Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки

розвитку національної економіки, входження її в Європейський економічний простір. Тут перш за все необхідно забезпечити вдосконалення структури зайнятості та структури робочих місць з метою підвищення рівня конкурентноздатності національної економіки.

Розвиток підприємництва, зокрема малого бізнесу пов'язаний з певними ризиками втрати роботи.

Для цього необхідно здійснити ряд заходів, серед яких особливо важливими є: -створення мережікурсівпідвищення кваліфікації'зправовихта

економічних основ підприємництва; -сприяння об 'єднанню підприємців у громадські організації та

створення відповідного інституційного середовища в націо-

нальній економіці; - забезпечення інформаційного, рекламного та консалтингового

обслуговування бізнесової діяльності.

Водночас, виходячи з необхідності розвитку аграрного ринку в національній економіці, державна політика зайнятості у сфері аграрного сектора повинна стимулювати розвиток фермерських господарств, розвиток переробної промисловості, а також забез­печити законодавчу чіткість відносно особистих селянських господарств.

7.2.3. Безробіття та його особливості

Згідно із законом України "Про зайнятість населення" безро­бітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, тобто це особи, що справді шукають роботу та здатні приступити до праці.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни: а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були

вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці;

реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства,

353

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

установи й організації або скороченням чисельності (штату);

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності),
в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, якщо вони
відмовляються від проходження професійної підготовки або від
оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру;

в) які відмовилися від двох пропозицій підходящої роботи з
моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, котрі шукають
роботу. При цьому вони втрачають право на надання статусу
безробітного строком на три місяці з подальшою реєстрацією;

г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України.
Рівень зареєстрованого безробіття розраховується як відно­
шення кількості офіційно зареєстрованих безроб ітних до праце­
здатного населення у державі.

Досвід переходу України до ринку свідчить про те, що в кожний період рівень зайнятості і масштаби безробіття характеризуються значними коливаннями, зумовленими сукупним впливом багатьох чинників. При цьому причини безробіття і його види можуть бути різними.

Як відомо, розрізняють відкрите й приховане безробіття.

Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане - наявність формально зайнятого населення.

Можна виділити і такі види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, інституціональне.

Які ж з них характерні для національної економіки України?

Фрикційне безробіття пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. Фрикційне безробіття означає, що існують постійні зв'язки між звільненням з однієї організації і найманням працівників іншими організаціями, заміщення одних професій іншим тощо.

Особливої актуальності в Україні набуває структурне безробіття, що пов'язане зі структурними зрушеннями в національній економіці.

Ознакою структурного безробіття є територіальна і кваліфі­каційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними.

354

---

Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої' національної економіки

У структурному безробітті можна виокремити технологічне й конверсійне безробіття.

Технологічне безробіття пов'язане з переходом до нової тех­ніки і технології, механізацією та автоматизацією виробництва тощо.

Конверсійне безробіття спричинене скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цього безробіття можуть коливатися. Це безробіття особливо характерне для 1990-х pp. України.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво, інші галузі природокористування).

Циклічне-це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття дося­гають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму -під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коливаються разом з коливаннями циклу ділової кон'юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття в Україні страждають молодь, жінки, люди похилого віку.

Розвиток ринкової економіки в нашій державі супроводжується виникненням і розширенням масштабів хронічного безробіття. Це пов'язано з тим, що інвестиції у створення нових робочих місць відстають від темпів зростання чисельності найманих працівників. Безробіття стає масовим і постійним, вражаючи, насамперед, найменш розвинуті регіони. Серед безробітних переважають жінки, спеціалісти з вищою освітою. Щодо вікового складу з однієї сторони домінує молодь, з іншої - люди середнього віку, яким важко адаптуватись до нових умов господарювання.

7.2.4. Ринок праці

Формування ринку праці в Україні супроводжується болючими соціальними проблемами в національній економіці.

Для того, щоб уникнути негативних соціальних наслідків у трансформаційний період розвитку національної економіки

355

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

необхідно реалізувати державні цільові та регіональні програми сприяння зайнятості працездатного населення.

Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення'" створено Державний фонд сприяння зайнятості населення (ДФСЗН), який формується та використовується на державному і місцевому рівнях.

Основні джерела коштів фонду:

1. кошти державного і місцевих бюджетів;

2. обов'язкові відрахування підприємств, організацій та установ;

3. добровільні внески громадських організацій, громадян, зару­біжних фірм;

4. кошти служби зайнятості;

5. цільові фінансові відрахування підприємств;

6. інші надходження.

Серед названих джерел надходження коштів основним джере­лом повинні бути обов'язкові відрахування підприємств, органі­зацій та установ. Згідно з діючим законодавством України, Державне регулювання зайнятості населення має ґрунтуватися на: - забезпеченні соціального партнерства суб 'єктів ринку праці, тобто створенні рівних можливостей усім громадянам неза­лежно від їхнього походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до своїх здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів та суспільних потреб; - сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенні нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва; -добровільності й відсутності примушування громадян щодо

вибору сфери діяльності йробочого місця; - гласності на основі всебічного інформування населення про

наявність вакантних робочих місць; - дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайня­тості населення;

356

---

Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки

-підтримці працездатних громадян у працездатному віці, які

потребують соціального захисту; - забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулю­вання зайнятості населення та відтворення робочих місць; - певної гарантії зайнятості, тобто гарантії збереження робочих місць і професії, гарантії одержання доходів. Залежно від стану економіки та ринку праці передбачається здійснення активних та пасивних заходів регулювання зайнятості. До активних заходів належать: - створення додаткових і нових робочих місць шляхом реструк­туризації економіки, розвитку приватного бізнесу, особливо малого й середнього, створення умов для іноземного інвесту­вання та для самозайнятості населення тощо; - профорієнтація, підготовка й перепідготовка кадрів; О організація громадських робіт; - посилення територіальної та професійної мобільності робочої

сили; - розвиток служби зайнятості тощо.

До пасивних заходів належать: виплата допомоги у зв'язку з безробіттям і надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних.

Слід наголосити, що створення нових постійних і тимчасових робочих місць у сучасних умовах значною мірою залежать від розвитку малих підприємств і кооперативів. Нині в Україні на них припадає приблизно 60 % загальної кількості зайнятих у недержав­них структурах [23 9д].

Державна активна політика зайнятості передбачає розроблення програм сприяння зайнятості. Ці програми можуть охоплювати як окремі категорії населення, передусім маргінальні групи: молодь, жінок, інвалідів, так і специфічні випадки загрози безробіття, зумовлені економічною або іншою ситуацією (демографічним, політичним, стихійним лихом тощо).

У розвинутих країнах більшість програм зайнятості стосується певних категорій населення, які потребують підтримки й допомоги.

357

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc