Файл: istoriya_ukrayini_plan-metodichka.doc

У третьому питанні аналізуємо такі проблеми:

• суспільно-політична ситуація в Україні після смерті Б.Хмельницького;

• обрання гетьманом І.Виговського, засади його внутрішньої та зовнішньої політики;

• придушення І.Виговським у червні 1658 р. антигетьманського повстання під проводом полтавського полковника М.Пушкаря та кошового отамана Запорозької Січі Я.Барабаша;

• зближення І.Виговського з Польщею - підписання Гадяцької угоди (16 вересня 1658 р.);

• виступ І.Виговського проти московських військ, його тріумф у битві під Конотопом 28-29 червня 1659 р. та причини подальших невдач;

• падіння гетьманства І.Виговського та обрання гетьмана Ю.Хмельницького;

• розкол українських земель на два гетьманства – Правобережне і Лівобережне. Зречення Ю.Хмельницького гетьманства;

• гетьманування на Правобережжі П.Тетері (1663-1665);

• обрання гетьманом Лівобережної України в червні 1663 р. на чорній раді І.Брюховецького та результати його гетьманування;

• правобережний гетьман П.Дорошенко і його боротьба за об`єднання українських земель;

• Андрусівське перемир`я (20 січня 1667 р.) та поділу України між Москвою і Польщею;

• тимчасове об`єднання українських земель під владою П.Дорошенка (1668 р.);

• боротьба П.Дорошенка з претендентами на гетьманство і прийняття турецького протекторату;

• війна Туреччини і гетьмана П.Дорошенка з Польщею та підписання Бучацької угоди (28 жовтня 1672 р.);

• спустошення Правобережжя турками, татарами і поляками;

• наприкінці розгляду даного питання доцільно зробити висновок про те, що майже вся друга половина ХVІІ ст. позначена на Україні великою нестабільністю, заворушеннями, міжусобицями, втручаннями сусідів і т.п. Все це призвело до руйнації і занепаду державності, за що народ прозвав цей період у своїх спогадах “Руїною”, та якою вона і увійшла в історію.

• підписання Д.Многогрішним Глухівських статей (березень 1669 р.) з Московщиною щодо відновлення автономного статусу України у складі Московської держави, її адміністративно-територіальний устрій;

• обрання гетьманом Лівобережної України І.Самойловича та його об`єднавча політика;

• підпорядкування української православної церкви московському патріарху як перший крок ліквідації автономії України (1685 р.);

• Вічний мир 1686 р. між Москвою і Польщею та закріплення поділу українських земель;

• зростання незадоволення політикою І.Самойловича з боку старшини;

Четверте питання включає наступні факти:

• арешт І.Самойловича та обрання 3 серпня 1687 р. гетьманом І.Мазепи;

• внутрішня політика І.Мазепи і його стосунки із московським царем Петром І;

• антипольське повстання на Правобережній Україні та об`єднання Лівобережної і Правобережної України (1704 р.);

• початок Північної війни та участь в ній України;

• великодержавна шовіністична політика Петра І щодо України;

• таємні плани І.Мазепи щодо незалежності України; українсько-шведський договір;

• поразка шведсько-українських військ під Полтавою та її наслідки для України;

• еміграція та смерть І.Мазепи, його роль в історії української державності;

• обрання в еміграції гетьманом України Пилипа Орлика та його діяльність по визволенню України;

• "Конституція прав і вольностей Запорізького війська" – перша у світі демократична Конституція;

• основні напрями антиукраїнської політики Петра І і безуспішні спроби гетьмана І.Скоропадського протидіяти такій політиці;

• боротьба наказного гетьмана П.Полуботка за збереження автономії України;

• діяльність останніх гетьманів Д.Апостола і К.Розумовського;

• остаточна ліквідація російським царизмом (Катериною ІІ) автономного устрою Гетьманщини, Запорізької Січі, закріпачення селянства та трагічні наслідки такої політики для українського народу.

---

Тема ІІІ. Національна революція 1917-1921 рр.

Відновлення державності України ( 2 год.)^

План

1. Загальнонаціональний рух українського народу після Лютневої революції 1917 року в Росії. Утворення Української Центральної Ради та її змагання за автономію та незалежність України (березень 1917 р. – квітень 1918 р.).

2. Українська Держава доби гетьмана П.Скоропадського.

3. Національно-державницький рух на західноукраїнських землях. Проголошення ЗУНР.

4. Встановлення влади Директорії та її боротьба за державний суверенітет УНР наприкінці 1918-1921 рр.

Реферати

1. Агресія більшовицького Раднаркому проти Української Народної Республіки (грудень 1917 - лютий 1918 р.)

2. Брестський мирний договір між Української Народною Республікою і країнами Четверного союзу та його наслідки.

3. Зовнішня політика гетьманського уряду П.Скоропадського.

4. Польсько-українська війна у 1918-1919 рр.

5. Акт Злуки ЗУНР і УНР: підготовка, проголошення та результат.

6. С.Петлюра – політик, військовий і державний діяч.

7. Перший та Другий зимові походи Армії УНР та їх наслідки.

Рекомендована література

1. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. - Київ, 2005;

2. Голубко В. Армія Української Народної Республіки. - Львів, 1997;

3. Грицак Я. Нариси історії України. Формування модерної української нації ХІХ - ХХ ст. - Київ, 1996;

4. Іванов В. Історія держави і права України: навчальний посібник. - Київ, 2003;

5. Історія України та її державності: Навчальний посібник / За редакцією Дещинського Л.Є. - Львів, 2005;

6. Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Львів, 2002;

7. Литвин В. Історія України: Підручник. - Київ, 2006;

8. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. - Львів, 1995;

9. Литвин М. Українсько-польська війна 1918-1919 рр. - Львів, 1998;

10. Литвин С. Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана. - Київ, 2001;

11. Макарчук С. Українська республіка галичан. - Львів, 1997.

12. Політична історія України. ХХ століття / В.Ф. Солдатенко, В.Ф. Верстюк. - Київ, 2003. - У 6 т. - Т.2;

13. Рубльов О., Реєнт О. Українські визвольні змагання 1917-1921 р.р. - Київ, 1999;

14. Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917-березень 1918). - Київ-Львів, 1996;

15. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у 2-х томах. - Київ, 1996. - Т.1;

16. Яневський Д. Політичні системи України 1917-1920 років: спроби творення і причини поразки. – Київ, 2003.

Методичні поради

Вивчаючи перше питання, звертаємо увагу на такі аспекти:

• піднесення національно-визвольного руху в Україні після перемоги Лютневої революції у Петрограді;

• створення Центральної Ради та її заходи по відновленню української державності. Відозва "До українського народу";

• Український національний конгрес та його значення;

• посилення антиукраїнських настроїв у промислових центрах, причини цього явища;

• формування більшовицьких Рад робітничих і солдатських депутатів та їхні відносини з Центральною Радою;

• процес українізації армії; різні підходи лідерів національного руху щодо створення власних Збройних Сил; І і ІІ військові з`їзди та їх значення.

• переговори Центральної Ради з Тимчасовим урядом про надання автономії України в другій половині травня 1917 р. у Петрограді та причини їх безрезультативності;

• І-ий Універсал Центральної Ради: значення і наслідки;

• утворення першого українського уряду – Генерального Секретаріату;

• відновлення переговорів між Центральною Радою і Тимчасовим урядом у кінці червня 1917 р. в Києві та визнання останнім автономії України;

• причини видання ІІ-го Універсалу Центральної Ради;

• розробка конституції автономного устрою України в складі Росії і реакція на неї Тимчасового уряду;

• обмеження Тимчасовим урядом прав українського народу - “Тимчасова інструкція для Генерального Секретаріату Тимчасового Правительства на Україні”;

• рішення Центральної Ради про скликання Українських Установчих Зборів, реакція на нього політичних партій, підготовка до виборів та їх результати;

• більшовицький переворот у Петрограді та ставлення до нього Центральної Ради;

• досягнення та прорахунки Центральної Ради на шляху відродження національно-державного життя в Україні з березня по жовтень 1917 р;

• третій український військовий з`їзд та його рішення;

• розстановка політичних сил у Києві після більшовицького перевороту в Петрограді;

• підготовка більшовиками повстання у Києві;

• ІІІ-ій Універсал Центральної Ради і проголошення Української Народної Республіки;

• загострення стосунків між Центральною Радою і петроградським Раднаркомом;

• ультиматум Раднаркому Центральній Раді: зміст та наслідки;

• авантюрна діяльність більшовиків щодо проголошення Радянської влади в Україні;

• агресія більшовицької Росії проти Української Народної Республіки (початок першої українсько-більшовитської війни);

• міжнародне становище і дипломатичні контакти УНР на зламі 1917-1918 рр.;

• початок мирних переговорів між більшовиками та країнами Четвертного союзу в Бресті та приєднання до них делегації УНР;

• проголошення незалежності УНР ІV-им Універсалом;

• наступ більшовицьких військових сил під командуванням Муравйова на Київ;

• збройний опір студентів, національна трагедія під Крутами;

• відступ Центральної Ради з Києва та більшовицький терор;

• відставка уряду В.Винниченка, кабінет В.Голубовича та його діяльність;

• підписання Брестського миру, його умови та додатковий протокол;

• питання західноукраїнських земель в політиці Центральної Ради;

• вступ в Україну німецьких і австро-угорських військ та повернення до Києва Центральної Ради. Відновлення влади уряду УНР;

• розробка Конституції УНР;

• австро-німецький окупаційний режим в Україні - початок анархії і руїни на українських землях;

• зростання опозиційних настроїв щодо Центральної Ради і австро-німецького командування;

• розпуск Центральної Ради шляхом державного перевороту 29 квітня 1918 р.: причини та уроки;

• історичне значення діяльності Центральної Ради.

---

При розгляді другого питання слід розкрити:

• проголошення гетьманом України на Хліборобському конгресі П.Скоропадського;

• характерні особливості державного правління гетьмана;

• аграрна, військова та культурно-освітня політика уряду Української Держави;

• зовнішньо-політична діяльність гетьманського уряду;

• характер політики німецького командування на українських землях;

• діяльність на території України російських великодержавних шовіністичних угрупувань;

• створення опозиційного блоку громадсько-політичних сил - Українського Національного Союзу та його програмні вимоги;

• розгортання політичної кризи восени 1918 р. та шляхи виходу із неї;

• створення Директорії та підготовка до збройного повстання проти гетьманату;

• ставлення гетьмана та опозиційних українських сил до розгортання революційних державотворчих процесів у Східній Галичині;

• організаційні та рушійні сили антигетьманського повстання;

• зречення від влади П.Скоропадського та його місце в історії українського державотворення.

При підготовці до третього питання необхідно звернути увагу на такі проблеми:

• характер діяльності українських громадсько-політичних сил Східної Галичини напередодні та під час Першої світової війни;

• поразка Австро-Угорської імперії в Першій світовій війні та початок національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях;

• створення Української Національної Ради, її курс на проголошення незалежної Української держави на землях Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття;

• позиція Польщі щодо незалежності західноукраїнських земель;

• початок повстання у Львові в ніч на 1 листопада 1918 р.: ініціативні та рушійні сили;

• перехід влади до Української Національної Ради, проголошення ЗУНР та формування державної влади у Східній Галичині;

• стан державотворчого процесу на Закарпатті та Північній Буковині;

• встановлення взаємовідносин між урядом ЗУНР і Директорією УНР;

• Акт злуки між ЗУНР і УНР: підготовка, зміст та історичне значення;

• перебіг польсько-української війни, місце та роль Антанти в її розв'язанні;

• встановлення диктатури Є.Петрушевича;

• окупація ЗУНР польськими військами і відхід УГА за Збруч;

• падіння ЗУНР та її наслідки для дальшого розвитку визвольних змагань у Східній Галичині , Північній Буковині та Закарпатті.

У четвертому питанні висвітлюємо такі аспекти:

• владні повноваження Директорії УНР, формування армії, законодавчої та виконавчої влади, характер зовнішньої і внутрішньої політики Української Народної Республіки з другої половини грудня 1918 р. до грудня 1919 р.;

• особливості державного устрою вказаного вище періоду;

• причини розгулу такого явища як "отаманщина" та його наслідки;

• початок, перебіг та результат Другої українсько-більшовицької війни;

• вихід зі складу Директорії В.Винниченка, висунення на перші ролі в державотворчому процесі С.Петлюри та його діяльність;

• перехід на територію УНР уряду ЗУНР та УГА. Наступ об`єднаних українських військ на Київ та його результат;

• початок та перебіг українсько-білогвардійської війни;

• ускладнення ситуації на фронті восени 1919 р. - т.зв. “чотирикутник смерті”;

• трагічна доля УГА, від`їзд в еміграцію Є.Петрушевича;

• перехід армії УНР до партизанських методів боротьби - "Перший зимовий похід" та його наслідки;

• від`їзд в еміграцію уряду УНР.

• Варшавський договір (21 квітня 1920 р.) та початок українсько-польсько-радянської війни;

• контрнаступ більшовицьких військ влітку 1920 р.;

• розгром більшовицьких військ під Варшавою;

• переговори між Польщею та більшовицьким Раднаркомом восени 1920 р. та їх наслідки для України.

• Ризький мирний договір (18 березня 1921 р.) і його умови;

• "Другий зимовий похід" військ УНР та причини його невдачі;

• діяльність урядових українських структур в еміграції з метою збереження державницьких традицій.

---

• внутрішні та зовнішні причини поразки Української національної революції 1917-1921 рр., їх уроки та історичне значення;

• діяльність західноукраїнських національних сил за суверенітет Галичини в 1921-1923 рр.;

• українські землі в умовах окупаційних режимів у міжвоєнний період.

Тема ІV. Україна в роки Другої світової війни ( 1939 – 1945 рр.) (2 год.)^

План

1. Питання української державності напередодні Другої світової війни. Карпатська Україна - пролог світового конфлікту.

2. Початок Другої світової війни і встановлення більшовицького тоталітарного режиму на західноукраїнських землях у 1939-1941 рр.

3. Німецько-радянська війна та особливості нацистського окупаційного режиму в Україні. Діяльність ОУН по відновленню державності України (Акт 30 червня 1941 р.).

4. Рух опору українського народу. Боротьба проти ворога ОУН-УПА.

5. Завершення Другої світової війни та її наслідки для долі України.

Реферати

1. Проголошення незалежності Карпатської України та її значення.

2. Акт 30 червня 1941 р. – історичний етап у відновлені української державності.

3. Українська Повстанська Армія у боротьбі за незалежність України в 1942-1950 - их роках.

4. Роман Шухевич – головнокомандувач УПА.

5. Степан Бандера – історична постать у визвольному русі України.

Література

1. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. - Київ, 2005;

2. Боляновський А. Українські військові формування в Збройних силах Німеччини (1939-1945). - Львів, 2003;

3. Грицак Я. Нариси історії України. Формування української нації ХІХ - ХХ ст. - Київ, 1996;

4. Роман Шухевич у документах радянських органів державної безпеки (1940-1950). - Київ, 2007. - Т.1;

5. Історія України та її державності: Навчальний посібник / За редакцією Дещинського Л.Є. - Львів, 2005;

6. Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Львів, 2004;

7. Дужий П. Степан Бандера – символ нації. – Львів, 1997.

8. Киричук Ю. Український національний рух 40-50-х років ХХ століття: ідеологія та практика. – Львів, 2003.

9. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью–Йорк. – Львів, 1993.

10. Литвин В. Історія України: Підручник. - Київ, 2006;

11. Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. - Львів, 1997;

12. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. Фаховий висновок робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. - Київ, 2005;

13. Політична історія України. ХХ століття / В.І.Кучер. - Київ, 2003. - У 6 т. - Т.4; В.П.Трощинський. - Т.5;

14. Стерчо П. Карпато-Українська Держава. До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919 – 1939 рр. – Львів, 1994;

Методичні поради

При підготовці до першого питання звертаємо увагу на такі факти:

• національно-визвольний рух на західноукраїнських землях напередодні Другої світової війни: рушійні сили та ідеологічні засади;

• стан національного питання в Північній Буковині та Бессарабії;

• обставини, які сприяли розгортанню державотворчих процесів на Закарпатті та проголошення незалежної Карпатської України;

• окупація Карпатської України Угорщиною;

• питання української державності в середовищі українських політичних кіл на еміграції.

---

У другому питанні доцільно висвітлити такі аспекти:

• назрівання збройного конфлікту в Європі наприкінці 30-х років;

• пакт Молотова-Ріббентропа про поділ сфер впливу в Східній Європі між СРСР і Німеччиною;

• Західна Україна в планах Німеччини та СРСР;

• початок Другої світової війни. Захоплення Червоною Армією Західної України;

• приєднання до СРСР Північної Буковини та Бессарабії;

• особливості запровадження більшовицького тоталітарного режиму в Західній Україні;

• заборона політичних партій та організацій, наступ на УГКЦ, закриття культурно-освітніх установ тощо;

• економічні, культурно-політичні та соціальні зміни на західноукраїнських землях;

• більшовицький терор на західноукраїнських землях;

• створення та діяльність в Кракові Українського Центрального Комітету;

• питання стратегії і тактики ведення боротьби за державну незалежність України в середовищі ОУН;

• розкол в ОУН та його наслідки;

У третьому питанні розкриваємо такі проблеми:

• початок німецько-радянської війни, відступ Червоної армії, посилення репресій органів НКВС щодо українського населення;

• проголошення у Львові ОУН-Б Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року та формування органів державної влади;

• репресії гестапо проти лідерів ОУН-Б;

• масштаб наступу німецької армії у перші місяці війни та оборонні бої Червоної армії;

• адміністративний поділ України нацистським керівництвом;

• створення концтаборів, гетто і масове винищення населення України;

• примусове вивезення молоді на роботу в Німеччину;

• створення і діяльність легальних українських організацій: Української Національної Ради, Українського Крайового Комітету, Українського Центрального Комітету.

У четвертому питанні слід зупинитися на:

• формуванні руху Опору населення України німецькому окупаційному режимові;

• розгортанні національного руху опору на Волині і Поліссі: “Поліська Січ” та утворення УПА;

• виникненні та характері діяльності радянських партизанських загонів;

• структурі та бойовій діяльності УПА проти гітлерівців у 1943-1944 рр;

• дивізія “Галичина”: формування і трагедія розгрому;

• створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), її структурі та діяльності.

Розкриваючи п`яте питання, висвітлюємо такі аспекти:

• головні військові операції на фронтах Другої світової війни;

• вигнання німецьких окупантів з території України. Більшовицька влада в Україні та боротьба проти неї ОУН-УПА;

• закінчення Другої світової війни та її наслідки для України;

• становище українських земель після війни;

• історичне значення національно-визвольної боротьби українського народу в роки Другої світової війни та повоєнні уроки.

Тема V. Український визвольний рух в умовах кризи комуністичного тоталітарного режиму. Проголошення незалежності України та її розбудова

---