ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 2297
Скачиваний: 1
Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
Перший період припадає на 1991-1994 pp. За ці чотири роки обсяги промислового виробництва у порівнянні з 1990 р. скоротилися на 40,4 %. До найважливіших чинників, що зумовили таке безпрецедентне падіння обсягів промислового виробництва в Україні можна зарахувати відсутність чіткої програми реформування промисловості. Український уряд, започатковуючи реформи в економіці, зокрема і в промисловості, здебільшого орієнтувався на модель ринкової трансформації, запропоновану фахівцями Міжнародного валютного фонду та Світового банку, що ігнорувала особливості культурного, історичного, економічного розвитку та політичну ситуацію в Україні. Негативні тенденції у розвитку української промисловості в цей період посилювалися і унаслідок втрати традиційних ринків збуту та низької конкурентоспроможності продукції промислових підприємств, купівлі в Росії енергоносіїв за цінами, що склалися на світовому ринку, розбалан-сованості грошово-кредитної системи країни та падіння довіри до національної грошової одиниці тощо. У 1991-1994 pp. відбулася структурна деформація української промисловості, в якій зменшилася частка соціально-орієнтованих галузей та машинобудування (табл. 4.1.2).
Другий період тривав від 1995 по 1998 pp. Падіння обсягів виробництва промислової продукції тривало, проте, відбувалося повільнішими темпами (рис. 4.1.1). За 1995-1998 pp. обсяги промислового виробництва скоротилися на 10,4 %, у 1998 р. становили 49,2 % по відношенню до 1990 р. Згідно з даними Державного комітету статистики України у 1998 р. обсяги виробництва продукції у промисловості досягай свого найнижчого рівня. У цей період українська промисловість і надалі продовжує орієнтуватись на виробництво проміжних продуктів з незначною величиною валової доданої вартості, а не на продукцію кінцевого споживання. Структурна деформації вітчизняної промисловості триває (табл. 4.1.2).
Третій період розвитку української промисловості розпочинається у 1999 р. і триває до цього часу. Згідно з даними Державного
139
Рис. 4.1.1. Індекси промислового виробництва в Україні
Складено на основі: [25, С 117; 27, С. 116; 34].
комітету статистики України від 1999 р. відбувається відновлення обсягів промислового виробництва, у 2006 р. обсяги промислового виробництва дещо перевищили рівень 1990 р. Проте деформована структура вітчизняної промисловості є її найуразливішою ланкою (табл. 4.1.2). Перспективи розвитку промисловості України пов'язані з процесами інтенсифікації виробництва та з переходом на використання нових ресурсозберігаючих технологій.
Таким чином, нагальним завданням є забезпечення випереджаючого розвитку високотехнологічних галузей промисловості та соціально орієнтованих галузей, поступовий перехід на інноваційно-інвестиційний тип економічного зростання. У зв'язку з цим важливим напрямом розвитку промисловості в Україні є реалізація політики енергозбереження, що вимагає врахування правових, економічних, соціальних та екологічних засад господарювання.
4.1.2. Розвиток базових галузей промисловості України за роки незалежності
Паливно-енергетичний комплекс України (ПЕК) належить до найвпливовіших секторів промисловості. До початку 1990-х pp. ПЕК України розвивався як невід'ємна складова цього сектора економіки колишнього СРСР та орієнтувався на дешеві енергоресурси Росії, Туркменістану та Казахстану. Після проголошення
140
Таблиця 4.1.2
Галузева структура промислового виробництва в Україні у 1990-2005 pp., у %
|
|
1990 |
1994 |
1995 |
7997 |
7998 |
7999 |
2000* |
2007 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
|
Промисловість |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
inn |
100 |
100 |
|
Електроенергетика |
3,2 |
11,5 |
11,0 |
12,6 |
16,5 |
16,2 |
12,1 |
14,1 |
13,2 |
11,3 |
16,3 |
15,9 |
|
Паливна промисловість |
5,7 |
11,2 |
13,2 |
11,1 |
11,6 |
11,2 |
10,1 |
10,5 |
12,1 |
15,8 |
- |
- |
|
Чорна металургія |
11,0 |
19,9 |
21,8 |
22,7 |
22,9 |
23,8 |
27,4 |
20,6 |
20,5 |
21,8 |
23,3 |
22,1 |
|
Кольорова металургія |
1,1 |
1,3 |
1,6 |
1,5 |
1,6 |
2,2 |
2,4 |
|||||
|
Хімічна та нафтохімічна промисловість |
5,5 |
6,4 |
7,0 |
5,9 |
5,7 |
5,4 |
5,9 |
6,9 |
6,6 |
6,8 |
6,2 |
6,4 |
|
Машинобудування та металообробка |
30,5 |
16,9 |
16,0 |
15,8 |
15,1 |
14,1 |
13,4 |
11,5 |
12,1 |
13,1 |
13,4 |
12,7 |
|
Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість |
2,9 |
2,4 |
2,2 |
2,0 |
1,7 |
2,2 |
2,4 |
2,8 |
2,9 |
2,9 |
- |
- |
|
Промисловість будівельних матеріалів |
3,4 |
4,0 |
3,9 |
3,3 |
3,3 |
3,1 |
2,7 |
3,1 |
3,1 |
2,9 |
- |
- |
|
Легка промисловість |
10,8 |
4,4 |
2,8 |
1,8 |
1,5 |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
1,3 |
1,2 |
1,1 |
|
Харчова промисловість |
18,6 |
17,1 |
15,1 |
16,9 |
14,9 |
15,1 |
16,8 |
19,1 |
19,1 |
18,5 |
15,8 |
16,3 |
|
Інші галузі |
7,3 |
4,9 |
5,4 |
6,4 |
* 2 |
5,1 |
5,2 |
9,8 |
8,8 |
8,5 |
- |
7,8 |
* до 2000 р. статистичні дані відображалися згідно зі старою КВЕД. Складено на основі: [15; 28, С. 114; 27, С 105].
Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика
незалежності ця особливість функціонування вітчизняного ПЕК зумовила потребу в імпорті енергоресурсів та вплинула на його наступну діяльність. Перед Україною нагальною потребою стало реформування ПЕК з метою забезпечення необхідного рівня економічної та енергетичної безпеки країни.
ПЕК України охоплює такі важливі галузі, як електроенергетика, вугільна та нафтогазова промисловості. Електроенергетика України належить до найрозвинутіших галузей промисловості. Про це свідчить те, що у складі колишнього СРСР Україна була єдиною республікою, що мала своє міністерство енергетики [33, С. 367]. Під контролем України перебували також лінії передачі електроенергії, по яких вона експортувалася до країн Центральної та Східної Європи. У радянські часи в Україні були збудовані одні з найбільших і перших ГЕС та АЕС, але ці здобутки надзвичайно дорого обійшлися нашій країні. Під час будівництва ГЕС та АЕС було знищено найродючіші землі України, тисячі людей були виселені зі своїх домівок, забруднено радіацією значна частина території країни. Наслідки такого хижацького ставлення до природних багатств України та до її народу буде відчувати ще не одне покоління українців.
Багатовекторність і складність проведення ринкових перетворень в Україні позначилися на розвитку електроенергетики.
Якщо у 1990 р. в Україні виробництво електроенергії становило 298,5 млрд. кВт-год., то у 2005 р - 186,1 млрд. кВт-год., тобто скоротилося у 1,6 рази., найменше було вироблено електроенергії у 2000 р. Також докорінно змінилася структура виробництва електроенергії (рис. 4.1.2). Якщо у 1990 р. частка електроенергії, виробленої на ТЕС України, становила 70,9 % у загальному балансі, то у 2005 р. - вже 45,5 %. Натомість упродовж 1990-2005 pp. у загальному балансі збільшувалася частка електроенергії, виробленої на АЕС України, з 25,5 % у 1990 р. до 47,8 % у 2005 p., і це незважаючи на закриття у 2000 р. ЧАЕС. Однією з вагомих причин скорочення обсягів виробництва електроенергії ТЕС після проголошення незалежності було призупинення будівництва нових
142
Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
генеруючих потужностей [32, С. 285]. У розвитку атомної енергетики існують проблеми, пов'язані з постачанням палива, зі створенням національного сховища радіоактивних відходів у зоні відчуження та зоні обов'язкового виселення, зняття ЧАЕС з експлуатації (цей процес може тривати від ЗО до 100 років), із забезпечення безпечної експлуатації вже побудованих АЕС тощо.
100%
