ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 31.07.2020
Просмотров: 9019
Скачиваний: 5
1 Указ Президента України «Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві» від 18 березня 1998 р. № 200/98 // Урядовий кур'єр. — 1998. — 26 березня. — № 57-58.
'■ Указ Президента України «Про Національний фонд соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям» від 19 березня І997 р. № 1104/97 // Урядовий кур'єр. — 1996. — 23 листопада.—№ 220-221.
121
Розділ 3. Джерела (форми) права соціального забезпечення
Указами Президента України затверджуються нормативні акти, що стосуються інших галузей права, але містять норми, які регулюють відносини соціального забезпечення. Наприклад, «Положення про Міністерство праці та соціальної політики України»1 було затверджено Указом Президента України від ЗО серпня 2000 р. та ін.
Нормативні акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших органів центральної виконавчої влади теж містять приписи правового характеру, якими затверджуються різного роду положення, методики, інструкції, правила тощо. Нормативні акти органів виконавчої влади мають вторинний, похідний характер та спрямовані на виконання законів — актів вищої юридичної сили.
Постанови Кабінету Міністрів України є одним з найчис-ленніших джерел права соціального забезпечення. Найчастіше вони приймаються на виконання положень законів України та указів Президента України. Наприклад, у відповідності зі ст. 8 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ухвалено постанову «Про затвердження Порядку видачі та зразка свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»2, а на виконання ст. 26 Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення»3 видано постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфек-ції, і переліку категорій медичних працівників, які підляга-
1 Указ Президента України «Про Положення про Міністерство праці та соціальної
політики України» від 30 серпня 2000 р. № 1035/2000 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 35. — С. 15.
2 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. № 1306 // Офіцій-
ний вісник України. — 2000. — № 34. — С. 50.
3 Відомості Верховної Ради України. — 1998. —№ 35. — Ст. 706.
122
;і,:і. Нормативно-правові акти як джерела права соціального забезпечення...
Ють обов'язковому страхуванню на випадок інфікування Иірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку Я цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції»1.
Постановами Кабінету Міністрів України затверджуються документи, що визначають умови, порядок надання, обчислення, перерахунку матеріального забезпечення. Наприклад, постановами Кабінету Міністрів України затверджено * Порядок обчислення стажу державної служби»; «Положення про умови та порядок надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям»; «Про порядок та розміри компенсаційних виплат дітям, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи»; «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та багато інших.
Постановами Кабінету Міністрів України, як і указами Президента України, визначаються завдання органів виконавчої влади у сфері соціального забезпечення. Наприклад, постанова «Про заходи щодо забезпечення дітей повноцінними продуктами харчування і виробами дитячого асортименту, стимулювання вітчизняного виробництва та реалізації зазначених товарів»2 затверджує План комплексних заходів а перелічених питань, в якому вказуються відповідальні за виконання затверджених положень. Цей акт також можна віднести до програмних документів, адже ним передбачаються завдання щодо законодавчого забезпечення вказаних заходів. До програмних нормативно-правових актів належить і постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження заходів, спрямованих на реалізацію у 2001 році Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року»3.
1 Урядовий кур'єр. — 1998. — № 203-204.
2 Постанова Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1389 // Офіцій-
ний вісник України. — 2000. — № 36. — Ст. 1542. 'Офіційний вісник України. — 2000. — № 36. — Ст. 1531. , >
123
Розділ 3. Джерела (форми) права соціального забезпечення_____
Джерелами права соціального забезпечення є норматив акти міністерств та інших органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України. Як і постанови Кабінету Міністрів України, вони можуть мати самостійний характер або прийматися на виконання положень нормативних актів, які мають вищу юридичну силу і регулювати відносини матеріального та процедурного характеру, спрямовані на реалізацію прав громадян у сфері соціального забезпечення.
Нормативні акти органів центральної виконавчої влади можуть визначати додаткові умови призначення матеріального забезпечення. Так, відповідно до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Головного управління державної служби України «Про врегулювання питання призначення пенсій державним службовцям у зв'язку з інвалідністю та втратою годувальника на випадок смерті державного службовця»1 умовою призначення вказаних пенсій є наявність загального стажу та спеціального стажу не менше 10 років.
Акти центральних органів виконавчої влади можуть видаватися також з метою роз'яснення порядку застосування документів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
У структурі джерел права соціального забезпечення можна віднайти також незначну кількість нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування. Ці органи видають та затверджують нормативні акти в межах своїх повноважень з питань соціального захисту, що віднесені до їхнього відання і фінансуються з місцевих бюджетів. Прикладом можуть бути положення щодо надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення та деякі інші акти. Ухвалами органів місцевого самоврядування затверджуються місцеві бюджети, які зазвичай передбачають фінансування витрат на соціальне забезпечення. Зокрема, ухвалою
1 Наказ від 31 липня 2000 р. № 181/40 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 34. — Ст. 1466.
124
3.3. Нормативно-правові акти як джерела права соціального забезпечення...
Львівської міської ради «Про міський та районні бюджети м. Львова на 2005 рік» встановлено додаткове матеріальне іінбезпечення, що не було передбачене нормативними документами органів законодавчої чи центральної виконавчої плади, яким визначено фінансування видатків на придбання проїзних документів у громадському транспорті для проїзду репресованих та реабілітованих громадян, які не користуються пільгами згідно з прийнятими законами України. Серед видатків передбачено також доплати до пенсії воїнам УПА та ін.
Так загалом виглядає стан нормативно-правового забезпечення відносин соціального захисту у нашій державі. Подальший розвиток законодавства у цій сфері має бути спрямований на створення максимальних умов для забезпечення гарантій права на соціальний захист громадян України та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів.
Запитання для самоконтролю
1. Дайте визначення джерел (форм) права соціального забезпечення.
2. Які Ви знаєте види джерел права соціального забезпечення?
3. Чи є акти соціального партнерства джерелами права соціального
забезпечення?
4. Назвіть основні ознаки нормативно-правових актів як джерел
права соціального забезпечення, б. Спробуйте класифікувати нормативно-правові акти, що є джерелами права соціального забезпечення.
6. Чи є джерелом вітчизняного права соціального забезпечення
Європейська соціальна хартія?
7. Охарактеризуйте роль та значення двосторонніх міжнародних
договорів, що належать до джерел права соціального забезпечення.
8. Чи є акти локального характеру джерелами права соціального
забезпечення?
125
Розділ 3. Джерела (форми) права соціального забезпечення
Література
1. Бурах В. До питання про джерела права соціального забез-
печення // Вісник Львівського національного університету. Серія юридична. — № 38. — С. 362-369.
2. Право социальногообеспечения: Учебник. — 2-е изд., перераб
танное и дополненное / Под ред. К. Н. Гусова. — М.: ООО «Т Велби», 2002. — 328 с.
3. Сирота І. М. Право соціального забезпечення в Україні: Підруч-
ник. — X.: Одісей, 2001. — С. 38-53.
4. Статків Б. І. Міжнародно-правові акти як джерела права
соціального забезпечення / Держава і право: 36. наук, праць. Юридичні і політичні науки. — Вип. 23. — К.: Ін-т держави і праваім. В. М. КорецькогоНАНУкраїни, 2004. —С. 337-344.
л*
126
<Ч ;'
Розділ 4
Правовідносини соціального забезпечення
4.1. Поняття та види правовідносин соціального забезпечення
Будь-які суспільні відносини, що зазнають впливу правових норм, набувають значення правових відносин і стають при цьому головним засобом виконання та втілення в життя вимог юридичних приписів. Вже відзначалося, що суспільні відносини у сфері соціального забезпечення постають у результаті дії відповідних норм права, а отже, законодавство про соціальне забезпечення є необхідною передумовою виникнення їх правової форми. Поза правом вони існувати не можуть, оскільки за своїм соціально-цільовим призначенням спрямовані на створення реальних можливостей для здійснення одного з найважливіших прав людини — права на соціальний захист.
Зазвичай наявності лише норм права недостатньо для динаміки правовідносин соціального забезпечення. Вони виникають, змінюються чи припиняються після того, як учасники майбутніх правових відносин вчинять певні дії (зареєструються у державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу, звернуться із заявою про призначення відповідної пенсійної виплати тощо).
127
Розділ 4. Правовідносини соціального забезпечення___________________
Учасники правовідносин соціального забезпечення, як будь-яких інших правовідносин, наділяються суб'єктивн ми правами та юридичними обов'язками. Держава при ц му виступає гарантом реалізації цих прав та їх здійсненн Уповноважені державою органи (соціального захисту, су та ін.) здійснюють охорону і захист прав, застосовуючи за нодавство про соціальне забезпечення та норми інших га зей права (кримінального, адміністративного, фінансовою, цивільного).
Правовідносини, як відомо, завжди передбачають двосторонній зв'язок конкретно визначених суб'єктів — носіїв взаємокореспондуючих один одному юридичних прав та обов'язків. Правовідносини соціального забезпечення за кількісним складом суб'єктів є простими, оскільки права і обов'язки учасників розподілені між двома сторонами у взаємопротилежних напрямах (особа, яка зазнала впливу соціального ризику, має права, а уповноважений державою орган чи установа — обов'язки). За характером дії зобов'язаного суб'єкта ці правовідносини вважаються односторонньо активними, оскільки для реалізації суб'єктивного права зобов'язана особа має вчинити відповідні передбачені законом дії (призначити пенсію, сплатити страховий внесок тощо). Тобто вона повинна виконати конкретно-необхідний обов'язок, обсяг і порядок виконання якого завжди передбачені законом або договором.
Загалом правовідносини соціального забезпечення мають цілий ряд спільних рис і ознак, що відображають їх природу, характер, склад та зміст і завдяки яким вони виступають самостійним різновидом правових відносин. Разом з тимЕ правовідносини, що є результатом впливу норм права соціального забезпечення, досить різноманітні за своїми суб'єктами, об'єктами та підставами виникнення, у зв'язку з чим їх прийнято поділяти на окремі, відносно самостійні види. Вони утворюють певну структуру взаємопов'язаних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами різного функціонального призначення: соціально-забезпе-
128
4.1. Поняття та види правовідносин соціального забезпечення
чувальними (матеріальними), соціально-страховими та п роцедурними.
Тож характеризуючи правовідносини у сфері соціального ;шбезпечення та визначаючи їх як самостійний вид правових иідносин, необхідно брати до уваги увесь комплекс суспільних відносин, які становлять предмет права соціального забезпечення. Тобто правовідносинами соціального забезпечення слід вважати не тільки соціально-забезпечувальні відносини, а й соціально-страхові відносини та відносини, пов'язані зі встановленням юридичних фактів, що є підставою для реалізації особою права на соціальне забезпечення (процедурні відносини).
Отже, правовідносини соціального забезпечення можна визначити як врегульовані нормами однойменної галузі права суспільні відносини, що існують у сфері соціального забезпечення осіб, які зазнали соціального ризику (соціально-забезпечувальні відносини), а також пов'язані з ними процедурні та соціально-страхові відносини.
Основою всієї системи правовідносин соціального забезпечення вважаються соціально-забезпечувальні правовідносини. Це правовідносини щодо матеріального забезпечення громадян, які зазнали впливу соціального ризику. Вони є визначальними для галузевих правовідносин. Саме завдяки їм відбувається реалізація права особи на отримання будь-якого з видів соціального забезпечення. Це типові правовідносини матеріального характеру, всі інші правовідносини цієї системи відіграють допоміжну роль.
Соціально-страхові правові відносини покликані забезпечити належний рівень фінансування та обліку соціальних коштів, необхідних для матеріального забезпечення громадян. Саме завдяки соціально-страховим правовідносинам формується фінансова база коштів, які спрямовуються на оплату соціального забезпечення конкретного виду. Так, страхові внески у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття використовуються для соціального забезпечення безробітних та членів
5 6-545 129
Розділ 4. Правовідносини соціального забезпечення_____________________