ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 2214
Скачиваний: 1
Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
Рис. 4.3.1. Темпи введення в експлуатацію житлових будинків в Україні та темпи зростання ВВП
(реконструкцію) та придбання житла. У 2002 р. затверджується Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки, згідно з якою передбачається інвестувати в будівництво (реконструкцію) та придбання житла для молоді близько 5,8 млрд. грн., фінансування цих заходів здійснюватиметься за рахунок залучення коштів державного та місцевого бюджетів з поетапним залученням додаткових позабюджетних джерел.
Від червня 1999 р. з метою відпрацювання нових організаційних форм та економічних механізмів стимулювання житлового будівництва на базі холдингу "Київміськбуд" проводиться економічний експеримент. Передбачається запровадження довгострокових житлових ощадних вкладів громадян і суб'єктів підприємницької діяльності та їх наступне спрямування на кредитування будівництва житла. Прийняття у квітні 2004 р. Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" дозволило продовжити експеримент до 2011 р. та конкретизувати механізми залучення коштів фізичних і юридичних осіб у довірче управління уповноважених банків з наступним їх спрямуванням на придбання
201
Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика
іпотечних сертифікатів. Результати експерименту виявилися позитивними, оскільки введення житла компанією "Київміськбуд" у 2001 р. зросло на 15 %, на залучені кошти у населення побудовано житло для 7 тис. сімей, за рахунок коштів пенсійних вкладів проінвестоване будівництво житла на 14 млн. грн. [22, С. 355]. Проте вирішення житлової проблеми є доволі складним питанням, упродовж 2004-2007 pp. в Україні в різних регіонах викривають різні афери із новозбудованим житлом.
Таким чином, будівельний комплекс України належить до ключових секторів національної економіки і впливає на роботу підприємств інших галузей. До найважливіших проблем цього сектора економіки України можна зарахувати недосконалість правового поля, незавершеність процесів приватизації, повільні темпи будівництва житла, відсутність доступних для громадян довгострокових кредитів і стимулів вкладати кошти у житлове будівництво. У перспективі необхідно створити умови для розвитку інфраструктури ринку житла для забезпечення фінансування житлового будівництва, розробити механізми стимулювання будівельної діяльності та запровадження енергозберігаючих технологій у цій сфері.
Запитання для самоконтролю
-
Що розуміють під транспортною системою та якими видами транспорту вона представлена в Україні?
-
Як відбувався розвиток транспортної системи України в роки незалежності?
-
З якою метою в Україні відбувається формування національної мережі транспортних коридорів?
-
Які чинники обумовили розвиток залізничного транспорту України після проголошення незалежності?
-
У чому полягають особливості діяльності морського і річкового транспорту України?
-
Яке значення має автомобільний транспорт для економіки України?
202
Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
-
Які проблеми і перспективи розвитку міського електричного транспорту України?
-
Чому обсяги перекачки природного газу трубопроводами України впродовж 1990-2005 pp. залишались практично без змін, які причини цього?
-
Чим спричинене різке скорочення обсягів авіаперевезень у 1990-хрр. в Україні?
-
Які зміни відбулися в роботі підприємств зв'язку та теле-комунікацій в Україні зароки незалежності?
-
Як вплинуло на розвиток будівельного комплексу України проведення реформ у національній економіці?
203
Тема 4.4
Регіональна політика в системі національної економіки України
План викладу і засвоєння матеріалу
-
Мета та принципи формування регіональної політики.
-
Стратегічні орієнтири регіональної політики.
-
Завдання на шляху вдосконалення регіональної політики. Запитання для самоконтролю.
Ключові слова:
- регіональна політика,
- регіональна державна програма,
- регіон,
-регіональний менеджмент,
О регіональні програми соціально-економічного розвитку,
- регіональні програми екологічно збалансованого розвитку.
4.4.1. Мета та принципи формування регіональної
політики
Регіональна політика (РП) є важливою складовою стратегії соціально-економічного розвитку України. Метою регіональної політики є створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій та усунення диспропорцій в їх розвитку. Ця політика спрямована на активізацію всього соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіонів держави як основи зростання їх конкурентноздатності.
В Україні основним завданням регіональної політики є забезпечення реалізації соціально орієнтованої, інноваційної та екологічно збалансованої моделі розвитку національної економіки. Для цього повинні бути створені умови для формування в кожному регіоні держави системи ефективного виробництва економічних благ.
Водночас фундаментом регіональної політики має стати економічна свобода регіонів щодо визначення цілей розвитку.
204
Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
Таким чином, регіональна політика в системі розвитку національної економіки має забезпечити [1]:
- формування ефективної структури господарства регіонів, що повинна бути адекватною до їхнього природно-ресурсного, виробничо-економічного, науково-технічного та людського потенціалу;
- підтримку депресивних територій України (гірських районів тощо);
- через об 'єднання фінансових ресурсів місцевих органів влади та місцевого самоврядування вирішення проблем міжрегіонального розвитку в національної економіки;
-систему державного стратегічного, поточного та локального програмування регіонального розвитку;
- підвищення ролі регіонів у розвитку зовнішньоекономічного співробітництва України з країнами ЄС;
- розмежування функцій та повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також: органів місцевого самоврядування щодо прийняття ефективних для розвитку національної економіки рішень;
- підвищення ролі регіонів у системі реалізації економічної політики держави та формування моделі екологічно збалансованої економіки;
-відповідність національного законодавства, що стосується проведення регіональної політики до нормативів і стандартів правового середовища ЄС [208д; 239д].
4.4.2. Стратегічні орієнтири регіональної політики
Для України повинен бути характерним диференційований підхід до розвитку відкритої економіки та ринкових реформ на рівні Центру, Західної, Східної та Південної України, адміністративних областей, великих міст та історичних областей (територій) [1].
З погляду відкритості економіки провідна роль належить Східній Україні, на яку припадає 60 % експорту країни. Найбільшими експортерами є Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Луганська області, які концентрують більше половини експорту
205