Файл: ДПЗК metodichka.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ДЕРЖАВНЕ (КОНСТИТУЦІЙНЕ) ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

(відповідно до вимог ECTS)

Харків

2011

1. ВСТУП

На сучасному етапі «Державне (конституційне) право зарубіжних країн» є нормативною дисципліною, яка закладає підвалини сучасного юридичного мислення та формує світогляд майбутнього правознавця. Викладання цього учбового курсу зумовлено об’єктивними факторами. По-перше, в ході реалізації «Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС» актуальності набуває поглиблене вивчення засад конституційного права держав-членів ЄС, оскільки, згідно з Договором про ЄС, це наддержавне утворення побудовано на конституційних цінностях держав-членів ЄС. По-друге, необхідність вдосконалення вітчизняного конституційного процесу потребує вивчення досвіду роботи публічних інституцій як в умовах ліберально-демократичної концепції конституціоналізму, так і в атмосфері становлення засад конституційного правління.

У пропонованому курсі розглядаються існуючі моделі конституціоналізму, в межах яких висвітлюються наступні питання: - етапи становлення конституційного права у світі; - співвідношення міжнародного і конституційного права; - концепція «багаторівневого» конституціоналізму в країнах ЄС; - вестмінстерська й американська доктрини конституційного правління та їх поширення на європейському ґрунті; - трансформація ліберально-демократичного концепту конституціоналізму в постсоціалістичних країнах; - конституційний розвиток на етапі модернізації суспільних відносин.

Метою навчального курсу є: - надання комплексу загальнотеоретичних знань про конституційно-правові явища; - виховання самостійного і критичного погляду на розвиток конституційного права у різних регіонах світу; - формування навиків практичного застосування проведення компаративного аналізу.

Форми навчання проявляються в лекціях, практичних заняттях, а також важ­лива роль належить індивідуальній роботі, насамперед з нормативними матеріалами. При підготовці до занять та складання іспиту слід опра­цювати відповідні розділи підручників і рекомендованої літе­ратури, проаналізувати необхідні нормативно-правові акти, передусім конституції зарубіжних країн.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- знати етапи і тенденції розвитку конституційного права у світі; основні школи конституційного права; головні риси вестмінстерської й американської доктрин конституціоналізму; специфіку формування національної спадщини державотворення під впливом ліберально-демократичних ідеалів конституціоналізму; особливості формування засад конституційного процесу в постсоціалістичних державах; ключові ознаки конституційного розвитку на етапі модернізації суспільних відносин.

---

- вільно орієнтуватися у: системі та термі­нології (державного) конституційного права; питанні про сучасні напрями розвитку конституційного права у світі; конституційно-правовій базі.

- уміти правильно тлумачити норми конституційного права, насамперед конституцій і рішень органів конституційної юрисдикції; використовувати дані науки конституційного права для підвищення професійних знань.

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Лекції – 52 год.

Практичні заняття – 20 год.

Самостійна робота – 72 год.

Всього – 144 год.

№ п/п	Назва теми, лекції, практичного заняття, самостійної роботи	Всього годин	У тому числі:
			лекції	практичні заняття	самостійна робота
І. Формування ліберально-демократичної доктрини конституціоналізму у світі
1	Етапи становлення конституційного (державного) права в зарубіжних країнах	7	4	2	1
2	Основні школи і напрями науки конституційного права	4	2		2
3	Співвідношення міжнародного права і конституційного права на сучасному етапі. Концепція «багаторівневого» конституціоналізму в країнах Європейського Союзу	4	2		2
4	Вестмінстерська концепція конституціоналізму та її внесок у світовий конституційний процес	5	2		1
5	Конституційні основи парламентського верховенства і відповідального правління у Великій Британії й Канаді	4	2	2	2
6	Партійна система і режим міністеріалізму у Великій Британії й Канаді	4	2		2
7	Британські конституційні реформи діяльності центральних і регіональних органів влади	2			2
8	Федеративний устрій Канади як конституційний принцип обмеження влади	2			2
9	Конституція як гарантія збереження конституційного правопорядку в умовах поширення американського варіанту конституційної системи правління	5	4	2	1
10	Конституційний захист фундаментальних прав людини у США і Бразилії	5	2	2	1
11	Верховний Суд США у справі охорони Основного Закону	4	2		2
12	Конституційно-правові засади взаємовідносин законодавчої й виконавчої влад у США і Бразилії	4	2		2
13	Децентралізація державного управління в штатах як механізм забезпечення ефективності конституційної системи правління у США і Бразилії	4	2		2
ІІ Становлення принципів конституційного правління в країнах Європи й Азії
14	Універсалізація американської й вестмінстерської моделей конституціоналізму на французькому ґрунті	3			1
15	Конституційні механізми «раціоналізованого парламентаризму» у Франції	4	2	2	2
16	Рецепція ліберально-демократичної доктрини конституціоналізму практикою Італії	4	2		2
17	Конституційно-правові принципи регіоналізму в Італії та Франції	4	2		2
18	Основний Закон ФРН 1949 р. і Конституція Японії 1947 р.: розрив чи еволюція конституційних традицій	5	2	2	1
19	Конституційні засади «канцлерського правління» у ФРН	4	2		2
20	Правовий інструментарій конституційного компромісу в Японії	4	2		2
21	Роль конституційного правосуддя у формуванні підвалин конституціоналізму у ФРН і Японії	4	2		2
22	Конституційно-правові засади федеративного устрою Швейцарської Конфедерації	2			2
23	Конституційні принципи функціонування органів державної влади в умовах «референдарної» демократії (на прикладі Швейцарії)	5	2	2	1
ІІІ Конституційний розвиток зарубіжних країн на етапі реформування суспільних відносин
24	Конституціоналізм як форма подолання авторитаризму в постсоціалістичних країнах Східної Європи	2			2
25	Врегулювання конституційних конфліктів в напівпрезидентських республіках (на прикладі Болгарії і Польщі)	5	2	2	1
26	Участь органів конституційного контролю у процесі становлення конституційного режиму (на прикладі Болгарії і Польщі)	4	2		2
27	Розвиток місцевого управління у світлі Європейської хартії місцевого самоврядування (на прикладі Болгарії і Польщі)	2			2
28	Особливості «перехідного» конституціоналізму в РФ і Білорусі	5	2	2	1
29	Конституційна еволюція в КНР	5	2	2	1
30	Специфіка ісламського конституційного правопорядку	2			2
31	Конституційна модернізація в Ізралії	4	2		2

---

	Індивідуальна робота	20			20
	Усього	144	52	20	52

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Національною юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № від)

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ДЕРЖАВНЕ (КОНСТИТУЦІЙНЕ) ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

І. ФОРМУВАННЯ ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДОКТРИНИ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ У СВІТІ

Етапи становлення конституційного права в зарубіжних країнах

Передумови виникнення державного (конституційного) права у світі. Особливості найменування галузі в зарубіжних країнах.

Періодизація конституційного права у світі. Характеристика форми, структури, мови основних законів І етапу конституційного розвитку (кінець XVIII – кінець XIX ст.).

Головні ознаки конституцій ІІ періоду (перша половина ХХ ст.). Перехід від ліберального до демократичного основного закону. Вплив соціалістичних конституцій на зміст конституційного матеріалу буржуазних країн.

Еволюція конституційного права після ІІ світової війни. Внесок ООН і Ради Європи в розвиток конституційного права. Властивості нових (ІІІ періоду) і новітніх (ІV періоду) конституцій.

Місце і роль сучасного конституційного права в правових системах. Конституціоналізація правопорядку зарубіжних країн. Інтерназаціоналізація, соціалізація і демократизація як провідні тенденції розвитку конституційного права у світі.

Основні школи і напрями науки конституційного права

Поняття науки конституційного права. Формально-юридичний, історичний, порівняльно-правовий і соціологічний методи дослідження проблем конституційного права.

Виникнення конституційного права як самостійної галузі юридичної науки в другій половині ХІХ ст. Еволюція науки конституційного права до ІІ світової війни. Характеристика класичної (юридичної) та соціологічної шкіл. Інституціоналізм як важлива конституційно-правові теорія.

Розвиток науки конституційного права у другій половині ХХ ст. Головні риси «модернізованого юридичного напряму» та політико-соціологічної течії. Специфіка теологічної школи конституційного права в мусульманських країнах.

Сучасний стан науки конституційного права у світі. Розвиток конституційного реалізму як напряму у науці конституційного права. Демократична доктрина конституційного права.

Співвідношення міжнародного права і конституційного права на сучасному етапі. Концепція «багаторівневого» конституціоналізму

в країнах Європейського Союзу

Питання міжнародного права у сучасних зарубіжних конституціях (конституційні принципи зовнішньої політики у зарубіжних країнах, конституційне розмежування зовнішньополітичних повноважень між федерацією та її суб’єктами, співробітництво у сфері захисту прав людини, місце норм міжнародного права у внутрішньому праві держави). Основні теорії співвідношення конституційного і міжнародного права у сучасній юридичній науці. Загальні риси моністичної та дуалістичної теорій співвідношення міжнародного та конституційного права та їх відображення у сучасних конституціях окремих зарубіжних країн.

---

Визнання обмежень державного суверенітету і участь у міжнародних об’єднаннях.

Правова природа Європейського Союзу, посилення наднаціональних тенденцій у ЄС. Основні риси концепції «багаторівневого» конституціоналізму і їх реалізація у країнах Європейського Союзу. Правовий статус держав-членів Європейського Союзу. Конституційно-правове регулювання членства держав у ЄС. Конституційні риси установчих договорів ЄС. Громадянство у Європейському Союзі.

Вестмінстерська концепція конституціоналізму та її внесок у світовий конституційний процес

Поняття та правова природа конституціоналізму. Головні ознаки вестмінстерської концепції конституціоналізму: суверенітет парламенту; панування права; конституційні угоди.

Характеристика конституційного права Великої Британії. Особливість форми і структури Конституції. Статутне право. Судовий прецедент як частина Конституції. Особливості дії конституційних угод. Доктрина в системі конституційного права Великої Британії.

Розповсюдження вестмінстерської моделі в країнах Британської Співдружності. Основні віхи конституційного розвитку Канади, що позначилися на формуванні конституційного права держави. Сучасна Конституція Канади. Акт про Канаду 1982 р., Конституційний акт 1982 р., Хартія прав і свобод 1982 р., Акт про Британську Північну Америку 1867 р. Нормативна база, сформована Парламентом Великої Британії (Акт про Парламент 1875 р., Вестмінстерський статут 1931 р. і ін.). Основні формули внесення змін до конституції Канади.

Конституційні основи парламентського верховенства і відповідального правління у Великій Британії й Канаді

Конституційна історія британського Парламенту (Білль про права 1689 р., Акт про Парламент 1911 р., Акт про Парламент 1949 р., Акти про довічних перів 1958, 1963 р. 1999 р.). Трансформація британських парламентських традицій в Канаді.

Сучасний Парламент Великобританії і Канади у системі розподілу влад. Взаємовідносини з Короною й Урядом. Парламент і виборчий корпус.

Організація діяльності Парламенту. Роль спікера в роботі Парламенту. Статус депутата Палати громад. Парламентські привілеї.

Принцип парламентського верховенства в Великобританії. Абсолютна (необмежена) законодавча компетенція британського парламенту. Особливості проходження біллів у Палаті громад і Палаті лордів Великобританії. Федеративний устрій як основний фактор модифікації принципів британського парламентаризму в Канаді. Розмежування компетенції між Парламентом федерації і провінцій (сфера виключної компетенції провінцій). Особливості проходження законопроектів через Парламент Канади (Сенат і Палату громад). Прийняття бюджету. Участь Корони у законодавчому процесі. Делегування законодавчих повноважень.

Принцип відповідального правління. Колективна відповідальність Уряду перед Парламентом та її форми. Основні форми парламентського контролю: усні депутатські запити, інтерпеляція, «година питань», спеціалізовані комітети, омбудсмани (в парламенті Канади), Парламентський комісар зі справ адміністрації (у Великобританії).

---

Партійна система і режим міністеріалізму у Великій Британії й Канаді

Багатопартійність та партійна система Великої Британії та Канади. Інституціоналізація політичних партій. Провідні політичні партії Великої Британії та Канади, їх участь у парламентських, регіональних і місцевих виборах. «Регіональні партії» Канади та їх роль на політичній арені.

Організація роботи парламентських партій та їх вплив на законодавчий процес. Фракції більшості й опозиції. Тіньовий кабінет.

Режим міністеріалізму як особливість функціонування виконавчої влади у Великій Британії і Канаді. Роль Прем’єр-міністра у вирішенні державних справ Великої Британії. Акт про міністрів Корони 1937 р. Формування Уряду, Кабінету і внутрішнього кабінету Великобританії. Виконавча влада за Конституційним актом Канади 1867 р. (Королева, Генерал-губернатор та Таємна рада, Уряд Канади). Особливості формування Кабінету міністрів Канади.

Основні напрями діяльності Уряду Великобританії і Канади. Акти виконавчої влади.

Британські конституційні реформи діяльності центральних і регіональних органів влади

Еволюція вестмінстерської концепції конституціоналізму наприкінці ХХ ст. Трансформація принципу парламентського верховенства у зв’язку зі вступом Великої Британії в Європейський Союз. Застосування референдуму для вирішення державних питань як новела в конституційному житті країни.

Модернізація конституційного правопорядку Урядом лейбористів і перспективи подальших змін. Акт про конституційну реформу 2005 р. Причини і наслідки реформування Палати лордів. Вплив результатів виборів Палати громад 2010 р. на британську партійну систему. Запровадження Верховного суду Об’єднаного Королівства та введення Вищих судів Англії та Уельсу.

Політична регіоналізація як напрям конституційної реформи. Зміни у правовому статусі Національної асамблеї Уельсу, Парламенту Шотландії, Асамблеї Північної Ірландії. Практика функціонування міждержавних інститутів Об’єднаного Королівства та Ірландської Республіки.

Федеральний устрій Канади як конституційний принцип обмеження влади

Канадський федералізм як спосіб територіального розподілу повноважень. Характерні риси еволюції канадської федерації.

Правове положення провінцій та федеральних територій. Особливий становище Квебеку, що закріплене резолюцією (1995 р.) Парламенту Канади. Організація влади в суб’єктах федерацій (легіслатури, лейтенант-губернатор, федеральні органи і служби).

Розподіл повноважень між органами влади федерації і провінцій. Виключна федеральна компетенція та компетенція суб’єктів федерацій; «адміністративне делегування. Місцеве самоврядування і управління.

Конституція як гарантія збереження конституційного правопорядку в умовах поширення американського варіанту конституційної системи правління.

---