПМК є:

а) дійсна успішність на семінарських заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань – від 0 до 2 балів;

б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) – від 0 до 3 балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестів (з використанням комп’ютерних технологій), відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних занять під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо.

Конкретний перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК, оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру. Загальна кількість балів за ПМК складає 30 балів. Кожен модуль оцінюється у 5 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (за необхідності) при виставленні балів за ПКЗ.


У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право, за дозволом декана (викладача), скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.



7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ


Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульної системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з фінансового права може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) з фінансового та податкового права, студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах; написання рефератів та їх презентацію; анотацію прочитаної додаткової літератури; бібліографічний опис літератури; переклад іноземних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється на альтернативній основі за власними інтересами і попереднім узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріплюється кафедрою за студентською навчальною групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 16 балів.



8. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “Фінансове право україни”


  1. Поняття та функції фінансів.

  2. Фінансова діяльність держави.

  3. Форми та методи фінансової діяльності держави.

  4. Система органів, що здійснюють фінансову діяльність.

  5. Поняття й структура фінансової системи держави.

  6. Фінансово-правові норми.

  7. Фінансові правовідносини: зміст, особливості, види.

  8. Фінансове право як галузь права.

  9. Фінансове право в системі права.

  10. Предмет і метод фінансового права.

  11. Суб’єкти фінансового права.

  12. Система фінансового права.

  13. Джерела фінансового права.

  14. Фінансове законодавство.

  15. Фінансове право і наука фінансового права.

  16. Поняття и значення фінансового контролю.

  17. Види фінансового контролю.

  18. Методи фінансового контролю.

  19. Система органів фінансового контролю.

  20. Перевірка: зміст, види.

  21. Ревізія як основний метод фінансового контролю.

  22. Податкові органи.

  23. Державне казначейство.

  24. Контрольно-ревізійні органи.

  25. Рахункова палата.

  26. Незалежний фінансовий контроль.

  27. Поняття й види державних доходів.

  28. Поняття й види державних видатків.

  29. Бюджетне право в системі фінансового права.

  30. Поняття бюджету та його складові частини.

  31. Дефіцит та профіцит бюджету: зміст, шляхи подолання.

  32. Бюджетна система та бюджетний устрій.

  33. Бюджетна класифікація: поняття значення та структура.

  34. Державний бюджет України: його доходи та видатки.

  35. Місцеві бюджети: види, склад доходів і видатків.

  36. Поняття та принципи міжбюджетних відносин.

  37. Сутність та методи бюджетного регулювання.

  38. Бюджетний цикл та бюджетний період.

  39. Поняття та принципи бюджетного процесу.

  40. Стадії бюджетного процесу.

  41. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження.

  42. Складання проектів бюджетів.

  43. Зміст закону про Державний бюджет.

  44. Розгляд й прийняття бюджетів.

  45. Виконання бюджетів.

  46. Звітність про бюджет.

  47. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

  48. Державні та місцеві цільові фонди.

  49. Податкове право в системі фінансового права.

  50. Податкова система України.

  51. Обов’язкові платежі. Поняття податку.

  52. Правовий механізм податку та його елементи.

  53. Класифікація податків та зборів.

  54. Податки з юридичних осіб.

  55. Податки з фізичних осіб.

  56. Податки зі змішаним платником.

  57. Загальнодержавні збори.

  58. Місцеві податки та збори.

  59. Сутність, значення й функції державної позики.

  60. Види державної позики.

  61. Державний борг: поняття та види.

  62. Управління й обслуговування державного боргу.

  63. Поняття страхування. Особливості участі держави в страховій діяльності.

  64. Обов’язкове державне страхування: зміст та види.

  65. Поняття та зміст банківської системи України.

  66. Правовий статус Національного банку України.

  67. Функції Національного банку України.

  68. Банківське регулювання в Україні: поняття й форми.

  69. Правове регулювання банківського нагляду.

  70. Поняття та структура грошової системи України.

  71. Правові основи грошового обороту.

  72. Правове регулювання готівкового обігу.

  73. Правове регулювання безготівкового обігу.

  74. Валюта та валютні цінності.

  75. Валютні обмеження.

  76. Поняття й зміст валютних операції.

  77. Поняття та зміст валютного регулювання.

  78. Валютний контроль.

  79. Відповідальність за порушення валютного законодавства.

  80. Фінансово-правове регулювання ціноутворення.

  81. Бюджетний кодекс України.

  82. Закон України “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.

  83. Закон України “Про Рахункову палату”.

  84. Закон України “Про аудиторську діяльність”.

  85. Закон України “Про систему оподаткування”.

  86. Закон України “Про Державну податкову службу в Україні”.

  87. Закон України “Про Національний банк України”

  88. Закон України “Про банки і банківську діяльність”.

  89. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.