ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 161

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА 

УКРАЇНИ 

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ 

Факультет ветеринарної медицини 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

до виконання курсової роботи (історії хвороби) з дисципліни 

 «Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин» 

для студентів факультету ветеринарної медицини 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛТАВА-2014 


background image

 

 

Укладачі: В.Ф. Довгопол, В.П. Плугатирьов, Т.Г. Панасова 

 

УДК 636 032 453.5 

 

«Методичні  рекомендації  до  виконання  курсової  роботи  (історії  хвороби)  з 

дисципліни «Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення 

тварин»  для  студентів  факультету  ветеринарної  медицини  затверджені  на 

засіданні кафедри хірургії і акушерства 

Протокол від  «19» _червня_ 2014 року № 12 

Завідувач кафедри хірургії та акушерства  

_______________________ (Киричко Б.П.) 

19 червня 2014 року  

Схвалено  методичною  комісією  ПДАА  за  напрямом  підготовки  6.110101 

Ветеринарна медицина  

Протокол від. «10» __вересня_ 2014 року № 1 

Голова_______________ Лавріненко І.В.) 

10 вересня 2014 року 

 

Рецензент – професор П.І. Локес 

 

 

 

 

 

 


background image

 

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Курсова робота – є важливим елементом самостійної роботи з поглибленого 

вивчення  окремих  питань  курсу  практичного  акушерства,  гінекології  та 

біотехнології  відтворення  тварин.  Вона  включає  детальний  опис  конкретної 

практичної  роботи  студента  з  тваринами  в  господарстві,  учгоспі  чи  в  клініці 

факультету  ветеринарної  медицини  (за  формою  історії  хвороби)  та  реферат 

теоретичного матеріалу з підручників, монографій, журналів тощо.  

Історія  хвороби  є  основним  лікарським  документом,  що  оформляється 

студентом-куратором, який надає медичну допомогу і стежить за станом хворої 

тварини.  Курацію  проводять  переважно  під  час  клінічних  занять,  прийому 

хворих  тварин  у  клініці  та  практики  в  господарстві.  Куратор  зобов'язаний 

щоденно  відвідувати  хвору  тварину  і  під  контролем  лікаря  ветеринарної 

медицини, 

викладача 

чи 

ординатора 

кафедри 

виконувати 

необхідні 

діагностичні та терапевтичні процедури. 

II. ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

 

1.

 

Аборти.  

2.

 

Передчасні перейми і потуги у кобили. 

3.

 

Залежування корови перед родами. 

4.

 

Виворіт піхви у вагітної корови (кози, свині, суки). 

5.

 

Слабкі перейми і потуги у корови (кобили). 

6.

 

Патологічні роди у тварин при порушенні взаємовідносин між плодом 

і родовими шляхами. 

7.

 

Кесарів розтин при патологічних родах у корови. 

8.

 

Кесарів розтин при патологічних родах у дрібних тварин. 

9.

 

Затримка посліду у корови (кози). 

10.

 

Післяродовий сепсис у тварин. 

11.

 

Виворіт матки у корови після родів. 

12.

 

Післяродовий парез у корови. 

13.

 

Субінволюція матки у корови. 

14.

 

Післяродовий гнійно-катаральний ендометрит у корови. 


background image

 

15.

 

Післяродовий метрит у дрібних тварин. 

16.

 

Хвороби новонароджених. 

17.

 

Рани шкіри і дійок вим'я у корови. 

18.

 

Криваве молоко (кроводій) у корови. 

19.

 

Тугодійність у корови. 

20.

 

Лакторея у корови. 

21.

 

Папіломатоз вим'я у корови. 

22.

 

Пухлини молочної залози у суки. 

23.

 

Серозний мастит у корови. 

24.

 

Катаральний мастит у корови. 

25.

 

Субклінічний мастит у корови. 

26.

 

Гнійно-катаральний мастит у корови. 

27.

 

Піометра. 

28.

 

Гіпофункція яєчників у корови. 

29.

 

Пухлини переддвер'я піхви у суки. 

30.

 

Фолікулярна кіста яєчника у корови. 

31.

 

Лютеїнова кіста яєчника у корови. 

32.

 

Хронічний гнійно-катаральний ендометрит у корови. 

ІІІ. СТРУКТУРА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

 

1. Реєстрація

 

(Registratio)

  

В  цьому  розділі  вказують  вид  тварини,  стать,  інвентарний  номер  і  кличку, 

породу, масть (окрас у собак і кішок), особливі прикмети, вік; прізвище, адресу 

і телефон власника тварини.  

В кінці наводять дату початку і закінчення лікування. 

2. Анамнез

 

(Anamnesis)  

Анамнез  складається  з  2  частин.  Перша  частина  (Anamnesis  vitae)  -  це 

відомості  про  умови  годівлі,  догляду,  утримання  та  експлуатації  тварини  до 

прояву перших ознак захворювання. Друга частина анамнезу (Anamnesis morbi) 

являє  собою  відомості  про  дату  перших  ознак  захворювання,  як  вони 

проявлялись  і  змінювалися,  про  можливі  причини  й  умови,  які  призвели  до 


background image

 

патологічного процесу, а також, ― хто і як лікував хвору тварину, у тому числі, 

про лікувальні засоби і методи їх застосування. 

В  більшості  випадків  обидві  частини  анамнезу  об'єднують  разом  як 

“Anamnesis vitae et morbi”

 

3. Визначення стану хворої тварини на час власного дослідження

 

(Status 

praesens  universalis)

  -  здійснюється 

загальним

  (огляд,  пальпація,  аускультація, 

перкусія, 

термометрія), 

спеціальним 

дослідженням 

окремих 

органів 

(інструментальне,  ректальне,  вагінальне,  ультразвукове  дослідження)  та 

додатковими

,  за  необхідності  (гематологічне,  бактеріологічне,  біохімічне, 

рентгенографія,  катетеризація,  зондування,  пункції),  а  також 

специфічними

 

(алергічне,  серологічне  та  інші  –  для  виключення  інфекційних  захворювань) 

дослідженнями.  

3.1. Загальне дослідження

  

Визначають температуру, частоту пульсу та дихання, габітус, стан слизових 

оболонок, шкіри, лімфатичних вузлів і судин. 

Опис  габітусу  включає:  положення  тіла  в  просторі,  вгодованість, 

конституцію тварини. 

Дослідженням  видимих  слизових  оболонок  (кон’юнктиви  ока,  носової  та 

ротової  порожнин,  переддвер’я  піхви  та  піхви,  препуціального  мішка) 

визначають  колір,  наявність  ексудату,  крововиливів,  елементів  висипів  ,  ран, 

виразок, афт та ступінь ін’єкції судин. 

При  дослідженні  шкіри  звертають  увагу  на  волосяний  покрив,  особливо  в 

зоні  патологічного  процесу,  вологість,  еластичність,  наявність  набряку, 

елементів висипу. 

Підлягають  дослідженню  коловушні,  підщелепні,  заглоткові,  поверхневі 

шийні,  підпахвові,  надколінні,  підколінні,  надвим’яні  лімфатичні  вузли. 

Визначають їх рухомість, щільність, місцеву температуру і розміри.  

3.2. Спеціальне дослідження

 (дослідження окремих органів). 

Загальноприйнятою є така послідовність дослідження органів і систем: 

- серцево-судинної системи;