Тема№1

Теорія держави і права

Держава

1. Поняття держави, основні теорії виникнення держави і права.

2. Ознаки держави.

3. Функції держави.

4. Форми держави.

Право

1. Поняття та ознаки, принципи, функції права.

2. Суб’єктивне та об’єктивне право.

3. Види соціальних норм. Єдність та відмінність права і моралі.

4. Джерела права.

5. Поняття системи права.

6. Структура правової норми.

7. Види правових норм.

8. Закон і підзаконний нормативний акт.

9. Законодавство. Систематизація законодавства..

10. Поняття, причини і види правопорушень.

11. Поняття і види юридичної відповідальності.

Правознавство – суспільна юридична наука про державу і право, юридичні норми, закони, права людей та організацій , правосуддя, боротьбу з правопорушеннями, злочинністю.

Держава - суверенна, універсальна організація політичної влади, покликана забезпечувати нормальну життєдіяльність людей, яка має свою територію, апарат примусу, створює право та стягує податки, необхідні для здійснення своїх функцій. (С.Ратушняк, Н.Киданчук)

Держава і право існували не завжди. Про їх походження існує немало теорій, які по-різному трактують причини виникнення держави та права.

Основні теорії походження держави і права:

ТЕОЛОГІЧНА теорія (Аврелій Августин, Фома Аквінський) – держава є породженням Бога, розвивається з волі Бога, тому кожна людина повинна змиритися з Божою волею і підкоритися державі..

ПАТРІАРХАЛЬНА теорія (Арістотель, М.Драгоманов)) – держава виникла із сім”ї внаслідок її розростання. Державна влада є продовженням батьківської (патріархальної), яку здійснює у державі монарх.

ДОГОВІРНА теорія (Г.Гроцій, Жан Жак Руссо, Дж.Локк), Т.Гоббс) – держава – результат згоди, досягнутої між правителями і населенням певної території, з метою забезпечення порядку і організації суспільного життя.

ТЕОРІЯ НАСИЛЛЯ (Є.Дюррінг, К.Каутський) – виникнення держави – це результат війн, насильницького підкорення одних народів іншими, внаслідок чого виникають приватна власність і поділ на класи.

ПСИХОЛОГІЧНА теорія (Л.Петражицький, Г.Тард) – пояснює виникнення держави особливостями психіки одних людей здійснювати керівництво, а інших підкорятись.

ОРГАНІСТИЧНА теорія (Г.Спенсер) – держава подібно біологічному організму народжується, розмножується старіє та гине. Для здійснення своїх функцій вона має голову, тулуб, руки, ноги.

ЕКОНОМІЧНА теорія (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін) – держава та право виникли внаслідок економічного розвитку суспільства. Суспільний поділ праці привів до появи приватної власності і розмежування суспільства на класи з протилежними економічними інтересами.

КОСМІЧНА теорія пов”язує паоходження держави із космосу при участі інопланетян.

ТЕХНОКРАТИЧНА теорія (Л.Михайловський) – держава є результатом розвитку науки і обумовлена необхідністю регулювати відносини між людьми і технікою.

---

САКРАЛЬНА (харизматична) (Дж.Фрезер) – віра в божественну силу носіїв влади – вождів, князів, царів.

Держава і право з’явилися там і тоді, де і коли суспільство розділилось на класи з протилежними інтересами. Конфлікти між класами організація влади первісного суспільства неспроможна була врегулювати. Право виникає одночасно з державою, отже закономірності виникнення держави розповсюджується і на процес виникнення права.

Право виникає шляхом:

• переростання первісних звичаїв, традицій, моралі в юридичні норми;

• правотворчої діяльності компетентних державних органів чи посадових осіб;

• перетворення рішень судових органів по конкретних справах у загальну форму, що стає обов”язковою при вирішенні аналогічних справ у майбутньому.

Основні ознаки держави:

• територія і населення – частини планети, на яку поширюється суверенітет держави.;

• публічна влада – влада, яка не співпадає з населенням, але виступає від його імені, забезпечує державний примус у вигляді органів державної влади;

• податки – обов’язкові платежі на користь держави від громадян, підприємств, організацій, установ, необхідні для функціонування держави(на держапарат, медицину, освіту, культуру тощо);

• наявність органів державного примусу (армія, міліція, поліція, служба безпеки тощо);

• право – зальнообов’язкові правила поведінки;

• грошова одиниця;

• певна символіка – засіб ідентифікації суверенної держави і суб’єкта влади в системі внутрішніх і міжнародних відносин(це законодавчо закріплені символи Державний герб, Державний Прапор та Державний Гімн);

• суверенітет – здатність держави проводити самостійно внутрішню і зовнішню політику.

Функції держави – основні напрями діяльності держави.

Класифікація функцій

За сферами суспільного життя:

• економічна – забезпечення стабільного розвитку економіки;

• політична – організація суспільних відносин, демократизація суспільства, забезпечення суверенітету держави на міжнародній арені;

• соціальна – охорона прав і свобод громадян;

• ідеологічна – всебічний розвиток науки, культури, освіти.

За територіальною спрямованістю:

• внутрішні (економічна, культурно-виховна, екологічна, охорона правопорядку, прав і свобод людини та ін..);

• зовнішні (організація співробітництва з ін.. державами, захист державного суверенітету тощо).

За часом виконання:

• постійні – здійснюються протягом усього часу існування держави;

• тимчасові (наприклад, під час стихійного лиха, війни).

За процесом реалізації державної влади:

• законодавчі – розробка і прийняття законів

• управлінські – керування державою;

• правоохоронні – забезпечення та охорона прав і свобод громадян;

• інформаційні – доведення офіційної інформації до населення.

Форми держави:

---

Форма державного правління – організація верховної влади в країні.

Є дві основні форми правління: монархія – верховна влада здійснюється одноосібно та є, як правило, спадковою; -- республіка – вища державна влада здійснюється колегіальним органом, що обирається населенням на певний строк.

Монархія буває :
1. Абсолютною – вся влада зосереджена в руках самодержця (Саудівська Аравія, Оман);

2. Конституційною – влада монарха обмежена конституцією, за якою обирається парламент.

Конституційна монархія є двох видів: парламентська та дуалістична.

Парламентська монархія: влада монарха істотно обмежена у сфері і законодавчої, і виконавчої влади, уряд формується парламентом, монарх має представницькі функції (Англія, Данія, Швеція, Іспанія, Бельгія, Японія);

Дуалістична монархія – уряд призначається монархом, монарх має виконавчу владу, може накладати вето на рішення парламенту (Монако, Лесото, Бутан, Йорданія, Кувейт)

Теократична монархія – монарх є главою як світської влади, так і релігійної (Ватикан).

Нетиповою формою монархії є республіканська монархія – монарх одержує владу не престолонаслідуванням, а обирається на певний строк (Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати).

Республіка є

Парламентською – верховенство парламенту, уряд формується парламентом, президент обирається парламентом і його компетенція дуже обмежена (Італія, Німеччина, Фінляндія, Туреччина, Угорщина, Болгарія, Індія).

Президентська республіка – президент обирається народом, очолює уряд, але не може розпустити парламент, парламент має право накладати вето на президентські укази(США, Росія, Аргентина, Мексика, Бразилія, Єгипет, Франція,).

Президентсько-парламентська республіка – поєднує в собі ознаки президентської та парламентської республік Уряд формується президентом та парламентом, президент обирається народом. Він має право розпуску парламенту, а парламент має право на імпічмент (усунення президента). (Україна,Португалія).

Форма державного устрою – територіальний поділ держави. Розрізняють прості (унітарні) держави і складні держави (федерації, конфедерації, імперії).

Унітарна держава – єдина централізована держава, яка складається з адміністративно-територіальних одиниць, вони не мають ознак суверенітету. (Польща, Україна, Литва, Болгарія).

Федерація – союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень (Німеччина, Росія, США, Канада, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Австрія)

Імперія – насильно створена держава, яка складається з головної держави (метрополії) та її колоній і утримується за допомогою державного примусу (Російська імперія, Англійська імперія).

Державний (політичний) режим – методи здійснення державної влади.

Демократичний режим – реальна участь народу у здійсненні державної влади.

---

Ознаки:

• джерелом влади є народ;

• наявність конституції;

• рівність громадян перед законом;

• гарантування та дотримання прав та свобод громадян;

• принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову;

• політична та ідеологічна багатоманітність.

Авторитарний режим – концентрація влади в руках правлячої верхівки. Різновиди: абсолютні, дуалістичні монархії, диктатури, військові хунти.

Ознаки:

• влада належить невеликій кількості осіб або правителю;

• сильна виконавча влада (парламент передвоюється в декоративну установу);

• обмежені політичні права і свободи громадян;

• опора на силу.

Тоталітарний режим – характеризується повним контролем влади над суспільством, застосуванням примусу. Різновиди: фашизм, комунізм.

Ознаки:

• монополія держави на ЗМІ;

• панування загальної державної ідеології;

• монополія держави на всі види зброї;

• централізований контроль над економікою;

• особлива система контролю та насилля.

• Наявність однієї всеохоплюючої партії, яку очолює харизматичний лідер.

Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлюються, гарантуються і оберігаються державою з метою регулювання суспільних відносин.

Ознаки права:

• нормативність – право складається із норм, загальних правил;

• всезагальність – єдиний для всіх суб’єктів права порядок регулювання суспільних відносин;

• загальнообов’язковість – поширюється на всіх учасників правовідносин і є обов’язковими для виконання;

• системність – норми права тісно пов’язані між собою, діють в єдності, з них складаються галузі та інститути права;

• формальна відповідність права – правові норми точні, а їх зміст закріплюється у вигляді закону або іншого нормативно-правового акту;

• забезпеченість права державою – держава встановлює, забезпечує і гарантує виконання правових норм.

Принципи права – основні положення, закріплені в законі:

законність, гуманізм, демократизм, єдність прав і обов’язків, рівність громадян перед законом, внутрішня узгодженість.

Функції права:

• регулятивна (основна) – регулює суспільні відносини;

• виховна;

• охорона суспільних відносин;

• вплив на свідомість і поведінку людей;

• запобігання правопорушенням.

Об‘єктивне право (право як суспільне явище) – це сукупність юридичних норм, що встановлюються та охороняються державою, мають загальнообов’язковий характер та існують незалежно від індивідуальної свідомості суб’єкта права.

Суб‘єктивне право (як конкретне повноваження особи) – це закріплені правом певні юридичні можливості особи.

Застосування права до кожного конкретного випадку супроводжується переходом від об’єктивного до суб’єктивного права. Доки норма права є загальною, вона є об’єктивною, якщо ж вона стосується конкретної ситуації і реалізується в поведінці суб’єкта, то стає суб’єктивною.

---

Правові норми – особливий вид соціальних норм.. Соціальні норми – це правила поведінки загального характеру, що регулюють різні сфери суспільних відносин, мають зміст, зумовлений рівнем економічного, соціального і культурного розвитку суспільства, забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Види соціальних норм

За сферами суспільних відносин

• політичні – регулюють відносини між класами, партіями, їх участь у діяльності та організації держави;

• економічні – регламентують відносини у сфері економіки;

• організаційні – закріплюють структуру, порядок створення та діяльності державних органів, підприємств, установ тощо;

• культурні – регулюють правила поведінки людей, обумовлені рівнем і традиціями матеріальної та духовної культури суспільства;

• естетичні – визначають правила поведінки людей згідно з уявленнями про красу.

За способом встановлення і забезпечення:

• норми права (юридичні) – загальнообов’язкові правила поведінки, що встановлюються та охороняються державою;

• норми моралі – правила, що регулюють поведінку людей з точки зору поглядів суспільства на добро і зло, гуманне і негуманне.

• Звичаї та традиції – правила поведінки, що склалися історично і закріпилися у суспільстві внаслідок багаторазового використання;

• Корпоративні норми (норми об’єднань громадян) – норми, що встановлюються і забезпечуються об’єднаннями громадян (політичними партіями, громадськими організаціями);

• Релігійні норми – регулюють поведінку та дії, ґрунтуючись на вірі в існування богів.

Спільні риси між нормами права та моралі:

• ці норми є соціальними (регулюють поведінку в суспільстві);

• мета – встановлення і підтримка порядку в суспільстві;

• вони впливають на поведінку людей, формуючи стандарти поведінки;

• ці норми є правилами загального характеру;

• в основі цих норм лежить така цінність, як справедливість.

Відмінності між нормами права та моралі:

• норма права створюється законодавчими органами і є обов’язковою для всіх, держава гарантує її додержання. А моральні норми поступово формуються у свідомості людей і лише після визнання їх більшістю набувають обов’язкового характеру.

• правові норми регулюють найважливіші суспільні відносини, а моральні норми регулюють більше коло суспільних відносин;

• норми права передбачають юридичну відповідальність за їх порушення, а норми моралі – моральний осуд.

Джерела (форми) права - це способи, форми та закріплення правових норм..

Види джерел права:

• правовий звичай - санкціоноване державою правило поведінки, що набуває загальнообо’язкового значення;

• релігійно правові норми – релігійні канони та інші релігійні звичаї, яким надається загальнообов’язковий характер;

• правовий прецедент –судове чи адміністративне рішення конкретної справи, що має обов’язкове значення під час розгляду інших наступних аналогічних дій;

• нормативно-правовий акт – офіційний документ компетентних органів держави, який вміщує правові норми;

• нормативно-правовий договір – спільний документ кількох суб’єктів, який містить норми права, що встановлюються за їхньою взаємною домовленістю і забезпечується державою;

• міжнародно-правові акти – документи міжнародної співдружності, що із санкції держави розповсюджується на її території.

---

Смотрите также файлы

• Культурологія.Лекції.docx

• Учебник Трофимова Курс физики.doc

• методичка по ЕС3.doc

• Методичка по философии.doc

• Психогимнастика в тенинге (Хрящева).doc