Тема 7.2

---

Рис. 7.2.1. Механізми соціального захисту населення

Коли виникає необхідність у соціальних амортизаторах?

У час, коли здійснюється: - системна соціально-економічна трансформація процесів в

національній економіці; - структурна перебудова національної економіки; - перехід на якісно новий технологічний рівень виробництва

продукції; Ф інституційні перетворення та вихід національної економіки на

якісно новий рівень розвитку.

Згідно з 25 ст. Декларації прав людини, сучасна правова дер­жава повинна гарантувати право на такий рівень життя, що враховує забезпечення людей їжею, одягом, житлом, медичним обслуго­вуванням, які необхідні для підтримки здоров'я, і права на соціальне забезпечення на випадок безробіття, хвороби, інвалідності, удівства, старості чи інших способів до існування незалежних від людини обставин. Для забезпечення такого захисту держава повинна насамперед у законодавчому порядку установити основні соціальні гарантії, механізм їхньої реалізації, а також функції надання соціальної підтримки.

Поруч з державою, соціальний захист забезпечують підпри­ємства (чи підприємці) і самі наймані робітники - їхні профспілкові організації.

У системі соціального захисту населення найважливішим еле­ментом виступає соціальне страхування, в яке входить пенсійне, медичне, страхування від безробіття тощо. 344

---

Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки

Отже, система соціального захисту в Україні включає: - пенсії (пенс ійний фонд, фонд соціального страхування); - допомоги по безробіттю; - системи соціальної допомоги; - соціальні гарантії.

В Україні у 2000 р. було прийнято Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії'", у якому зазначено, що основні державні соціальні гарантії встановлюються з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Державні соціальні гарантії- встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановленні законодавчо, що забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Сьогодні в національній економіці є такі критерії соціальних гарантій:

- мінімальний розмір заробітної плати; - мінімальний розмір пенсій за віком;

- мінімальний розмір заробітної плати робітників різної квалі­фікації в установах та організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів; - стипендії учням професійно-технічних та вищих навчальних

закладів; - індексація доходів населення з метою підтримання достатнього рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів під час зростання цін; - забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах і послугах окремим категоріям громадян, які потребують соці­альної підтримки.

Система соціального страхування і пенсійного забезпечення, що діє в Україні включає у себе: пенсійну систему, соціальне стра­хування на випадок безробіття, соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, соціальне страхування від нещасних випадків.

345

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

Соціальний захист населення в Україні здійснюється з допо­могою реалізації таких програм:

• програми допомоги сім'ям із дітьми;

• державні програми дотацій і житлових субсидій; - допомога на поховання;

• державна система охорони здоров'я;

• державна система освіти.

У зв'язку зі статусом постчорнобильської держави, в Україні є також система соціального захисту осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС. - цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто

пільги по оплаті); - соціальне забезпечення (система інтернатних установ та

територіальних центрів); - соціальний захист через недержавні організації; - соціальна допомога з фондів підприємств.

Відіграючи активну роль у проведенні соціальної політики, держава у ринковій економіці не перетворюється у відділ соці­ального забезпечення. Організація системи соціального захисту забезпечує зворотний зв'язок між рівнем соціальних послуг та інтенсивністю і результатами праці окремого працівника, загаль­ними економічними результатами виробництва та комерційно-фінансової діяльності господарських організацій.

Соціалізація національної економіки передбачає: - наповнення усіх реформ соціальним змістом; - розвиток демократії, забезпечення прав і свобод, формування

громадського суспільства; - активізацію соціальної ролі держави, відпрацювання механізму

взаємодії держави і суспільства в соціальній сфері; - забезпечення гідних і безпечних умов життя та праці, зростання

добробуту громадян, в тому числі екологічного.

У зв'язку з цим важлива роль відводиться соціальній політиці, яка трактується як:

-діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення

346

---

Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки

добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків

функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної

справедливості та соціально-політичної стабільності у країні; - система правових, організаційних, регулятивно-конрольних

заходів держави з метою узгодження цілей соціального харак­теру із цілями економічного зростання.

Це соціально-економічні заходи держави, підприємств, місцевих органів влади, які спрямовані на захист населення від безробіття, інфляції, знецінення трудових заощаджень.

Соціальна політика держави включає: - регулювання соціальних відносин у державі, регламентацію

умов взаємодії суб'єктів економіки в соціальній сфері (в тому

числі між роботодавцями і найманою робочою силою); - вирішення проблем безробіття та забезпечення ефективної

зайнятості; - розподіл і перерозподіл доходів населення; - формування стимулів до високопродуктивної праці й надання

соціальних гарантій економічно активній частині населення; - створення системи соціального захисту населення; - забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури

(закладів освіти, охорони здоров'я, науки, культури, спорту,

житлово-комунального господарства і т. ін.); - захист навколишнього середовища з метою підвищення соціо-

екологічного добробуту населення.

Системотворчий характер соціальної політики обумовлюється тим, що соціальна політика виступає елементом: - життєздатності суспільства; - стабілізації та розвитку суспільства; - консолідації суспільства.

Соціальна політика в національній економіці базується на симбіозі лібералізації та соціальної спрямованості.

Особливої актуальності набуває проблема створення повноцін­ного громадського суспільства та його інститутів. Це дасть можли­вість покращити соціальну ситуацію ічерез контроль громадських організацій.

347

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc