ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 141
Скачиваний: 1
-по відновленню і виготовленню деталей – 5-7%;
-по ремонту та монтажу обладнання тваринницьких ферм – 5-8%;
-інші (невраховані) роботи – 10%.
Наприклад, обсяг робіт по ремонту та монтажу обладнання тваринницьких ферм складає:
, (2.12)
де Тоф – обсяг робіт по ремонту та монтажу обладнання тваринницьких ферм, годин;
Тзаг – загальна трудомісткість ремонту та ТО МТП господарства, годин.
Тоф = 0,08 ∙ 13923 = 1114 год.,
Том = 0,1 ∙ 13923 = 1392 год.,
Тві = 0,05 ∙ 13923 = 696 год.,
Твд = 0,07 ∙ 13923 = 975 год.,
Тін = 0,1 ∙ 13923 = 1392 год.
Річна трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт господарства наведена в таблиці А.2 додатку А.
Загальний річний обсяг ремонтно-обслуговуючих робіт майстерні визначається по сумарній трудомісткості з врахуванням допоміжних робіт при складанні річного план-графіка проведення технічних обслуговувань та ремонту МТП.
2.2 Складання річного план-графіка проведення технічного обслуговування та ремонту машинно-тракторного парку
Річний план-графік складається з метою забезпечення рівномірного завантаження ремонтного підприємства на протязі року, що сприяє закріпленню виробничих робітників, підвищенню їх кваліфікації і дозволяє підвищити продуктивність праці, поліпшити якість ремонту машин та знизити витрати на виробництво ремонтної продукції.
В річний план-графік проведення технічних обслуговувань і ремонту включаємо усі види робіт, які виконуються в господарстві, крім капітального ремонту та ТО-1 тракторів.
Обсяг робіт розподіляють по місцях так, щоб на протязі року майстерня мала приблизно рівномірне завантаження, а в майстерні працював постійний штат працівників. При цьому, проведення технічних обслуговувань і ремонту по видах машин розподіляють так, щоб забезпечити готовність виробів, що ремонтуються, за 20 днів до початку проведення польових робіт, а плануємо з врахуванням сезонності використання техніки та завантаження майстерні.
Ремонт зернозбиральних і спеціальних комбайнів плануємо одразу після закінчення збиральних робіт.
Планування технічних обслуговувань і поточного ремонту автомобілів проводимо рівномірно по місяцях тому, що автомобілі майже рівномірно завантажені на протязі року.
Нерівномірність завантаження по кожному місяцю вирівнюємо за рахунок постановки на ремонт сільськогосподарських машин, враховуючи агротехнічні строки проведення польових робіт.
Річний план-графік проведення технічного обслуговування та ремонту МТП наведений в таблиці А.3 додатку А.
2.3 Режим роботи та фонди часу
Режим роботи ремонтного підприємства характеризується робочим тижнем, кількістю робочих днів, змін та їх тривалістю і характером виробництва.
При п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями середня тривалість зміни складає 8 годин.
Для майстерень загального призначення агропромислового комплексу рекомендується шестиденний робочий тиждень з тривалістю робочої зміни 7 годин, а в передвихідні і передсвяткові дні – 5 годин.
Виходячи з прийнятого режим роботи підприємства, по діючих нормативах встановлюємо річні номінальні фонди часу обладнання Фно і робітників Фнр, а потім з врахуванням відповідних коефіцієнтів використання, підраховуємо річні дійсні фонди часу обладнання і робітників (Фдо, Фдр).
Номінальний річний фонд часу роботи підприємства, обладнання і робітників визначаємо за формулою:
Фнр = (dк – dв – dс) ∙ tзм∙ nзм, (2.13)
де dк = 365 – кількість календарних днів року;
dв = 52 – кількість вихідних днів при шестиденному робочому тижні;
dс = 10 – кількість святкових днів року;
tзм = 7 год. – тривалість зміни;
nзм = 1 – кількість робочих змін.
Фнр = (365 – 52 – 10) ∙ 7 ∙ 1 = 2121 годин.
Номінальні фонди часу роботи підприємства, обладнання і робітників при однозмінній роботі рівні по величині:
Фнп = Фно = Фнр = 2121 годин. (2.14)
Дійсний річний фонд часу робітників розраховуємо за формулою:
Фдр = (dк – dв – dс– dвід) ∙ tзм∙ nзм ∙hp, (2.15)
де dвід – кількість днів відпустки робітника (для слюсарів, токарів, теслярів та інших спеціальностей до 30 днів, для вулканізаторників, електрозварю-вальників, мідників та інших тривалість відпустки 33 дні);
tзм – коефіцієнт використання часу, при dвід = 30 днів = 0,9;
nзм – кількість змін.
Фдр = (365 – 52 – 10 – 30) ∙ 7 ∙ 1 ∙ 0,9 = 1720 години;
Дійсний річний ремонтний фонд часу роботи обладнання визначаємо за формулою:
Фод = Фно ∙ ηо, (2.16)
де ηо = 0,95-0,98 – коефіцієнт використання обладнання, який залежить від його виду має слідуючи значення:
-
металорізальне, деревообробне, гальванічне, стенди для розбирально-складальних робіт при однозмінній роботі ηо = 0,98 [1,11];
-
ковальсько-пресова, термічна, контрольно-випробувальні стенди при однозмінній роботі ηо = 0,97, а при двозмінній ηо = 0,96 [1,11];
-
зварювальні лінійні установки при однозмінній роботі ηо = 0,97, а при двозмінній ηо = 0,95.
Фод1 = 2121 ∙ 0,98 = 2078,4 годин,
Фод2 = 2121 ∙ 0,97 = 2057,4 годин,
Фод3 = 2121 ∙ 0,97 = 2057,4 годин.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3–Річний фонд часу роботи підприємства, обладнання і робітників
Фонд часу роботи |
Значення |
Номінальний річний фонд часу роботи підприємства, обладнання та робітників, годин |
2121 |
Дійсний річний фонд часу робітників, годин |
1720 |
металорізальне, деревообробне, гальванічне, стенди для розбирально-складальних робіт |
2078,4
|
ковальсько-пресове, термічне, контрольно-випробувальні стенди |
2057,4
|
зварювальні установки |
2057,4 |
2.4 Розробка річного графіка завантаження майстерні
Річний графік завантаження майстерні будується після складання річного план-графіка проведення технічних обслуговувань та ремонту МТП та визначення фондів часу.
Графік завантаження майстерні складаємо по технологічних видах ремонтно-обслуговуючих робіт (слюсарно-монтажні, верстатні, ковальські і інші) або по видах технічного обслуговування і ремонту та видах машин.
Для складання графіка завантаження майстерні по технологічних видах робіт, загальну трудомісткість по окремих видах машин розподіляють, користуючись відсотковим співвідношенням по видах робіт [14].
Для вибору масштабу по вісі ординат визначаємо середньорічну кількість робітників за формулою:
Рср = , (2.17)
де = 19496 - загальна річна трудомісткість робіт майстерні, годин ;
Фнр – річний номінальний фонд часу робітника, годин.
Рср = чол.
Приймаємо Рср = 9 чол.
Щоб побудувати графік завантаження майстерні по видах ТО та ремонту і видах машин визначаємо кількість робітників за кожен місяць по видах робіт за формулою:
Кр = , (2.18)
де Т – трудомісткість певного виду робіт в кожному місяці, годин;
Фм – номінальний місячний фонд робочого часу.
Фм = (dк – dв – dс) ∙ tзм∙ nзм, (2.19)
де dк – кількість календарних днів місяця;
dв – кількість вихідних днів при шестиденному робочому тижні;
dс – кількість святкових днів місяця;
tзм – тривалість зміни;
nзм – кількість робочих змін.
Розраховуємо необхідну кількість робітників для виконання ТО-3,ТО-2 і ТО-1 тракторів у січні місяці (Т = 37,8 год. із річного план-графіка).
Фм = (31 – 5 –3) ∙ 7∙1 = 161 годин.
Кр = чол.
Аналогічно розраховуємо по кожному місяцю і виду роботи.
Дані розрахунку заносимо до таблиці А.4 додатку А.
По вісі абсцис відкладають номінальний фонд часу, місяці року, а по вісі ординат розраховану кількість робітників, по кожному виду ремонтних робіт наростаючим підсумком з розділенням одержаних площ відповідними позначеннями.
2.5 Організація виробничого процесу ремонтної майстерні
2.5.1 Розподіл трудомісткості по видах ремонтних робіт
Враховуючи порівняно просту технологічну структуру майстерень господарства агропромислового комплексу, трудомісткість ремонтних робіт розподіляємо по наступних видах: розбирально-мийні, дефектувальні і комплектувальні по ремонту двигунів, випробувальні, мідницько-жерстяницькі, по ремонту електрообладнання, по ремонту паливної апаратури, гідросистеми, ремонтно-монтажні з фарбуванням, по ремонту сільськогосподарських машин, столярно-обойні, ковальські, зварювальні, верстатно-механічні, по технічному обслуговуванню.
Річну трудомісткість робіт майстерні розподіляємо згідно з процентними залежностями, які вибираємо з довідникової літератури .
Результати розрахунків зводимо в таблицю А.5 додатку А.
2.5.2 Розрахунок кількості працюючих та робочих місць
Для забезпечення виробничого процесу ремонту машин в штаті ремонтної майстерні повинні бути передбачені основні виробничі робітники і допоміжні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуго-вуючий персонал.
Кількість основних виробничих робітників по дільницях і робочих місцях визначається за формулами:
Ря = , (2.20)
Рс = , (2.21)
де Ря , Рс – відповідно явочне та спискове число робітників;
Тд – трудомісткість по дільниці або робочому місці, годин;
Фнр , Фдр – відповідно номінальний та дійсний фонд часу робітника, годин;
К =1,05...1,15 – запланований коефіцієнт перевиконання норми виробітку.
Визначаємо кількість працівників для слюсарної дільниці.
Тд = 2955 год. – для слюсарної дільниці.
Фнр = 2121 год.,
Фдр – 1720 год.
Ря = .
Приймаємо Ря = 2 чол.
Рс = .
Приймаємо Рс = 3 чол.
Аналогічно розраховуємо кількість працівників інших дільниць.
Таблиця 2.4–Кількість робітників по майстерні
Дільниця |
Трудомісткість робіт |
Фонд часу робітника, годин |
Кількість робітників |
||||
номінальний |
дійсний |
Явочна (РЯ) |
Спискова (РС) |
||||
розрахунковий |
прийнятий |
розрахунковий |
прийнятий |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Розбиральні |
1096,8 |
2121 |
1663 |
0,47 |
1 |
0,6 |
1 |
Мийні |
574 |
0,25 |
0 |
0,31 |
0 |
||
|
Продовження табл. 2.4 |
||||||
Дефектовочні |
117,4 |
1720 |
0,05 |
0 |
0,06 |
0 |
|
Комплектувальні |
86,5 |
0,04 |
0 |
0,05 |
0 |
||
Слюсарні |
5052,6 |
2,17 |
2 |
2,67 |
3 |
||
Складальні |
2717,9 |
1,16 |
1 |
1,44 |
1 |
||
Випробувально-регулювальні |
672,4 |
1663 |
0,29 |
0 |
0,36 |
0 |
|
Обойно-малярні |
441,2 |
0,19 |
0 |
0,23 |
0 |
||
Електроремонтні |
792,4 |
1720 |
0,34 |
0 |
0,42 |
0 |
|
Карбюраторні |
187,9 |
1663 |
0,08 |
0 |
0,1 |
0 |
|
Ремонт паливної апаратури |
72,9 |
0,03 |
0 |
0,04 |
0 |
||
Верстатні |
3130,3 |
1720 |
1,34 |
1 |
1,65 |
2 |
|
Ковальсько-термічні |
1453,7 |
1663 |
0,62 |
1 |
0,79 |
1 |
|
Зварювально-наплавні |
1779,4 |
0,76 |
1 |
0,97 |
1 |
||
Мідницько-жерстяницькі |
705,9 |
0,3 |
0 |
0,39 |
0 |
||
Столярно-обойні |
189,9 |
1720 |
0,08 |
0 |
0,1 |
0 |
|
Шиноремонтні |
669,1 |
1663 |
0,29 |
0 |
0,37 |
0 |
|
Всього робітників |
7 |
|
9 |
||||
Допоміжні робітники |
1 |
||||||
Інженерно-технічні та службовці |
1 |
||||||
Молодшого обслуговуючого |
1 |
||||||
Всього штатного персоналу |
12 |
Кількість допоміжних робітників складає 8% від спискової кількості робітників. В їх склад входять: електрослюсар, моторист, кочегар, інструментальник, різноробочий.
Рдоп = 9 0,08 = 0,72, приймаємо 1.
Число інженерно-технічних працівників і службовців приймаємо в розмірі 14% від спискової кількості робітників. В склад інженерно-технічних працівників майстерні входить завідуючий майстернею, інженер-контролер, технік нормувальник і інші.
Службовці – бухгалтер або рахівник.
Рітр = 9 0,14 = 1,26, приймаємо 1.
Кількість молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) беремо в розмірі 8% від спискової кількості виробничих і допоміжних робітників. В склад МОП входять прибиральниця, кур’єр та інші.
Рмоп = 9 0,08 = 0,72, приймаємо 1.
Увесь штат ремонтної майстерні складе:
Р = Рвр + Рдоп + Рітр + Рмоп + Рсл , (2.22)
де Рвр, Рдоп, Рітр, Рсп, Рмоп – відповідно спискове число виробничих робітників, допоміжних, інженерно-технічних, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу.
Р = 9 + 1 + 1 + 1 = 12 чол.
Отже, штат ремонтної майстерні складає 12 чоловік.